Ухвала суду № 140705428, 06.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5168/26

Справа № 754/1905/26

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення позову без розгляду

06 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЕРВІСНО-ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 , Державної фіскальної служби України про відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП, ціна позову 815918,82 грн,

УСТАНОВИВ:

02 лютого 2026 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЕРВІСНО-ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР" (надалі - Позивач) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП у розмірі 815 918,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 12 серпня 2021 року Відповідач, керуючи транспортним засобом марки Криптон-М12 на базі "Skoda Octavia А7" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який на праві власності належить Позивачу, який на праві власності належить Позивачу, рухався проїзною частиною бульвару Вацлава Гавела у місті Києві. Під час руху Відповідач грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора та почав виконувати маневр лівого повороту з правої смуги, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Nissan Rogue". Вина Відповідача у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджується ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року у справі № 7609488/22. Вказаним судовим рішенням встановлено факт порушення Відповідачем правил безпеки дорожнього руху, однак його було звільнено від кримінальної відповідальності, а провадження закрито у зв`язку з примиренням з іншим потерпілим.

Позивач вказує, що внаслідок вказаної події належний йому транспортний засіб отримав суттєві механічні пошкодження, які зафіксовані у відповідних актах. Відповідно до експертного звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 60/84.01.26 від 12 січня 2026 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 815 918,82 грн.

Посилаючись на положення статей 22, 1166 та 1192 ЦК України, Позивач наголошує, що майнова шкода повинна відшкодовуватися в повному обсязі безпосередньо особою, яка її завдала. Відповідач добровільно завдані збитки не компенсував, тому Позивач просить суд стягнути з нього кошти у розмірі 815 918,82 грн, необхідні для відновлення пошкодженого майна, на свою користь.

09 березня 2026 року Суд постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, підготовче судове засідання призначив на 08 квітня 2026 року. Явку сторін у судове засідання визнав обов`язковою.

08 квітня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 12 травня 2026 року.

12 травня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 28 травня 2026 року та залучив до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві.

28 травня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 16 червня 2026 року, у зв`язку з залученням співвідповідача та витребуванням доказів.

16 червня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 08 липня 2026 року, у зв`язку з неявкою представника співвідповідача у підготовче судове засідання та витребуванням доказів.

08 липня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 08 вересня 2026 року, у зв`язку з неявкою представника співвідповідача у підготовче судове засідання, неподання витребуваних доказів

08 вересня 2026 року представник Позивача у підготовче судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою та довідкою про доставку електронного документу.

08 вересня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 24 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою представника Позивача та неповідомлення про причини неявки.

24 вересня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 06 жовтня 2026 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, неявкою представника Позивача та неповідомлення про причини неявки.

06 жовтня 2026 року представник Позивача у підготовче судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Позивач не подавав клопотання про розгляд справи без участі його представника, клопотання про відкладення розгляд справи також не подавав.

06 жовтня 2026 року представник Відповідача, Демиденко І.В., заявила клопотання про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки представника Позивача у підготовче судове засідання без поважних причин, що унеможливлює вирішення питань, які мають бути розглянуті у підготовчому засіданні.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).

Статтею 196 ЦПК передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 198 ЦПК суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).

Отже, у разі відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі суд залишає позовну заяву без розгляду за таких умов: дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанови Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц; від 24.05.2023 у справі № 755/18115/21).

Суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності (постанова Верховного Суду 17 вересня 2025 року у справі № 754/6846/24).

Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (пункт 63 постанови Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 947/22076/19).

У цій справі, що розглядається, представник Позивача повторно не з`явився у підготовче судове засідання без поважних причин, заяву про проведення підготовчого судового засідання без його участі не подав, нез`явлення представника Позивача перешкоджає проведенню підготовчого засідання та вирішення всіх питань,

Належних підтверджуючих доказів про неможливість представника Позивача з`явитися у підготовче засідання суду не представлено. Суд не вбачав обставин, які б перешкоджали представнику Позивача з`явитись у підготовче засідання. Суд зазначає, що ухилення Позивача від участі в розгляді поданої ним же позовної заяви порушує права іншої сторони на розгляд справи протягом розумного строку.

З огляду на викладене, Суд, встановивши, що Позивач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не направив свого представника у підготовче засідання і не скористалися своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2025 року у справі № 543/331/23, постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 179/557/24.

Керуючись частиною п`ятою статті 223, пунктом 5 частини першої статті 257, статтею 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СЕРВІСНО-ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 , Державної фіскальної служби України про відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

повний текст ухвали складено та підписано 19.10.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО