Ухвала суду № 140698902, 14.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/109/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.10.2026 Справа № 908/1931/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Проценко І.Е, розглянувши матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13», м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1931/26

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13», (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 13), представник позивача адвокат Биструшкін Олександр Сергійович, (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20а)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)

до відповідача 2 Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про визнання протиправними дій з припинення постачання електричної енергії

За участю представників сторін:

від позивача Биструшкін О.С., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1509439 від 27.05.2026, (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 Краснокутська Ю.О., на підставі довіреності № 6 від 02.01.2026 (адвокат, свідоцтво серії № ЗП 003234 від 23.10.2025);

від відповідача 2 Левіна О.В., на підставі довіреності № 542 від 09.12.2025 (адвокат, свідоцтво серії № ЗП 003131 від 15.10.2024);

УСТАНОВИВ

11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 10.08.2026, (вх. № 2224/08-07/26 від 11.08.2026) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя і до Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про визнання протиправними дії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» і АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з припинення постачання електричної енергії ОСББ «Запорізька 13», яке здійснено з 09:00 години 14.04.2026.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 справу № 908/1931/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1931/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/109/26, підготовче засідання призначено на 07.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.09.2026 відкладено підготовче засідання на 01.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/1931/26, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 14.10.2026.

Судове засідання 14.10.2026 проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 14.10.2026 приєднався представник позивача. Представники відповідачів 1 і 2 приймали участь в судовому засіданні 14.10.2026 безпосередньо в залі суду.

14.10.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13», м. Запоріжжя подана заява (вх. № 22008/08-08/26 від 14.10.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом постановлення ухвали про заборону відключення електропостачання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13» до набрання чинності рішенням суду у справі №908/1931/26.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1931/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову підставами для звернення до суду із даною заявою стали наступні обставини:

В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/1931/26, предметом дослідження якої є вирішення питань щодо порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) від 14.03.2018 № 312, та умов договору № 16529 від 20.02.2023 про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, укладеного між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСББ «Запорізька 13».

Згідно з пунктом 7.1 ПРРЕЕ, електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Пунктами 7.5, 7.6 ПРЕЕ визначені підстави припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Як стверджує позивач, не зважаючи на те, що 11.08.2026 ОСББ «Запорізька 13» звернулося з позовом у даній справі, відповідач 2 після цього надсилає позивачу попередження про припинення електропостачання № 4456 від 12.08.2026

Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання. Ця норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його.

При цьому, позивач зазначає, що електрична енергія є товаром, що споживається в момент її отримання. За своєю суттю постачання електричної енергії передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання електричної енергії споживачу постачальником та оператором розподілу систем є тривалим і у разі припинення постачання електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача.

З огляду на всі зазначені обставини, позивач вважає, що забезпечення позову у спосіб, який наведено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, буде справедливим та співмірним заявленим вимогам, сприятиме відновленню порушених прав позивача та недопущення їх порушень в подальшому, а також відповідатиме принципам процесуальної доцільності.

Відповідач 1 і відповідач 2 письмових заперечень/пояснень по суті заяви ОСББ «Запорізька 13» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1931/26 суду не надали. В судовому засіданні усно зазначили, що заперечують проти задоволення судом заяви про вжиття заходів забезпечення позову та вважають її безпідставною і необґрунтованою. Усно пояснили суду, що відповідно до приписів п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на час розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання. Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спору щодо правомірності припинення електропостачання. У спірних правовідносин відповідачами 1 і 2 не здійснено фактичне відключення ОСББ «Запорізька 13» від електропостачання, а позивачем доказів на спростування цього суду не надано.

Розглянувши заяву ОСББ «Запорізька 13» про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, додані до неї матеріали та матеріали справи № 908/1931/26 у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін з цього питання, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. (ч. 2 ст. 136 ГПК України)

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Згідно із п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, зокрема, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Суд зауважує, що оскільки у цій справі заявник звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23)

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, колегія суддів приймає до уваги нормативні приписи ч. 11 ст. 137 ГПК України, згідно з якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Порівнюючи обраний заявником захід забезпечення (заборона вчиняти дії щодо припинення електропостачання) із позовною вимогою (визнання протиправними дій з припинення дії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та визнання договору чинним), суд доходить висновку про їх тотожність, оскільки сам цей захід забезпечення вже реалізує мету заявника/позивача (продовження постачання відповідачем електричної енергії), яка може бути досягнута лише за результатом вирішення спору по суті.

Крім того, суд зазначає, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

У спірних правовідносинах підлягають також застосуванню вимоги спеціального законодавства у сфері електропостачання, так відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Також слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Мотивуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі позивач посилається на положення пункту 7.11 ПРРЕЕ. Разом із тим наведена норма регулює порядок припинення та відновлення електроживлення у разі виникнення спору щодо порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договору і за наявності визначених нею умов. Її положення самі по собі не звільняють суд від необхідності встановити передбачені статтею 136 ГПК України підстави для застосування заходів забезпечення позову та перевірити відповідність обраного заходу критеріям необхідності, адекватності та співмірності.

За таких обставин посилання на пункт 7.11 ПРРЕЕ не може саме по собі бути достатньою підставою для застосування заборони відповідачам 1 і 2 здійснювати дії з припинення, обмеження або відключення розподілу електричної енергії.

В даному випадку суд має установити наявність конкретного ризику істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення прав позивача у разі невжиття такого заходу.

Разом із тим, позивачем до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не надано достатніх та обґрунтованих доказів того, що відповідачами вчиняються конкретні дії спрямовані на припинення постачання електричної енергії ОСББ «Запорізька 13». Доводи позивача про подання заяви про забезпечення позову у справі № 908/1931/26 як попереджувального заходу судом розцінюються як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Сам факт запланованого відповідачем 2 відключення об`єкта до вирішення спору по суті, за відсутності належного підтвердження того, що наслідки такого відключення унеможливлять або істотно ускладнять поновлення порушеного права у межах цієї справи, не є безумовною підставою для забезпечення позову.

Наведені позивачем посилання, що процес відновлення постачання електричної енергії споживачу постачальником та оператором розподілу систем є тривалим і займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача, мають характер припущень та не підтверджують наявності саме того процесуального ризику, з яким стаття 136 ГПК України пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову.

При цьому суд звертає увагу, що застосування судом заходів забезпечення позову, щодо яких позивачем подано заяву, фактично полягає у забороні відповідачам 1 і 2 реалізовувати свої повноваження, встановленні законодавством про ринок електричної енергії. Таким чином, заборона не лише спрямована на запобігання можливим негативним наслідкам для позивача, а й істотно обмежує відповідачів 1 і 2 у реалізації їх прав та виконанні передбачених договором і нормативними актами дій, правомірність яких є предметом судового розгляду.

Відтак обраний захід забезпечення позову не відповідає вимогам співмірності.

Таких же висновків в цілому дійшов Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 02.09.2026 у справі № 908/1238/26 у аналогічних правовідносинах.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними доказами наявності обставин, які б свідчили про реальну загрозу істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення його прав у разі невжиття заявленого заходу забезпечення позову.

За наведених обставин суд вважає, що передбачені статтями 136, 137 ГПК України підстави для застосування заходів забезпечення позову у цій справі відсутні, у зв`язку з чим заява ОСББ «Запорізька 13» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ

В задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 13», м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1931/26 відмовити.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.10.2026.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя Н.Г. Зінченко