Рішення № 140698859, 19.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/108/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 Справа № 908/1959/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1959/26

за позовом:Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРИЗМА МАРКЕТ» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

14.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2253/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 14.08.2026) Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРИЗМА МАРКЕТ» про стягнення збитків в сумі 69544,33 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.08.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1959/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 19.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1959/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/108/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1959/26. Запропоновано відповідачеві протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1959/26 від 19.08.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 29.08.2026 о 12 год. 13 хв. (відповідач) та о 12 год. 14 хв. (позивач), про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 18.09.2026 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 19.10.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що на виконання договору №УГВС77/32-23 від 20.03.2023, відповідач надав позивачеві послуги на суму 417266,00 грн, з яких ПДВ 69544,33 грн. Такі послуги позивачем сплачені 19.03.2025.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної реєстрації податкової накладної №3 від 19.03.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 7.3.8 договору №УГВС77/32-23 про надання послуг від 20.03.2023 та ст. 201 ПК України, внаслідок чого позивач позбавлений права включити суму ПДВ, сплаченого ним у вартості послуги в розмірі 69544,33 грн до складу податкового кредиту, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача збитки в зазначеному розмірі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.03.2023 між Акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЯКС ГРУП» (з серпня 2025 р. змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРИЗМА МАРКЕТ» (Виконавець, відповідач у справі) укладено договір №УГВС77/32-23 про надання послуг (надалі договір).

Відповідно до преамбули договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АЯКС ГРУП» є платником податку на прибуток та податку на додану вартість на загальних умовах, передбачених Податковим законодавством України.

Згідно з п. 1.1 договору закупівлі підлягають послуги з ремонту превенторів (далі Обладнання), що передбачає собою процес відновлення їх експлуатаційних характеристик та включає повний комплекс технологічних операції з розбирання обладнання, ремонту його складових частин з заміною та/або відновленням зношених деталей або вузлів. Тип превенторів та їх кількість вказуються у технічному завданні та загальному кошторисі Додатки №1 та №2 до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Виконавець зобов`язується протягом строку дії цього договору надати послуги з ремонту превенторів; 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговуваний насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів та ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна Договору визначена в Додатку № 2 «Загальний кошторис вартості послуг з ремонту превенторів», що додається до Договору та є його невід`ємною частиною, і становить до 4 490 000,00 грн (чотири мільйони чотириста дев`яносто дев`ять тисяч гривень нуль копійок ), в тому числі ПДВ: 748 333,33 грн (сімсот сорок вісім тисяч триста тридцять три гривні 33 копійок). Сума договору без урахування ПДВ складає 3 741 666,67 грн (три мільйони сімсот сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

За змістом п. 5.5 договору оплата за фактично надані послуги здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання від Виконавця рахунку, який оформлюється на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (за кожною окремою заявкою), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Оплата може здійснюватися з будь-якого банківського рахунку, зазначеного в розділі ХІV цього договору

Відповідно до п. 7.3.8. договору Виконавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п. 8.1 Договору).

У пункті 8.4 договору встановлено, що у випадку порушень умов Договору, що призвело до виникнення збитків, винна сторона відшкодовує іншій стороні такі збитки в повному обсязі, в тому числі неотриманий прибуток.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) і діє до 31.12.2024 року (п. 10.1 договору).

Відповідач послуги з ремонту превенторів виконав на суму 417266,00 грн, в т.ч. ПДВ 69 544,33 грн, про що сторонами підписаний Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.03.2025.

На оплату наданих послуг, з урахуванням умов п. 5.5 договору, відповідачем надано замовнику рахунок №7 від 19.03.2025 на суму 417 266,00 грн, в тому числі ПДВ 69 544,33 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №1000134332 від 18.04.2025 позивач перерахував відповідачеві оплату за ремонтні роботи за договором №УГВС77/32-23 від 20.03.2023 в сумі 417266,00 грн.

19.03.2025 відповідачем була складена податкова накладна порядковий номер 3, яка направлена для її реєстрації до Єдиного реєструподаткових накладних.

15.04.2025 Державною податковою службою України реєстрація податкової накладної від 19.03.2025 №3 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зазначив: обсяг постачання товару/послуги 33.12, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано відповідачеві надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі.

Згідно з даними електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних ТОВ «Харизма маркет» станом на 06.08.2026 податкова накладна №3 від 19.03.2025 на суму ПДВ 69544,33 грн має статус «реєстрацію зупинено».

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення збитків, за яким відкрито провадження у даній справі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість сторін, спрямована навстановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору №УГВС77/32-23 про надання послуг від 20.03.2023.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано умови договору в частині прийняття та оплати наданих Виконавцем послуг, про що свідчать підписаний сторонами Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.03.2025 та платіжна інструкція №1000134332 від 18.04.2025 на суму 417266,00 грн.

У пункті 7.3.8 договору сторонами погоджено, що Виконавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі у строки, встановлені чинним законодавством України.

Судом установлено, що відповідно до преамбули договору №УГВС77/32-23 від 20.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЯКС ГРУП» є платником податку на прибуток та податку на додану вартість на загальних умовах, передбачених Податковим законодавством України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За пунктами 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно), - до 5-го календарного дня (включно) місяця, який наступний за місяцем їхнього складання; для податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) - до 18 календарного дня (включно) місяця, яким наступний за місяцем їхнього складання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Відповідно, лише зареєстрована в ЄРПН накладна є підставою для формування податкового кредиту.

У відповідності до наведених приписів ПК України, відповідач зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою ним послуг та отримання оплати таких послуг. Суму ПДВ, яку позивач сплатив відповідачу у складі оплати за надані послуги (виконані роботи), позивач мав право включити до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно зі встановленим податковим законодавством порядком.

З огляду на вищевказане, у відповідача існує обов`язок з реєстрації податкової накладної щодо наданих послуг у строк, визначений п. 201.10. ст. 201 ПК України з урахуванням приписів пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за результатами виконаних відповідачем робіт (наданих послуг) та оформлення відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

Отже, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить, що за загальним правилом не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних; відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. При цьому, у разі якщо податкові накладні були зареєстровані несвоєчасно, то суми податку включаються до податкового кредиту за той звітний період, в якому такі податкові накладні були зареєстровані, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних.

Судом установлено, що відповідач у строки, встановлені Податковим кодексом України, надіслав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.03.2025 №3.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за №520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520).

Згідно з п. 1 Порядку №520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9101592856 від 15.04.2025, Державною податковою службою України реєстрація податкової накладної від 19.03.2025 №3 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зазначив: обсяг постачання товару/послуги 33.12, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано відповідачеві надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі.

За змістом п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За таких обставин беручи до уваги положення п. 6 Порядку № 520 ТОВ «Харизма Маркет» письмові пояснення та копії документів мало право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в вищезазначених податкових накладних.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідачем всіх необхідних дії, спрямованих на реєстрацію податкової накладної №3 від 19.03.2025 в ЄРПН у строк, встановлений ПК України, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - своєчасних дій відповідача, направлених на усунення цих перешкод.

За даними Електронного кабінету платника податків станом на 06.08.2026 вищезазначена податкова накладна має статус «реєстрацію зупинено».

Суд звертає увагу, що згідно наведених вище положень Порядку №520 платник податку має час та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання письмових пояснень та копій документів та у разі їх відповідності вимогам закону та після їх перевірки контролюючим органом, уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної або у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної своєчасно оскаржити в таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

Відсутність станом на 06.08.2026 рішення комісії регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної/про відмову в реєстрації податкової накладної свідчить про те, що ТОВ «Харизма Маркет» не скористалось правом на подання пояснень та копій документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної (п. 6 Порядку № 520), у зв`язку з чим втратило право на розблокування вищезазначеної податкової накладної на суму ПДВ 69 544,33 грн.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 (на яку посилається скаржник), Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18 (на яку посилається скаржник), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ).

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 15 червня 2023 року у справі № 914/2524/21.

Ураховуючи вищевикладене, Позивач з квітня 2026 року втратив право на віднесення до податкового кредиту сплаченої/нарахованої суми податку на додану вартість по незареєстрованій податковій накладній.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 18.02.2025 у справі № 906/41/24, зазначено, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту прав покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Подібні висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Судом встановлено, що протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов`язку в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

У пункті 5.27 наведеної постанови Верховний Суд виснував, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

У постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21 викладені висновки, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання.

Судом установлено, що збитками (шкідливим результатом протиправної поведінки відповідача) є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 69544,33 грн, сплаченого позивачем за Договором № УГВС77/32-23 від 20.03.2023 та не отриманого позивачем внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 дійшла висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

За результатами аналізу доказів у справі судом установлено наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну №3 від 19.03.2025, надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у встановлений законом строк та неможливістю включення суми ПДВ у розмірі 69544,33 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

За таких обставин, з огляду на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 69544,33 грн є обґрунтованими.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів відсутності вини в його діях та, як наслідок відсутності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача не надав.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 69544,33 грн, спричинених невиконанням визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну, та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов задовольняється судом повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно дост. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРИЗМА МАРКЕТ» (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А; ідентифікаційний код юридичної особи 38170867) на користь Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код юридичної особи 30019775) суму збитків в розмірі 69544,33 грн (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок чотири гривні 33 коп.) та судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 19.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько