Рішення № 140710780, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13937/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом АТ Райффайзен Банк до Головного управління ДПС в Одеській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю АЗЕЛЛО, про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов АТ Райффайзен Банк до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю АЗЕЛЛО, про визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо включення до Акту опису майна серія та номер: 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року нежитлового приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер майна в ДРРПНМ: 370835851101; зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити з акту опису майна, серія та номер: 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року, видавник: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, нежиле приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер майна в ДРРПНМ: 370835851101; визнання незаконною та скасування державну реєстрацію обтяження у вигляді податкової застави на нежиле приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер обтяження в ДРРПНМ: 43088198 від 21.07.2021 року..

Ухвалою суду від 09.06.2026 поновлено позивачу строки звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також, ухвалою суду від 09.06.2026 залучено до участі у справі №420/13937/26 в якості другого відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілову Олену Іванівну (код ЄДРПОУ 26302537; 65026, м. Одеса , площа Біржова, 1).

Ухвалою суду від 15.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що не погоджується із включення відповідачем до Акту опису майна серія та номер: 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року нежитлового приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер майна в ДРРПНМ: 370835851101 та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник позивача зазначив, що описане в податкову заставу згідно акту опису майна від 18.06.2021 року №54/15-32-13-04-09 майно ТОВ «АЗЕЛЛО» зареєстроване в іпотеку ще 26.06.2012 року і продовжує перебувати в іпотеці АТ «Райффайзен Банк», що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Представник наголосив, що суть податкової застави, як способу забезпечення сплати податкового боргу ТОВ «АЗЕЛЛО», що гарантією погашення боргу перед державою втрачає сутність через першочергове право Банку на задоволення грошових вимог за рахунок предмету іпотеки та оскільки означене вище майно ТОВ «АЗЕЛЛО», описане в податкову заставу, не може бути джерелом погашення податкового боргу в силу пріоритету права іпотекодержателя АТ «Райффайзен Банк» на вказане майно, тому Головне управління ДПС в Одеській області неправомірно включив до акту опису майна від 18.06.2021 року №54/15-32-13-04-09, нерухоме майно, а саме: приміщення №8 , яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Сахарова, буд. 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 370835851101, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 26.06.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С .

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 24.06.2026, вказавши, що зважаючи на відсутність доказів вчинення податковим органом заходів, спрямованих на продаж майна - нежиле приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер обтяження в ДРРПНМ: 43088198 від 21.07.2021 року, зареєстроване державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфіловою О.І., яке перебуває у іпотекодержателя - позивача, згідно договору, опис вказаного майна у податкову заставу не слугував перешкодою в реалізації позивачем своїх прав іпотекодержателя. При цьому, відповідач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 розділу 2 ПК України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу № 277/15-32-13-04 від 02.06.2021 року і на підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був правомірно складений акт опису майна №54/16-32-13-04-09 від 18.06.2026.

24.08.2026 до суду від державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №277/15-32-13-04- від 02.06.2021, а саме опис майна, що перебуває у власності ТОВ «АЗЕЛЛО»(код ЄДРПОУ 43138500).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфіловою Оленою Іванівною внесено запис (№43088198 від 21.07.2021) про державну реєстрацію обтяження у вигляді податкової застави на нежиле приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, підстава: акт опису майна 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року.

АТ «Райфайзен Банк», як іпотекодержатель спірного майна, звернулось до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою б/н та б/д «щодо зняття податкового обтяження з предмета іпотека», а саме заявник просив вжити заходів для зняття з податкової застави з нерухомого майна, що належить ТОВ «АЗЕЛЛО», а саме: нежитлового приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22 (а.с.149-150 т.1).

Листом Головного управління ДПС в Одеській області ДПС в Одеській області від 01.04.2026 відмовлено АТ «Райфайзен Банк» у припиненні обтяження, з огляду відсутності підстав, передбачених п.1 ст.93 Податкового кодексу України, для звільнення майна з податкової застави.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області щодо включення до Акту опису майна серія та номер: 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року нежитлового приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер майна в ДРРПНМ: 370835851101, звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до положень п. 88.1 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п.89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до абзацу 5 п.89.2 ст.89 ПК України право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 90.1 статті 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року

№ 2654-XII визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об`єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам`ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом. Предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці. Предметом застави не можуть бути гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Предметом застави не можуть бути нафта та нафтопродукти із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, крім випадків, визначених Законом України "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів".

Згідно з абз. 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року

№ 898-IV вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд зазначає, що положеннями підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Однак, вказаними положеннями не обмежено право контролюючого органу здійснити саме опис майна (у порядку встановленому чинним законодавством) у податкову заставу відповідного платника податків, який на час вчинення таких дій має податковий борг (без здійснення дій щодо отримання дозволу та реалізації такого майна).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2025 року по справі №809/1159/17.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2010 року між Банком та Виробничо-Комерційною Фірмою «ЮНА-СЕРВІС» у вигляді ТОВ, а також ТОВ «ГОРЯЦ-Т» укладено Генеральний кредитний договір №01/3-2/197 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до умов Генерального договору Банк здійснює активні кредитні операції в межах встановленого відновлювального ліміту у розмірі 8 760 000,00 грн зі сплатою 18 % річних та строк дії ліміту встановлено до 31 липня 2025 року з можливістю продовження відповідно до умов договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором 26 червня 2012 року між Банком та ТОВ «ЧЕРНОМОР» укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №545.

08 вересня 2020 року до Іпотечного договору внесено зміни, відповідно до яких Іпотекодавцем визначено ТОВ «АЗЕЛЛО», у зв`язку з передачею до його статутного капіталу майна, що є предметом іпотеки.

Предметом іпотеки є, зокрема, нежиле приміщення №8, загальною площею 1 029,7 кв. м, розташоване на першому поверсі п`ятиповерхового будинку за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 22.

Тобто, АТ «Райффайзен Банк» є іпотекодержателем спірного майна.

В той же час , зважаючи на відсутність доказів вчинення податковим органом заходів, спрямованих на продаж майна нежитлового приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, яке перебуває у іпотекодержателя - позивача, опис вказаного майна у податкову заставу не слугував перешкодою в реалізації позивачем своїх прав іпотекодержателя, суд приходить висновку про відсутність порушень прав та інтересів позивача з боку відповідача щодо обтяження майна третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю АЗЕЛЛО податковою заставою.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо включення до Акту опису майна серія та номер: 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року нежитлового приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер майна в ДРРПНМ: 370835851101; зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити з акту опису майна, серія та номер: 54/15-32-13-04-09, виданий 18.06.2021 року, видавник: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, нежиле приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер майна в ДРРПНМ: 370835851101; визнання незаконною та скасування державну реєстрацію обтяження у вигляді податкової застави на нежиле приміщення №8 (вісім), загальною площею 1 029,7 кв. м. Одеса, вулиця Сахарова Академіка, будинок 22, реєстраційний номер обтяження в ДРРПНМ: 43088198 від 21.07.2021 року., є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову АТ Райффайзен Банк відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026.

Суддя К.О. Танцюра

.