Рішення № 140708200, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/13648/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 року по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600, виходячи зі 100 відсотків суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 08.01.2006 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що з 01.01.2018 року відповідачем проведено перерахунок його пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та від 21.02.2018 року №103 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Надалі з 01.04.2019 року пенсію перераховано на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 03.11.2025 року №ФД107600 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зазначену довідку направлено відповідачу для проведення перерахунку пенсії. У зв`язку з виготовленням оновленої довідки представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 03.03.2026 року про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи зі 100 відсотків суми її підвищення, з урахуванням раніше виплачених сум. Проте відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, пославшись, зокрема, на відсутність у рішенні суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25 зобов`язання органу Пенсійного фонду України вчинити відповідні дії. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки, на його переконання, положення статей 43, 51 та 63 Закону України №2262-ХІІ передбачають обчислення та перерахунок пенсії з урахуванням не лише посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, а й щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Наголошує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений змінювати визначену законом структуру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, або обмежувати виплату належного підвищення шляхом його поетапної виплати. На підтвердження своєї позиції позивач посилається, зокрема, на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19, щодо врахування додаткових видів грошового забезпечення та премії під час перерахунку пенсії з 01.01.2018 року. Вважає, що надходження до відповідача належним чином оформленої оновленої довідки є підставою для проведення перерахунку, а відсутність окремого судового рішення про зобов`язання пенсійного органу здійснити такий перерахунок не звільняє його від виконання передбачених законом повноважень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

11.06.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року здійснювався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, визначених станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704. При цьому пунктом 2 постанови №103 передбачалася поетапна виплата суми підвищення пенсії: з 01.01.2018 року - 50 відсотків, з 01.01.2019 року - 75 відсотків, з 01.01.2020 року - 100 відсотків. Відповідач указав, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103, а також зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45. Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року зазначені судові рішення залишено без змін. Водночас відповідач послався на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804, якою передбачалася виплата у 2019 році 75 відсотків суми підвищення пенсії, та постанову Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1088, відповідно до якої виплата 100 відсотків суми підвищення пенсії здійснюється з 01.01.2020 року. Наголосив, що після скасування зазначених положень постанови №103 інших рішень Уряду щодо умов та порядку проведення відповідного перерахунку пенсій, крім постанов про встановлення щомісячної доплати та проведення індексації пенсій, не приймалося. Також відповідач підтвердив, що 03.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 під супровідним листом від 03.11.2025 року №7/28987/9 надійшла довідка від 03.11.2025 року №ФД107600 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 року, складена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25. Зазначену довідку долучено до матеріалів пенсійної справи позивача. Разом із тим відповідач вважає, що оскільки рішенням суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25 органи Пенсійного фонду України не зобов`язано вчинити будь-які дії щодо перерахунку пенсії позивача, підстави для її перерахунку за вказаною довідкою за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року та виплати з урахуванням 100 відсотків суми підвищення відсутні. З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 08.01.2006 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до наданого розрахунку пенсії за пенсійною справою №ФД107600 основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення за вислугу 28 років.

З 01.01.2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі відомостей про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року. Під час зазначеного перерахунку враховано посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткову надбавку за вислугу років, без включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У подальшому з 01.04.2019 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 05.03.2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25 вирішено спір щодо підготовки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 року.

На виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 03.11.2025 року №ФД107600 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.03.2018 року, за посадою «командир дивізіону».

Згідно із зазначеною довідкою грошове забезпечення позивача для обчислення пенсії становить 12 553,20 грн та включає такі складові:

- посадовий оклад - 5070,00 грн;

- оклад за військовим званням - 1410,00 грн;

- надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків - 3240,00 грн;

- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 13,5 відсотка - 1312,20 грн;

-надбавку за таємність у розмірі 15 відсотків - 760,50 грн;

- надбавку за класну кваліфікацію у розмірі 5 відсотків - 253,50 грн;

- премію у розмірі 10 відсотків - 507,00 грн.

Таким чином, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, загальна сума яких становить 9720,00 грн, до оновленої довідки включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію на загальну суму 2833,20 грн.

Довідку від 03.11.2025 року №ФД107600 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №7/28987/9. Відповідач отримав її 03.12.2025 року та долучив до матеріалів пенсійної справи позивача, що підтверджено його письмовими поясненнями.

10.01.2026 року представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом щодо надання документів та інформації про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 . Зазначений запит зареєстровано відповідачем 13.01.2026 року за вхідним №2539/8.

Листом від 20.01.2026 року №0400-010235-8/11413 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про надходження оновленої довідки та надало її копію, а також копії розрахунків пенсії станом на 01.03.2018 року, 01.12.2025 року та 01.01.2026 року. При цьому відповідач зазначив, що розрахунки пенсії станом на 01.12.2025 року та 01.01.2026 року проведені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року у справі №160/13263/24.

Відповідно до наданого розрахунку пенсії станом на 01.01.2026 року сума грошового забезпечення, врахована для її обчислення, становила 22 310,16 грн, а базовий основний розмір пенсії, визначений як 70 відсотків цієї суми, - 15 617,11 грн. У розрахунку відображено індексацію за 2022 рік у сумі 2 186,40 грн, за 2023, 2024 та 2025 роки - по 1500,00 грн за кожний рік. Основний розмір пенсії з урахуванням зазначених індексацій становив 22 303,51 грн.

Крім того, у розрахунку зазначено збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків у сумі 5 575,88 грн, підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни III групи у сумі 778,50 грн, виплату у сумі 50,00 грн та підвищення за особливі заслуги перед Україною у сумі 882,30 грн. Загальний розмір пенсії з надбавками становив 29 590,19 грн, а з урахуванням застосованого відповідачем максимального розміру - 25 950,00 грн. Наведений розрахунок відображає розмір пенсії станом на 01.01.2026 року та не є розрахунком заборгованості за спірний період.

03.03.2026 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року на підставі довідки від 03.11.2025 року №ФД107600. Заяву зареєстровано відповідачем 10.03.2026 року за вхідним №25084/Р-0400-26.

У зазначеній заяві представник позивача просила здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 100 відсотків суми її підвищення, без застосування поетапної виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, з урахуванням раніше виплачених сум та виплатити заборгованість.

За результатами розгляду заяви відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії за оновленою довідкою за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року та її виплати з урахуванням 100 відсотків суми підвищення.

Обґрунтовуючи відмову, пенсійний орган послався на положення постанов Кабінету Міністрів України №103, №804 та №1088 щодо порядку перерахунку і виплати пенсій. Також відповідач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25 органи Пенсійного фонду України не зобов`язано вчинити будь-які дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом, у прохальній частині якого визначив період перерахунку з 01.01.2018 року по 01.04.2019 року та заявив вимогу про виплату 100 відсотків суми підвищення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Отже, спір між сторонами виник щодо наявності у відповідача обов`язку здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за заявлений період на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600, складеної станом на 01.03.2018 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також щодо виплати 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, яке включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом. Реалізація цього права передбачає не лише призначення пенсії, а й проведення її перерахунку та виплату в розмірі, визначеному відповідно до законодавства.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено склад грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії відповідним категоріям осіб. До нього належать оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за встановлених законом умов.

Частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачає перерахунок призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Наведені положення підлягають застосуванню у взаємозв`язку. Визначення Урядом механізму перерахунку не означає надання йому права виключати зі складу грошового забезпечення виплати, врахування яких передбачено законом.

Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19. Велика Палата зазначила, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій не охоплюють зміни законодавчо встановленої структури грошового забезпечення. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення здійснюється шляхом внесення змін до відповідних законів, а обмеження виплати пенсії, нарахованої відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може встановлюватися постановою Кабінету Міністрів України. supreme.court.gov.ua

У цій справі спір стосується врахування під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року всіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600, а також виплати повної суми підвищення пенсії без застосування її поетапної виплати.

Як установлено судом, зазначена довідка складена за нормами, чинними станом на 01.03.2018 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25.

У довідці визначено грошове забезпечення за відповідною посадою в загальній сумі 12 553,20 грн, до якої включено посадовий оклад - 5070,00 грн, оклад за військовим званням - 1410,00 грн, надбавку за вислугу років - 3240,00 грн, надбавку за особливості проходження служби - 1312,20 грн, надбавку за таємність - 760,50 грн, надбавку за класну кваліфікацію - 253,50 грн та премію - 507,00 грн.

Отже, уповноважений орган визначив не лише три основні складові грошового забезпечення на загальну суму 9720,00 грн, а й додаткові щомісячні виплати та премію на загальну суму 2833,20 грн.

Наявність цієї довідки та її надходження до відповідача 03.12.2025 року сторонами не заперечуються. Пенсійний орган підтвердив долучення документа до матеріалів пенсійної справи позивача.

Таким чином, на час розгляду заяви представника позивача від 03.03.2026 року відповідач мав документ уповноваженого органу, який містив необхідні відомості про склад і розміри грошового забезпечення за відповідний розрахунковий період. Відмова в перерахунку не обґрунтована недоліками оформлення цієї довідки чи відсутністю в ній відомостей, необхідних для обчислення пенсії.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що рішенням від 02.10.2025 року у справі №160/20867/25 органи Пенсійного фонду України не зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача.

Попередній судовий спір стосувався підготовки належного документа про розмір грошового забезпечення. Натомість у цій справі перевіряється правомірність відмови пенсійного органу реалізувати свої повноваження після отримання такого документа.

Обов`язок здійснювати перерахунок пенсії за наявності передбачених законодавством підстав випливає з компетенції органу Пенсійного фонду України. Його виникнення не може залежати виключно від наявності окремого судового рішення, яке повторно зобов`язувало б суб`єкта владних повноважень виконати встановлений законом обов`язок.

Протилежне тлумачення означало б, що навіть після виготовлення та надходження належної довідки пенсіонер повинен у кожному випадку додатково звертатися до суду лише для спонукання пенсійного органу до застосування законодавства. Такий підхід не відповідає призначенню адміністративної процедури перерахунку пенсій та покладає на особу необґрунтовані перешкоди в реалізації права на пенсійне забезпечення.

Щодо дати, з якої належить провести перерахунок, суд враховує постанову Верховного Суду від 11.08.2023 року у справі №380/103/22.

У зазначеній справі Верховний Суд переглянув висновок судів попередніх інстанцій про проведення перерахунку лише з 01.04.2019 року та визначив необхідність перерахунку і виплати пенсії з 01.01.2018 року. При цьому Суд застосував правовий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо пріоритетності Закону №2262-ХІІ над положеннями постанови Кабінету Міністрів України №103, які йому суперечили.

Застосовуючи цей підхід до обставин справи, суд зазначає, що дата виготовлення довідки - 03.11.2025 року - не є датою встановлення нових складових грошового забезпечення. Довідка підтверджує його розмір за нормами, чинними станом на 01.03.2018 року, та оформлена для усунення порушення, допущеного під час попереднього перерахунку пенсії.

Тому пізніше документальне підтвердження відповідних складових саме по собі не змінює періоду, за який має бути відновлено право позивача.

Істотним для вирішення цього спору є також те, що позивач подав довідку саме станом на 01.03.2018 року. Отже, суд не поширює на попередній період розміри додаткових виплат, визначені виключно за іншою, пізнішою розрахунковою датою.

Суд також відхиляє доводи про можливість врахування додаткових видів грошового забезпечення лише після набрання 05.03.2019 року законної сили рішенням у справі №826/3858/18.

Визнання нормативного акта нечинним та незастосування його положень у конкретному спорі через суперечність закону мають різні правові підстави. При вирішенні індивідуального спору суд повинен перевірити відповідність підзаконного регулювання закону, який діяв у спірний період.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19 прямо вказала, що під час вирішення спорів за період чинності відповідних положень постанови №103 суди повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ незалежно від того, чи були ці положення вже скасовані судом на момент виникнення правовідносин. supreme.court.gov.ua

Отже, проведення перерахунку за спірний період ґрунтується на застосуванні закону, який регулював пенсійне забезпечення позивача, а не на наданні зворотної дії судовому рішенню про визнання нормативного акта нечинним.

Щодо вимоги про виплату 100 відсотків суми підвищення пенсії суд зазначає, що визначення розміру пенсії та виплата лише частини належного підвищення безпосередньо впливають на обсяг реалізованого пенсіонером права.

Застосування до визначеної суми підвищення коефіцієнтів 50 або 75 відсотків призводить до того, що особа фактично отримує пенсію в меншому розмірі, ніж належить за результатами її перерахунку. Тому правомірність такого обмеження має оцінюватися з огляду на положення Закону №2262-ХІІ та висновки Верховного Суду щодо меж урядового регулювання.

У постанові від 10.11.2022 року у справі №1340/5083/18 Верховний Суд дійшов висновку про право особи на отримання 100 відсотків підвищення пенсії саме з 01.01.2018 року, а не лише з моменту набрання 05.03.2019 року законної сили рішенням у справі №826/3858/18.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 13.02.2023 року у справі №620/3276/18. Суд визнав належним способом захисту зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року, та раніше виплачених сум.

Крім того, у постанові від 14.09.2023 року у справі №560/2400/20 Верховний Суд підтримав висновок про наявність права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням повної виплати підвищення. При цьому Суд розглянув доводи пенсійного органу про необхідність застосування попередньої практики щодо виплати 100 відсотків підвищення лише з 05.03.2019 року та застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19.

Наведені висновки підлягають врахуванню під час вирішення цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на це суд не приймає посилання відповідача на пункт 2 постанови №103 як достатню правову підставу для виплати позивачу лише частини підвищення пенсії за спірний період.

Посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804 також не спростовує позовних вимог, оскільки вона прийнята після періоду, щодо якого виник спір, і не може обґрунтовувати зменшення виплат за попередні місяці.

Так само встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1088 виплати 100 відсотків підвищення з 01.01.2020 року не вирішує питання правомірності обмеження пенсії позивача у 2018 році та відповідній частині 2019 року.

Доводи про відсутність нових урядових рішень щодо перерахунку пенсій після скасування окремих положень постанови №103 суд оцінює критично. Позивач не вимагає проведення перерахунку у зв`язку з новим підвищенням грошового забезпечення після 2018 року. Предметом спору є належне врахування складових грошового забезпечення під час перерахунку, який уже проводився з 01.01.2018 року.

Тому відсутність нового рішення Кабінету Міністрів України не усуває необхідності виправити попередній розрахунок на підставі належної довідки та вимог закону.

Звернення представника позивача із заявою від 03.03.2026 року і подальша відмова відповідача підтверджують наявність конкретного спору щодо реалізації права на перерахунок. Вимоги позивача стосуються вже минулого періоду та відмови, яка відбулася, а тому не є передчасними.

Суд ураховує, що в позовній заяві кінцеву дату зазначено як 01.04.2019 року, тоді як звернення до пенсійного органу стосувалося виплат по 31.03.2019 року, а з 01.04.2019 року позивачу вже проведено інший перерахунок пенсії. У сукупності ці обставини свідчать, що спір охоплює період, який передує перерахунку з 01.04.2019 року, тобто з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року включно. Визначення цього періоду забезпечує узгодженість судового захисту з предметом спору та виключає повторне врахування одного й того самого періоду.

Для відновлення порушеного права недостатньо лише констатувати протиправність відмови. Необхідним є покладення на відповідача обов`язку здійснити відповідний перерахунок та виплатити належні суми.

Такий спосіб захисту не становить втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу. За встановлених обставин відповідач не має права обирати між проведенням перерахунку та відмовою в ньому з підстав, які суперечать закону. Водночас визначення конкретної суми належних виплат на виконання рішення залишається обов`язком пенсійного органу.

При цьому виплата має здійснюватися з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу за відповідні місяці. Це забезпечує відшкодування саме недоотриманої частини пенсії та запобігає повторній виплаті вже отриманих коштів.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не навів належного правового обґрунтування відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки від 03.11.2025 року №ФД107600. Заперечення пенсійного органу зводяться до застосування положень підзаконних актів без урахування їх співвідношення із Законом №2262-ХІІ та наведеними висновками Верховного Суду.

За таких обставин дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за спірний період є протиправними.

Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року включно на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, з урахуванням усіх зазначених у ній складових, виходячи зі 100 відсотків суми підвищення пенсії, без застосування поетапної виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Висновок суду щодо наявності підстав для перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року узгоджується з підходом, застосованим Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.02.2025 року у справі №160/20388/24 та від 20.08.2025 року у справі №160/18842/24.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 року по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.11.2025 року №ФД107600, виходячи зі 100 відсотків суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна