Рішення № 140709053, 19.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8487/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 8 поверх, код ЄДРПОУ 41076819), Координаційного центру з надання правничої допомоги (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, код ЄДРПОУ 38259562) про протиправним та скасування рішення та висновку, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (далі відповідач 1), Координаційного центру з надання правничої допомоги (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд (мовою оригіналу):

визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, викладене у листі від 03.08.2026 № 005/02.4.1-08/2661, яким повернуто моє звернення від 28.07.2026 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для усунення недоліків.

визнати протиправним та скасувати рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги від 06.08.2026 № 001/03-10/1992, прийняте за результатами розгляду моєї адміністративної скарги від 04.08.2026 № БАРОО-010.

зобов`язати Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути моє звернення від 28.07.2026 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з урахуванням правової оцінки суду та вимог законодавства України.

Під час повторного розгляду надати належну оцінку всім поданим мною документам та доказам у їх сукупності, у тому числі документам, що підтверджують особу, належність до відповідної категорії суб`єктів права на БВПД, процесуальний статус потерпілого та обставини кримінального провадження № 12026042350000249.

Під час повторного розгляду врахувати факт належного накладення кваліфікованого електронного підпису на електронне звернення та подані електронні документи.

Під час повторного розгляду не застосовувати вимогу щодо обов`язкового використання механізму Дія.Шеринг, якщо така вимога не передбачена законом або належним нормативно-правовим актом.

Зобов`язати Південно-Східний міжрегіональний центр за результатами повторного розгляду прийняти передбачене законом рішення щодо мого звернення від 28.07.2026 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що електронне звернення та додані до нього документи були підписані кваліфікованим електронним підписом, стосувалися одного правового питання у кримінальному провадженні № 12026042350000249 та містили достатні відомості для визначення необхідної правничої допомоги. ОСОБА_2 зазначає, що процесуальний статус потерпілого підтверджувався постановою слідчого, доданою до звернення, а прохання про складення процесуальних документів було складовою прохання про представництво інтересів у конкретному кримінальному провадженні. На думку позиача, Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги та Координаційний центр з надання правничої допомоги надали перевагу формальним вимогам до викладення звернення, не врахували значення поданих документів у сукупності та не обґрунтували необхідність застосування виключно певного технічного способу передання документів. ОСОБА_2 також вважає, що Координаційний центр з надання правничої допомоги під час розгляду адміністративної скарги не усунув порушень, допущених при поверненні звернення, та неправильно визначив вимоги, які підлягають виконанню для його повторного подання.

Ухвалою від 19.08.2026 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги посилається на частину другу статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та зазначає, що звернення ОСОБА_2 повернуто для усунення недоліків, а не вирішено по суті шляхом відмови у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги. За твердженням Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, зображення документів із мобільного застосунку «Дія» не давали можливості належно перевірити документ для ідентифікації, а викладення звернення потребувало уточнення виду правничої послуги та процесуального статусу. Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги наголошує, що лист від 03 серпня 2026 року № 005/02.4.1-08/2661 містив роз`яснення щодо усунення недоліків, рекомендацію скористатися доданим зразком звернення та пропозицію подати звернення повторно. Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги вважає, що такий спосіб реагування відповідає спеціальному порядку звернення за безоплатною вторинною правничою допомогою та не позбавляє ОСОБА_2 можливості реалізувати відповідне право.

Координаційний центр з надання правничої допомоги у відзиві також просить відмовити у задоволенні позову. Координаційний центр з надання правничої допомоги зазначає, що адміністративну скаргу було розглянуто самостійно, а рішення від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992 містить оцінку доводів про кваліфікований електронний підпис, документи із мобільного застосунку «Дія», визначення виду правничої послуги, процесуального статусу та застосовного законодавства. Координаційний центр з надання правничої допомоги посилається на пункт 34 Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 25 лютого 2026 року № 9 «Про затвердження Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги». За позицією Координаційного центру з надання правничої допомоги, у зверненні належало однозначно визначити один вид правничої послуги та зазначити процесуальний статус безпосередньо в тексті звернення; наявність постанови слідчого серед додатків не замінює належного викладення цих відомостей.

У відповідях на відзиви та додаткових поясненнях позивач заперечує проти наведених доводів відповідачів та не ототожнює кваліфікований електронний підпис з автоматичним підтвердженням достовірності будь-якого зображення, однак наполягає на необхідності оцінки всього поданого пакета документів та доведення конкретної перешкоди для розгляду звернення. ОСОБА_2 також звертає увагу на те, що представництво охоплює складення необхідних процесуальних документів, а додана постанова слідчого підтверджує статус потерпілого.

У запереченнях на відповідь на відзив Координаційний центр з надання правничої допомоги уточнює, що не оспорює юридичної сили кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 та не вважає саму назву сервісу «Дія.Шеринг» самостійним джерелом обов`язків. Координаційний центр з надання правничої допомоги розмежовує підписання електронного файла і належність зображення документа для ідентифікації та вказує, що збіг результатів первинного розгляду й розгляду адміністративної скарги не свідчить про відсутність самостійної перевірки.

До відзивів Південно-Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та Координаційним центром з надання правничої допомоги надано додатки і документи, що стосуються подання та повернення звернення від 28 липня 2026 року, розгляду адміністративної скарги від 04 серпня 2026 року № БАРОО-010, а також матеріали, про витребування яких заявляв ОСОБА_2 . Суд дослідив ці матеріали разом із позовною заявою, відповідями на відзиви, запереченнями та додатковими поясненнями.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи та наявні докази у їх сукупності, суд установив такі обставини.

ОСОБА_2 надіслав до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги електронне звернення від 28 липня 2026 року про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для представництва інтересів та складення процесуальних документів у кримінальному провадженні № 12026042350000249. Необхідність правничої допомоги ОСОБА_2 пов`язував із діями працівників органу соціального захисту населення під час анкетування.

До звернення додано зображення паспорта та документа з реєстраційним номером облікової картки платника податків із мобільного застосунку «Дія», посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову слідчого про визнання потерпілим, ухвалу слідчого судді та інші матеріали. Наявність постанови слідчого серед документів, поданих із зверненням, визнається Координаційним центром з надання правничої допомоги та підтверджується дослідженими матеріалами.

Електронне звернення та подані електронні матеріали підписані кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 . Спір щодо ідентифікаційного документа стосується юридичної належності та можливості перевірки поданого зображення, а не заперечення юридичної сили кваліфікованого електронного підпису як такого.

Листом від 03 серпня 2026 року № 005/02.4.1-08/2661 Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повернув звернення ОСОБА_2 для усунення недоліків. У листі наведено зауваження щодо документа для ідентифікації та оформлення звернення, надано роз`яснення й рекомендації, додано зразок звернення та запропоновано після усунення недоліків звернутися повторно.

Зокрема, Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги рекомендував скористатися зразком звернення, у якому враховано вимоги до оформлення, та повідомив про необхідність повторного подання звернення для його розгляду. Зміст цього листа не містить остаточного вирішення питання про відсутність у ОСОБА_2 права на безоплатну вторинну правничу допомогу. Рішення про надання або відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за результатами розгляду звернення по суті Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги не приймав.

Не погодившись із поверненням звернення, ОСОБА_2 подав до Координаційного центру з надання правничої допомоги адміністративну скаргу від 04 серпня 2026 року № БАРОО-010.

Рішенням від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992 Координаційний центр з надання правничої допомоги визнав повернення звернення правомірним та залишив адміністративну скаргу без задоволення. При цьому Координаційний центр з надання правничої допомоги підтвердив зауваження до визначення виду правничої послуги та необхідності зазначення процесуального статусу саме в тексті звернення, пославшись на організаційні вимоги до прийняття звернень.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Стаття 55 Конституції України гарантує право на судовий захист, а стаття 59 Конституції України право на професійну правничу допомогу, яка у випадках, передбачених законом, надається безоплатно.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє, зокрема, чи прийнято оскаржені рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Правові відносини щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги регулюються Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Частина друга статті 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» передбачає такі види правничих послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Категорії осіб, які мають право на таку допомогу, визначені статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» у зверненні зазначаються відомості про особу та засоби зв`язку, викладається суть питання, для вирішення якого необхідна допомога, і зазначається належність до відповідної категорії осіб. Разом зі зверненням подаються документи або копії документів, завірені в установленому порядку, що ідентифікують особу та підтверджують належність до однієї з передбачених законом категорій.

Подання електронного звернення та копій документів засобами електронного зв`язку відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Частиною другою статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» передбачено, що звернення, оформлене без дотримання визначених цією статтею вимог, повертається з відповідними роз`ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення з підстав, про які не було зазначено раніше.

Статтями 19 та 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» окремо врегульовано прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та підстави для відмови у її наданні. Таким чином, повернення неналежно оформленого звернення і відмова у наданні допомоги по суті є різними за підставами та наслідками способами реагування.

Наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2023 року № 2994/5 «Про затвердження Порядку подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», засобами електронного зв`язку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2023 року за № 1459/40515, затверджено Порядок подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», засобами електронного зв`язку.

Пункти 35 Порядку подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», засобами електронного зв`язку визначають відомості, які зазначаються в електронному зверненні, підписання звернення електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті, та подання засвідчених копій документів для ідентифікації і підтвердження відповідної категорії, на які також накладається такий електронний підпис.

Частини п`ята та шоста статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII виключають заперечення юридичного значення електронного підпису лише з огляду на його електронну форму та визначають юридичну силу кваліфікованого електронного підпису як рівнозначну власноручному підпису.

Водночас вимоги до підпису і вимоги до документа, який підписано, мають різний предмет регулювання. Належний електронний підпис підтверджує підписання відповідних електронних даних, однак сам собою не змінює їх походження та не надає зображенню документа статусу електронної копії, сформованої уповноваженою інформаційною системою.

Статтею 14-1 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI врегульовано використання електронного паспорта та його електронної копії. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій» затверджено спеціальні правила формування, передання та перевірки таких документів.

Пункти 4, 9, 10 та 15 Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій передбачають використання електронного ідентифікатора та перевірку засобів підтвердження походження електронної копії. Статичне зображення екрана, яке не забезпечує передбаченої перевірки, не є тотожним електронній копії, сформованій і переданій за встановленою процедурою.

Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 25 лютого 2026 року № 9 «Про затвердження Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги» затверджено Порядок організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Пункт 1 Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги прямо визначає, що цей організаційний акт не є нормативно-правовим актом, не встановлює обов`язкових норм поведінки для осіб, які звертаються за допомогою, та розроблений для використання працівниками центрів під час організації і надання допомоги. Отже, відповідні положення застосовуються в межах закону та не можуть самостійно запроваджувати додаткові підстави повернення звернення.

Пункт 34 Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги передбачає зазначення правового питання і виду послуги, відомостей про провадження та процесуальний статус, а також установлює, що представництво інтересів включає складення документів процесуального характеру. Зазначені правила мають застосовуватися з урахуванням змісту волевиявлення особи та призначення відповідного виду допомоги.

Стаття 31 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» передбачає адміністративне оскарження відповідних рішень, дій та бездіяльності у порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру», та судове оскарження. Тому особливості повернення звернення, встановлені спеціальним законом, не усувають гарантій належного адміністративного оскарження.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про адміністративну процедуру» законом можуть визначатися особливості адміністративного провадження для окремих категорій справ, однак такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури. Статті 8 та 16 Закону України «Про адміністративну процедуру» закріплюють обґрунтованість та офіційність, а статті 47 і 52 Закону України «Про адміністративну процедуру» вимагають належного з`ясування обставин справи з урахуванням матеріалів, сприятливих і несприятливих для особи.

Статтями 71 та 72 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено вимоги до змісту та мотивування адміністративного акта. Правова оцінка має ґрунтуватися на фактичних обставинах і досліджених матеріалах та давати можливість зрозуміти підстави прийнятого рішення. Наявність тексту мотивування сама собою не підтверджує правильності застосування наведених у ньому норм права.

Стаття 84 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачає розгляд адміністративної скарги за правилами розгляду заяви з установленими особливостями. Пункти 2 та 3 частини першої статті 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачають можливість повністю або частково скасувати процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення або залишити процедурне рішення без змін, а скаргу без задоволення. За частиною сьомою статті 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» оформлення рішення за скаргою здійснюється з дотриманням установлених законом вимог.

Частина друга статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» пов`язує протиправність адміністративного акта, зокрема, з порушенням норм матеріального права та принципів адміністративної процедури. Частина третя статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» водночас передбачає, що процедурне порушення, яке не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Перевіряючи рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, оформлене листом від 03 серпня 2026 року № 005/02.4.1-08/2661, суд ураховує фактичний зміст цього документа та характер застосованої процедури.

Лист містить роз`яснення недоліків, рекомендацію скористатися доданим зразком звернення та пропозицію подати звернення повторно. Таке повідомлення відповідає призначенню процедури усунення недоліків. Рекомендація скористатися зразком не є вимогою безумовно використати виключно цей зразок. У наведеному формулюванні немає самостійного обмеження права ОСОБА_2 подати належно оформлене звернення в іншій допустимій формі.

Повернення звернення з роз`ясненням права повторного подання після усунення недоліків не тотожне остаточній відмові у наданні допомоги та не припиняє права ОСОБА_2 звернутися за її отриманням. Водночас можливість повторного звернення не виключає судової перевірки законності самого повернення. Тому суд оцінює не лише назву листа, а й указані в ньому підстави.

Досліджені матеріали підтверджують, що зображення паспорта та документа з реєстраційним номером облікової картки платника податків із мобільного застосунку «Дія» було подано на одній сторінці як статичні зображення. Наявний на такому зображенні код не забезпечував перевірки електронного документа у передбачений законодавством спосіб. Кваліфікований електронний підпис ОСОБА_2 засвідчував підписання поданого файла, проте не замінював засобів підтвердження походження електронної копії паспорта. Іншої належно оформленої копії документа для ідентифікації, яка усувала б цей недолік, у складі первинного звернення не встановлено.

Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та документи кримінального провадження мають бути враховані відповідно до свого змісту і призначення. Однак у сукупності з підписом на файлі вони не змінюють установленого способу подання саме зображення електронного паспорта та не підтверджують його формування і передання в порядку, передбаченому для електронної копії такого документа.

Висновок про необхідність подати належний документ для ідентифікації ґрунтується на частині першій статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та вимогах Порядку подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», засобами електронного зв`язку. Для підтвердження цієї підстави не вимагається в кожному випадку окремий експертний висновок: значення мають зміст і форма конкретного документа та результати оцінки поданих матеріалів.

Водночас законодавство не встановлює обов`язкового використання назви сервісу «Дія.Шеринг» як самостійної умови доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги. ОСОБА_2 може подати належні копії документів іншим передбаченим законодавством способом. Суд визнає достатньою підставою для повернення звернення встановлений недолік поданого документа, а не невикористання конкретного сервісу як такого.

За таких обставин застосування Південно-Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги процедури повернення звернення для усунення зазначеного недоліку саме по собі не суперечить частині другій статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Пропозиція повторного подання звернення та надання зразка не засвідчують протиправної відмови в його розгляді по суті.

Тому підстав для скасування рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про повернення звернення та зобов`язання Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути первинне звернення без усунення встановленого недоліку суд не вбачає. Похідні вимоги щодо дій Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги під час такого повторного розгляду також не підлягають задоволенню. Наведений висновок не є схваленням будь-якого іншого зауваження до звернення незалежно від його правової підстави та змісту.

Окремій перевірці підлягає рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992, оскільки його прийнято за результатами реалізації права ОСОБА_2 на адміністративне оскарження.

Суд відхиляє твердження про те, що сама тотожність кінцевих висновків Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та Координаційного центру з надання правничої допомоги доводить відсутність самостійного розгляду скарги. Рішення від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992 містить мотиви, а матеріали розгляду адміністративної скарги не подані до суду. Отже, встановлене судом порушення не полягає у відсутності відповіді, ненаданні матеріалів до суду чи обов`язку Координаційного центру з надання правничої допомоги погодитися з усіма доводами ОСОБА_2 .

Обов`язок Координаційного центру з надання правничої допомоги полягав у перевірці законності конкретних підстав повернення, правильному визначенні змісту вимог до звернення та оцінці документів, поданих разом із ним. Підтвердження одного належного недоліку не звільняло Координаційний центр з надання правничої допомоги від правової оцінки інших оскаржених вимог, які було підтверджено як необхідні для повторного звернення.

Рекомендаційний характер пропозиції скористатися зразком звернення в первинному листі суд ураховує окремо. Ця рекомендація не становить установленого порушення. Правове значення має те, що за результатами адміністративного оскарження Координаційний центр з надання правничої допомоги визнав необхідність додаткового переформулювання виду допомоги та повторення процесуального статусу в тексті звернення самостійними недоліками, не усунутими наявністю відповідних документів і змістом самого прохання.

Щодо виду правничої послуги суд установив, що звернення ОСОБА_2 стосується одного визначеного кримінального провадження № 12026042350000249 та необхідності представництва інтересів у цьому провадженні. Зазначення складення процесуальних документів у такому контексті не свідчить про звернення з кількома незалежними правовими питаннями.

Крім того, пункт 34 Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги, на який послався Координаційний центр з надання правничої допомоги, прямо включає складення документів процесуального характеру до представництва. Тому одночасне згадування цих дій не може без оцінки контексту визнаватися самостійним порушенням вимог до звернення.

Загальний вислів про захист своїх прав у зверненні особи, яка просить представництва інтересів як потерпілого, не тотожний замовленню окремої послуги кримінального захисту підозрюваного чи обвинуваченого. Необхідно оцінювати зміст прохання в цілому. Координаційний центр з надання правничої допомоги не навів конкретної суперечності між визначеним кримінальним провадженням, доданими матеріалами та проханням ОСОБА_2 , яка унеможливлювала б розуміння потреби у представництві.

За наявності об`єктивної неоднозначності Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги або Координаційний центр з надання правничої допомоги вправі запропонувати уточнення, необхідне для організації допомоги. Проте саме по собі використання непрофесійної юридичної термінології не становить передбаченої законом підстави для покладення додаткового обов`язку заново сформулювати зрозуміле за змістом прохання.

Щодо процесуального статусу суд ураховує надану разом зі зверненням постанову слідчого про визнання ОСОБА_2 потерпілим. Наявність цього документа визнає Координаційний центр з надання правничої допомоги. Саме по собі невідтворення всіх відомостей з постанови слідчого у тексті звернення не давало підстав оцінювати процесуальний статус як такий, що не міг бути встановлений із поданих матеріалів.

Координаційний центр з надання правничої допомоги мав оцінити звернення і постанову слідчого у взаємному зв`язку. Натомість підтвердження недоліку обґрунтовано вимогою зазначити процесуальний статус саме у тексті звернення незалежно від змісту доданого документа. Такий підхід підміняє оцінку наявних відомостей вимогою їх формального повторення.

Зміст пункту 1 Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги виключає застосування організаційних правил як самостійного джерела додаткових обов`язків ОСОБА_2 . Частина перша статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та пункт 3 Порядку подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та копій документів, що підтверджують належність особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», засобами електронного зв`язку вимагають викласти суть правового питання, але не встановлюють обов`язку використати виключно запропонований зразок або дослівно відтворити в зверненні всі відомості, які однозначно встановлюються з належних додатків.

Отже, Координаційний центр з надання правничої допомоги повинен був відмежувати законну вимогу подати належний документ для ідентифікації від вимог, які в конкретних обставинах не мали самостійного обґрунтування. Підтвердження всіх зауважень як обов`язкових недоліків без такого розмежування є помилковим застосуванням права та неналежною оцінкою істотних обставин.

Ця помилка має значення для реалізації права ОСОБА_2 , оскільки рішення за адміністративною скаргою підтверджує перелік умов, виконання яких вимагається під час повторного подання звернення. З урахуванням частини другої статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» перелік раніше названих недоліків має значення для наступного прийняття звернення. Додаткові необґрунтовані вимоги залишаються перешкодою навіть після усунення належно встановленого недоліку документа для ідентифікації.

Тому підставою для скасування рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги є не рекомендація скористатися зразком і не саме підтвердження факту повернення звернення, а неправильне визначення обсягу обов`язкових вимог до ОСОБА_2 за результатами адміністративного оскарження. Належна оцінка могла привести до іншого обсягу рішення за скаргою, зокрема до усунення необґрунтовано підтверджених вимог із застосуванням повноважень, передбачених статтею 85 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Встановлене порушення не є суто формальним недоліком оформлення. Воно стосується змісту правової оцінки та умов подальшого доступу до адміністративного розгляду. Наявність достатньої підстави первинного повернення не усуває права ОСОБА_2 на належний перегляд решти оскаржених вимог.

Надання до суду всіх додатків та запитаних документів забезпечило можливість перевірити ці обставини, однак не змінює змісту рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги, прийнятого 06 серпня 2026 року. Так само пояснення у відзиві та запереченнях не усувають встановленої помилки у правовій оцінці вже поданих матеріалів.

Водночас суд не встановлює порушення лише через відсутність усного заслуховування. Стаття 63 Закону України «Про адміністративну процедуру» допускає реалізацію права бути заслуханим шляхом подання пояснень і заперечень у передбаченій законом формі. У цій справі істотним є зміст оцінки доводів скарги, а не спосіб їх усного чи письмового викладення.

За наведених обставин рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992 не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та вимогам статей 8, 16, 52, 72, 84 і 85 Закону України «Про адміністративну процедуру». Відтак це рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи частину п`яту статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ураховує загальні висновки Верховного Суду щодо вимог до адміністративних рішень та вибору належного способу судового захисту.

У постанові від 11 серпня 2022 року у справі № 160/8111/20, зокрема у пунктах 7375 та 7779, Верховний Суд визначив необхідність конкретного фактичного і правового обґрунтування індивідуального рішення та можливість судової перевірки реалізації владних повноважень. Суд ураховує цей підхід при оцінці правильності мотивів рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги. Зазначена постанова враховується щодо загальних вимог до обґрунтованості, а не як висновок про застосування положень Закону України «Про адміністративну процедуру» до спірних відносин.

У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, зокрема у пунктах 39 та 44, Верховний Суд пов`язав істотність процедурного порушення з можливістю його впливу на зміст прийнятого рішення. У цій справі суд установив такий вплив через підтвердження додаткових необґрунтованих вимог до ОСОБА_2 , а не через несуттєву ваду оформлення рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17, пункти 3639, звернула увагу на необхідність установлення всіх законних умов перед зобов`язанням прийняти позитивне рішення по суті та допустимість повторного розгляду за відповідних обставин. У цій справі предметом поновлення є належний розгляд адміністративної скарги, а не безпосереднє призначення правничої допомоги.

Суд також надає оцінку посиланням Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та Координаційного центру з надання правничої допомоги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 500/6765/25, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 300/9663/24 та від 26 червня 2026 року у справі № 300/3492/26, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 260/3255/25, а також на його апеляційний перегляд Восьмим апеляційним адміністративним судом 12 червня 2026 року.

За частиною сьомою статті 78 КАС України правова оцінка обставин, надана судом під час розгляду іншої справи, не є обов`язковою для суду, який вирішує цей спір. Водночас наведені правові міркування підлягають оцінці в контексті доводів учасників справи. Тому суд не відхиляє їх лише через належність до певної інстанції, а перевіряє співвідносність фактичних обставин і предмета вирішення.

У справах № 500/6765/25 та № 300/9663/24 звернення стосувалися правничої допомоги щодо кількох окремих судових справ і правових питань. У цій справі звернення ОСОБА_2 пов`язане з одним кримінальним провадженням, а складення документів заявлено разом із представництвом у його межах. Тому висновки про необхідність конкретизації кількох окремих питань не підтверджують автоматично законності додаткових вимог у цих правовідносинах.

Правовий підхід щодо розмежування повернення звернення та відмови у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги суд урахував при оцінці рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Проте цей підхід не вирішує окремого питання про правильність підтвердження Координаційним центром з надання правничої допомоги кожного оскарженого недоліку з урахуванням документів про статус потерпілого та змісту прохання про представництво.

Наведені рішення інших судів не встановлюють фактичних обставин подання звернення ОСОБА_2 від 28 липня 2026 року та розгляду адміністративної скарги від 04 серпня 2026 року № БАРОО-010. Тому посилання на них не спростовують установленої судом помилки у визначенні додаткових вимог до ОСОБА_2 . Відповідні доводи Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та Координаційного центру з надання правничої допомоги як обґрунтування відмови у задоволенні всього позову суд відхиляє.

Вирішуючи питання про спосіб захисту, суд виходить зі змісту порушеного права, заявлених вимог та повноважень кожного учасника спірних адміністративних відносин.

Пункт 2 частини першої статті 5 та пункт 2 частини другої статті 245 КАС України передбачають захист права шляхом визнання протиправним і скасування індивідуального акта. Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування акта суд може зобов`язати вчинити необхідні дії для відновлення порушених прав та інтересів. Частина друга статті 5 і пункт 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України допускають інший спосіб захисту, який відповідає закону та забезпечує ефективне поновлення права.

ОСОБА_2 оскаржив рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги та обґрунтував порушення права на належний адміністративний перегляд. Визнання цього рішення протиправним і його скасування усувають результат неналежного перегляду, проте самі по собі не завершують розгляду адміністративної скарги з правильною оцінкою всіх оскаржених вимог.

Рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги залишило адміністративну скаргу без задоволення в цілому. Суд установив, що підтвердження всього обсягу вимог до повторного звернення є необґрунтованим. Тому для поновлення права на належне адміністративне оскарження необхідно скасувати це рішення та зобов`язати Координаційному центру з надання правничої допомоги повторно розглянути адміністративну скаргу з урахуванням правової оцінки суду.

При цьому суд розмежовує оцінку достатності підстави для первинного повернення та оцінку законності додаткових вимог. Відмова у скасуванні рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги означає, що встановлений недолік документа для ідентифікації виправдовував повернення звернення для усунення недоліків. Цей висновок не надає Координаційному центру з надання правничої допомоги права під час повторного розгляду скарги підтвердити вимоги щодо переформулювання виду послуги та повторення процесуального статусу з мотивів, які визнані судом необґрунтованими.

Отже, повторний розгляд адміністративної скарги має самостійний зміст: усунення помилки в оцінці додаткових вимог та прийняття рішення щодо скарги в обсязі, який відповідає закону й установленим судом обставинам. Координаційний центр з надання правничої допомоги повинен діяти в межах повноважень, передбачених статтею 85 Закону України «Про адміністративну процедуру», та врахувати обов`язкову правову оцінку суду. Суд не визначає наперед конкретного рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та не підміняє компетенцію Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Оскільки позивач окремо не сформулював вимогу про зобов`язання Координаційного центру з надання правничої допомоги повторно розглянути адміністративну скаргу, суд застосовує частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Вихід за межі позовних вимог у цій частині необхідний для ефективного захисту порушеного права та є безпосереднім наслідком скасування оскарженого рішення за адміністративною скаргою.

Такий припис стосується того самого звернення, тієї самої адміністративної скарги та рішення, які є предметом цієї справи, адресований учаснику справи, що прийняв скасований акт, і не поширює судовий розгляд на інші правовідносини. Обмеження захисту лише скасуванням рішення залишило б невирішеним питання належного адміністративного перегляду, за захистом права на який звернувся ОСОБА_2 .

Під час повторного розгляду Координаційний центр з надання правничої допомоги зобов`язаний оцінити звернення ОСОБА_2 разом із доданими документами; врахувати, що представництво може охоплювати складення процесуальних документів; надати належну оцінку постанові слідчого про визнання потерпілим; розмежувати рекомендаційний зразок звернення та обов`язкові законні вимоги; прийняти мотивоване рішення з урахуванням установленого судом недоліку документа для ідентифікації та правової оцінки інших оскаржених вимог.

За змістом частини четвертої статті 245 КАС України безпосереднє зобов`язання прийняти позитивне рішення по суті потребує встановлення всіх визначених законом умов і відсутності права діяти на власний розсуд. Вимоги про призначення конкретного адвоката або безпосереднє надання допомоги у цій справі не заявлені та цим рішенням не вирішуються.

Належним способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992 і зобов`язання Координаційного центру з надання правничої допомоги повторно розглянути адміністративну скаргу ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року № БАРОО-010 та прийняти передбачене законом рішення з урахуванням правової оцінки суду.

За відсутності підстав скасування рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про повернення первинного звернення вимоги про зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути це звернення та вчинити заявлені похідні дії задоволенню не підлягають. ОСОБА_2 зберігає право повторно подати звернення після усунення належно встановленого недоліку з урахуванням правової оцінки, наданої в цьому рішенні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона доводить обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов`язок довести правомірність оскарженого владного рішення покладається на суб`єкта владних повноважень. Подання документів не звільняє від доведення правильності їх правової оцінки.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість і достовірність доказів, їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності. За результатами такої оцінки суд дійшов висновку, що Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги довів достатність установленого недоліку для повернення звернення, тоді як Координаційний центр з надання правничої допомоги не довів правомірності підтвердження додаткових вимог у встановленому судом обсязі. Тому позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ураховує часткове задоволення позову та відсутність доказів понесення ОСОБА_2 витрат, які підлягають відшкодуванню за результатами розгляду цієї справи.

За таких обставин підстав для стягнення судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 7278, 90, 139, 241246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 8 поверх, код ЄДРПОУ 41076819), Координаційного центру з надання правничої допомоги (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, код ЄДРПОУ 38259562) про протиправним та скасування рішення та висновку, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Координаційного центру з надання правничої допомоги від 06 серпня 2026 року № 001/03-10/1992, прийняте за результатами розгляду адміністративної скарги ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року № БАРОО-010.

Зобов`язати Координаційному центру з надання правничої допомоги повторно розглянути адміністративну скаргу ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року № БАРОО-010 на рішення Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, оформлене листом від 03 серпня 2026 року № 005/02.4.1-08/2661, та прийняти за результатами розгляду мотивоване рішення відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.10.2026.

Суддя А.В. Сіпака