Рішення № 140698917, 13.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/93/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Справа № 908/2055/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Мироненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/2055/26

за позовом Акціонерного товариства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ. (69096, м.Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, оф. 3, ідентифікаційний код 42632690)

про стягнення 12196,02 грн.

за участю представників:

від позивача Ковальчук Ю.О., довіреність № 19-Д від 22.04.2026;

від відповідача - не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство Гарантований покупець з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ. про стягнення 12196,02 грн. збитків, які виникли внаслідок не включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку за безпідставно складеною відповідачем податковою накладною № 1 від 30.09.2022 на загальну суму 73176,14 грн., у т.ч. ПДВ 12196,02 грн.

Позов заявлено на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України, пп. пп. 14.1.181, 14.1.266 п. 14.1 ст. 14, абз. 2 п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/93/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.09.2026 о 12 год. 00 хв.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача, представника позивача та відповідача 31.08.2026 після 17-ї години, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

09.09.2026 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.09.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні у справі № 908/2055/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 15.09.2026 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суд зазначив, що відповідач відзив на позов не надав, свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, а також надання відповідачу можливості подати відзив ухвалою суду від 15.09.2026 відкладено розгляд справи на 13.10.2026 о 10 год. 00 хв.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача 16.09.2026 після 17-ї години, представника позивача та відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У судовому засіданні 13.10.2026 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву.

В судовому засіданні 13.10.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 74-р «Питання перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі» було вирішено, зокрема, реорганізувати державне підприємство «Гарантований покупець» (код згідно з ЄДРПОУ 43068454) шляхом перетворення в акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1633 «Про утворення акціонерного товариства «Гарантований покупець»» утворено акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Гарантований покупець Міністрів України затверджено Статут акціонерного товариства «Гарантований покупець» (далі Статут).

Згідно з пунктами 1, 2 Статуту Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (далі товариство, позивач) утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Гарантований покупець» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 74 «Питання перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі». Товариство є правонаступником майна, усіх майнових та немайнових прав та обов`язків Державного підприємства «Гарантований покупець» із дня його державної реєстрації.

21.04.2026 проведена державна реєстрація юридичної особи Акціонерного товариства «Гарантований покупець», а також державна реєстрація припинення Державного підприємства «Гарантований покупець», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» Акціонерне товариство «Гарантований покупець» є учасником ринку, який виконує функції гарантованого покупця електричної енергії, та на якого покладається спеціальний обов`язок із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Позивач є платником податку на прибуток на загальних засадах.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ.» (далі - відповідач) як продавцем за «зеленим» тарифом діє договір купівлі-продажу електричної енергії від 04.08.2020 №1728/02/20 (далі - договір).

З урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами, зміст договору відповідає типовому договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178).

Пунктами 1.1, 3.2, 3.3 договору передбачено, що продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок №641).

Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку №641.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ.

Пунктами 10.1, 10.4 Порядку №641 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідсноин) визначено, що до 15/25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10/20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних. Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

На виконання спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, покладених на гарантованого покупця, позивач здійснював купівлю електричної енергії у відповідача на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом від 04.08.2020 № 1728/02/20.

У вересні 2022 року позивачем сплачено за поставлену відповідачем електроенергію 73 176,14 грн, у т.ч. ПДВ 12 196,02 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками (Електроенергія)» та реєстром банківських документів.

В результаті здійснення вищевказаних спірних господарських операцій відповідно до вимог податкового законодавства у відповідача, як платника податку, виникли податкові зобов`язання, а також, обов`язок щодо складання та реєстрації податкових накладних.

За наявною інформацією з ЄРПН рішенням органу ДПС було зупинено реєстрацію складеної відповідачем зведеної податкової накладної №1 від 30.09.2022 на суму 73176,14 грн., у т.ч. ПДВ 12196,02 грн., яка була подана на реєстрацію відповідачем 19.10.2022 за №9215107086.

Листом від 12.07.2023 №54/2289 позивач звернулося до відповідача з вимогою вжити всіх необхідних заходів щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН за фактично оплачену електроенергію у вересні 2022 року. Копія зазначеного листа отримана ТОВ «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ.» 24.07.2023. Проте відповідач не скористалась своїм правом платника податку щодо оскарження рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкової накладної в судовому порядку.

У зв`язку з порушенням відповідачем граничних термінів реєстрації податкових накладних АТ «Гарантований покупець» втратило право на податковий кредит в сумі 12 196,02 грн. 05.09.2025 позивачем було направлено відповідачу претензію № 54/4318 про відшкодування суми завданих збитків у вищевказаному розмірі втраченого податкового кредиту. Претензія повернулась на адресу позивача закінченням терміну зберігання.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 12196,02 грн. збитків, які виникли внаслідок не включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку за безпідставно складеною відповідачем податковою накладною № 1 від 30.09.2022 на загальну суму 73176,14 грн., у т.ч. ПДВ 12196,02 грн.

Правову основу функціонування ринку електричної енергії серед інших актів законодавства України становить Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон № 2019-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2019-VIII, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, такі види договорів: про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом; інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частиною третьою, шостою статті 65 Закону № 2019-VIII визначено, що купівля-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу. Купівля гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом здійснюється відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону № 2019-VIII гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону № 2019-VIII виробники продають та купують електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 30 Закону № 2019-VIII виробники зобов`язані: дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, відповідач як суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії, зобов`язаний провадити свою діяльність з дотриманням вимог актів законодавства України, які складають правову основу функціонування ринку електричної енергії, в т.ч. дотримуватися вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Отже, податкова накладна складається продавцем товарів/послуг за правилом першої події. В обох випадках у податковій накладній, яка складається продавцем за операцією з постачання товарів/послуг, має бути зазначена дата складання податкової накладної, яка є обов`язковим реквізитом податкової накладної і яка відповідає даті виникнення податкових зобов`язань за такою операцією.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2028 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2028 року. У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, відповідач як платник податку, який здійснює постачання електричної енергії, визначає дату виникнення податкових зобов`язань за касовим методом, та відповідно зобов`язаний скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти по спірним господарським операціям.

Аналізуючи положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 по справі №910/155/23 вказав, що цією нормою передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг. Зокрема, у разі відмови в реєстрації податкової накладної (зареєстрована в ЄРПН не була), правильною є позиція про те, що це є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.

Крім цього, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 частково відступив від висновків Верховного Суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 шляхом уточнення, вказавши, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Враховуючи викладене, за відсутності факту реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних за вересень 2022 року, поведінка відповідача є протиправною, оскільки відповідачем не виконано обов`язку визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

3а змістом пунктів 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені і нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, право на віднесення сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, до податкового кредиту може бути реалізоване протягом строку, визначеного пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та виключно на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки відповідачем не виконано обов`язку, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань, з урахуванням положень пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто, на 30.09.2022, не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну по господарським операціям за вересень 2022 року, позивачем втрачено право на віднесення сум податку у загальному розмірі 12 196,02 грн. до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Тобто, враховуючи норми статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією, за допомогою якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов`язкових реквізитах визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Перелік обов`язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках у податковій накладній визначено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, до яких, зокрема, відносить «дата складання податкової накладної», яка повинна відображати дату фактичного здійснення господарської операції між продавцем та покупцем.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок зупинення), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Пунктом 11 Порядку зупинення визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216.

Відповідно до пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, платник податку, який склав та/або подав ПН/РК для реєстрації в Реєстрі, має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Зведена податкова накладна №1 від 30.09.2022 була складена відповідачем за операцією з продажу електричної енергії позивачу на загальну суму 73 176,14 грн., проте реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Причини відмови в реєстрації податкової накладної зазначені комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Запорізькій області у Рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН від 10.10.2023 № 9680560/ 42632690, а саме: коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 2716 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерію ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 02.05.2024 у справі №910/155/23, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Відповідач не скористався своїм правом платника податку щодо оскарження рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкової накладної в судовому порядку.

Таким чином, відповідач не довів відсутності своєї вини та не використав усіх передбачених законом способів захисту своїх прав, що свідчить про його бездіяльність щодо вжиття всіх можливих заходів для забезпечення реєстрації податкових накладних за вересень 2022 року.

Відповідно до норм абзацу 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з пунктом 47.1 статті 47 Податкового кодексу України платники податків та їх посадові особи несуть відповідальність за недостовірність інформації, наведеної у податковій звітності. За заниження податкових зобов`язань до платників податків застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 123.1 статті 123 Кодексу та нараховується пеня згідно зі статтею 129 Кодексу.

Враховуючи зазначені обставини та положення податкового законодавства, позивачем не було включено до складу податкового кредиту суми податку за безпідставно складеною відповідачем зведеною податковою накладною № 1 від 30.09.2022 на загальну суму 73 176,14 грн., у т.ч. ПДВ 12 196,02 грн.

З 01.01.2015 Податкового кодексу України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту прав позивача є відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 вказано, що законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку. Відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, є достатньою підставою для кваліфікації протиправною поведінки іншого контрагента.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав. Порушення відповідачем зазначеного обов`язку позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 12 196,02 грн., тобто, позивач поніс збитки у вказаному розмірі.

Враховуючи вказані обставини, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач довів наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке є підставою для покладання на відповідача обов`язку відшкодувати збитки у розмірі 12 196,02 грн.

Відповідач позовних вимог не спростував.

Враховуючи викладене, суд ухвалив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 12 196,02 грн.

Згідно з п. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява містить вимогу майнового характеру про стягнення 12 196,02 грн., подана 2026 році в системі «Електронний суд».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3 328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За розгляд майнової вимоги про стягнення 12 196,02 грн. судовий збір складає: 3 328,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 = 2 662,40 грн.

За розгляд позову позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. платіжною інструкцією №966 від 17.08.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ.» (69096, м.Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, оф. 3, ідентифікаційний код 42632690) на користь Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) 12 196,02 грн. (дванадцять тисяч сто дев`яносто шість грн. 02 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 19.10.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко