Ухвала суду № 140699385, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/11102/26За позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту»

про стягнення 1 113 650,63 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач, Служба) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 1 113 650,63 грн. пені, нарахованої на підставі абзацу 5 пункту 16.2 Договору № 1к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) п`ятиповерхового 2-х секційного житлового будинку, пошкодженого в результаті воєнних дій за адресою: смт. Макарів, вулиця Дмитрія Ростовського, 62, Бучанського р-ну, Київської області.

Ухвалою від 04.09.2026 господарський суд міста Києва, зокрема відкрив провадження у справі № 910/11102/26; вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив відповідачу строк до 18.09.2026 для подання заяви із обґрунтуванням останнім своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

05.10.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства від 03.10.2026, у якій останній просив суд на підставі частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передати справу № 910/11102/26 за виключною підсудністю до господарського суду Київської області.

05.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства від 03.10.2026 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивоване складністю справи, необхідністю детального розгляду спору по суті, а також суперечливою, на думку Товариства, поведінкою позивача.

05.10.2026 року через систему «Електронний суд» надійшли заперечення Служби від цієї ж дати на вказане клопотання відповідача.

Ухвалою від 12.10.2026 господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Товариства від 03.10.2026 про передання справи за виключною підсудністю до господарського суду Київської області.

Крім того, означеною ухвалою суд залишив без розгляду заяву відповідача від 03.10.2026 про перехід до розгляду справи № 910/11102/26 за правилами загального позовного провадження з огляду на пропуск Товариством встановленого судом процесуального строку .

13.10.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства від 13.10.2026, у якій останнє просило суд поновити пропущені процесуальні строки для подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін та для подання відзиву на позов.

В обґрунтування означеної заяви відповідач вказував на те, що протягом вересня та жовтня 2026 року Товариство не мало нормального режиму роботи, у зв`язку зі значним збільшенням рівня загроз засобів повітряного нападу, які тривають цілодобово. Крім того, у Товариства не створені умови для продовження роботи під час оголошення сигналу «Повітряна тривога». Також відповідач посилався на тривалу недоступність доступу до мережі Інтернет, в тому числі й нормальної роботи кабінету у системі «Електронний суд».

Розглянувши клопотання відповідача від 13.10.2026 про поновлення строку для подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін та для подання відзиву на позов, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали (частина 4 статті 176 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 4, 5 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 04.09.2026 про відкриття провадження у справі № 910/11102/26 відповідачу було встановлено строк для подання до суду відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі та встановлено строк - до 18.09.2026 року для подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Також, суд роз`яснив відповідачу, що у разі неподання ним у строк до 18.09.2026 року обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, останній має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

У силу положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи вбачається, що ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2026 доставлено до електронного кабінету Товариства 04.09.2026 року о 17:10 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони - 04.09.2026 року о 17:14 год.

За таких обставин, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що Товариство з 04.09.2026 року було обізнане про наявність вказаної ухвали про відкриття провадження у справі № 910/11102/26 та мало право подати відзив на позов у строк до 22.09.2026 року, а заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у строк до 18.09.2026 року.

Разом з тим, Товариство подало клопотання про поновлення строку на подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та для подання відзиву на позов 13.10.2026, тобто з пропуском процесуального строку.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у цьому випадку, для подання відзиву, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.

Суд звертає увагу на те, що сам по собі факт оголошення в місті Києві сигналів «Повітряна тривога» та позаштатні ситуації в центрах обробки даних не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.

Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Разом із тим, відповідачем не надано належних доказів та не наведено об`єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне подання відповідачем відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом усього визначеного в ухвалі суду строку.

У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали відповідачеві реалізувати своє право на подання відповідних заяв протягом встановленого строку в ухвалі про відкриття провадження, не вбачається.

Окремо слід зауважити, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України). Проте, разом із заявою про поновлення процесуального строку Товариство ані відзиву на позовну заяву, ані заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не подало.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача від 13.10.2026.

Керуючись ст. ст. 119, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» від 13.10.2026 про поновлення строку для подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін та відзиву на позов, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (19.10.2026 року) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака