Рішення № 140698930, 12.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/974/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Орнат Л. І.,

за участю: представниці позивача - Багриновської С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: ДЕРЖАВНОГО МІСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", вул. Б. Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, 67007,

до відповідача: КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ КАРДІОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ", вул. Гетьмана Мазепи, буд.114, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості в розмірі 283 597,32 грн, в тому числі: 265 358,31 грн - основного боргу, 10 496,79 грн - інфляційних втрат, 3 492,73 грн - 3 % річних, 4 249,49 грн - пені та судового збору,

встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 283 597,32 грн, в тому числі: 265 358,31 грн - основного боргу, 10 496,79 грн - інфляційних втрат, 3 492,73 грн - 3 % річних, 4 249,49 грн - пені та судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч ЦК України, договорам №163/19 від 15.01.2025, №163/161 від 25.08.2025, №163/18 від 23.01.2026 про закупівлю теплової енергії за бюджетні кошти з додатками, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати в повному обсязі та в обумовлений строк отриманої теплової енергії.

За несвоєчасне виконання взятих на себе зобов`язань, відповідачу нараховано заявлені до стягнення інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.

В підтвердження викладеного долучено копії: витягів з ЄДР щодо позивача, відповідача, договорів №163/19 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 15.01.2025, №163/161 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 25.08.2025, №163/18 про закупівлю теплової енергії за бюджетні кошти від 23.01.2026 з додатками, рахунків-фактур №94 від 05.12.2025, 06.01.2026, від 05.02.2026, 05.03.2026, 07.04.2026, 05.05.2026, 03.06.2026, 02.07.2026, реєстрів рахунків та актів виконаних робіт за листопад 2025, за грудень 2025, січень 2026, лютий 2026, березень 2026, квітень 2026, травень 2026, червень 2026, даних по оплатах за 2025, 2026, довідки про відкриття рахунку/рахунків №15910 від 16.07.2026, платіжної інструкції №1309 від 30.07.2026, довіреності №01/372 від 02.03.2026, доказів відправлення копії позовної заяви відповідачу.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи по суті на 02.09.2026.

Відповідач визнав позов у частині основного боргу в сумі 265 358,31 грн, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних просив задоволити частково у розмірі, підтвердженому після перевірки суми боргу, періодів прострочення та часткових оплат.

Також на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України просив зменшити заявлену до стягнення пеню до 424,95 грн беручи до уваги те, що у 2026 році відповідач сплатив позивачу 1 727 118,30 грн, тобто не припиняв виконання зобов`язань; платежі здійснювалися протягом усього спірного періоду, у тому числі 16.07.2026 - 112 883,70 грн; прострочення було пов`язане з фактичною наявністю фінансового ресурсу та черговістю платежів, а не з відмовою від розрахунків; відповідач є комунальним некомерційним підприємством - закладом охорони здоров`я, який має забезпечувати безперервне надання медичної допомоги; позивач не заявляє окремих документально підтверджених збитків, спричинених саме цим простроченням; одночасно з пенею заявлено інфляційні втрати і 3 % річних як окремі майнові наслідки прострочення.

Крім того, на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України, просив повернути позивачу з Державного бюджету України сплачену суму судового збору за визнану частину позову.

02.09.2026, суд відклав судове засідання та зобов`язав відповідача до 06.10.2026 надати суду контр розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій (інфляційних втрат, 3 % річних та пені) з врахуванням періодів прострочення та часткових оплат.

28.09.2026, відповідач надіслав додаткові пояснення у справі, надав контр розрахунок штрафних санкцій та вказав на те, що не заперечує проти заявлених позивачем інфляційних втрат, 3 % річних та не оспорює арифметичний розрахунок пені, однак на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України просив зменшити розмір пені до 424,95 грн, альтернативно - до іншого меншого та співмірного розміру. Також просив провести розгляд справи за відсутності представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представницю позивача, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову є стягнення заборгованості за отриману теплову енергію та нарахованих в зв`язку з несвоєчасною оплатою пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Підставою позову є неналежне виконання умов договорів укладених між сторонами у справі в частині оплати в повному обсязі отриманої теплової енергії.

ЦК України врегульовано питання виконання договірних зобов`язань.

Так, згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковий для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Із матеріалів справи встановлено те, що між сторонами у справі існували договірні відносини, що виникли на підставі укладених договорів №163/19 від 15.01.2025, №163/161 від 25.08.2025, №163/18 від 23.01.2026 про закупівлю теплової енергії за бюджетні кошти з додатками (далі - договори).

За цими договорами виробник (у нашому випадку - позивач) зобов`язується у 2025, 2026 роках поставити споживачеві (у нашому випадку - відповідачеві) теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання код ДК 021:2015-093,20000-8-Пара, гаряча вода та пов`язана продукція, далі - енергія у необхідних йому обсягах: послуга з постачання теплової енергії - 351,22 гкал; послуга з постачання гарячої води - 0 м3, підключене теплове навантаження на опалення об`єктів споживача 0,5367 гкал/год. (додаток №1 до даного договору) у відповідності із умовами договору, а споживач зобов`язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договорів).

Ціна цих договорів становить: 1 915 000,00 грн, у тому числі 367 166,67 грн ПДВ., 71 000,00 грн, у тому числі 11 833,33 грн ПДВ; 2 320 000,00 грн, у тому числі 386 666,67 грн ПДВ (п.3.1 договорів).

Розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем після пред`явлення виробником рахунка-фактури, акта виконаних робіт (наданих послуг) за використану енергію (далі - рахунок, акт). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.4.1 договорів).

Оплата здійснюється споживачем в розмірі суми, вказаної в рахунках, актах виконаних робіт (надання послуг) (п.4.2 договорів).

Оплата проводиться споживачем протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку, акту виконаних робіт (наданих послуг), які надаються виробником споживачу наручно, або шляхом поштового відправлення. При цьому сторони домовилися про те, що підтвердженням отримання актів та рахунку є поштова квитанція з почти про відправлення на адресу споживача листа (п.4.3 договорів).

В платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати номер договору та призначення платежу. За наявності заборгованості по даному договору, виробник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Тільки після повного погашення суми боргу, перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період (п.4.4 договорів).

Відпуск теплової енергії та оплата за неї здійснюється за діючими на день оплати тарифами (п.4.5 договорів).

Сторони домовились, що тарифи на теплову енергію встановлюється на рівні тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом тарифів на теплову енергію, сторонами в обов`язковому порядку застосовуються нові тарифи (п.4.6 договорів).

Зміни тарифів будуть зазначені в рахунку-фактурі, акті виконаних робіт (наданих послуг) період, в якому вони відбулися (п.4.7 договорів).

Термін поставки енергії: впродовж 2025, до 31.12.2025 та до 31.12.2026 (п.5.1 договорів).

Споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за використану енергію (п.п. 6.1.1 п.6.1 договорів).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором (п.7.1 договорів).

Як вказує позивач, на виконання взятих на себе зобов`язань, у період з 01.11.2025 по 01.07.2026, відповідачу надано послуги з теплопостачання в обсягах, визначених у рахунках-фактурах, які відповідач своєчасно отримував, що підтверджується реєстрами рахунків та актів виконаних робіт за листопад 2025, за грудень 2025, січень 2026, лютий 2026, березень 2026, квітень 2026, травень 2026, червень 2026.

При цьому, як стверджував позивач та підтвердив відповідач, отримані послуги по теплопостачанню оплачено частково.

Приписами ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи викладене, визнання відповідачем позову в частині стягнення 265 358,31 грн основного боргу та те, що у суду відсутні обґрунтовані підстав вважати, що обставини, які визнаються відповідачем, є недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом, позов у частині стягнення 265 358,31 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення 3 492,73 грн 3 % річних слід задоволити у повному обсязі, а в частині стягнення 10 496,79 грн інфляційних втрат - частково, у розмірі 9 629,12 грн, відповідно до здійсненого судом перерахунку самостійно та приписів ст. 625 ЦК України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимогу про стягнення 4 249,49 грн пені слід задоволити частково з огляду на таке.

П.п. 7.4.3 п.7.4 договорів визначено, що споживач несе відповідальність за невчасне проведення оплати за поставлену теплову енергію для централізованого опалення та підігрів води. У випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов`язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов`язання нараховується пеня у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.

Однак, відносини, що виникають в процесі надання та споживання послуг з постачання теплової енергії також врегульовані Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII (далі - Закон).

Ст. 26 Закону обумовлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі правові висновки викладені, зокрема, в постанові ВС від 10.09.2025, що винесена у справі № 920/792/22.

З урахуванням наведеного, відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, встановленого факту прострочення оплати отриманої теплової енергії, клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення пені, те, що матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків чи іншого істотного негативного впливу на його господарську діяльність, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на компенсаційний, а не каральний характер відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені на 50 %. Відтак, до стягнення підлягає 2 124,74 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач визнав позов у частині стягнення основного боргу, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету України 50 % судового збору за визнану позовну вимогу у сумі 1 990,19 грн.

Інші 50 відсотків судового збору, сплаченого за вимогами про стягнення основного боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому судовий збір за вимоги про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням того, що при розподілі судового збору за вимогою про стягнення пені суд виходив із заявленого позивачем розміру пені без урахування її зменшення судом на 50 %, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ КАРДІОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (код ЄДРПОУ 20535186, вул. Гетьмана Мазепи, буд.114, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ДЕРЖАВНОГО МІСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 03346058, вул. Б. Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, 67007) - 265 358,31 грн (двісті шістдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім гривень тридцять одну копійку) - заборгованості, 9 629,12 грн (дев`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень дванадцять копійок) - інфляційних втрат, 3 492,73 грн (три тисячі чотириста дев`яносто дві гривні сімдесят три копійки) - 3 % річних, 2 124,74 грн (дві тисячі сто двадцять чотири гривні сімдесят чотири копійки) - пені та 2 250,76 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень сімдесят шість копійок) - судового збору на рахунок IBAN: НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК".

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті - відмовити.

Повернути ДЕРЖАВНОМУ МІСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 03346058, вул. Б. Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, 67007) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі - 1 990,19 грн (одної тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень дев`ятнадцять копійок), який сплачено відповідно до платіжної інструкції №1309 від 30.07.2026.

Стягувачем в частині повернення судового збору з Державного бюджету України є ДЕРЖАВНЕ МІСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.10.26.

Суддя І. М. Скапровська