Рішення № 140705559, 19.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21342/24

Провадження №: 2/755/12994/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Процесуальний рух справи

03.12.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», від імені та в інтересах якого діє уповноважений представник Гречан Марина Василівна, з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послугу з постачання гарячої води станом на 30.09.2024 року в розмірі 44 621,88 грн, інфляційну складову боргу відповідно до розрахунку ціни вимог по 23.02.2022 року в розмірі 2 150,13 грн, 3% річних від простроченої суми по 23.02.2022 року в розмірі 330,08 грн, а всього - 47 102,09 грн, а також вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на сплату судового збору за подання позову до суду у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 року вказана позовна заява була передана в провадження судді Коваленко І.В.

З метою виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом після отримання позовної заяви було вжито заходів щодо перевірки інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідача у справі.

На запит суду, сформований засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», отримано офіційну інформацію Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 123888139 від 25.12.2024 року, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 07.09.2001 року по теперішній час.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.12.2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.

02.01.2025 року (вх. № 169) до суду надійшла заява (клопотання) відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16.01.2025 року (вх. № 2827) через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Бурцевої Аліси Володимирівни.

24.01.2025 року (вх. № 4369) від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - за довіреністю Смолярчук Оксани Олександрівни - до суду надійшли письмові пояснення (відповідь на відзив).

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Доводи позовної заяви

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року № 1198-VII є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року як суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва, що підтверджується офіційними відомостями Київської міської державної адміністрації. Надання послуг до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , у тому числі й до квартири № 158 , здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі відповідної ліцензії.

Взаємовідносини між виконавцем та споживачами регулюються чинними нормативно-правовими актами у сфері комунальних послуг, зокрема Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, Правилами надання послуг з постачання теплової енергії (Постанова КМУ від 21.08.2019 р. № 830), Правилами надання послуг з постачання гарячої води (Постанова КМУ від 11.12.2019 р. № 1182), а також Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 є власником (співвласником) або зареєстрованим мешканцем квартири № 158 за вищевказаною адресою, а отже, відповідно до норм статті 1 та статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є індивідуальним споживачем, який користується об`єктом нерухомого майна та отримує комунальні послуги для власних потреб. Відповідно до статті 64 Житлового кодексу України та частини третьої статті 9 Закону України «Про ЖКП», повнолітні особи, які проживають або зареєстровані у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з наявною у позивача інформацією, відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі виконував обов`язки щодо внесення плати за спожитий ресурс. Зокрема, відповідач щомісячно з липня 2020 року систематично не вносив плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого за період по 30.09.2024 року утворилась значна заборгованість за основними вимогами в розмірі 44 621,88 грн.

У зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за період прострочення грошових розрахунків по 23.02.2022 року виконано нарахування інфляційної складової боргу в розмірі 2 150,13 грн та 3% річних від простроченої суми в розмірі 330,08 грн.

Представник позивача наголосив, що відсутність окремо підписаного письмового договору між сторонами не звільняє споживача від обов`язку оплати за отриманий ресурс, оскільки умови Індивідуального договору (публічного договору приєднання) були офіційно оприлюднені на веб-сайті товариства 13 жовтня 2021 року, а фактичне споживання послуг є формою приєднання до його умов. З огляду на те, що заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, а будь-яких звернень чи актів-претензій щодо якості послуг від відповідача не надходило, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Заперечення відповідача та заяви по суті справи

Відповідач ОСОБА_1 в межах встановленого судом процесуального строку, а саме 16.01.2025 року (вх. № 2827), через свого уповноваженого представника - адвоката Бурцеву Алісу Володимирівну, подав до суду письмовий відзив на позовну заяву.

У надісланому відзиві сторона відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в частині стягнення боргу за гаряче водопостачання, вважаючи доводи позивача безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи і наданим самим же позивачем доказам.

Свої заперечення адвокат Бурцева А.В. обґрунтовувала тим, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про ЖКП» та ст. 162 ЖК України, оплата послуг здійснюється за затвердженими тарифами у строки, встановлені договором чи угодою сторін. За змістом статей 526, 901, 903 ЦК України, зобов`язання з оплати наданої послуги є грошовим зобов`язанням, виконання якого має оцінюватися судом на підставі об`єктивних відомостей.

Адвокат вказала на суттєву суперечність у матеріалах позову: позивач стверджує, що відповідач повністю припинив оплату з липня 2020 року, проте у власному розрахунку заборгованості у графі «Сплачено» офіційно фіксує, що ОСОБА_1 протягом спірного періоду регулярно проводив розрахунки та сплатив на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» грошові кошти в загальному розмірі 26 504,98 грн, що спростовує тезу про умисне ухилення від оплати.

Крім того, захист наголосив, що у графі розрахунку «ВРО» позивач визнає наявність у квартирі № 158 індивідуального лічильника гарячої води, проте самовільно ігнорував його дані та проводив нарахування за нормативом на 2 зареєстрованих осіб, встановивши безпідставну норму споживання у розмірі 20 куб.м на одну особу щомісячно, що не відповідає реальним обсягам та є завідомо завищеним показником. На підтвердження справності приладу відповідач надав копію Квитанції за липень 2020 року про повну відсутність боргу, наявність переплати та показники лічильника - 00395 куб.м.

Після отримання позову відповідач самостійно звернувся до сертифікованої організації ФОП ОСОБА_2 та провів повірку. Згідно з актом та Свідоцтвом про повірку № ИИ-01803100125011 (чинним до січня 2029 року), квартирний лічильник гарячої води типу ЛК-1,5 (заводський номер № НОМЕР_2 ) є повністю справним, а його фактичні показання станом на 10.01.2025 року становлять 00854 куб.м. Відтак, реальний обсяг спожитої води за 5 років склав лише 459 куб.м (854 - 395), що повністю покривається здійсненою відповідачем оплатою у сумі 26 504,98 грн.

Відповідач зазначив, що повністю визнає позовні вимоги лише в частині нарахувань за абонентське обслуговування та функціонування системи опалення на загальну суму 2 730,00 грн, а в іншій частині позову просить відмовити або перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки вже звернувся до позивача із заявою про перерахунок, і виконавець призначив виїзд представника для фіксації даних на 17.01.2025 року.

Доводи письмових пояснень позивача (відповіді на відзив)

24.01.2025 року (вх. № 4369) від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - за довіреністю Смолярчук Оксани Олександрівни - до суду надійшла відповідь на відзив вих. № 20.2/УПНюр/471 від 21.01.2025 року.

Позивач висловив заперечення проти аргументів відповідача та зазначив, що житловий будинок АДРЕСА_2 обладнаний діючим вузлом комерційного (загальнобудинкового) обліку гарячої води (з 01.07.2020 по 31.03.2022 р. - заводський № 14733058, а з 01.04.2022 р. по теперішній час - № 19251831). Показання цих будинкових приладів згідно із Законом № 2119-18 є єдиною законною основою для розподілу обсягів послуг між мешканцями.

Представник позивача наголосила, що квартира № 158 у внутрішній обліковій базі ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» безперервно обліковується як квартира, що не обладнана індивідуальним (розподільним) засобом обліку гарячої води. На момент подачі позовної заяви (01.11.2024 року) відповідач ОСОБА_1 жодного разу не звертався до підприємства із заявою про прийняття приладу на абонентський облік, не надавав технічних актів опломбування чи свідоцтв про повірку.

Відповідно до Наказу Мінрегіону № 270 від 12.10.2018 року, індивідуальні лічильники обов`язково мають бути прийняті на абонентський облік та опломбовані безпосередньо надавачем послуг. Чинне законодавство не передбачає можливості проведення ретроспективних перерахунків вартості за минулі періоди на підставі показань приладів, які не були поставлені на абонентський облік виконавця.

Надане відповідачем свідоцтво про повірку від 10.01.2025 року є підставою для постановки лічильника типу ЛК-1,5 № 4110519 на облік виключно на майбутній період - після його опломбування інспектором товариства. Оскільки відповідач тривалий час не передавав показників та не звертався щодо обліку приладу, нарахування за нормативами на 2 особи та будинковим лічильником проводилися позивачем законно, а внесені кошти в сумі 26 504,98 грн (які були повністю враховані) покрили лише поточну частину нарахувань, сформованих через відсутність квартирного обліку у базі, у зв`язку з чим позивач підтримує позовні вимоги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись внутрішнім переконанням, встановив такі фактичні обставини.

Позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) є ліцензованим суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також є офіційним виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності у Дніпровському та Дарницькому районах міста Києва відповідно до затвердженої зони теплопостачання. Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває у зоні безпосереднього ліцензованого обслуговування позивача та підключений до його централізованих інженерно-технічних систем.

Судом встановлено, що у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_4 , яка має загальну опалювальну площу 41,3 кв.м та обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_3 , постійно проживає та офіційно зареєстрований відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідно до офіційної інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 123888139 від 25.12.2024 року, відповідач безперервно зареєстрований за вказаною адресою з 07.09.2001 року по теперішній час, а отже, є споживачем житлово-комунальних послуг у розумінні статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Кількість зареєстрованих осіб у квартирі становить 2 особи.

Матеріалами справи встановлено, що окремого письмового документа у формі паперового примірника договору про надання послуг між ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та відповідачем підписано не було. Взаємовідносини сторін з 13 листопада 2021 року будувалися на умовах Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання гарячої води, який є публічним договором приєднання, затверджений постановами Кабінету Міністрів України та офіційно оприлюднений 13 жовтня 2021 року на офіційному веб-сайті ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

З 01 липня 2020 року житловий будинок АДРЕСА_2 обладнано загальнобудинковими (комерційними) вузлами обліку гарячої води: за період з 01.07.2020 року по 31.03.2022 року облік здійснювався за приладом із заводським номером № 14733058, а з 01.04.2022 року по теперішній час - за приладом № 19251831.

Судом достеменно встановлено, що житлове приміщення відповідача - квартира № 158 - обладнана індивідуальним розподільним засобом обліку гарячої води, а саме: лічильником води крильчастим типу ЛК DN 15, заводський номер № 4110519, виробництва ДП «Новатор» (м. Хмельницький). Наявність вказаного розподільного лічильника у квартирі відповідача безпосередньо відображена самим позивачем у долученому до позову розрахунку заборгованості у графі «ВРО» (вузол розподільного обліку).

Протягом періоду з липня 2020 року по вересень 2024 року позивач здійснював щомісячні нарахування вартості послуг за особовим рахунком № НОМЕР_3 . При цьому ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в односторонньому порядку повністю ігнорувало наявність у квартирі відповідача розподільного лічильника № 4110519 та здійснювало нарахування обсягів споживання гарячої води не за його фактичними показниками, а за розрахунковим нормативним тарифом на 2 зареєстрованих осіб, самовільно встановивши норму споживання у розмірі 20 куб.м на одну особу щомісячно.

З наявних у матеріалах справи фінансових таблиць розрахунку заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не припиняв оплату послуг, а протягом всього спірного періоду з липня 2020 року по вересень 2024 року регулярно щомісячно вносив грошові кошти на рахунок ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у графі споживання гарячої води. Загальна сума фактично сплачених відповідачем та офіційно зарахованих позивачем коштів у графі «Сплачено» за особовим рахунком склала 26 504,98 грн.

З метою спростування нарахувань за нормативом, відповідач надав суду рахунок-повідомлення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за червень 2020 року, відповідно до якого станом на 01.06.2020 року заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_3 була відсутня (значилась переплата у розмірі 863,51 грн), а початкові зафіксовані показники квартирного лічильника гарячої води № 4110519 становили 00401 куб.м (у липні 2020 року - 401 куб.м споживання зафіксовано у графі ВРО).

Також судом встановлено, що після отримання копії позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої спеціалізованої організації ФОП Пятковська З.О. (Договір № 059/2025ID25117 від 10.01.2025 р.) та за власні кошти забезпечив проведення періодичної метрологічної повірки квартирного лічильника.

Відповідно до Акта виконаних робіт від 10.01.2025 року та Свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-01803100125011, виданого ТОВ «ЕТАЛОН-АСП» (строк дії чинний до 10 січня 2029 року), індивідуальний лічильник води відповідача № 4110519 визнано повністю справним, механічних пошкоджень прилад не має, пломбувальні кільця цілі, а його фактичні кінцеві показання станом на 10 січня 2025 року становлять 00854 куб.м.

Таким чином, за даними справного та повіреного індивідуального засобу обліку відповідача, реальний обсяг спожитої гарячої води у квартирі № 158 за весь спірний період (з червня 2020 року по січень 2025 року) склав 453 куб.м (854 куб.м кінцевих показань - 401 куб.м початкових показань).

10.01.2025 року відповідач направив офіційну заяву разом із копією свідоцтва про повірку та акта до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з вимогою провести повний перерахунок заборгованості за особовим рахунком на основі реальних показань лічильника.

Позивач листом підтвердив отримання документів та погодив виїзд інспектора для фіксації та опломбування вузла на 17.01.2025 року. Проте, на момент розгляду справи судом, позивачем сума позовних вимог у розмірі 47 102,09 грн скоригована не була, виконавець продовжує наполягати на стягненні боргу за нормативом, а відповідач у відзиві визнав позов лише в частині суми 2 730,00 грн за абонентське обслуговування.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, всебічно дослідивши доводи відзиву відповідача та відповіді на відзив позивача, суд виходить із таких мотивів та норм чинного матеріального і процесуального права.

Забезпечуючи право на справедливий судовий розгляд, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд оцінює аргументи сторін, надані докази та матеріали справи крізь призму засад верховенства права, законності, змагальності та обґрунтованості судового рішення.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України (ЦК), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних обов`язків є договори та інші правочини, а також безпосередньо акти цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Базові засади функціонування ринку комунальних послуг, правові, економічні та організаційні відносини між виконавицями та споживачами, а також обов`язковий порядок комерційного та розподільного обліку теплової енергії та водопостачання врегульовані імперативними нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Надаючи правову оцінку спірним нарахуванням за послуги з постачання гарячої води, суд першочергово керується статтею 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», яка визначає, що метою цього Закону є забезпечення комерційного та розподільного обліку у сфері комунальних послуг, що є основою для здійснення точних, прозорих та справедливих розрахунків між споживачами та виконавцями на підставі фактично спожитих обсягів.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», для відліку обсягу спожитої комунальної послуги у житлових приміщеннях (квартирах) багатоквартирного будинку застосовуються саме вузли розподільного обліку - індивідуальні квартирні лічильники.

Частиною першою статті 12 цього ж Закону встановлено, що обсяги спожитої у будівлі гарячої води, визначені за допомогою вузла комерційного (загальнобудинкового) обліку, підлягають обов`язковому щомісячному розподілу між споживачами з урахуванням показань саме вузлів розподільного обліку.

Суд наголошує, що відповідно до імперативного змісту статей 4 та 11 вказаного Закону № 2119-18, за наявності у квартирі споживача справного індивідуального приладу обліку, здійснення нарахувань вартості комунальної послуги за усередненими розрахунковими нормативами (зокрема, за нормою споживання кубічних метрів на кількість зареєстрованих осіб) чинним законодавством України категорично забороняється.

Нарахування за нормами споживання є виключно тимчасовим, субсидіарним заходом, який застосовується оператором виключно у разі офіційного підтвердження відсутності лічильника, його механічного виходу з ладу або закінчення міжповірочного інтервалу без проведення його подальшої метрологічної повірки.

Дані положення спеціального законодавства кореспондують та деталізуються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок розрахунків регламентований статтею 9 Закону, частиною першою якої закріплено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору та тарифів, затверджених в установленому законом порядку.

Разом з тим, частина друга статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чітко розмежовує структуру плати виконавцю за індивідуальним договором, встановлюючи, що вона складається з:

вартості безпосередньо спожитої комунальної послуги - яка обчислюється виключно на підставі статті 10 та 12 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» за фактичними кубічними метрами або гігакалоріями, зафіксованими приладами обліку;

плати за абонентське обслуговування - граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України і яка сплачується виконавцю за індивідуальним договором для відшкодування витрат, пов`язаних із веденням обліку, розподілом обсягу послуг між споживачами у будівлі та адмініструванням особового рахунку.

За змістом статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний договір приєднання, укладений шляхом оприлюднення оферти на веб-сайті ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» 13.10.2021 року, повністю покладає на сторони обов`язки щодо дотримання вказаної двокомпонентної структури розрахунків.

Аналізуючи доводи позивача про те, що Наказ Мінрегіону № 270 від 12.10.2018 року та Порядок прийняття приладів на абонентський облік забороняють враховувати дані лічильника, який не перебував на обліку товариства, за минулі періоди, суд зазначає, що вказані підзаконні відомчі акти не можуть звужувати або скасовувати дію норм вищих за ієрархією Законів України № 2189-19 та № 2119-18.

Закони імперативно вимагають від виконавця нараховувати плату за фактично спожитий обсяг, і якщо за допомогою державної метрологічної повірки беззаперечно доведено справність лічильника протягом всього часу експлуатації, виконавець зобов`язаний провести перерозподіл комерційного балансу будинку на підставі реальних кубічних метрів споживача, оскільки протилежне призведе до безпідставного збагачення тепломережі за рахунок приписування споживачу віртуальних, не спожитих ним обсягів послуг.

Заперечуючи проти вимог позивача про стягнення боргу за послугу з постачання гарячої води в сумі 44 621,88 грн, відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що нарахування здійснювалися позивачем безпідставно за нормативом споживання (20 куб.м на особу), тоді як квартира № 158 обладнана індивідуальним квартирним лічильником гарячої води ЛК DN 15 № 4110519, який працює належним чином, а обсяг фактично спожитої за ним води повністю оплачений споживачем протягом 2020-2024 років у сумі 26 504,98 грн.

Натомість позивач у відповіді на відзив вказав, що оскільки відповідач тривалий час не передавав показників лічильника та не звертався до товариства щодо його постановки на абонентський облік, нарахування за нормативами є законними, а показання проведеної 10.01.2025 року повірки можуть бути враховані виключно на майбутній період.

Оцінюючи вказаний матеріально-правовий спір сторін, суд керується нормами спеціального законодавства та сталою судовою практикою Верховного Суду.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що повірка приладу приватним підприємством ФОП ОСОБА_2 є неналежним доказом.

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка засобів вимірювальної техніки здійснюється будь-якими науковими метрологічними центрами або уповноваженими лабораторіями, які мають відповідне Свідоцтво про уповноваження. Надане відповідачем Свідоцтво про повірку № ИИ-01803100125011, видане уповноваженим ТОВ «ЕТАЛОН-АСП» (номер у реєстрі 059-250110005, чинне до 10.01.2029 року), повністю підтверджує, що квартирний лічильник відповідача № 4110519 є метрологічно справним, придатним до експлуатації та відповідає вимогам ДСТУ 3580-97.

Зіставлення рахунку-повідомлення позивача за червень 2020 року (де зафіксовано початковий показник квартирного лічильника відповідача на позначці 00401 куб.м) та офіційного Акта виконаних робіт з повірки від 10.01.2025 року (де зафіксовано кінцевий показник 00854 куб.м) беззаперечно свідчить, що реальний обсяг спожитої гарячої води у квартирі відповідача за весь спірний період склав 453 куб.м (854 - 401).

При цьому, як вбачається з картки руху коштів особового рахунку № НОМЕР_3 , наданої самим позивачем, відповідач ОСОБА_1 за цей же період фактично сплатив на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» грошові кошти у загальному розмірі 26 504,98 грн.

Математичний розрахунок вартості 453 куб.м води за діючими у спірні періоди тарифами позивача доводить, що сплачена відповідачем сума (26 504,98 грн) у повному обсязі покриває та навіть перевищує вартість реально спожитого ресурсу.

Правова позиція щодо обов`язку теплопостачальної організації провести ретроспективний перерахунок вартості послуг у випадку, коли споживач тривалий час не надавав показників, але згодом надав свідоцтво про повірку та реальні показання справного квартирного лічильника, є незмінною та сформована у сталій судовій практиці.

Так, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 442/4862/17 та постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 331/157/20 висловлено чіткий правовий висновок:

«Проведення нарахувань за комунальні послуги за нормами споживання у разі неподання споживачем щомісячних показників квартирного лічильника є тимчасовим розрахунковим заходом кредитора. Проте, у випадку подання споживачем до суду або до обслуговуючої організації належного свідоцтва про періодичну повірку приладу, яка підтверджує його безперервну технічну справність, та фіксації кінцевих показників лічильника, виконавець послуг ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ провести перерахунок (коригування) заборгованості за весь минулий період на основі фактичних даних приладу обліку, оскільки споживач має сплачувати виключно за реально отриманий та зафіксований за засобами обліку ресурс. Наявність накопичувального боргу за нормативами за наявності справного лічильника та здійснених регулярних оплат є безпідставною».

Аналогічний підхід закріплено у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 308/5005/20, де наголошено, що у цивільному процесі діє принцип добросовісності, і виконавець послуг не має права збагачуватися за рахунок нарахування штучних обсягів за нормативами, які у кілька разів перевищують технічні можливості та реальні показники сертифікованого приладу обліку споживача.

Оскільки квартирний лічильник відповідача № 4110519 визнано справним, а обсяг фактично спожитої води повністю оплачений відповідачем (борг за воду становить 0,00 грн), суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в частині стягнення основного боргу за постачання гарячої води в сумі 44 621,88 грн є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Оскільки основне грошове зобов`язання за послугу водопостачання відповідачем ОСОБА_1 порушено не було (мала місце повна сплата обсягів по лічильнику), нарахування позивачем інфляційних втрат у сумі 2 150,13 грн та 3% річних у сумі 330,08 грн на підставі частини другої статті 625 ЦК України є неправомірним, у зв`язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення компенсаційних сум судом також відмовляється.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач у своєму відзиві повністю, добровільно та беззастережно визнав позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в частині нарахувань за абонентське обслуговування та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку на загальну суму 2 730,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов повністю або частково. Згідно з частиною четвертою цієї статті, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки плата за абонентське обслуговування нараховується за індивідуальною моделлю договору незалежно від кубічних метрів води згідно зі статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а відповідач ці вимоги визнав, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає виключно сума 2 730,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» задоволено частково (на суму 2 730,00 грн від початково заявлених 47 102,09 грн, що у відсотковому співвідношенні становить 5,8%), судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, обчислюється пропорційно і становить 175,62 грн (3 028,00 грн * 5,8%). Решта суми судового збору покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11, 257, 267, 322, 509, 525, 526, 530, 625, 633, 634 ЦК України, ст. 151 ЖК України, ст. 1, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 178, 247, 255, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , УНЗР: 19760603-00695, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) заборгованість за плату за абонентське обслуговування та витрати на функціонування системи опалення в розмірі 2 730,00 грн (дві тисячі сімсот тридцять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 175,62 грн (сто сімдесят п`ять гривень 62 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили после повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко