Постанова № 140705958, 15.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27147/26

3/760/6847/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов із Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 29.01.2010, Жовтневим РВГУМВС України в Луганській області, фізичної особи - підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому що, остання в період з 06.09.2026 близько 12:00 до 19:00 год. 07.09.2026 вжила пігулки «Лірика та Прегабалін» та 08.09.2026 була госпіталізована за адресою: АДРЕСА_3 до ДКЛ №1, діагноз: Токсична дія (прегабалін).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про розгляд справи, шляхом надсилання судових повісток за номером телефону, зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення, про що матеріали справи містять відповідні відомості. Надала письмові пояснення в яких вказала, що із викладеними в протоколі обставинами та висновком щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення не погоджується та своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не визнає, оскільки вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, з огляду на те, що сам по собі факт складання протоколу не свідчить про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. На переконанн ОСОБА_1 працівниками поліції не здобуто та не долучено до матеріалів справи інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували саме факт ухилення з її боку від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її дитини. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про систематичне невиконання нею батьківських обов`язків, свідоме нехтування потребами дитини, відсутність належного піклування про її здоров`я та безпеки. Наголошує на тому, що описана в протоколі подія має одиничний характер та сама по собі не підтверджує наявності з її боку ухилення від виконання батьківських обов`язків. Крім того, зазначає, що між нею та її донькою склалися теплі, довірливі та доброзичливі стосунки, засновані на взаємній повазі, підтримці й турботі, вона постійно цікавиться життям дитини, приділяє увагу її навчанню, самопочуттю та емоційному стану, намагається забезпечувати належні умови для її всебічного розвитку та формування відповідального ставлення до власного здоров`я та безпеки. Також наголошує на тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення нею власноруч написано, що вона провину визнає та провела з донькою відповідну роз`яснювальну роботу, однак вказаний запис не може розцінюватися судом як безумовне підтвердження наявності в її діях складу адміністративного правопорушення та не звільняє уповноважений орган від обов`язку встановити всі обставини справи й довести наявність відповідно складу правопорушення. На підставі викладеного просила закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного та положень ст. 268 КУпАП суд проводить розгляд справи за відстуності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №885948 від 14.09.2026 (а.с.1); рапорт капітана поліції Врич Я. (а.с.2), електронний рапорт (а.с.3); письмові пояснення ОСОБА_3 від 08.09.2026 (а.с.4); письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.09.2026 (а.с.5), довідку лікаря-педіатра від 08.09.2026 (а.с.6); виписку із медичної картки стаціонарного хворого №16305 (а.с.7), письмові пояснення ОСОБА_4 від 14.09.2026 (а.с.8), пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов`язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Частини 1, 2 статті 150 Сімейного Кодексу України передбачають, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Положеннями ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до рапорту інспектора СЮП ВП Солом`янського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Варич Я., 08.09.2026 до Солом`янського управління поліції ГУНП у місті Києві надійшло повідомлення працівників екстреної медичної допомоги про госпіталізацію неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса події АДРЕСА_3 ) до КМДКЛ № 1 з підозрою на вживання психотропних речовин та отруєння. Згідно з наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями, неповнолітня повідомила, що в період із 06.09.2026 по 07.09.2026 вживала таблетки «Лірика» та «Прегабалін», які отримала від знайомої, керуючись цікавістю та бажанням відчути відповідний ефект, без будь-якого примусу. У подальшому, внаслідок погіршення самопочуття, 08.09.2026 вона була госпіталізована до медичного закладу.

Наведені обставини свідчать про те, що неповнолітня дитина, якій на момент події виповнилося 16 років, вживала лікарські засоби, здатні спричинити токсичну дію на організм, що в конкретному випадку призвело до необхідності надання їй стаціонарної медичної допомоги. При цьому йдеться не лише про сам факт вживання таблеток, а й про виникнення ситуації, яка створила реальну загрозу здоров`ю дитини та потребувала її госпіталізації. Зазначене вказує на недостатність заходів, спрямованих на формування у неповнолітньої належного ставлення до власного здоров`я та усвідомлення небезпеки вживання лікарських засобів без призначення лікаря.

Посилання ОСОБА_1 на теплі та довірливі стосунки з донькою, постійне цікавлення її життям, навчанням і самопочуттям, а також проведення після події роз`яснювальної роботи суд оцінює критично, оскільки такі обставини самі по собі не спростовують установленого факту вживання неповнолітньою лікарського засобу та подальшої госпіталізації внаслідок токсичної дії такого. Наявність позитивних стосунків між матір`ю та дитиною не виключає можливості неналежного виконання окремих батьківських обов`язків, зокрема в частині забезпечення належного контролю за безпекою та здоров`ям неповнолітньої (самоусвідомлення неповнолітньою небезпечності побідних дій).

При цьому суд ураховує, що вживання таблеток відбувалося за відсутності примусу з боку інших осіб, з ініціативи самої неповнолітньої, однак ця обставина не звільняє матір від обов`язку належним чином виконувати передбачені законом батьківські обов`язки.

Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 23, 33, 34, 35, 40-1, 184, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: УК у Солом`янському районі; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Я.В. Кравченко