Рішення № 140700072, 13.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8944/25

Провадження № 2/127/1629/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Іщенко А.С.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «СЕНС БАНК» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 12.08.2022 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 501420507.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в порядку та на умовах. Визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користуванням кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого має заборгованість за кредитним договором у розмірі 399 534,76 грн.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань 30.11.2022.

У зв`язку із вищевикладеним позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 , боргу за кредитним договором, який в загальному становить 399 534,76 грн. Крім того, просить стягнути із відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Короля О.П. від 07.04.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін, призначено розгляд справи по суті, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Разом з тим, відповідно до наказу голови Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2025 року №37-к, виданим на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 29.05.2025 року №1148/0/15-25, ОСОБА_2 відраховано зі штату Вінницького міського суду Вінницької області з посади судді 29.05.2025 року.

13.06.2025 року керівником апарату суду Цибком О.В. видано Розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.

В результаті автоматизованого розподілу, розгляд зазначеної справи призначено головуючому судді Бойко В.М.

Ухвалою суду від 16.06.2025 року прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

03.03.2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що кредит брала, просить застосувати строки позовної давності, та відмовити в задовленні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні підтвердила отримання кредиту, однак просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та застосувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 527, 530, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 20.01.2022 підписала оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 201420507.

Відповідно до оферти сторони погодили, що тип кредиту - «Кредит готівкою», сума кредиту становить 229000,00 грн, процентна ставка 35,00 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 60 місяців, спосіб видачі кредиту - переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», дата повернення кредиту 20.01.2027. (а.с.зворот 8-9).

Також сторони погодили порядок повернення кредиту за графіком платежів: до 20 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 8 127,28 грн, загальна кількість платежів 60. Для повернення заборгованості за угодою визначено рахунок № UA363003460000029098201420507, відкритий у банку.

У додатку № 1 до угоди сторони погодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, що надавалася споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Відповідачка власноручним підписом підтвердила, що ознайомлена з інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту, інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, а також отримала пояснення, необхідні для оцінки відповідності договору її потребам та фінансовій ситуації.

Сторони також погодили, що всі відносини між позичальником та банком, які не врегульовані угодою, регулюються договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

На підтвердження фактичного надання кредиту позивач подав меморіальний ордер №871424032, на суму 229 000,00 грн. (а.с.16).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501420507 станом на 29.08.2024 загальна заборгованість відповідачки становить 399 534,76 грн, з яких: залишок кредиту 222 630,41 грн, заборгованість по відсотках 176 904,35 грн. Розрахунок також містить інформацію, що сума кредиту становила 229 000,00 грн, дата надання кредиту - 20.01.2022, процентна ставка за користування кредитом 35,00 % річних. (а.с.37).

Із розрахунку встановлено, що банк нараховував проценти щомісячно на залишок тіла кредиту за погодженою сторонами процентною ставкою 35,00 % річних.

АТ «Сенс Банк» направив відповідачу вимогу від 25.03.2024 про усунення порушень та погашення заборгованості за кредитним договором № 501420507. У цій вимозі банк зазначив наявність заборгованості та вимагав її погашення у повному обсязі. Позивач надав докази направлення цієї вимоги відповідачці.

У вимозі від 25.03.2024 банк визначив заборгованість за кредитним договором у розмірі 365 144,52 грн.

Після направлення вимоги від 25.03.2024 банк продовжив нараховувати договірні проценти як проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеню). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У зв`язку з систематичним порушенням боржником своїх обов`язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому була нарахоана неустойку.

Відповідно до умов Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення Кредиту за Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, а тому вони підлягають захисту, тобто позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» підлягають до стягнення витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 794,42 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Оцінюючи надані стороною позивача докази, враховуючи заяву відповідача про зменшення розмцру витрат, зважаючи на результати розгляду справи та ухвалене судом рішення суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

При цьому, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 610-611, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», заборгованість в розмірі 399 534 (триста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 76 копійок, з яких: 222 630,41 грн. прострочене тіло кредиту, 176 904,35 грн. відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 794,42 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026.

Суддя: