Рішення № 140698999, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 915/523/26Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" про стягнення судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" (45201, Волинська обл., Луцький р-н, м. Ківерці, вул. Романа Шухевича, 90, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45434901)

до Фізичної особи-підприємця Перепьолкіної Юлії Вікторівни (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 185 011, 83 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Перепьолкіної Юлії Вікторівни (далі - відповідач) про стягнення 185 011, 83 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2026 у справі № 915/523/26 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Перепьолкіної Юлії Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" заборгованість у розмірі 180 953, 64 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 255, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

28.09.2026 (зареєстровано 29.09.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" подано заяву про стягнення судових витрат, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 18 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

01.10.2026 (зареєстровано 02.10.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому останній просить суд відмовити позивачу у стягненні витрат, з тих підстав, що в позовній заяві їх очікуваний розмір вказано 7 000, 00 грн; при цьому процесуальні документи підписані директором позивача, отже послуги, наведені в пунктах 1, 2, 3 акту прийому-передачі результатів наданих послуг, не були надані представником за договором.

Поряд з цим, у зв`язку з перебування судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці, вирішення питання про судові витрати здійснюється після виходу судді з відпустки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 08.07.2026 (далі - договір), укладеним між адвокатом - Тростянчук Т.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА", за умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу за винагороду.

Відповідно до пункту 4.1. договору за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар. Гонорар адвоката визначається згідно домовленості сторін та є фіксованим у розмірі 18 000, 00 грн. Адвокат, на підтвердження факту виконання зобов`язань за цим договором, надає клієнту акт прийому-передачі результатів наданих правових послуг. Оплата здійснюється у безготівковій формі на рахунок адвоката згідно акту прийому - передачі результатів наданих правових послуг.

За актом прийому-передачі результатів наданих правових послуг від 28.09.2026 №28/29 адвокатом на виконання умов договору клієнту надані такі послуги: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; вивчення та правовий аналіз законодавства, щодо суті спору; складання процесуальних документів що стосуються предмету спору під час розгляду справи судом; участь у судових засіданнях згідно повідомлень суду.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2026 (п. 4.1) вартість за надані послуги становить 18 000, 00 грн.

Судом встановлено, що - Тростянчук Т.В. є адвокатом у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Частинами 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Суд враховує, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, оскільки ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не є складною, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Так, у позовній заяві позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи визначено у розмірі 7 000, 00 грн, тоді як у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначає про витрати у розмірі 18 000, 00 грн, при цьому будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такого перевищення позивач не наводить.

Отже позивачем не доведено обставин перевищення попереднього (орієнтовного) розрахунку, а тому розмір витрат розглядається судом в межах попередньо заявленого розміру, викладеного у позовні заяві.

Крім цього, акт прийому-передачі результатів наданих правових послуг згідно договору про надання правової допомоги під 08.07.2026 №28/09 на суму 18 000, 00 грн містить такі види послуг: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; вивчення та правовий аналіз законодавства, щодо суті сопору; складання процесуальних документів що стосуються предмету спору під час розгляду справи судом; участь у судових засіданнях згідно повідомлень суду.

У той же час, всі процесуальні документи у даній справі (окрім заяви про стягнення судових витрат) підписані директором позивача - Тростянчуком Р.В., при цьому позовна заява датована 29.04.2026, а відповідь на відзив 01.07.2026, тобто до укладення договору про надання правової допомоги б/н від 08.07.2026.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Перепьолкіної Юлії Вікторівни (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС КАРГО ЮА" (45201, Волинська обл., Луцький р-н, м. Ківерці, вул. Романа Шухевича, 90, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45434901) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 19.10.2026

Суддя Л.Г. Пукшин