Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/23846/26
Провадження № 2/752/15730/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників циівльну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з житлово-комунальних послуг, -
в с т а н о в и в:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго». Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість.
За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості у розмірі 46 539,60 грн., а також 3 328,00 грн. судового збору.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву та заяву про неналежність відповідача та виключення ОСОБА_2 зі складу відповідачів. У них вона посилалася на те, що 02.10.2026 вона звернулася до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» із заявою про перерахунок нарахувань за постачання гарячої води (реєстр. № 01/01/1/К-5247), а до її розгляду розмір заборгованості встановити неможливо. Зазначає, що у квартирі встановлено лічильник гарячої води № 6433877, повірений 01.11.2021 і 31.10.2025. Його показники за актами від 01.11.2021, 17.12.2021, 18.07.2023, 30.09.2025 і 29.10.2025 не змінювалися (20 куб. м), а гарячу воду мешканці отримують з бойлера. ОСОБА_2 не є власником чи співвласником квартири. Спільне проживання або «цивільні відносини» з відповідачкою не породжують у нього обов`язку сплачувати заборгованість. Він є особою з інвалідністю III групи, тому його слід виключити зі складу відповідачів і відмовити в позові до нього.
Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву. Зазначає. що сума заборгованості є спірною та потребує перерахунку і перевірки.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенрго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат.
З 01 травня 2018 КП «Київтеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ).
Правовідносини з постачання ЦО та ЦПГВ (Послуги) регулюються ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Поставою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Крім того, на момент виникнення відносин з відповідачем стосовно надання комунальних послуг, а саме з 01.05.2018, на них поширювалася дія ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго».
За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідачі користується послугами, але не в повному обсязі виконують зобов`язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов`язання відповідачі виконують неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість.
Сума заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить:
- за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 1 183,83 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 288,85 грн., три відсотка річних у розмірі 82,80 грн.,
- за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 31 185,84 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 7 609,34 грн., три відсотка річних у розмірі 2 181,30 грн.,
- за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 1 268,98 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 256,94 грн., три відсотка річних у розмірі 92,65 грн., пеня у розмірі 112,73 грн.,
- за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 512,40 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 360,04 грн., три відсотка річних у розмірі 103,04 грн., пеня у розмірі 125,36 грн.,
- з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 85,83 грн.,
- з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 89,67 грн.
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, а тому позов підлягає до задоволення.
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачам як користувачам квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідачі мають заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Доводи відповідачки ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву та в заяві про неналежність відповідача, суд відхиляє з огляду на таке.
Заяву про перерахунок нарахувань відповідачка подала лише 02.10.2026, тобто після виникнення заборгованості та після звернення позивача до суду. Доказів того, що за цією заявою перерахунок здійснено або суму боргу зменшено, до суду не надано. Сам факт подання такої заяви не спростовує здійснених нарахувань і не звільняє споживача від обов`язку вчасно та в повному обсязі оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги, встановленого Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та статтями 526, 530 ЦК України. У разі здійснення перерахунку в майбутньому відповідачка не позбавлена права вимагати зарахування або повернення надмірно сплачених коштів у встановленому законом порядку.
Розгляд заяви споживача суб`єктом господарювання не є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до статей 251, 252 ЦПК України. Відкладення розгляду справи на невизначений строк суперечило б вимогам щодо розгляду справи в розумний строк (стаття 2 ЦПК України). Розрахунок заборгованості з розбивкою за періодами та нарахуваннями позивач додав до позовної заяви. Тому підстав для зобов`язання позивача надати інший розрахунок суд не вбачає.
Щодо показників лічильника та використання бойлера. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка не надала власного розрахунку заборгованості та не зазначила, які саме нарахування і за які періоди вважає зайвими. З доданого до позову розрахунку вбачається, що заборгованість утворилася за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, абонентської плати. Незмінність показників квартирного лічильника гарячої води сама по собі не спростовує нарахувань за інші послуги та фіксованих платежів, що не залежать від обсягу споживання.
Крім того, за документами самої відповідачки лічильник № 6433877 виготовлено 12.04.2016 і встановлено 20.08.2016, а першу періодичну повірку він пройшов лише 01.11.2021. Отже, у частині спірного періоду він моги бути неповіреним, і його показники не могли використовуватися для розрахунків.
Посилання на наявність бойлера також не звільняє відповідачів від оплати послуг. Доказів відмови від послуги, розірвання договору або відокремлення квартири від мереж централізованого постачання у встановленому законом порядку до суду не надано.
Щодо неналежності відповідача ОСОБА_2 . За частиною четвертою статті 156 Житлового кодексу України повнолітні члени сім`ї власника, які проживають разом з ним у належній йому квартирі, несуть солідарну з власником відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із користування цим жилим приміщенням. З відомостей з реєстру територіальної громади від 16.09.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Сама відповідачка в заяві від 05.10.2026 не заперечує його спільного проживання з нею у квартирі. За частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки. Отже, відсутність у ОСОБА_2 права власності на квартиру не звільняє його від обов`язку оплачувати послуги, якими він фактично користується.
Інвалідність III групи не є підставою для звільнення від оплати спожитих житлово-комунальних послуг. Доказів оформлення їм у встановленому порядку пільг чи субсидій на оплату цих послуг у спірному періоді не надано.
Суд також враховує, що заяву про неналежність відповідача підписала ОСОБА_1 , яка не підтвердила повноважень діяти від імені ОСОБА_2 . Заміна неналежного відповідача за статтею 51 ЦПК України здійснюється за клопотанням позивача. Позивач такого клопотання не заявляв, а вказана норма не передбачає виключення відповідача за заявою іншого відповідача.
За таких обставин доводи відповідача не спростовують наявності та розміру заборгованості, встановленої судом на підставі наданих позивачем доказів, і не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 328,00 гривень.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України, статями статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК, суд -
в и р і ш и в:
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго" (01001 м. Київ, вул. площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 1 183,83 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 288,85 грн., три відсотка річних у розмірі 82,80 грн., за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 31 185,84 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 7 609,34 грн., три відсотка річних у розмірі 2 181,30 грн., за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 1 268,98 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 256,94 грн., три відсотка річних у розмірі 92,65 грн., пеня у розмірі 112,73 грн., за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 512,40 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 360,04 грн., три відсотка річних у розмірі 103,04 грн., пеня у розмірі 125,36 грн., з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 85,83 грн. та з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 89,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго" (01001 м. Київ, вул. площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421) в рівних частинах 3 328,00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 140704238, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/23846/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: