Рішення № 140710900, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29598/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Одеса

У залі судових засідань №11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Товтин В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Ідрісової Е.А.

представника відповідача - Демчик Н.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Фізична особа підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45255/15-32-24-05, №45259/15-32-24-05, №45260/15-32-24-05.

За цією позовною заявою було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Від позивача 16.09.2025 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач крім податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45255/15-32-24-05, №45259/15-32-24-05, №45260/15-32-24-05 просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45216/15-32-24-05, №45217/15-32-24-05, №45219/15-32-24-05, №45220/15-32-24-05, №45231/15-32-24-05, №45232/15-32-24-05, №45234/15-32-24-05, №45236/15-32-24-05, №45238/15-32-24-05, №45240/15-32-24-05, №45242/15-32-24-05, №45244/15-32-24-05, №45246/15-32-24-05, №45248/15-32-24-05, №45250/15-32-24-05, визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05, №Ф-45226/15-32-24-05, визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05, №45227/15-32-24-05, №45229/15-32-24-05.

Ухвалою від 17.09.2025 року судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду та вирішено проводити розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання по цій справі та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на уточнену позовну заяву, а позивачу відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою від 15.10.2025 року судом прийнято до розгляду ще одну заяву про зміну предмету позову, в якій, крім попередніх позовних вимог, містилася позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45256/15-32-24-05.

Таким чином, з врахуваннях прийнятих уточнень, позивач в цій справі просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45255/15-32-24-05, №45259/15-32-24-05, №45260/15-32-24-05, №45216/15-32-24-05, №45217/15-32-24-05, №45219/15-32-24-05, №45220/15-32-24-05, №45231/15-32-24-05, №45232/15-32-24-05, №45234/15-32-24-05, №45236/15-32-24-05, №45238/15-32-24-05, №45240/15-32-24-05, №45242/15-32-24-05, №45244/15-32-24-05, №45246/15-32-24-05, №45248/15-32-24-05, №45250/15-32-24-05, №45256/15-32-24-05, визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05, №Ф-45226/15-32-24-05, визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05, №45227/15-32-24-05, №45229/15-32-24-05.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, заяви про зміну предмету позову, відповідь на відзив обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно проведена перевірка позивач під час дії мораторію на проведення перевірок на території Одеської міської територіальної громади, акт перевірки місить голослівні твердження та помилки щодо відображення показників фінансово-господарської діяльності позивача, не ґрунтуються на дослідженні конкретних обставин господарських операцій та первинних документів щодо їх відображення, що призвело до невірних висновків, акт перевірки містить суперечливі дані щодо заниження сум податкових зобов`язань з ПДВ, в акті наводяться недостовірні дані щодо загального оподатковуваного доходу, що спричинило невірне визначення бази оподаткування для податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, військового збору, акцизного податку, тощо, вся первинна документація відповідає вимогам законодавства, застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних при тому, що їх реєстрація зупинена є безпідставним, оскільки платник податків має прав, а не обов`язок подати пояснення та їх документальне підтвердження та не реєстрація накладних не тягне ризиків несплати ПДВ продавцем та/або покупцем товарів/робіт/послуг (штрафні санкції застосовуються саме за не подання на реєстрацію податкових накладних, або подання з порушенням строків, а не за не вчинення дії щодо розблокування зупиненої реєстрації). Також позивач зазначає, що всі пояснення та документи під час перевірки надавав, а запити від 30.06.2025 року та від 08.07.2025 року не отримував, розрахунки штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень йому не направлялися, позивачем надані всі документи, які підтверджують використання ТМЦ в господарській діяльності.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Відзив, заперечення на відповідь на відзив обґрунтовані відповідачем тим, що податковим органом правомірно та обґрунтовано визначені позивачу зобов`язання та застосовані штрафні санкції, мораторій на проведення перевірки на час проведення перевірки та складання акту не діяв, твердження про суперечливі дані щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість є безпідставними, позивач не надає доказів та не наводить обставин які б свідчили про невірне визначення податковим органом сум доходу позивача та визначення податкових зобов`язань, при цьому податковий орган визначив суму доходу виходячи з банківських виписок, книг обліку РРО, Z-звітів, так само розрахунки зобов`язань з ПДВ базуються на даних декларацій, виписок, РРО, Z-звітів та реєстрів ДПС. Щодо не реєстрації накладних, реєстрація яких зупинена, позивач не скористався правом на розблокування реєстрації таких накладних, а тому штрафні санкції є правомірними, твердження про не направлення позивачу запитів та розрахунків до податкових повідомлень-рішень є безпідставними, позивачем здійснювалися операції з продажу пива за відсутності ліцензії, всі податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом обґрунтовано та в акті наводиться належне обґрунтування всіх виявлених порушень, проте позивач ці обставини ніяким чином не спростовує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 з 02.07.2012 року знаходився на обліку як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, є платником податку на додану вартість з 01.10.2013 року, основним видом діяльності позивача є: 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення, іншими видами діяльності позивача є: 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг; 68.20 надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна; 55.20 діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.21 постачання готових страв для подій; 55.30 надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів; 56.30 обслуговування напоями; 82.30 організування конгресів та торговельних виставок; 56.29 постачання інших готових страв; 72.20 дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 55.90 діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Головним управлінням ДПС в Одеській області в період з 19.06.2025 року по 09.07.2025 року (з врахуванням продовження терміну перевірки) проведена документальна планова виїзна перевірка Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року, за результатами якої складений акт перевірки №37990/15-32-24-05 від 16.07.2025 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем: п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України в частині не надання до контролюючого органу податкової декларацій про майновий стан та доходи за 2024 рік; п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 2458722,78 грн. (за 2023 рік - 1888131,87 грн., за 2024 рік 570590,91 грн.); п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення узгодженого податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2023 рік (несвоєчасно сплачена сума у розмірі 56835,98 грн. за період з 11.05.2024 року по 06.06.2024 року: затримка 28 днів); ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - до податкових розрахунків включені перекручені дані та не надано до контролюючого органу розрахунок за ІV квартал 2024 року; п. п. 14.1.180, п. п. 168.1.2., п. 168.1., п. п. а) п. 176.2 Податкового кодексу України в частині не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати у розмірі 184935,69 грн. (кредиторська заборгованість); п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині порушення термінів перерахування податку на доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами (із заробітної плати), у наслідок чого нарахована пеня у розмірі 67870,73 грн.; п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині не нарахування податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати у розмірі 95040 грн. (жовтень грудень 2024 року); п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п. п. 170.1.1, 17.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України в частині не нарахування податку на доходи фізичних осіб з інших виплат (з сум орендної плати) у розмірі 45900 грн. (за 2023 рік 24300 грн., за 2024 рік 21600 грн.); п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне старування», що призвело до заниження суми єдиного внеску (з урахуванням максимальної величини), нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 503743,80 грн. (за 2023 рік 195853,80 грн., за 2024 рік 307890 грн.); п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1, 4 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного внеску з сум нарахованої заробітної плати у розмірі 112898,40 грн. (за жовтень грудень 2024 року); ч. 8, 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині порушення термінів сплати єдиного соціального внеску з сум заробітної плати, а саме: 170 грн. сплачено несвоєчасно, термін затримки 26 днів (з 10.02.2024 року по 06.03.2024 року), 40117,50 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 31 день (з 10.02.2024 року по 11.03.2024 року), 40361,45 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 31 день (з 10.02.2024 року по 11.03.2024 року), 35639,20 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 21 день (з 11.05.2024 року по 31.05.2024 року), 36299,95 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 21 день (з 11.05.2024 року по 31.05.2024 року), 34961,10 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 21 день (з 11.05.2024 року по 31.05.2024 року), 37708 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 126 день (з 12.11.2024 року по 17.03.2025 року), 37632,80 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 126 день (з 12.11.2024 року по 17.03.2025 року), 35586,30 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 126 день (з 12.11.2024 року по 17.03.2025 року), 2046,50 грн. сплачена несвоєчасно, термін затримки 150 днів (з 12.11.2024 року по 10.04.2025 року); п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3969293 грн. (за рахунок заниження 3973890 грн. в 2023-2024 роках, за рахунок завищення 4597 грн. за вересень 2023 року); п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку на загальну суму ПДВ - 4006576,50 грн. у 2023-2024 роках, в тому числі, 170743,80 грн. (п. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України); п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгодженого зобов`язання по податку на додану вартість: 5619,30 грн. термін затримки 25 днів (з 23.06.2023 року по 17.07.2023 року), 5299,30 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 4444,7 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 8603 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 13633 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 1556,30 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 7385 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 3800,70 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 34 грн. термін затримки 7 днів (з 11.07.2023 року по 17.07.2023 року), 1440 грн. термін затримки 23 дні (з 26.10.2023 року по 17.11.2023 року), 12832,74 грн. термін затримки 23 дні (з 26.10.2023 року по 17.11.2023 року), 18898,74 грн. термін затримки 7 днів (з 11.11.2023 року по 17.11.2023 року), 5344,26 грн. термін затримки 7 днів (з 11.11.2023 року по 17.11.2023 року), 13657,26 грн. термін затримки 2 дні (з 27.12.2023 року по 28.12.2023 року), 23875,74 грн. термін затримки 2 дні (з 27.12.2023 року по 28.12.2023 року), 15080 грн. термін затримки 2 дні (з 27.12.2023 року по 28.12.2023 року), 34555,62 грн. термін затримки 1 день (з 02.01.2024 року по 02.01.2024 року), 3363,62 грн. термін затримки 2 дні (з 31.01.2024 року по 01.02.2024 року), 21897,38 грн. термін затримки 2 дні (з 31.01.2024 року по 01.02.2024 року), 17626,84 грн. термін затримки 5 днів (з 02.03.2024 року по 06.03.2024 року), 15,16 грн. термін затримки 7 днів (з 02.03.2024 року по 08.03.2024 року), 9560 грн. термін затримки 5 днів (з 02.03.2024 року по 06.03.2024 року), 17343,53 грн. термін затримки 29 днів (з 02.04.2024 року по 30.04.2024 року), 1003,47 грн. термін затримки 29 днів (з 02.04.2024 року по 30.04.2024 року), 35,64 грн. термін затримки 31 день (з 01.05.2024 року по 31.05.2024 року), у розмірі 3,64 грн. термін затримки 7 днів (з 31.05.2024 року по 06.06.2024 року), 26984,36 грн. термін затримки 1 день (з 31.05.2024 року по 31.05.2024 року), 6730 грн. термін затримки 1 день (з 31.05.2024 року по 31.05.2024 року), у розмірі 349 грн. термін затримки 189 днів (з 13.06.2024 року по 18.12.2024 року), 4230 грн. термін затримки 170 дня (з 02.07.2024 року по 18.12.2024 року), 2248 грн. термін затримки 141 день (з 31.07.2024 року по 18.12.2024 року), 277 грн. термін затримки 110 днів (з 31.08.2024 року по 18.12.2024 року), 1525 грн. термін затримки 79 днів (з 01.10.2024 року по 18.12.2024 року), 2040 грн. термін затримки 49 днів (з 31.10.2024 року по 18.12.2024 року); п. п. 14.1.180, п. п. 168.1.2, п. 168. 1, п. п. а п. 176.2, п. п. 1.2, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині не перерахування до бюджету військового збору з заробітної плати у розмірі 10307,88 грн. (кредиторська заборгованість); п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з урахуванням вимог п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу в частині порушення термінів перерахування військового збору з заробітної плати, що сплачується податковими агентами, у наслідок чого нарахована пеня у розмірі 4194,05 грн.; п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення узгодженого податкового зобов`язання по військового збору з найманих працівників, а саме: несвоєчасно сплачена сума грошового зобов`язання у розмірі 14763,20 грн., термін затримки за період з 20.02.2024 року по 05.03.2024 року 14 днів; п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині не нарахування не військового збору з сум заробітної плати у розмірі 7920 грн. за жовтень грудень 2024 року; п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п. п. 170.1.1, 17.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 176.2 ст. 176, п. 167.1 ст. 167, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині не перерахування військового збору з інших виплат (орендна плата) у розмірі 2030 грн. (за 2023 рік 1215 грн., за 2024 рік 815 грн.); п. п. 162.1 ст. 162 п. п 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. п. 177.2 ст. 177 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині не нарахування військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами річного декларування у розмірі 204893,56 грн. за 2023 рік 157344,32 грн., за 2024 рік 47549,24 грн.); п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення узгодженого податкового зобов`язання по військовому збору за результатами річного декларування за 2023 рік несвоєчасно сплачена сума у розмірі 4736,33 грн. за період з 11.05.2024 року по 31.05.2024 року (затримка 21 день); п. п. 213.1.9 п. п. 213.1 ст. 213, п. п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми акцизного податку у розмірі 123145 грн. (за рахунок заниження у березні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2023 року, березні, квітні, травні 2024 року, за рахунок завищення у лютому, квітні, травні 2023 року, лютому 2024 року); п. 57.1 ст. 57, п. 223.1, 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення узгодженого податкового зобов`язання по акцизному податку (несвоєчасно сплачена сума у розмірі 0,52 грн. (з 02.04.2024 року по 30.04.2024 року) 29 днів затримки, у розмірі 8,58 грн. (з 02.07.2024 року по 09.09.2024 року) 70 днів затримки); п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання податкових декларацій акцизного податку за 06.2023 року, за 07.2023 року, 08.2023 року, 09.2023 року, 02.2024 року; ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (з 07.07.2023 року по 12.07.2023 року за адресою: м. Одеса, пров. Матросова Олександра, 1 (КАФЕ «ХІНКАЛЬНА») здійснював реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями); п. 57.1 ст. 57, п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами (нежитлова), а саме: 6658,87 грн. (з 24.12.2022 року по 09.06.2023 року) 168 днів затримки, 2368,19 грн. (з 24.12.2022 року по 09.06.2023 року) 168 днів затримки, 634,64 грн. (з 24.12.2022 року по 27.03.2023 року) 94 дня затримки, 2688грн. (з 24.12.2022 року по 27.03.2023 року) 94 дня затримки, 1869,5 грн. (з 24.12.2022 року по 27.02.2023 року) 168 днів затримки, 10000 грн. (з 24.12.2022 року по 27.02.2023 року) 66 днів затримки, 3282 грн. (з 24.12.2022 року по 27.03.2023 року) 94 дня затримки, 26307,43 грн. (з 24.12.2022 року по 09.06.2023 року) 168 днів затримки, 7932,82 грн. (з 24.12.2022 року по 27.02.2023 року) 66 дня затримки, 20000 грн. (з 24.12.2022 року по 25.04.2023 року) 123 дня затримки, 2282,63 грн. (з 24.12.2022 року по 09.06.2023 року) 168 дня затримки, 6497,08 грн. (з 24.12.2022 року по 27.02.2023 року) 66 дня затримки, 1939,58 грн. (з 24.12.2022 року по 09.06.2023 року) 168 днів затримки, 13395,36 грн. (з 24.12.2022 року по 27.03.2023 року) 94 дня затримки, 9706,55 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 3160 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 2912 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 2280,16 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 13452 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 14573 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 40977,37 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 3423,33 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 3555,5 грн. (з 26.09.2023 року по 16.12.2023 року) 82 дня затримки, 1001,51 грн. (з 15.08.2024 року по 16.12.2024 року) 124 дня затримки, 15021,4 грн. (з 15.08.2024 року по 16.12.2024 року) 124 дня затримки, 3528,67 грн. (з 15.08.2024 року по 16.12.2024 року) 124 дня затримки, 42238,21 грн. (з 15.08.2024 року по 16.12.2024 року) 124 дня затримки; п. 57.1 ст. 57, п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами (житлова), а саме: 210,10 грн. (з 14.08.2024 року по 16.12.2024 року) - 124 дня затримки, 233,44 грн. (з 14.08.2024 року по 16.12.2024 року) 124 дня затримки; п. 57.1 ст. 57, п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення податкового зобов`язання по транспортному податку в розмірі 2083,33 грн. (з 08.07.2024 року по 16.12.2024 року) - 162 дня затримки; п. п. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині зберігання первинних документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі акту перевірки №37990/15-32-24-05 від 16.07.2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області направлені позивачу наступні податкові повідомлення-рішення від 19.08.2025 року: №45255/15-32-24-05 на суму 17000 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; №45259/15-32-24-05 на суму 208,33 грн. штрафні санкції (10%) за платежем - Транспортний податок з фізичних осіб; №45260/15-32-24-05 на суму 1020 грн. за платежем адміністративні штрафи та санкції; №45216/15-32-24-05 на суму 3688084,17 грн. (податкове зобов`язання - 2458722,78 грн., штрафної санкції - 1229361,39 грн.) за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; №45217/15-32-24-05 на суму 2841,80 грн. штрафні санкції (5%) від суми 56835,98грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; №45219/15-32-24-05 на суму 345274,27 грн. (податкове зобов`язання - 184935,69 грн., штрафні санкції - 92467,85 грн., пеня - 67870,73 грн.) за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати; №45220/15-32-24-05 на суму 142560,00 грн. (податкове зобов`язання 95040 грн., штрафні санкції - 47520,85 грн.) за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати; №45231/15-32-24-05 на суму 5953939,50 грн. (податкове зобов`язання 3969293 грн., штрафні санкції - 1984646,50 грн.) за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів, робіт(послуг); №45232/15-32-24-05 про застосування штрафної санкції (50%) у сумі 1917916,35 грн. за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів за відсутність реєстрації ПН в ЄРПН на суму 3835832,70 грн.; №45234/15-32-24-05 про застосування штрафної санкції (5%) у сумі 3400 грн. за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів за порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН; №45236/15-32-24-05 на суму 15099,87 грн. - штраф (5-10%) за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів, робіт(послуг) за несвоєчасну сплату сум узгодженого зобов`язання по податковим деклараціям; №45238/15-32-24-05 на суму 19655,87 грн. (податкове зобов`язання - 10307,88 грн., штрафні санкції - 5153,94 грн., пеня - 4194,05 грн.) за платежем Військовий збір за кредиторську заборгованість по військовому збору; №45240/15-32-24-05 на суму 738,16 грн. штрафу (5%) за платежем Військовий збір за несвоєчасну сплату сум узгодженого зобов`язання; №45242/15-32-24-05 на суму 11880 грн. (податкове зобов`язання 7920 грн., штрафні санкції - 3960,94 грн.) за платежем Військовий збір за неутримання та не перерахування військовому збору з заробітної плати; №45244/15-32-24-05 на суму 3045 грн. (податкове зобов`язання 2030 грн., штрафні санкції - 1015 грн.) за платежем Військовий збір за неутримання та не перерахування військовому збору з інших виплат; №45246/15-32-24-05 на суму 307440,34 грн. (податкове зобов`язання - 204893,56 грн., штрафні санкції - 102446,78 грн.) за платежем Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; №45248/15-32-24-05 на суму 236,82 грн. штрафу (5%) за платежем Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за несвоєчасну сплату сум узгодженого зобов`язання військового збору; №45250/15-32-24-05 на суму 184717,50 грн. (податкове зобов`язання 123145 грн., штрафні санкції - 61572,50 грн.) за платежем Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; №45256/15-32-24-05 на суму 26168,59 грн. штрафу (10%) за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами (нежитлове); наступні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року: №Ф-45224/15-32-24-05 на суму 503743,80 грн. відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; №Ф-45226/15-32-24-05 на суму 112898,40 грн. відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; наступні рішення про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року: №45225/15-32-24-05 на суму 69959,76 грн. за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; №45227/15-32-24-05 на суму 56449,20 грн. за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; №45229/15-32-24-05 на суму 79132,52 грн. (штрафної санкції у сумі 60104,56 грн. та пені 19027,96 грн.).

Позивач не погодився з правомірністю визначення йому податкових зобов`язань, штрафних санкцій, пені на підставі зазначених рішень суб`єкта владних повноважень, а тому звернувся до суду з цим позовом про їх скасування в судовому порядку.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №45216/15-32-24-05 від 19.08.2025 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3688804,17 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2458722,78 грн., за штрафними санкціями 1229361,39 грн. в зв`язку із порушенням позивачем п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України та заниженням сум валового доходу включенням не у повному обсязі виторгів по РРО та сум документально підтверджених витрат за 2023-2024 роки, суд вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Податковий орган зазначає в акті перевірки про те, що позивач протягом періоду, який перевірявся, здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлені ст. 177 Податкового кодексу України. Позивачем своєчасно надана Декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік, а Декларація про майновий стан і доходи за 2024 рік не надана взагалі. Також позивачем під час перевірки не надана Книга обліку доходів та витрат, про що складений акт від 09.07.2025 року №5734/15-32-24-05 «Щодо ненадання в повному обсязі документів для проведення планової виїзної перевірки, щодо дотримання податкового законодавства та іншого законодавства».

В акті перевірки зазначено, що валовий дохід позивача за 2023 рік, визначений в подані декларації, складає 42248807 грн., однак за даними перевірки валовий дохід позивача складає 52738428,51 грн., тобто, валовий дохід занижений позивачем на суму 10489621,51 грн.

Крім того, валовий дохід позивача за 2024 рік за даними перевірки складає 25376217,32 грн., а оскільки ним Декларація про майновий стан і доходи за 2024 рік не надана заниження складає всю суму валового доходу за 2024 рік.

Таким чином, розбіжності в сумі валового доходу, визначеного позивачем та за даними перевірки складають 35865838,83 грн.

До складу валових доходів позивач включав грошові кошти, отримані від діяльності готелю і подібних засобів тимчасового розміщування, діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування, роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, від надання в оренду та інші. Розрахунки з позивачем проводилися у готівковій (з використанням РРО) та безготівковій формі.

Відповідно наданим до перевірки документам, а саме: банківських виписок, книг обліку РРО, «z-звітів» за даними перевірки одержаний дохід складається з наступних доходів: 1. Проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО (виторги), відповідно даних Z - звіт та бази даних фіскального сервера контролюючого органу «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій». Дані з Бази даних фіскального органу відповідають даним проведеним через РРО/ПРРО; 2. Грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок по безготівковому рахунку від покупів товарів (послуг).

Заниження сум одержаного доходу у розмірі - 35865838,83 грн. виникло у зв`язку з тим, що за даними перевірки сума одержаного позивачем доходу шляхом проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО (без ПДВ, без АП) відповідно до даних Z - звітів та бази даних фіскального сервера контролюючого органу «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» становить у 2023 році 46896096,79 грн., у 2024 році 17029308,91 грн. (разом 63925405,70 грн.); сума одержаного позивачем доходу шляхом надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок по безготівковому рахунку від покупів товарів (послуг) (без ПДВ) становить у 2023 році 5842331,72 грн., у 2024 році 8346908,41 грн. (разом 14189240,13 грн.), тобто, загальна сума одержаного доходу складає 78114645,83 грн. (за даними декларацій позивача - 42248807 грн.).

Таким чином, за даними перевірки позивач до сум одержаного доходу включав суми виручки від реалізації товарів не у повному обсязі.

Щодо правильності визначення витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, податковий орган в акті перевірки зазначає, що позивачем в звітності за 2023 рік вірно визначені витрати, які складають 41933051,58 грн. (заниження (завищення) перевіркою не встановлено), однак оскільки Декларація про майновий стан та доходи за 2024 рік позивачем не надана витрати позивача за даними перевірки складають 22206267,85 грн. (загальна сума витрат складає за 2023-2024 роки - 64139319,43 грн.).

До складу інших валових витрат позивач включав вартість ТМЦ, витрати за оренду приміщенні, комунальні послуги, обслуговування пожежної сигналізації, дезінфекція, експлуатаційні послуги, обслуговування ЕККА, послуги за зберігання та послуги по вивезенню ТПВ, канцелярські товари, електропостачання, сплату за воду, заробітну плату, санітарно-гігієнічні засобі, витрати за використання торгівельної марки та інші. По вартості документально підтверджуючих витрат відносяться лише ті витрати, які пов`язані з отриманням доходу, тобто не усі сплачені грошові кошти включаються до складу витрат. Відповідно наданим до перевірки документам, а саме: банківським випискам, накладним, актам виконаних робіт, рахункам, договорам, відомостям нарахування забортної плати перевіркою встановлено, що вартість документально підтверджуючих витрат, пов`язаних с господарською діяльністю становить 64139319,43 грн. (за 2023 рік 41933051,58 грн., за 2024 рік - 22206267,85 грн.).

Таким чином чистий оподатковуваний дохід позивача за даними його звітності за 2023 рік складає 315755,42 грн. (42248807 грн. валового доходу - 41933051,58 грн. валових витрат), за даними перевірки 10805376,93 грн. (52738428,51 грн. валового доходу - 41933051,58 грн. валових витрат).

Чистий оподатковуваний дохід позивача за 2024 рік за даними перевірки (враховуючи не подання позивачем звітності за 2024 рік) складає 3169949,47 грн. (25376217,32 грн. валового доходу - 22206267,85 грн. валових витрат).

Враховуючи зазначені обставини заниження чистого оподатковуваного доходу позивача складає 13659570,98 грн. (10805376,93 грн. + 3169949,47 грн. - 315755,42 грн.), а оскільки податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності складає 18% сума заниження податку складає 2458722,78 грн.

Відповідно до положень п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто, 18 відсотків бази оподаткування.

Відповідно до п. 177.2, 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до положень п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 177.5, 177.10, 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проаналізувавши дані акту перевірки, таблиці, які є додатками до акту перевірки та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено розмір заниження позивачем чистого оподаткованого доходу та, як наслідок, не доведено заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, формування доходів та витрат має відбуватися виключно за фактами придбання товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності, а також продажу товарів, що оформлено належним чином складеними первинними документами, які підтверджують зазначені операції.

Відповідно до положень ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до п. 1, 5 розділу ІІ, п. п. 2 п. 4 розділу ІІІ «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

З акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу щодо заниження чистого оподатковуваного доходу зроблені виключно на підставі банківських виписок, а також даних Z - звіт та бази даних фіскального сервера контролюючого органу «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».

В акті перевірки, його висновках, таблицях, які є додатками до акту, відсутні будь-які посилання на первинні документи позивача.

Таким чином, висновки про заниження позивачем оподатковуваного доходу зроблені виключно на підставі показників РРО та банківських виписок, в акті перевірки відсутні посилання на дослідження первинних документів, які були надані позивачем та могли слугувати підставою для такого висновку, тобто, перевірка проведена відповідачем без дослідження первинних документів по кожній господарській операції платника податку.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що позивач до складу валових доходів включав грошові кошти, отримані від діяльності готелю і подібних засобів тимчасового розміщування, діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування, роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, від надання в оренду та інші, однак без конкретизації кожної операції за видами господарських операцій, за якою подією, на підставі яких первинних документів та які саме господарські операції не були віднесені відповідачем до складу доходів.

При цьому, суд наголошує, що перевірка була плановою виїзною документальною, позивачем надавалися документи, а в акті про не надання в повному обсязі документів зазначено тільки про не надання книги обліку доходів, відомостей залишків товарно-матеріальних цінностей, розрахунку собівартості готової продукції (калькуляційні картки), документів щодо придбання будівельних матеріалів у Промислово-технічної компанії у вигляді ТОВ «АГРОМАТ», ПП «Євроворота», та їх використання в господарській діяльності, тощо.

Щодо витрат слід зазначити, що за 2023 рік розбіжностей між витратами, відображеними позивачем в звітності та витратами за даними перевірки не має, а щодо витрат за 2024 рік позивач звітність не подав, а відповідач за даними перевірки їх визначив на рівні 22206267,85 грн., однак будь-якого посилання на первинні документи та обґрунтування витрат саме в такій сумі акт перевірки не містить, не має даних про те, на підставі яких первинних документів, відповідач визначив наведені ним дані щодо витрат, на підставі яких господарських операцій, які операції підлягають включенню, а які не підлягають включенню до складу витрат, тобто, взагалі неможливо встановити з яких документів відповідачем взяті такі дані.

При встановленні податкового правопорушення відповідач повинен послатися саме на первинні документи по кожній господарській операції платника податку, при дослідженні яких було виявлено певні обставини здійснення господарських операцій, та дослідження лише даних РРО та банківських виписок для встановлення податкового правопорушення у розумінні вищенаведених норм права недостатньо.

Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення, посилань на первинні документи позивача, не встановлення на підставі первинних документів, які господарські операції були проведені у спірному випадку, не визначення за цими первинними документами, які суми та по яких конкретно господарських операціях включені та відповідно не включені до складу витрат і доходів, суперечить вимогам Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, оскільки факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які підтверджують наявність зазначених фактів.

Щодо тверджень відповідача в відзиві на позовну заяву про те, що позивач не надає доказів та не наводить обставин недостовірності даних податкового органу про загальний оподатковуваний дохід, суд вважає їх безпідставними, оскільки саме на суб`єкта владних повноважень у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений обов`язок довести правомірність свого рішення та надати документи на підтвердження таких обставин.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не заперечується не надання Декларації про майновий стан та доходи за 2024 рік, що було відображено в акті перевірки, однак така звітність надана позивачем в 2026 році за 2024 рік та відповідно до цієї звітності сума одержаного ним доходу за 2024 рік складає 18188487,77 грн., а вартість документально підтверджених витрат позивача, пов`язаних з господарською діяльністю визначена на рівні 17939320,05 грн. і включає вартість ТМЦ використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці, інші витрати, тобто, чистий оподатковуваний дохід складає 249167,72 грн. На підтвердження цих обставин позивачем надані прийнята податковим органом звітність, первинні документи та докази сплати податків на підставі поданої звітності.

Ці обставини також підтверджують не відповідність розрахунків та висновків податкового органу, яким не відображено конкретних господарських операцій та первинних документів, на підставі яких ним зроблені висновки в акті перевірки.

Враховуючи зазначені обставини податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №45216/15-32-24-05 від 19.08.2025 року є не обґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

Відповідно до положень п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці. Єдиний внесок нараховується для фізичних осіб підприємців на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З акту перевірки вбачається, що враховуючи відображення позивачем в звітності за 2023 рік доходу в розмірі 315755,40 грн., ним нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на рівні 22% з цієї суми, тобто, 69466,20 грн., однак, оскільки податковим органом визначений позивачу дохід в розмірі 10805376,93 грн., то й єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне мав бути нарахований виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (15 розмірів мінімальної заробітної плати) за 2023 рік 100500 грн. х на 12 місяців, тобто, 1206000 грн., з яких 22% складає 265320 грн., а тому різниця в сумі єдиного внеску нарахованого позивачем та податковим органом складає 195853,80 грн.

Крім того, податковим органом визначений позивачу чистий оподатковуваний дохід в розмірі 3169949,47 грн., а тому єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування мав бути нарахований виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (15 розмірів мінімальної заробітної плати) за 2024 рік, тобто, з суми 1399500 грн., 22% з якої складає 307890 грн.

Таким чином, загальна сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2023-2024 роки складає 503743,80 грн.

Враховуючи висновки податкового органу, ним за результатами перевірки, направлена позивачу вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05 про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 503743,80 грн., а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05.

Однак, враховуючи висновки суду про протиправність визначення позивачу зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на підставі податкового повідомлення рішення №45216/15-32-24-05 від 19.08.2025 року, у суду також є всі підстави для визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05 та рішення про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05.

Крім того, з підстав визначення позивачу зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, податковим органом визначені позивачу також зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідно до положень п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, ставка збору складає 1,5% об`єкта оподаткування, а тому позивач, як фізична особа підприємець, має сплатити військовий збір з суми отриманого доходу.

Таким чином, сума військового збору за даними його податкової звітності складає 4736,33 грн., а податковим органом сума військового збору визначена виходячи з висновків про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, який фактично має складати за 2023-2024 роки суму 10805376,93 грн. + 3169949,47 грн. = 13975326,40 грн., з якого позивачем мав бути сплачений військовий збір в розмірі 209629,89 грн., а тому позивачу визначені зобов`язань, як різницю між визначеною сумою позивачем та податковим органом, тобто, 204893,56 грн.

Однак, враховуючи висновки суду про протиправність визначення позивачу зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на підставі податкового повідомлення рішення №45216/15-32-24-05 від 19.08.2025 року, у суду також є всі підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.08.2025 року №45246/15-32-24-05, яким позивачу визначені зобов`язання з військового збору на суму 204893,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50% від цієї суми.

Податковий орган в акті перевірки зробив висновки про заниження позивачем акцизного податку. В акті перевірки зазначено, що позивач є платником акцизного податку та за поданими деклараціями акцизного податку за період 2023-2024 років ним задекларований акцизний податок в сумі 2031978 грн., однак податковим органом встановлено заниження цього податку, оскільки за даними перевірки сума акцизного податку складає 2155123 грн., розбіжність складає 123145 грн.

Податковим органом зазначено про заниження сум акцизного податку на підставі документів: контрольних стрічок, «Z-звітів», книг РРО, фіскальних чеків та бази даних фіскального сервера контролюючого органу «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», а детальний опис сум отриманого доходу та визначення сум акцизного податку наводиться в акті перевірки щодо визначення позивачу зобов`язань з чистого оподатковуваного доходу за 2023-2024 роки.

Відповідно до положень п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

Відповідно до положень п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п. п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, п. п. 215.3.10 п. 215.10 ст. 215 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах). Базою оподаткування в такому випадку є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.

Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Суд вважає, що відповідач не виконав свій обов`язок із доведення правомірності визначення позивачу зобов`язань з акцизного податку, оскільки доказів на підтвердження сум акцизного податку до суду не надано, а зміст акту перевірки не розкриває конкретних операцій, за якими позивачем не сплачено акцизний податок, не має посилання на конкретні первинні документи. Як вже зазначалося вища податковий орган при встановленні податкового правопорушення повинен був послатися саме на первинні документи по кожній господарській операції платника податку, при дослідженні яких виявлено порушення, а не робити висновки виходячи з даних «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», Крім того, позивач в акті при визначенні зобов`язань з акцизного податку посилається на висновки акту перевірки в частині визначення чистого оподатковуваного доходу, які суд визнав необґрунтованими, безпідставними та не доведеними податковим органом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45250/15-32-24-05, яким позивачу визначені податкові зобов`язання з акцизного податку в розмірі 123145 грн. та штрафних санкцій в розмірі 50% від цієї суми є також протиправним та підлягає скасуванню судом.

Щодо визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3969293 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 на цю суму мають влив різні обставини, які відображені в акті перевірки.

Так, позивачу визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3797814 грн. з тих обставин, що податковим органом встановлено заниження позивачем валового оподатковуваного доходу, який фактично мав складати суму 52738428,51 грн. за 2023 рік та 25376217,32 грн. за 2024 рік, що загалом складає 78114645,83 грн., а податок на додану вартість з цих операцій має складати 15622931 грн., однак позивачем задекларовано зобов`язання з податку на додану вартість за 2023-2024 роки в розмірі 11825116 грн., тобто, різниця і складає суму 3797814 грн.

Відповідно до положень п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п. п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Податковий орган зазначає в акті, що при перевірці руху грошових коштів по розрахунковому рахунку, книг обліку розрахункових операцій, «z-звітів» з даними податкових декларацій та Єдиного реєстру податкових накладних встановлена розбіжність між сумами задекларованих податкових зобов`язань з ПДВ та сум податкових зобов`язань з ПДВ за даними перевірки. ФОП ОСОБА_1 не у повному обсязі включив по складу податкових зобов`язань суми податку на додану вартість від реалізації товарів (послуг) отриманих за готівкові та безготівкові кошти, а саме: Детальніший опис сум отриманого доходу протягом перевіряємого періоду наводиться у «п. 2.1.2.А Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу встановлено» цього Акту.

В даному випадку суд робить висновки аналогічні попереднім про те, що відповідач не виконав свій обов`язок із доведення правомірності визначення позивачу зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки доказів на підтвердження сум податку на додану вартість до суду не надано, а зміст акту перевірки не розкриває конкретних операцій, за якими позивачем не визначений податок на додану вартість, не має посилання на конкретні первинні документи. Як вже зазначалося вища податковий орган при встановленні податкового правопорушення повинен був послатися саме на первинні документи по кожній господарській операції платника податку, при дослідженні яких виявлено порушення, а не робити висновки виходячи з даних «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», Крім того, позивач в акті при визначенні зобов`язань з податку на додану вартість посилається на висновки акту перевірки в частині визначення оподатковуваного доходу, які суд визнав необґрунтованими, безпідставними та не доведеними податковим органом. Зі змісту акту неможливо встановити, за якими операціями, на думку відповідача, платник податків відніс суми ПДВ до складу податкових зобов`язань, а за якими цього не зробив та висновки виключно на даних РРО та банківських виписка без дослідження первинних документів не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Крім того, на визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3969293 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 мало вплив придбання позивачем ТМЦ, які не використовувалися в господарській діяльності позивача.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем занижено задекларовані показники зобов`язань з податку на додану вартість на суму 170744 грн. в лютому-березні 2024 року, оскільки позивачем придбані ТМЦ на цю суму та ця сума включена до складу податкового кредиту по операціям з ТОВ «АГРОМАТ», ПП «Євроворота», однак ці ТМЦ не використані у підприємницькій діяльності позивача, відсутні акти введення в експлуатацію (акти установки) та будь які документи підтверджуючі використання у підприємницької діяльності.

Відповідно до положень п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; тощо. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідач зазначає в акті, що оскільки під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, але вони не використовуються у підприємницької діяльності то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому придбані ТМЦ та у зв`язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи зазначені обставини позивачу також направлене податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45234/15-32-24-05 в частині не реєстрації зведеної податкової накладної на суму 170744 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 в частині суми 170744 грн., а також податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45234/15-32-24-05 в частині не реєстрації зведеної податкової накладної на суму 170744 грн., суд вважає висновки податкового органу щодо не використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності безпідставними.

Відповідач зазначає в відзиві про не підтвердження використання в господарській діяльності приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Європейська (Катерининська), 21 позивачем та зазначає, що орендарем цього приміщення є ТОВ «Алоха Груп», а власником ОСОБА_2 , при цьому позивачем взагалі не надавалися під час перевірки докази в цій частині, однак слід зазначити, що в матеріалах справи наявні документи, які свідчать, що зазначене приміщення 16.08.2023 року передано в оренду ТОВ «Алоха Груп» на підставі договору оренди, а ТОВ «Алоха Груп» в подальшому це приміщення передано в суборенду позивачу на підставі договору суборенди від 17.08.2023 року та в цей же день зазначене приміщення прийняте позивачем в користування для розміщення об`єкту громадського харчування (кафе, ресторану), про що підписаний акт приймання-передачі приміщення.

Крім того, позивач надав до суду докази, які свідчать про придбання змішувачів, плитки, мозаїки, деталей для ремонту приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Європейська (Катерининська), 21 та зазначає про здійснення ремонту в цьому приміщенні.

На підтвердження цих обставин позивачем надані як докази придбання і перевезення товару, що фактично не заперечується податковим органом, так і акти списання будівельних матеріалів на проведення ремонтних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Європейська (Катерининська), 21 (кафе «Мамалига») за березень, квітень 2024 року, а також накази позивача про проведення ремонту в приміщенні та списання матеріалів (№20/02-24 від 20.02.2024 року та №21/-2-24 від 21.02.2024 року).

Доказів, які б спростовували використання позивачем товарно-матеріальних цінностей не у своїй господарській діяльності, або не використання цих цінностей відповідач до суду не надав. З наданих до суду доказів можливо встановити всі данні щодо місця їх використання, підстав, можливо встановити які саме цінності використані, тощо.

Враховуючи зазначені обставини податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 в частині суми 170744 грн., а також податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45234/15-32-24-05 в повному обсязі, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, з врахуванням попередніх висновків суду щодо безпідставності визначення зобов`язань позивачу в розмірі 3797814 грн., а також висновків щодо безпідставності нарахування позивачу зобов`язань в розмірі 170744 грн., суд приходить до висновку, що податкове повідомлення від 19.08.2025 року №45234/15-32-24-05 є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 в частині нарахування зобов`язань в розмірі 3797814 грн. та 170744 грн., тобто, на загальну суму 3968558 грн., а також штрафу в розмірі 50% від цієї суми в розмірі 1984279 грн.

Щодо іншої суми 735 грн. та штрафних санкцій в розмірі 367,50 грн. (загальна сума 1102,50 грн.), в цій частині податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 не підлягає скасуванню, оскільки ця сума пов`язана з виписаними розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, зокрема, 18.05.2023 року до податкової накладної від 28.04.2023 року №187 (ТОВ «УТДК») та 31.10.2023 року до податкової накладної від 02.10.2023 року №16 (ТОВ ЕКСОПТ»), однак не проведенням коригування податкового кредиту відповідно за травень та жовтень 2023 року в порушення п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, який передбачає такі коригування на підставі розрахунку про коригування.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45232/15-32-24-05, яким до позивача застосований штраф 50% за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків на суму податку на додану вартість 3835832,70 грн., суд звертає увагу на наступне.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що позивачем мав зареєструвати податкові накладні виходячи з суми валового доходу, яка визначена податковим органом і складає 78114645,83 грн., тобто, на суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 15622929 грн.

Крім того, позивач мав зареєструвати зведену податкову накладну на суму 170744 грн. по товарно-матеріальним цінностям, які не були використані в господарській діяльності позивача.

Також, в акті перевірки зазначено, що позивачем виписані на адресу ТОВ «БІР-МАЙСТЕР» податкові накладні на загальну суму 1157165 грн., в тому числі ПДВ 192860,90 грн., податкові накладні мають статус «реєстрацію зупинено». Податкові накладні виписувалися протягом січня 2023 року квітня 2024 року та подані на реєстрацію, але у разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів, що наступають за датою складання податкової накладної, не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та за результатами проведеної документальної перевірки виявлено факт здійснення операції (настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов`язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування по податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовується штрафні санкції, визначені п. 120 прим 1.2 ст.120 прим. 1 ПКУ.

По податковим накладним, виписаним на адресу ТОВ «БІР-МАЙСТЕР», ФОП ОСОБА_1 не вживались будь які заходи по їх розблокуванню (протягом 365 календарних днів, що наступають за датою складання податкової накладної) та платником не оскаржені в адміністративному/судовому порядку рішення про відмову в їх реєстрації, а тому податкові накладні виписані на адресу ТОВ «БІР-МАЙСТЕР» вважаються не зареєстрованими на суму ПДВ - 192860,90 грн.

Відповідно до положень п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4, 6, 12 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Щодо не реєстрації податкових накладних виходячи з суми валового доходу, яка визначена податковим органом і складає 78114645,83 грн., тобто, на суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 15622929 грн., суд робить аналогічні висновки щодо попередніх порушень про те, що відповідач не виконав свій обов`язок із доведення того по яким конкретно операціям і на підставі яких конкретно первинних документів позивач мав зареєструвати податкові накладні із зазначенням операції, її дати і конкретних обставин її здійснення, посилання на дані банківських виписок та дані «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» не є достатнім для таких висновків. Зміст акту перевірки не розкриває конкретних операцій, за якими позивачем не зареєстровані накладні, не має посилання на конкретні первинні документи. Як вже зазначалося вища податковий орган при встановленні податкового правопорушення повинен був послатися саме на первинні документи по кожній господарській операції платника податку, при дослідженні яких виявлено порушення, а не робити висновки виходячи з даних «Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій». Крім того, висновки акту перевірки в частині визначення оподатковуваного доходу суд визнав необґрунтованими, безпідставними та не доведеними податковим органом.

Також, суд зазначив вище про безпідставність висновків податкового органу про необхідність реєстрації зведеної податкової накладної на суму 170744 грн. по товарно-матеріальним цінностям, які не були використані в господарській діяльності позивача.

Щодо висновків податкового органу про те, що податкові накладні виписані на адресу ТОВ «БІР-МАЙСТЕР» вважаються не зареєстрованими на суму ПДВ - 192860,90 грн., оскільки їх реєстрація зупинена, а строк на подання пояснень та документальних підтверджень сплинув, суд вважає застосування штрафних санкцій в даному випадку також безпідставним, з огляду на наступне.

Податковий орган в акті перевірки при описі цього порушення зазначає положення п. 120-1.2 ст. 210 Податкового кодексу України та посилається на відсутність реєстрації податкових накладних протягом граничного строку, при цьому в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковий орган посилається при застосуванні штрафних санкцій на п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу.

Відповідно до положень п. 120-1.2 ст. 210 Податкового кодексу України до платника податків застосовуються штрафні санкції за відсутність реєстрації податкової накладної, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу і таке податкове повідомлення-рішення має бути зазначене в оскаржуваному рішенні, однак такої інформації в оскаржуваному рішенні не має та воно обґрунтоване іншими положеннями законодавства абз.1 п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України, в якому зазначено про порушення строків реєстрації податкових накладних, які можуть перевищувати 365 днів і в такому випадку штраф застосовується в розмірі 50%.

При цьому в обох пунктах ст. 120-1 Податкового кодексу України зазначено про те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування, незалежно від терміну такого зупинення.

Фактично подання пояснень та їх документальних підтверджень є правом платника податків, а не його обов`язком та факт зупинення реєстрації накладної не тягне ризиків несплати податкових зобов`язань з ПДВ, а наслідком цього є позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, оскільки реєстрація накладних зупинена застосування до позивача штрафу до розблокування реєстрації накладних є безпідставним та це питання може бути вирішено в разі розблокування реєстрації накладної або самими платником податків, або шляхом направлення податкового повідомлення-рішення у відповідності до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначені обставини, податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45232/15-32-24-05 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45236/15-32-24-05, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення строків сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 15099,87 грн., воно є правомірним та скасуванню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому, положеннями ст. 124 Податкового кодексу України передбачений штраф за не сплату узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Кодексом (при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу).

В акті перевірки відображені всі дати подання податкових декларації з податку на додану вартість, податкових повідомлень-рішень, зазначені граничні строки їх сплати, дати фактичної сплати, кількість днів затримки та суми несплачених зобов`язань, а розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення, який міститься в матеріалах справи, відображає всі суми штрафних санкцій, їх відсоток в залежності від днів затримки. Будь-яких невідповідностей розрахунку нормам податкового законодавства з наданих доказів не вбачається.

При цьому, позивачем будь-яких обґрунтувань невідповідності дат, сум, розрахунків щодо зазначених грошових зобов`язань не наводилося ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45217/15-32-24-05, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 5% (2841,80 грн.) за затримку на 28 днів сплати грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 56835,98 грн., воно є правомірним та скасуванню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу платники податку на доходи фізичних осіб подають декларацію до 1 травня року, що настає за звітним.

Позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області надана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік №9386286745 від 30.04.2024 року, а сума зобов`язання - 56835,98 грн. сплачена із затримкою на 28 днів, тобто 06.06.2024 року, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5%, тобто, 2841,80 грн. за ст. 124 Податкового кодексу України.

Будь-яких спростувань цих обставин позивач не наводить ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45217/15-32-24-05 є правомірним та не підлягає скасуванню судом.

Крім того, правомірним є податкове повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45248/15-32-24-05, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 5% (236,82 грн.) за затримку на 21 день сплати грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 4736,33 грн., оскільки позивачем подана декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік №9386286745 від 30.04.2024 року, а сума зобов`язання в розмірі 4736,33 грн. сплачена 31.05.2024 року, тобто, з порушенням п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45219/15-32-24-05, яким позивачу збільшені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходу платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 184935,69 грн., а також нараховані штрафні санкції та пеня, суд вважає його правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, тощо, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід ц відповідності до п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка податку з заробітної плати у відповідності до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України складає 18%.

Відповідно до положень п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до положень ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, зокрема, при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Позивачем згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №4ДФ) за ознакою доходу заробітна плата нарахована сума податку в розмірі 603971,49 грн., а перерахована до бюджету сума 419035,8 грн. за квітень вересень 2024 року, тобто, податок в розмірі 184935,69 грн. (кредиторська заборгованість) до бюджету не перерахований, що є правомірною підставою для визнання позивачу податкового зобов`язання, нарахування штрафу та пені за це порушення.

Будь-яких спростувань цих обставин позивач не наводить ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45238/15-32-24-05, яким позивачу збільшені податкові зобов`язання з військового збору, утриманого з заробітної плати найманих працівників та не перерахованого до бюджету в розмірі 10307,88 грн., а також нараховані штрафні санкції та пеня, суд вважає його також правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки за позивачем рахується кредиторська заборгованість зі сплати військового збору із заробітної плати за червень вересень 2024 року в розмірі 10307,88 грн.

Будь-яких спростувань цих обставин позивач не наводить ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 19.08.2025 року №45220/15-32-24-05, №45242/15-32-24-05, яким позивачу збільшені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходу платника податку у вигляді заробітної плати, а також військового збору, нараховані штрафні санкції, суд вважає їх правомірними та таким, що не підлягають скасуванню з наступних підстав.

Позивачем не надані до податкового органу розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) з відповідним додатком №4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2024 року», при цьому під час перевірки позивачем були надані відомості нарахування заробітної плати, відповідно до яких ПДФО та військовий збір з найманих працівників не утримано та не перераховано до бюджету за 4 квартал 2024 року (22 працівника про яких містяться дані в акті перевірки та заробітна плата яких складала 8000 грн. на місяць протягом жовтня, листопада, грудня 2024 року).

Зазначені обставини свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства та податковим органом зроблені обґрунтовані та правомірні висновки в цій частині.

Будь-яких спростувань цих обставин позивач не наводить ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Крім того, з ненаданням до податкового органу розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2024 року, з врахуванням досліджених під час перевірки документів, зокрема, відомостей по нарахуванню заробітної плати, пов`язане направлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 112898,40 грн. №Ф-45226/15-32-24-05 від 19.08.2025 року, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №45227/15-32-24-05 від 19.08.2025 року на суму штрафних санкцій 56449,20 грн., які також є правомірними та не підлягають скасуванню судом.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, 13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, які використовують працю осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати. Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (для осіб з інвалідністю на рівні 8,41 відсотка).

Оскільки позивачем не нарахований єдиний внесок при виплаті заробітної плати працівникам, податковим органом зроблені правомірні висновки щодо допущених позивачем порушень в цій частині. Будь-яких спростувань та обґрунтувань в цій частині позивач ані під час судових засіданнях, ані в наданих заявах в письмовому вигляді не наводить.

Також, суд вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №45229/15-32-24-05 від 19.08.2025 року на суму штрафних санкцій 60104,56 грн., а також пені на суму 19027,96 грн., оскільки відповідно до ч. 8, 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

В акті відображені податкові розрахунки за 2024 рік, по яким позивачем нараховані самостійно зобов`язання, однак не сплачені в строк із зазначенням несплачених сум, періодів, строків затримки, тощо. При цьому, будь-яких спростувань та обґрунтувань в цій частині позивач ані під час судових засіданнях, ані в наданих заявах в письмовому вигляді не наводить.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45240/15-32-24-05, яким до позивача застосований штраф за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з військового збору, суд не вбачає підстав для визнання його протиправним, оскільки нарахування штрафу пов`язане з отриманням позивачем податкового повідомлення-рішення №33724/15322405 від 15.12.2023 року на суму податкових зобов`язань в розмірі 14763,20 грн., яке йому вручено 16.01.2024 року (термін сплати до 19.02.2024 року), однак фактична сплата відбулася 06.03.2024 року, тобто, в порушення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України позивачем порушені строки сплати узгодженого податкового зобов`язання. Будь-яких спростувань цих обставин позивач не наводить ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45244/15-32-24-05, яким позивачу визначені податкові зобов`язання з військового збору в розмірі 2030 грн. та застосований штраф (50%), його направлення позивачу пов`язане з неперерахуванням в повному обсязі військового збору з доходу у вигляді орендної плати на підставі 2-х договорів оренди, укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на оренду нежитлових приміщень за адресами: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-а та АДРЕСА_1 . Будь-яких спростувань цих обставин позивач не наводить та суд вважає це порушення доведеним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.08.2025 року №45255/15-3224-05, його направлення позивачу пов`язане з реалізацією алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з 07.07.2023 року по 12.07.2023 року. Суд вважає застосування до позивача штрафу за це порушення правомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

За оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), застосовується штраф в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на об`єкт за адресою: м. Одеса, провулок Матросова, 1 (КАФЕ «ХІНКАЛЬНА») була видана ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними виробами №15530308202202442 (дата реєстрації 06.07.2022 року, термін дії до 06.07.2023 року). Після закінчення цієї ліцензії позивач 10.07.2023 року звернувся із заявою про видачу нової ліцензії на здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними виробами на об`єкті за адресою: м. Одеса, провулок Матросова, 1 (КАФЕ «ХІНКАЛЬНА») і така ліцензія була видана позивачу 12.07.2023 року (№15530308202303027 з терміном дії з 13.07.2023 року до 13.07.2024 року).

При цьому, відповідно до контрольних стрічок позивачем здійснювався продаж алкогольних напоїв 07.07.2023 року, тобто в період, який не охоплений дією ані попередньої ані в подальшому виданої ліцензії, а тому до нього правомірно застосований штраф за ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Щодо податкових повідомлень-рішень від 19.08.2025 року №45256/15-32-24-05 та №45259/15-32-24-05, вони направлені позивачу в зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених зобов`язань з транспортного податку та податку на нерухоме майно на підставі винесених раніше податкових повідомлень-рішень за 2022-2024 рік.

У відповідності до положень податкового законодавства узгоджені суми зобов`язань мають бути сплачені платником податків в строки, визначені в даному випадку положеннями п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 та п. п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, тобто протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом відображено в акті номера та дати податкових повідомлень-рішень, граничні терміни їх сплати, фактичні сплати, періоди затримки, тобто, обґрунтовано допущення позивачем цих порушень, а позивачем будь-яких спростувань цих обставин не наведено ані в наданих до суду позові, уточненому позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях, ані при надання пояснень в судових засіданнях.

Таким чином, зазначені податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення №45260/15-32-24-05 від 19.08.2025 року слід зазначити, що цим рішенням до позивача правомірно застосований штраф в розмірі 1020 грн. за не надання документів під час перевірки, оскільки податковим органом надано до суду запити про надання документів та пояснень, які отримані представником позивача власноруч/поштою, однак в повному обсязі документи та пояснення надані не були, про що складений відповідний акт №573415-32-24-05 від 09.07.2025 року про ненадання в повному обсязі документів для проведення планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та не надання пояснень фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року. В акті зазначено які саме документи та пояснення позивачем не надані, тобто, обґрунтоване застосування до позивача штрафу.

При цьому, представник позивача в позові зазначав про не отримання запитів, а в подільному зазначив про недостатність часу для надання документів та пояснень, однак доказів на підтвердження надання на запити документів та пояснень до суду не надав.

Позивач в позові загалом зазначав про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з тих підстав, що податковий орган мав зупинити проведення перевірки, оскільки Одеську міську територіальну громаду було внесено до переліку територій можливих бойових дій та відповідач не мав права складати акт та виносити податкові повідомлення-рішення.

Суд з такими твердженнями позивача не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій, зокрема, на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до наказу «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 15.07.2025 року №1151, Одеську міську територіальну громаду було внесено до переліку територій можливих бойових дій.

Разом з цим, слід зазначити, що ці Зміни до Переліку територій набрали чинності 12.08.2025 року.

Перевірка позивача проводилася в період з 19.06.2025 року по 09.07.2025 року, акт перевірки позивача складений 16.07.2025 року, тобто, мораторій, передбачений 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України під час перевірки позивача та складання акту перевірки не діяв, а тому ці положення законодавства не могли бути застосовані відповідачем. Таким чином, відповідачем правомірно проведена перевірка позивача та податковий орган міг направляти позивачу податкові повідомлення-рішення за результатами її проведення.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновків про протиправність та наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45216/15-32-24-05, №45246/15-32-24-05, №45250/15-32-24-05, №45234/15-32-24-05, №45232/15-32-24-05 в повному обсязі, №45231/15-32-24-05 в частині нарахування зобов`язань в розмірі 3797814 грн. та 170744 грн., тобто, на загальну суму 3968558 грн., а також штрафу в розмірі 50% від цієї суми в розмірі 1984279 грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05, рішення про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05. Щодо інших податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій, вони є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45216/15-32-24-05, №45246/15-32-24-05, №45250/15-32-24-05, №45234/15-32-24-05, №45232/15-32-24-05 в повному обсязі, №45231/15-32-24-05 в частині нарахування зобов`язань в розмірі 3797814 грн. та 170744 грн., тобто, на загальну суму 3968558 грн., а також штрафу в розмірі 50% від цієї суми в розмірі 1984279 грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05, рішення про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Враховуючи те, що сума зобов`язань за рішеннями суб`єкта владних повноважень, які суд визнав протиправними та такими, що підлягають скасуванню перевищує максимальний розмір судового збору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми судового збору у максимальному розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», тобто в сумі 15140 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45255/15-32-24-05, №45259/15-32-24-05, №45260/15-32-24-05, №45216/15-32-24-05, №45217/15-32-24-05, №45219/15-32-24-05, №45220/15-32-24-05, №45231/15-32-24-05, №45232/15-32-24-05, №45234/15-32-24-05, №45236/15-32-24-05, №45238/15-32-24-05, №45240/15-32-24-05, №45242/15-32-24-05, №45244/15-32-24-05, №45246/15-32-24-05, №45248/15-32-24-05, №45250/15-32-24-05, №45256/15-32-24-05, визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05, №Ф-45226/15-32-24-05, визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05, №45227/15-32-24-05, №45229/15-32-24-05 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45216/15-32-24-05, №45246/15-32-24-05, №45250/15-32-24-05, №45234/15-32-24-05, №45232/15-32-24-05.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №45231/15-32-24-05 в частині нарахування податкових зобов`язань в розмірі 3968558 грн., а також штрафних санкцій в розмірі 1984279 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2025 року №Ф-45224/15-32-24-05.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій від 19.08.2025 року №45225/15-32-24-05.

В задоволенні іншої частини позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 15140 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА