Рішення № 140705957, 19.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4164/26 2/760/12877/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м.Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.,

при секретарі - Панкєєвої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Солом`янського районного суду міста Києвам цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання дружини в порядку ст. 84 СК України, мотивуючи тим, що з 24 квітня 2024 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 видане 24 квітня 2024 року Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис N? 483.

У шлюбі народився спільний син - малолітній громадянин України

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт батьківства підтверджує Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 видане 08 листопада 2024 року.

Спільний син сторін ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований та проживає за однією адресою з матір?ю.

Так, з кінця 2025 року між подружжям почали виникати непорозуміння, які призвели до погіршення взаємовідносин. Дитина сторін зареєстрована та постійно проживає з Позивачем, сама Позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Відповідач є дієздатною, працездатною особою, має фінансову можливість надавати матеріальне утримання на свою дружину (аліменти) у розмірі частина від усіх доходів Боржника, що буде відповідати щоденним побутовим потребам дружини. Обов?язок кожного з подружжя матеріально підтримувати один одного закріплено в нормі ст. 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

В силу частини 2 ст. 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Як зазначено у частині 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право

на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

3 огляду на зазначене, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як у жінки з якою проживає дитини та яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років має право на звернення до суду на отримання утримання від свого чоловіка.

Як зазначено в Конституції України (ст. 48) кожен мас право на достатній життєвий рівень

для себе і своєї сім?ї, що включає достатне харчування, одяг, житло.

Право дружини на утримання від чоловіка в разі проживання з нею дитини передбачено ст. 84 СК України. Згідно з цією статтею дружина, якщо з нею проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Позивач посилається на те, що відповідач не надає допомоги на утримання дружини, проте має її надавати.

Для задоволення вимоги про стягнення аліментів надання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов?язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Не є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів той факт, що подружжя проживають окремо. Поки в передбаченому порядку шлюб не визнано недійсним чи не розірваним, він вважається таким, що існує, і один з подружжя має право на утримання, а цьому право кореспондується обов?язок іншого надавати таке утримання.

В обґрунтування ціни позову, позивач зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки позивачка вважає, що розмір аліментів визначених у 14 частці від доходу Відповідача становитиме 12000,00(дванадцять тисяч грн, 00 копійок) гривень, ціна позову у даному випадку дорівнює 12000,00грн х 6 місяців = 72000,00(сімдесят дві тисячі грн., 00 копійок)гривні. З огляду на зазначене, ціна цього позову становить 72000,00(сімдесят дві тисячі грн., 00 копійок) гривні.

Щодо розрахунку розміру судових витрат та судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у разі подання заяви щодо видачі судового

року) наказу про стягнення аліментів (Закон України «Про судовий збір», в редакції від 07.01.2018. При підготовці до розгляду цієї заяви Позивач попередньо та орієнтовно вважає, що нею 40 000,00 (сорок тисяч грн, 00 копійок)гривень будуть понесені витрати спрямовані на забезпечення судового розгляду цієї заяви.

На підставі викладеного Позивач просить, стягнути з ОСОБА_3 аліменти для утримання дружини - ОСОБА_1 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) Відповідача на місяць, а також стягнути судові витрати на користь Позивача. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників.

Через канцелярію суду 06.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що позовна заява мотивована тим, що невиконання батьком (ним) свого обов`язку по утриманню малолітньої дитини, та необхідністю застосування до нього примусового виконання добровільно невиконаного обов`язку, відповідно до п.2 ч.2 ст.18 СК України, і наданими матеріалами до суду в позовній заяві повністю відсутні докази такого ставлення до дитини і нічим не підкріплені, крім як наклепу на нього та поширення свідомо хибної інформації, що ганьбить його честь і гідність.

Ознайомившись із вказаним позовом, відповідачу стало відомо, що позивач у позовній заяві просить суд стягнути на її користь аліменти на її утримання у розмірі з усіх його видів заробітку (доходу) до досягнення їх спільною дитиною трьох річного віку, стягнути судові витрати на користь позивача. Позовні вимоги він не визнає частково з наступних підстав.

Він, як свідомий громадянин України завжди виконував свої обов?язки щодо утримання ОСОБА_1 в силу свого матеріального достатку та рівня заробітної плати, інших доходів і коштів у нього немає, і в повному обсязі виконував ч.2. ст. 75 СК України, з урахуванням своїх можливостей надавання матеріальної допомоги.

Натомість, такого він не може сказати про ОСОБА_6 , будучи в офіційному шлюбі з Позивачем, настав момент дуже скрутного становища, а Позивач в цей час працювала і мала сталий дохід, що підтверджено її деклараціями про доходи з Єдиного державного реєстру декларацій, попросив позику у Позивача, наголошує, позику з поверненням в повному обсязі, в розмірі 30 000, 00 грн (тридцяти тисяч гривень), то позивач йому відмовила, не зважаючи на її обов?язок виконання ч.2 ст.75 СК України.

При укладанні між ними шлюбу, вони мали домовленість, що всі витрати пов?язані на утримання їх сімейних відносин та утримання дитини, вони будуть нести рівноправно, та однаково, обов?язком особистим індивідуальним, а не солідарним, і утримання сім?ї лежить не тільки на відповідачеві, а і на позивачеві, як це закріплено в ст. 84 та ст. 86 СК України.

Згідно з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, має дохід (заробітна плату) в розмірі 20 000,00 грн. (двадцяти тисяч гривень 00 коп.) до утримання з нього податків, відповідно до податкового кодексу України. З отриманого доходу сплачує наступні податки: Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): 18% - утримується із зарплати та Військовий збір (В3): 5% - утримується із зарплати.

Має на утримані сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який ще не досягнув повноліття, та змушений був покинути країну в 2022 році, через війну, перебуває у статусі вимушено переміщеної особи та біженця в іншій державі, що підтверджує довідка з Державного демографічного реєстру в країні перебування, та розрахунок про сплату аліментів, що також підтверджує відсутності заборгованості та відповідального відношення щодо утримання сина ОСОБА_7 .

Звертає увагу Суду, що ОСОБА_6 ніколи, нічим не допомагала йому з вихованням

та утриманням ОСОБА_7 , а в той же час вимагала від нього утримувати її сина ОСОБА_8 , який ще не досягнув повноліття, що він і робив в міру своїх матеріальних можливостей, а саме: надавав кошти на харчування в школі, підтримував ОСОБА_6 при виборі одягу та взуття, допомагав йому добиратися до плавального басейну, та харчуванням, чого не робила ОСОБА_9 по відношенню до його сина ОСОБА_7 , не зважаючи на обов`язок виконання ч.2 ст. 75 СК України.

Відповідач зазначає, що має на утримані сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який ще не досягнув повноліття, також ОСОБА_1 , подала заяву щодо судового наказу, яким Солом?янський районний суд м. Києва, в складі судді Усатової І.А., видав наказ про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду 02.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Також має на утриманні та допомагає своєму батькові, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якому 73 (сімдесят три роки), який проживає в м. Запоріжжя, самостійно, з урахуванням що лінія зіткнення з окупантами, агресорами та військовими злочинцями з російської федерації на відстані 20-25 км. В той же час, ОСОБА_1 , навіть відмовилася його зустріти на залізничному вокзалі, коли він приїхав до них погостювати та провести час з онуком, в той же час ОСОБА_9 та її батьки влаштували такий скандал, що його батько віддав її всі готівкові кошти які мав на той час в кишені та поспіхом вибіг з квартири, бо не міг чути що вони всі разом казали.

Також відповідач сплачував комунальні послуги АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями квитанції, не являючись співвласником, не будучи зареєстрованим за цією адресою, з даних квитанції на дату формування квитанції було зареєстровано три особи, які саме йому не відомо і відповідно також за них сплачував комунальні послуги. Також з квитанції на послуги про надання комунальних послуг видно що за ОСОБА_1 були заборгованості на момент початку мешкання разом та до шлюбу, в цей момент по відношенню до нього ще не діяв Закон в ч.2. ст. 75 СК України, але в міру свої фінансових

можливостей допомагав ОСОБА_11 ..

Також відповідачем зазначено, що він має фінансові зобов`язання та борги, а саме:

борг в розмірі 10 368, 61 грн ( десять тисяч триста шістдесят вісім гривень 61

копійка) за комунальні послуги по квартирі в якій він мешкає, а саме:

- за централізоване водопостачання та водовідведення холодної води, централізоване

водовідведення гарячої води перед ПрАТ «Київводоканал», ЄРДПОУ 03327629-за централізоване водопостачання гарячої води та теплової енергії перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», ЄДРПОУ 40538421 -за утримання будинку та прибудинкової території перед ОСББ «Драгоманова 40-3.

???Має загальну заборгованість перед фінансовими установами ПриватБанк,УНІВЕРСАЛ БАНК, СЕНС БАНК, що підтверджено звітом Українського бюро кредитних історії.

???Маю загальну заборгованість 30 095,36 грн (тридцять тисяч дев?яносто п?ять гривень

36 копійок) заборгованість перед ТОВ «Управляюча компанія «Дім 9000», що підтверджено відповідною Ухвалою Солом?янського районного суду м. Київ, справа N? 760/6333/26.

Звертає увагу Суду, що ОСОБА_1 подала заяву щодо судового наказу Солом?янський районний суд м. Києва від 02.01.2026 року що підтверджується відповідним рішенням Солом?янським районним судом Справа N? 760/2987/26, а в позовній заяві про стягнення аліментів на утримання дружини Справа N?760/4164/26, в розділі з «Підтвердження позивача про відсутність у провадженні суду іншої заяви такого типу» (яка датована 06 січня 2026 р, а до суду надійшла 18 січня 2026 р.), зазначила, що в будь якому іншому судді на території України не знаходиться цивільні справи за позовною заявою, які мають такі самі предмет та підстави, чим завідомо надала Суду не правдиву інформацію, яка не відповідає дійсності та вводить в обману, з ціллю не сплачувати судовий збір.

В Розділі 7 «розрахунок розміру судових витрат та судового збору» в позовній заяві про стягнення аліментів на утримання дружини, відсутні, тобто не надана детального опису наданих робіт (послуг) та підтвердження про їх сплату. Верховний Суд у постанові ВС від 19.05.2021 року у справі N?206/1293/19 дійшов висновку, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю.

Також зазначає, що ним було запропоновано укласти мирову угоду, та вирішити питання щодо утримання ОСОБА_1 до судового розгляду справи, але ОСОБА_1 відмовилась від цієї пропозиції та наполягала на судовому розгляді питання.

На виконання вимог п.8 ч.3 ст. 178 ЦПК України повідомляю, що мною було не понесено і не планується понесення витрат у зв?язку з розглядом справи.

Враховуючи вищезазначене Відповідач просить відмовити про стягнення на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційна адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 аліменти для утримання дружини - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) Відповідача на місяць, стягнути судові витрати на користь Позивача.

Прийняти рішення про стягнення з нього на утримання позивача аліменти у розмірі 1000 (однієї) тисячі гривень щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох річного віку, починаючи від дати ухвалення судового рішення.

Не стягувати з нього судового збору, оскільки він до цього добровільно в повному обсязі виконував ч. 2 ст. 75 СК України, з урахуванням своїх можливостей надавання матеріальної допомоги, але позивачка звернулася до суду, що спричиняє йому певні збитки, в разі прийняття такого рішення.

У судовому засідані позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник позивача також просив стягнути з відповідача правничу допомогу у розмірі п`ятдесят тисяч гривень, зазначивши, що протягом п`яти днів ним буде надано суду всі розрахунки.

У судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги частково, в розмірі однієї тисячі гривень щомісячно, також зазначив, що він неспроможний сплачувати 1/4 частину доходу від своїх заробітнів, так як це буде загрозою порушення прав інших утриманців. Щодо наявності підстав для обмеження/відмови у стягненні аліментів в розумінні ст. 83 СК Україини зазначив, що шлюб між ним та позивачкою тривав нетривалий час, менше 2-х років та вважає, що протягом шлюбних відносин Позивачка поводилася негідно: систематично провокувала конфлікти, застосовувала нецензурну лайку, вимагала передачіїй усіх його коштів та банківських карток, вимагала витрачати його власні кошти на тютюнові та алкогольні вироби, якими вона зловживає, а також чинила перешкоди наданні ним допомоги його сину ОСОБА_7 та непрацездатному батькові ОСОБА_10 .. Також зазначив, що позивачкою не доведено та відсутні докази на безумовне право на її утримання. Так, нею не надано належних та допустимих доказів, що дитина проживає разом із позивачем. Також позивачка ввела в оману суд щодо відсутності інших справ такого самого змісту, бо приховала факт звернення нею із заявою про видачу судовго наказу з нього на утримання дитини, не надала суду доказу свого скрутного матеріального становища. Окрім того заявлена орієнтовна сума витрат на правничу допомогу без надання будь-яких розрахунків чи актів, є формою процесуального тиску на Відповідача. Також Позивачка не вкористалася своїм процесуальним правом подати відповідь на відзив у визначений судом строк та письмово не спростувала жодного із 17 доказів щодо його фінансового стану, наявності боргів та утриманців, долучених ним до відзиву.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до ч. 2 Сімейного кодексу України зазначені правовідносини, які він регулює: добровільність шлюбу, рівні права та обов`язки подружжя, а також майнові відносини, рівні права та обов`язки батьків щодо виховання, розвитку, утримання та захисту дитини, порядок сплати коштів на утримання дітей або подружжя, за домовленістю або через суд та інше. Учасниками сімейних відносин є подружжя, тобто особи, шлюб між якими зареєстрований відповідно до закону.

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 24.04.2024 року було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 24.04.2024 року Серії НОМЕР_1 виданого Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №483 (а.с.4).

У шлюбі народився спільний син - малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є матір`ю, а відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , виданого 08.11.2024 року, актовий запис №1271 (а.с.5).

На теперішній час малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає разом із позивачкою, що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади (а.с.6-10).

Зазначені письмові докази наявні в матеріалах справи та спростовують посилання відповідача на зазначення у своєму відзиві, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що дитина проживає разом із позивачем.

Щодо зазначення відповідачем про зобов`язання позивачем для підтвердження проживання малолітньої дитини разом із матір`ю Акту обстеження житлово-побутових умов або довідка про спільне проживання дитини разом із позивачкою, при розгляді справ зазначеної категорії не вимагається, як і не вимагається довідка з місця роботи позивача про перебування її у офіційній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Відповідачем не надано суду доказів, що позивачем дитина передана на виховання іншій особі, зі зміною місця проживання, в порядку ч. 1 ст. 85 СК України, залучення до виховання дитини іншої особи (бабусі, няні) чи відвідування дитиною дитячого садка не може вважатися переданням дитини на виховання іншій особі, а тому на існування права на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, вплинути не може.

Частиною 2 ст. 84 СК України законодавцем встановлено, що Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Для задоволення вимог про стягнення аліментів подання до суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Право на утримання у дружини-матері ("право на аліменти за безсонні ночі") існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка - батька дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину як з чоловіка і на дитину - як з батька.

Зазначена вимога закону спростовує посилання відповідача у своєму відзиві, як на введення суду в оману та зловживання позивачем своїми правами, шляхом не зазначенння в своїй позовній заяві про звернення нею до суду окремо із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, та щодо необхідності надання доказів позивачкою свого скрутного матеріального стану для звернення із позовними вимогами про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частиною 4 ст. 84 цього Кодексу встановлено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Частиною 6 ст. 84 цього Кодексу передбачено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Щодо зазначення відповідачем недобросовісної поведінки Позивачки, а саме: систематичного провокування конфліктів, застосовування нецензурної лайки, вимагання передачіїй усіх його коштів та банківських карток, вимагання витрачати його власні кошти на тютюнові та алкогольні вироби, якими вона зловживає, а також вчинення перешкоди у наданні ним допомоги його сину ОСОБА_7 та непрацездатному батькові ОСОБА_10 , та не наданням допомоги відповідачу у вихованні його сина від попереднього шлюбу, відмовою позивачки надання йому позики, із посиланням на ї її обов`язок виконання ч.2 ст. 75 СК України, суд зазначає наступне.

Щодо зазначеного суд відноситься критично, так як відповідачем на надано жодних доказів на підтвердження зазанченої недобросовісної поведінки Позивачки.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 75 СУ України, права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв`язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом.

Тобто, статтею 75 СК України визначені підстави виникнення права одного з подружжя на утримання. Право на утримання має той з подружжя, хто є непрацездатним. Йдеться про непрацездатність за віком (55 років для жінок, 60- для чоловіків), а також про непрацездатність за інвалідність. Позовні вимоги у даному позові до відповідача про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років в порядку ст. 84 СК України.

Щодо процесуальних наслідків, на які посилається відповідач, як таких, що позивачка не скористалася своїм процесуальним правом подати відповідь на відзив у визначений судом строк, суду зазначає наступне. Відповідно до ст. 179 ЦПК України, надання відповіді на відзив є правом Позивача, а не обов`язком.

Статтею 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Позивачка звернулася з позовом про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя.

Відповідач не погодився із вимогами позивачки на сплату аліментів у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), визнав позов частково, у частині виплати на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, у розмірі однієї тисячі гривень щомісячно, з дати ухвалення рішення, мотивуючи це неспроможністю сплачувати 1/4 частину доходу з причини скрутного матеріального становища та загрози порушення прав інши утриманців.

Щодо загрози порушення прав інши утриманців, відповідач зазначає, що з нього стягується 1/4 частина доходу на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 2024 року народження.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 84 СК України передбачено, що право на утримання у дружини-матері існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка - батька дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину як з чоловіка і на дитину - як з батька.

Щодо посилання відповідача на факт утримання свого батька, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , слід зазначити, що батько є особою пенсійного віку та отримує пенсію, інвалідом чи недієздатною особою не є, документів щодо отримання опіки над батьком та повного його утримання відповідачем суду не надано.

Відповідачем надано письмові докази щодо утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 2000 грн., але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дититну відповідного віку, щомісчно. Станом на 24.02.2026 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Щодо посилання відповідача на наявність у нього скрутного матеріального становища, сплати комунальних послу за нерухоме майно, заборгованості перед фінансовими установами, суд зазначає наступне.

Відповідно до витребуваних судом доказів, наданих наданих Пенсійним Фондом України та Державною податковою службою України, відповідач отримує стабільний дохід у вигляді нарахованої та виплаченої заробітної плати (Код класифікації 101), дохід отриманий як додаткове благо (102), інші доходи (127), державна та соціальна матеріальна допомога (128), дохід від наданняземельної ділянки сільськогосподарського призначення (195), який в загальному розмірі різниться від 50427 грн. до 26000 грн..

Так, відповідно до ч.4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Тобто право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достанього матеріального забезпечення чоловіка.

Але суд зазначає, що Відповідач є працездатним, офіційно працевлаштований, є фізично здоровою особою, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплачує аліменти у розмірі 2000 грн. за рішенням суду, має в наявності на праві власності нерухоме майно.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини умов відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Як встановлено ст. 48 Конституції України, кожен мас право на достатній життєвий рівень

для себе і своєї сім?ї, що включає достатне харчування, одяг, житло.

Судом встановлено, що малолітня дитина зареєстрована та проживає разом з позивачем, чим старше віком тим більше коштів вона потребує, що забезпечує мати з якою вона проживає, яка є позивачем у справі, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача також відповідають і інтересам неповнолітньої дитини.

За таких обставин, вивчивши додані письмові докази, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем зазначено в позовній заяві орієнтовний розмір понесених витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зазначених доказів суду не надано, відповідно зазначене клопотання у судовому засіданні не розглядалося.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 18, 21, 75, 77, 81, 84 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити в повному обсяґзі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дружини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) на місяць, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 .

Суддя: Т.В.Нестеренко