Ухвала суду № 140699406, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/9525/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-1"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 4 291 342,03 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-1» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про стягнення 4 291 342,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 5741/01 від 27.10.2009, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у закритому судовому засіданні, підготовче судове засідання призначено на 14.09.2026.

26.08.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що обов`язок з повної оплати купленої електричної енергії за «зеленим» тарифом виникає лише після здійснення ПрАТ "НЕК "Укренерго" стовідсоткової оплати відповідачу вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а оскільки така оплата ОСП не здійснена в повному обсязі, строк виконання зобов`язання перед позивачем не настав. Також відповідач зазначає, що про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин по розрахунковому періоду серпень 2022 року наказу Міненерго № 206 від 15.06.2022 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію. Відповідач також зазначає, що станом на 13.08.2026 позивач має перед відповідачем заборгованість щодо частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця в загальному розмірі 293 943,26 грн, з них за серпень 2022 року - 27 071,44 грн, за вересень 2022 року - 12 345,11 грн, а отже, враховуючи існуючий борг позивача перед відповідачем, в силу положень підпункту 13 (у редакції постанови з 01.07.2024 - підпункт 12, у редакції постанови з 01.06.2025 - підпункт 11) пункту 1 постанови НКРЕКП № 332, у позивача відсутні підстави для стягнення з Гарантованого покупця сум неоплаченої електричної енергії у відповідному розмірі.

03.09.2026 представником позивача подано відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог.

14.09.2026 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 14.09.2026 представники сторін з`явились.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 12.10.2026.

02.10.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

12.10.2026 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2026 підготовче засідання призначено на 19.10.2026.

У судове засідання 19.10.2026 представники сторін з`явились.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/9525/26, з огляду на нижче наведене.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, за змістом цієї норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 13.01.2023 у справі №911/3023/19, від 20.11.2023 у справі №910/14224/20, від 18.11.2024 у справі №907/1115/23, від 22.01.2025 у справі №910/8568/23).

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин. Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.

Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2026 передано справу №910/11540/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування абз.1 п.11.4. гл.11 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №641 від 26.04.2019 (п.10.4 в редакції, чинній до 25.01.2024), викладених у постановах від 07.10.2025 у справі №910/12271/24, від 11.11.2025 у справі №910/15563/24 (колегії суддів для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності).

Зокрема, колегія суддів, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, не погоджується з вказаними вище висновками Верховного Суду, оскільки вважає, що:

- Верховний Суд у постановах від 07.10.2025 у справі №910/12271/24 та від 11.11.2025 у справі №910/15563/24 послався на наявність відповідного висновку Об`єднаної палати (постанова від 21.06.2024 у справі №910/4439/23) з цього питання;

- колегія суддів зауважує, що у справі №910/4439/23 Об`єднана палата хоч і зазначила, що гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора та що строк остаточного розрахунку сторони визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати, - затвердження вартості послуги НКРЕКП з посиланням на п. 10.4 Порядку №641, проте Об`єднана палата не застосовувала положення статті 253 ЦК України, не встановлювала, який із днів (день оприлюднення чи наступний після нього день) є першим днем цього строку; не зіставляла два можливі способи його обчислення;

- колегія суддів у цій справі не погоджується із висновками про те, що відповідно до Порядку №641 перебіг строку для здійснення гарантованим покупцем остаточного розрахунку за поставлену за "зеленим" тарифом електричну енергію розпочинається саме з дня оприлюднення постанови регулятора. Натомість вважає, що перебіг такого строку має розпочинатися з дня, наступного за днем оприлюднення відповідної постанови НКРЕКП.

- сам по собі абз.1 п. 11.4 гл. 11 Порядку №641 визначає тривалість строку, а саме, п`ять робочих днів, та подію, з якою пов`язано його початок, - оприлюднення рішення регулятора. Тоді як порядок обчислення такого строку визначений у частині першій статті 253 ЦК України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок);

- застосоване в абз.1 п. 11.4 гл. 11 Порядку №641 формулювання "з дня оприлюднення" не містить прямої вказівки на те, що день оприлюднення є першим днем перебігу строку. Для того, що не застосовувалося б загальне правило, визначене статтею 253 ЦК України, нормативне регулювання мало б однозначно передбачати включення дня події до строку.

Разом з тим, у касаційній скарзі у справі № 910/11540/25 АТ «Гарантований покупець» посилалося на декілька підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. Серед іншого, відповідач наводив доводи щодо:

- порядку обчислення п`яти робочих днів, визначених абзацом першим пункту 11.4 глави 11 Порядку № 641;

- права Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків відповідно до постанови НКРЕКП № 332;

- застосування абзацу другого пункту 11.4 глави 11 Порядку № 641 щодо врахування коштів, отриманих Гарантованим покупцем від ОСП;

- окремих порушень норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

18.08.2026 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду справу №910/11540/25.

Отже, Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду справу №910/11540/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Гарантований покупець" в цілому, та відповідно обґрунтованість касаційної скарги буде оцінюватись також згідно усіх викладених у ній доводів.

На переконання суду, з метою правильного вирішення даної справи є необхідним врахувати висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатами перегляду справи № 910/11540/25 щодо правозастосування положення як абз.2 п.11.4. Глави 11 Порядку №641, так і абз.3 пп.12 (пп.13) п.1 постанови НКРЕКП №332.

Отже, правовідносини у даній справі № 910/9525/26 та у справі № 910/11540/25 є подібними з огляду на тотожного відповідача (Акціонерного товариства "Гарантований покупець", предмет та підстави позовів (стягнення коштів за неналежне виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом), а також застосування норм права.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, виходячи із вищевикладеного, з огляду на подібність правовідносин у цій справі із правовідносинами у справі № 910/11540/25, яка розглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд дійшов висновку, що з метою дотримання єдності судової практики наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11540/25.

Керуючись ст. ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 910/9525/26 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11540/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 19.10.2026.

Суддя О.А. Грєхова