Рішення № 140710183, 19.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ СУДУ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокусправа № 380/17168/26Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" (81130, Львівська обл., Львівський р-н, село Сокільникм, вул.Об`їздна, будинок 4, ЄДРПОУ 44752993) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, б.3, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2026 року у справі № 380/17168/26 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасувано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000218/2 від 16 лютого 2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000171.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 12 200 гривень 00 копійок та судові витрати, понесені позивачем за переклади документів та їх завірення у розмірі 875 гривень 00 копійок.

Львівська митниця подала до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає про те, що відповідно до статей 16, 134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за умови їх документального підтвердження, фактичності, необхідності, обґрунтованості та співмірності зі складністю справи, обсягом наданих послуг і витраченим адвокатом часом. Верховний Суд у постановах від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18, від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 наголосив на необхідності дотримання критеріїв реальності, необхідності та розумності розміру таких витрат. Представник позивача заявив до відшкодування 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу, на підтвердження чого надав відповідні договори, акти, рахунки та платіжну інструкцію. Водночас сам факт документального підтвердження витрат не є безумовною підставою для їх стягнення в повному обсязі. Заявлена сума є неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг, складністю справи, обсягом підготовлених доказів і застосованих нормативно-правових актів, а тому підстави для її відшкодування в повному обсязі відсутні. Також вказує про те, що відповідно до частини третьої статті 132 та частини п`ятої статті 137 КАС України, витрати на послуги перекладача належать до судових витрат за умови їх належного підтвердження та зв`язку з розглядом справи. При цьому, згідно з частиною другою статті 71 КАС України, залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється на підставі ухвали суду. Оскільки в межах розгляду цієї справи питання про залучення перекладача судом не вирішувалося, витрати на переклад документів, здійснений поза межами такого залучення, не підлягають розподілу як судові витрати. Крім того, відповідно до статті 254 Митного кодексу України, у передбачених законом випадках декларант зобов`язаний забезпечити переклад документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення, за власний рахунок. Отже, правові підстави для стягнення з відповідача витрат на переклад документів та їх засвідчення за рахунок бюджетних асигнувань відсутні.

Розглянувши зазначену заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що судове рішення ухвалювалося в порядку письмового провадження то і додаткове рішення розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому проваджені).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 справі №810/3806/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

Для підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача подав до суду копію договору про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023, копію додаткової угода 1 від 09.10.2024 до Договору №04/10/23 від 11.10.2023; акт від 19.08.2026 приймання-передачі наданих послуг за Договором №04/10/23 від 11.10.2023; рахунок на оплату №01/08 від 19.08.2026; платіжна інструкція №600 від 21.08.2026; рахунок фактура 284.2/06/26 від 26.06.2026 та акт виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 26.06.2026 від ПП «Азбука Світу».

Понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 12 200 грн.

Однак, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 12 200 грн є неспівмірною зі складністю справи, яка за даних правовідносин віднесена до категорії справ незначної складності, судова практика з вирішення даного спору судом є незмінною, сталою та чисельною, а обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.

Суд зауважує, що предмет спору не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Окрім цього, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ.

Виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

З урахуванням викладених обставин справи та положень законодавства, суд дійшов висновку, що підготовка та подання позову до суду у вказаній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у цій категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були і відображені адвокатом при підготовці позовної заяви.

Відтак, як наслідок, з урахування критеріїв пропорційності, а також обсягу наданих послуг, підставним є присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 6 100 грн.

Щодо співмірності витрат на переклади документів, суд зазначає про таке.

Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Щодо стягнення на користь позивача понесених ним витрат на переклад документів, то матеріалами справи підтверджується понесення таких витрат у розмірі 875,00 грн.

Керуючись ст.ст.134, 139, 241-246, 252 КАС України, суд,-

вирішив:

заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, б.3, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" (81130, Львівська обл., Львівський р-н, село Сокільникм, вул.Об`їздна, будинок 4, ЄДРПОУ 44752993) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу на суму 6 100 грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, б.3, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" (81130, Львівська обл., Львівський р-н, село Сокільникм, вул.Об`їздна, будинок 4, ЄДРПОУ 44752993) понесених судових витрат, пов`язаних з перекладом документів на суму 875 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович