Рішення № 140711338, 19.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 639/9523/25

Провадження № 2/346/1714/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

позовні вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що в рамках проекту «monobank», відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "monobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.

Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділенні Банку; верифікації клієнта очно співробітником доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікації клієнта очно кредитним агентом у точці; починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником Банку дистанційно; ДІЯ-шерінг на точці дистанційно та селфі ( фото обличчя) клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі (фото) клієнта з паспортом.

Разом зі встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

25.09.2018 року відповідачка звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.09.2018 року. Положеннями цієї Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, умови якого відповідачка зобов`язалася виконувати.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Позивач свої зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідачка не повернула своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Внаслідок користування кредитними коштами та їх неповернення станом на 02.11.2025 року відповідачка має заборгованість в загальному розмірі 9802 грн. 78 коп., яка складається із: залишку заборгованості за наданим кредитом в сумі 8 727, 01 грн.; заборгованості за відсотками за порушення грошового зобов`язання в сумі 1 075, 77 грн.

Тому сторона позивача просить стягнути з відповідача вказану загальну заборгованість та судові витрати в розмірі 3 028 грн., понесені на сплату судового збору.

Ухвалою від 12.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідачки подав відзив на позовну заяву від 31.03.2026 року, в якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, формуючи судову практику, дійшов висновку про те, що проценти за користування кредитом - це проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі, і розуміються як плата за правомірне користування чужими грошовими коштами.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - це проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати яких врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

За логікою Верховного Суду після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних). Велика Палата Верховного Суду дійшла вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

Проте, Банк в своїй позовній заяві зазначає, що для нарахування відсотків застосовує обидві вказані статті.

Таким чином, сторона відповідачки вважає суму 1075,77 грн. незаконно нарахованою банком та поданою до суду з пропущеним строком позовної давності.

Із зазначеною сумою основного боргу відповідачка також не погоджується, оскільки банком штучно завищено суму заборгованості за договором. Це зроблено шляхом включення до суми заборгованості за договором судових витрат.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 від 29.03.2026 р. банком 31.01.2022 року самостійно збільшено заборгованість відповідачки на суму 2481,00 грн. з зазначенням у виписці "судові витрати", проте, до суду банк не подав відповідне рішення про стягнення з відповідача судових витрат.

Отже, 8727,01-2481,00 = 6246,01 грн., що і є розміром фактичної заборгованості на дату подачі даного позову.

02.02.2026 р. відповідачкою внесено на рахунок банку 100,00 грн. та 4000,00 грн., тобто 4100, 00 грн. Отже, її заборгованість повинна становити 2546,01 (так вказано у відзиві, хоча має бути 2146, 01 як різниця між 6246, 01 грн. та 4100,00 грн.). Проте, як повідомив їй співробітник банку, сума боргу знову чомусь зросла, а не зменшилася. Позовні вимоги банк не змінив та залишив без змін суму заборгованості, зазначену у позові.

30.03.2026 р. відповідачка внесла 2546, 01 грн. основного боргу, що підтверджується відповідною квитанцією. Таким чином, у відповідачки відсутня заборгованість по кредитному договору б/н від 25.09.2018 р.

Крім того, Банк просить суд стягнути з Відповідача судові витрати у сумі 3028,00 грн. , з яких:

- 21.11.2025 р. Банком самостійно збільшено поточну заборгованість Відповідача на суму 547,00 грн. із зазначенням у виписці судові витрати;

- 02.12.2025 р. Банком також самостійно збільшено поточну заборгованість Відповідача на суму 2 481,00 грн. із зазначенням у виписці судові витрати, проте, (як уже вказано вище) відповідне рішення про стягнення з відповідача судових витрат відсутнє.

Враховуючи в сукупності відповідні обставини, сторона відповідачки вважає за доцільне відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Крім того, 31.03.2026 року стороною відповідачки подано заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, оскільки банк в позовній заяві, поданій до суду першої інстанції зазначив наступні позовні вимоги: "стягнути з відповідачки 9 802, 78 грн., з яких 8 727, 01 грн. - сума основного боргу та 1 075, 77 грн. заборгованість за порушення фінансового зобов`язання».

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 від 29.03.2026 р. банк 01.11.2021 р. нарахував відповідачці 101,40 грн.. в якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, саме з 01.11.2021 р. розпочав свій перебіг строк позовної давності щодо вимог Банку, який закінчився 01.11.2024 р.

Однак, позивач звернувся до суду 15.12.2025 р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України.

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Між тим, для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права) так і суб' єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому. правило ч.1 ст.261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зроблено до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Тому преставник відповідача просить також застосувати наслідки пропуску строків позовної давності та відмовити внаслідок цього в позові (а.с.78-80).

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву від 01.04.2026 року, в якому просить задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Сторона позивача не погоджується з доводами сторони відповідача і викладеною у відзиві правовою оцінкою та вважає за необхідне викласти свої пояснення і аргументи щодо наведених відповідачем у заперечень та мотиви їх відхилення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 628 ЦК України договір про надання банківських послуг що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського кредиту" розділу ІІ "Умови випуску та користування Платіжними картками, розділ рахунка; договору про споживчий кредит (пункт 4 "Надання та обслуговування "Фабрика розстрочок"); договору банківського вкладу (депозиту (Розділ VI "Загальні умови Депозиту «MONOBANK»).

До відносин між сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

До позовної заяви були додані наступні докази, що підтверджують факт укладення Договору про надання банківських послуг від 25.09.2018 р.:

1. Копія Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

2. Витяг з Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» пре наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank:

3. Витяг з Тарифів за карткою Мonobank.

4. розрахунок заборгованості

5. Деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку

6. довідку про наявність рахунку

7. довідку про встановлення кредитного ліміту

Окрім цього, в позовній заяві надане посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів "monobank Universal Bank" (далі - Умови).

Умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема, в чинній на момент укладення Договору між Позивачем та Відповідачем.

Сторони визнають, що усі надані клієнтом за допомогою ОТР-паролю підтвердження, погодження, повідомлення, підписи до укладення цього Договору є дійсними та такими, що прирівнюються до документів (повідомлень, листів, заяв) підписаних клієнтом власноручним підписом та є невід`ємними частинами Договору.

Успішно пройшовши процедуру ідентифікації відповідач 25.09.2018 року підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг MONOBANK | Universal Bank.

З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору неможливим.

Отже, підписанням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 25.09.2018 р., а також засвідчила, що вона повідомлена Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене, у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку "Monobank" шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок "Monobank" не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку "Monobank". Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 8800 грн., баланс на момент подання позову складає " - (мінус) 1002.782 грн., тобто заборгованість на момент подання позову складала 9802.78 грн.

Після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справ відповідач почала здійснювати часткове погашення заборгованості, тому, згідно з доданою до відповіді на відзив виписки про рух коштів по картковому рахунку, станом на день подання відповіді на відзив заборгованість відповідача складає 6 184.78 грн., яка складається із загального залишку заборгованості у розмірі 3 703.78 грн. та судових витрат, вже понесених позивачем, у розмірі 2 481 грн.

Ця заборгованість складається з використаного Боржником кредитного ліміту та суми овердрафту (мінусу по картці), яка станом на день подання відповіді на відзив становить (мінус) 2 615.22 грн.

Овердрафт " - (мінус) 2 615.22" грн. виник наступним чином.

Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором за відсотками до погашення, за неустойкою. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки.

У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.

Процентна ставка (поточна) Базова процентна ставка: 3,1% в місяць (37,2% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,2 % у місяць (74,4% річних).

Тобто у випадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 3,1% в місяць (37,2% річних). У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процентна (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості - 6,2% у місяць (74,4% річних).

Відповідно до пункту п. 4.13 «Надання та обслуговування кредиту», розділу ІІ Умов (додавалися до позову) погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку:

- у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

-у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

- у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.

У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов`язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно зі строками виникнення заборгованості, починаючи найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов`язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов`язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Умов і правил надання банківських послуг комісія за зняття готівки на суму, що перевищує залишок власних коштів, у банкоматах і пунктах видачі готівки будь-яких українських і закордонних банків, а також за операції з quasi-валютою за карткою становить 4% від суми зняття. Переказ з картки на картку або поточний рахунок фіз, особи в іншому українському банку (платіж по Україні) становить також 4% за рахунок кредитних коштів. Збільшена відсоткова простроченої заборгованості) 6.2% на місяць. Якщо заборгованість вже від 121 (211) ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності дня (до повного погашення)*, то нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6.2 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0.00001% річних. Строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання період і клієнт не вносить мінімальний платіж. для того щоб не виходити в зобов`язання та не більше 210 днів. Так, в разі коли у клієнта закінчується пільговий то з першого дня пільгового періоду, коли клієнт розпочав використовувати кредитні кошті нараховується пеня, яка підлягає повному прострочення, відшкодуванню також.

Відповідно до Тарифів, дійсних на дату підписання:

-пільговий період за карткою до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі);

-розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості).

Відповідно до п. 4.16 розділу ІІ вказаних Умов "Надання та обслуговування кредит" у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань).

Відповідно до п. 4.19 розділу ІІ даних Умов "Надання та обслуговування кредиту випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляв Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (3 урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.

Згідно з п. 4.23 розділу ІІ Умов в редакції, що діяла на момент укладення Договору, сторони погодили, що кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та спрямовує кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.

Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, то заборгованість за тілом кредиту зростає.

Розрахунок заборгованості (доданий до позову) відображає наявність обгрунтованої заборгованості.

Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розрахунок нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником. кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу поповнення які проводив Відповідач свідчать про те, що Відповідач усвідомлювала, що зобов`язана повернути Банку кошти, які використала з кредитного ліміту, а, отже, повною мірою розумів наслідки та була ознайомлена з умовами використання наданих йому коштів.

Крім того, сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. Оскільки кошти на погашення цих послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала.

Щодо нарахування судового збору.

Відповідно до Розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК":

-п. 3.6. клієнт зобов`язується відшкодовувати всі витрати, понесені Банком в результаті використання Клієнтом Платіжної картки з порушенням умов Договору та вимог законодавства України. Оплата Клієнтом зазначених витрат може здійснюватися за рахунок наданого Банком Кредиту;

-п. 8.12. - Клієнт несе відповідальність перед Банком за збиток і витрати, понесені Банком в результаті порушення Клієнтом умов або положень Договору або законів і підзаконних актів України.

-п. 9.4. Банк повідомляє, що у разі невиконання Клієнтом своїх зобов`язань, що виникають з Договору, з Клієнта можуть стягуватися понесені Банком витрати, які підлягають сплаті відповідно до чинного законодавства України, в процедурі примусового стягнення сум заборгованості за Договором.

У суму заборгованості за Договором, що Позивач просить стягнути в судовому порядку, а саме 9802.78 грн., судові витрати включені не були. Проте, вони підлягають стягненню з Відповідачки, оскільки остання почала погашати заборгованість після відкриття провадження у справі та Позивач вже поніс судові витрати за подання даної позовної заяви.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У п.п. 9.3 п. 9 розділ 1 Умов і правил обслуговування, в редакції яка діяла станом на момент підписання Анкети-заяви та укладення Договору, зазначено, що термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів, витрат Банку складає 30 років. Таким чином, саме такий строк позовної давності погодили сторони.

Крім того, строк позовної давності неодноразово призупинявся у зв`язку з введенням карантинних обмежень та воєнного стану (п.19. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви).

Так, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економіки гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX року п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширених коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559 681, 728. 786. 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Останній скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS CoV-2"

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 до п. 19 Цивільного кодексу України доповнено таким: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Даний п.19 "ЦК України згодом знову був доповнений Законом України "Про внесення змін Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" №3450-ІХ від 08.11.2023 року та викладений у такій редакції: "У період воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введених воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

І тільки з прийняттям Закону України Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" №4434-ІХ від 14.05.2025 року даний пункт виключено з чинного законодавства.

Згідно з п. 2 даного Закону він набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування" публікація відбулась 03.06.2025 року у газет "Голос України", тобто процесуальні строки були поновлені 04.09.2025 року та починають відраховуватись саме з цього часу.

Також слід зазначити що відповідачка здійснювала часткове погашення боргу та вносила грошові кошти на карту, що вбачається з деталізованої виписки.

В свою чергу, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням вищезазначеного, представник позивача вважає, що наявні всі правові підстави для стягнення заборгованості з відповідачки у повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.09.2018 року відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.09.2018 року (а. с. 16).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складаються договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір, і зобов`язується виконувати його умови.

Окрім того, в Анкеті зазначено наступне: "6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором.

Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису».

Умови і правила обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https:// www. Monobank. ua /terms (а. с. 17-28).

Згідно із п.1 розділу 1 "Терміни та визначення" Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнту банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі- Мобільний додаток).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійсненя розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки 5. та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно із п.п. 2.3 п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Відповідно до пунктів 5.3., 5.8.1. п.5 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають за винятком випадків прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

П.п. 2.1., 2.4., 2.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг "Монобанк" (далі Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви ТА утримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону.

З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.

Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов, а саме:

5.1. Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього.

5.2. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.

5.3. Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер довільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку.

5.4. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.

5.5. Форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

5.6. Клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів.

5.7. Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активації за допомогою Мобільного додатку та / або контактного центру Банку.

5.8. Банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати клієнтом комісій і плат, передбачених договором.

5.9. На суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.

5.10. Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем.

5.11. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.

Згідно з Тарифами:

1. Картка monobank. Пільговий період за карткою До 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка 0.00001% річних. Розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Також п.п.5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнтом за Договором.

5.15. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

5.16. У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом в розмірі 0,00001% річних.

5.17 У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.

5.18. При цьому у разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються.

Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу).

5.19. У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не ПІЗНІШЕ наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є його особиста банківська картка.

Однак, відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Договору.

Станом на 02.11.2025 року відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором (без номеру) від 25.09.2018 року в загальному розмірі 9 802 грн. 78 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (8 727, 01 грн.) та заборгованості за відсотками за порушення грошового зобов`язання (1075,77 грн. (а.с.8-10)).

При цьому спростовано твердження сторони відповідачки, що позивачем нараховано вказані відсотки і за ст.1048, і за ст. 625 ЦК України , адже стороною позивача заявлено вимогу про стягнення лише однієї суми відсотків, які передабачені кредитним договором.

Щодо нарахування розміру тіла кредиту, то суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що відповідачка лише частково здійснювала операції щодо витрат по картковому рахунку на власний розсуд, внаслідок чого і виникла заборгованість, докази про погашення якої на час ухвалення даного рішення стороною відповідачки чи не надано.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не виконав умов вищевказаного договору.

Відповідно до ст. 1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними даним Законом;

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

На підставі наведеного суд дійшов висновку що між сторонами було укладено електронний договір, за яким відповідачкою отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. Відтак, за даних обставин суд вважає, що позивач, як кредитодавець, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від відповідача, як позичальника, повернення суми кредиту, що залишилась.

Як зазначено вище, у відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача вказує, що після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справ відповідач почала здійснювати часткове погашення заборгованості, тому, згідно з доданою до відповіді на відзив виписки про рух коштів по картковому рахунку, станом на день подання відповіді на відзив (тобто на 01.04.2026 року) заборгованість відповідача складає 6 184.78 грн., яка складається із загального залишку заборгованості у розмірі 3 703.78 грн. та судових витрат, вже понесених позивачем, у розмірі 2 481 грн. Ця заборгованість складається з використаного Боржником кредитного ліміту та суми овердрафту (мінусу по картці), яка станом на день подання відповіді на відзив становить (мінус) 2 615.22 грн.

Вказаний розмір заборгованості також підтверджується долученою стороною позивача до відзиву на позовну заяву випискою про рух коштів по карті відповідачки від 01.04.2026 року (а.с.101-104).

При цьому суд не погоджується з доводами сторони позивача про включення судових витрат в загальній сумі 5 509 (2 481 грн. за 31.01.2022 р., 547 грн. за 21.11.2025 р. та 2 481 за 02.12.2025 р.) у суму вказаної заборгованості, адже питання про розподіл судових витрат суд вирішує окремо, та присуджує такі витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

При цьому також не зрозуміло на якій підставі стороною позивача включено у вказану виписку 2 481 грн. витрат за 31.01.2022 р., адже даний позов подано 15.12.2025 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а саме в розмірі 675, 78 грн. (як різниця між 6 184, 78 грн. та 5 509 грн. (судові витрати).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, що складає 6,89 % від суми заявленої ціни позову.

При цьому суд зазначає, що заява від 31.03.2026 року, подана стороною відповідачки, про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, задоволеню не підлягає з підстав, які вказані стороною відповідача у відзиві на позовну заяву, оскільки вказаний строк зупинявся внаслідок запровадження карантину та введення воєнного стану, а також переривався внаслідок добровільного часткового погашення заборгованості відповідачкою.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено 3 028 грн (2 481 грн. та 547 грн.) судового збору, що стверджується платіжною інструкцією № CF_129101 від 02.12.2025 року та виписками про зарахування судового збору (а. с. 2, 49, 50).

Враховуючи, що з боку відповідачки заборгованість частково погашалася після відкриття провадження в даній справі, то вказані судові витрати слід стягнути з відповідачки на користь позивача в повному розмірі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 141, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 жительки АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за кредитним договором (без номеру) від 25.09.2018 року в загальному розмірі 675 (шістсот сімдесят п`ять ) гривень 78 копійок, визначену станом на 01.04.2026 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:Калинюк О. П.