Рішення № 140711117, 19.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/149/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі ГУПФ України в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправними дії ГУПФ України в Харківській області щодо призначення та обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 без урахування його заробітної плати (доходу) згідно з довідками № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданими ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" та архівною довідкою від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02, виданою архівним відділом виконкому Криворізької міської ради;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області перерахувати (обчислити) і виплачувати (із урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.11.2024 з урахуванням його заробітної плати (доходу) згідно з довідками № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданими ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" та архівною довідкою від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02, виданою архівним відділом виконкому Криворізької міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №440/2579/25 ГУПФ України в Харківській області ОСОБА_1 з 25.11.2024 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак при обчисленні пенсійної виплати пенсійним органом не врахована заробітна плата (дохід) позивача за окремі періоди.

2. Позиція відповідача.

Представник ГУПФ України в Харківській області у відзиві на позов наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог /а.с. 59-61/. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність підстав для врахування заробітної плати, зазначеної у довідках, виданих ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс", оскільки рішенням суду у справі №440/2579/25 відмовлено у задоволенні позовних вимог у відповідній частині. Також звертав увагу на те, що позивач не звертався до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії.

Представник ГУПФ України в Полтавській області у відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що врахування заробітної плати на підставі довідок ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" є неможливим, оскільки позивач працював на території російської федерації після 01.01.1992. Щодо врахування довідки від 15.07.2024 №Б-1249-В/25-02, виданої архівним відділом виконкому Криворізької міської ради, представник відповідача зазначив, що після проведення умовного розрахунку пенсії позивача встановлено, що врахування заробітної плати на підставі зазначеної довідки призводить до зменшення індивідуального коефіцієнта заробітку з 1,22790 до 1,14019.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку.

Рішенням ГУПФ України в Харківській області від 29.11.2024 №163950031427 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №440/2579/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення ГУПФ України в Харківській області від 29.11.2024 №163950031427 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язав ГУПФ України в Харківській області зарахувати до страхового та пільгового стажу позивачу період роботи за Списком №2 з 20.05.2006 по 26.02.2015, за Списком №1 з 31.08.1995 по 21.02.1997, з 21.07.1997 по 18.10.1999, до загального страхового стажу з 28.02.1989 по 30.10.1989 та повторно розглянути заяву від 25.11.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; в іншій частині відмовив, вказавши на передчасність позовних вимог /а.с. 39-42/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційний адміністративний суд погодився із висновками суду першої інстанції, про те що вимоги щодо необхідності зобов`язання відповідача здійснити обчислення пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданих ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" та архівної довідки від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02 є передчасними, оскільки рішення щодо призначення пенсії позивачу відповідачем не ухвалювалось, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача в частині врахування заробітної плати за спірний період роботи будуть порушені /а.с. 41, зі звороту - а.с. 44/.

На виконання судових рішень у справі №440/2579/25 ГУПФ України в Харківській області призначило позивачу пенсію за віком, однак під час її обчислення відповідач не врахував заробітну плату згідно з довідками № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданими ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" та архівної довідки від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02, виданої архівним відділом виконкому Криворізької міської ради /а.с. 44, зі звороту - а.с. 49/.

У листі від 16.10.2025 ГУПФ України в Полтавській області у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомило, що при розрахунку пенсії на виконання рішення суду від 03.04.2025 у справі №440/2579/25 не враховано заробітну плату на підставі архівної довідки від 15.07.2025 № Б-1249-В/25-02, оскільки на дату призначення пенсії відсутній акт перевірки довідки /а.с. 50 - зі звороту/. Також відповідач вказав, що рішення суду не містило зобов`язань щодо врахування при призначенні довідок про заробітну плату № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданих ЗАТ Золотодобувна компанія Плюс, тому розрахунок пенсії проведено без врахування вищезазначених довідок.

Не погодившись з діями пенсійного органу щодо неврахування довідок про заробітну плату (дохід) при обчисленні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з положеннями статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписи частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV визначають, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку № 637 визначено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спірним у цій справі є питання врахування заробітку позивача, отриманого за періоди роботи на території російської федерації, а також заробітної оплати за період до 01.07.2000, для обчислення пенсії за віком.

Так, ГУПФ України в Харківській області (як екстериторіальний орган, що призначає пенсію) при призначенні та обчисленні пенсії ОСОБА_1 не враховано довідки про заробітну плату (дохід), видані ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс": № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, та архівну довідку від 15.07.2024 №Б-1249-В/25-02, видану архівним відділом виконкому Криворізької міської ради.

Мотивуючи правомірність не врахування заробітної плати на підставі довідок, виданих ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс", пенсійний орна посилався на роботу позивача у російській федерації після 01.01.1992.

Суд враховує, що Угода про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення набрала чинності 13.03.1992.

Згідно зі статтею 13 цієї Угоди кожний її учасник може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію, тоді дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 (набрала чинності 02.12.2022) передбачено вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 (п. 1 цієї Постанови). У зв`язку із чим, Міністерству закордонних справ доручено в установленому порядку повідомити депозитарій про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови (п. 2 цієї Постанови).

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, набрання чинності відбулося 02.12.2022.

Водночас за обставин справи, що розглядається, позивач працював на території російської федерації та одержав спірний заробіток до 26 лютого 2015 року.

Відповідно до статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу з Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож позивач має право на врахування заробітку, який набутий до припинення дії вище вказаної Угоди.

Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 у разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.

Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 встановлює правила обчислення розміру пенсій.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період, також, підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 №01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.

Суд звертає увагу на те, що у наданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії довідках про заробітну плату (дохід) зазначено, що підставою їх видачі є особові рахунки, а з нарахованих сум здійснено відрахування у Пенсійний Фонд за встановленими тарифами; виплати одноразового характеру не включені.

Окрім того, у силу статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом від 10.11.1994 №240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.

01.12.2022 прийнято Закон України №2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі - Закон №2783-IX), яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР. Вирішено керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.

Законом №2783-IX зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифіковану Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, тому до документів, виданих на території російської федерації, при їх пред`явленні на території України застосовуванню підлягала вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з російською федерацією.

Після зупинення дії Конвенції виникла ситуація, коли громадяни України, які мали документи, видані на території, зокрема, російської федерації, з метою проставлення на таких документах апостилю мали б їхати на територію держави-агресора.

Водночас 04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №107 Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав, якою установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, під час дії воєнного стану, виготовлені на території російської федерації, установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою документи, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України про продовження дії воєнного стану в Україні та на час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.

Станом на 24.02.2022 документ, виданий на території російської федерації, приймався на території України без спеціального посвідчення в силу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, дія якої була зупинена лише Законом від 01.12.2022 №2783-IX.

Як наслідок, довідки про заробітну плату на території російської федерації, надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії, підлягають прийняттю на території України без спеціального посвідчення (проставлення апостиля).

Лист Міністерства соціальної політики України від 12.01.2023 №411/0/2-23/54 не є нормативно-правовим актом, а тому не може урегульовувати порядок призначення пенсії.

З урахуванням наведеного вище, такі довідки мали бути враховані при призначенні та обчисленні пенсії позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Щодо врахування архівної довідки від 15.07.2024 №Б-1249-В/25-02, виданої архівним відділом Виконкому Криворізької міської ради, суд враховує, що управлінням контрольно-перевірочної роботи ГУПФ України в Дніпропетровській області здійснено перевірку правомірності видачі зазначеної довідки, результати якої оформлені актом від 11.12.2025 №0400-011004-1/25365 /а.с. 122-123/.

За результатами перевірки розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.

Оцінюючи твердження представника ГУПФ України в Полтавській області про недоцільність врахування заробітку до 01.07.2000 на підставі архівної довідки від 15.07.2024 №Б-1249-В/25-02 з огляду на зменшення індивідуального коефіцієнта заробітку, суд зауважує, що обчислений пенсійним органом коефіцієнт заробітку за періоди після 01.07.2000 не враховує заробітну плату, зазначену у довідках ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс".

Окрім того, як визначено пунктом 4 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1058-IV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тож, суд, зважаючи на наявність у позивача права на врахування заробітку за будь-які шістдесят календарних місяців підряд до 30.06.2000, дійшов висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки від 15.07.2024 №Б-1249-В/25-02.

Водночас суд акцентує увагу на тому, що у разі, коли такий перерахунок призведе до зменшення розміру пенсії позивача, обчислена йому пенсія має виплачуватись у попередньому (а не зменшеному) розмірі.

З огляду на недоведення ГУПФ України в Харківській області правомірності його дій щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 без урахування заробітної плати (доходу) згідно з довідками про заробітну плату (дохід), виданими ЗАТ Золотодобувна компанія Полюс, а також архівної довідки від 15.07.2024 №Б-1249-В/25-02, такі дії належить визнати протиправними.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У силу абзаців першого, третього пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

Проаналізувавши наведені правові положення, суд зауважує, що після призначення ГУПФ України в Харківській області пенсії ОСОБА_1 його пенсійна справа передана за місцем проживання позивача до ГУПФ України в Полтавській області, яке нараховує та виплачує пенсію.

А тому, суд погоджується з доводами представника позивача про необхідність зобов`язання ГУПФ України в Полтавській області перерахувати і виплатити (із урахуванням фактично сплачених сум) ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 25.11.2024 із урахуванням довідок про заробітну плату (дохід), виданих ЗАТ Золотодобувна компанія Полюс: від 10.03.2015 № 212, № 213, № 214 та архівної довідки від 15.07.2024 № 1249-В/25-02, виданої архівним відділом виконкому Криворізької міської ради.

При цьому щодо доводів відповідачів про те, що позивач не звертався до ГУПФ із заявою про перерахунок пенсії, суд зазначає, що вищеописані довідки про заробітну плату були надані позивачем при первинному зверненні із заявою про призначення пенсії, однак не враховані ГУПФ України в Харківській області під час призначення та обчислення позивачу пенсії за віком.

А тому, покликання представників відповідачів на необхідність звернення позивача з окремою заявою про перерахунок пенсії є проявом надмірного формалізму та не відповідає принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 53-54/.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Харківській області, оскільки саме неправомірні дії останнього слугували підставою для виникнення цього спору.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення та обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 без урахування його заробітної плати (доходу) згідно з довідками № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданими ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" та архівною довідкою від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02, виданою архівним відділом виконкому Криворізької міської ради;

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати (обчислити) ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.11.2024 з урахуванням його заробітної плати (доходу) згідно з довідками № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданими ЗАТ "Золотодобувна компанія "Полюс" та архівною довідкою від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02, виданою архівним відділом виконкому Криворізької міської ради, а також провести виплату за вирахуванням фактично сплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

1) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14099344; майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022);

2) Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олександр КУКОБА