Рішення № 140698807, 13.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/844/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабуд», м. Кременчук Полтавської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалбуд», с. Сіль Закарпатської області

про стягнення 4908,30 грн сума інфляційних втрат, 6443,78 грн сума трьох процентів річних та 76 775,89 грн пені з урахуванням ухвали від 13.10.2026 про закриття провадження в частині,

представники:

від позивача Сідлецький В.Д., адвокат, ордер серії АІ №2275228 від 05.08.2026 (в режимі відеоконференції)

від відповідача Шинкаренко О.П. в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європабуд» звернлося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалбуд» з вимогою про стягнення 1 793 617,17 грн, з яких 1 705 489,20 грн сума основного боргу, 4908,30 грн сума інфляційних втрат, 6443,78 грн сума трьох процентів річних та 76 775,89 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2026.

У ході підготовчого провадження у справі відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

У даному підготовчому засіданні представник сторін наголосили на можливості Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2026.

Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву від 21.08.2026 в якій повідомив, що платіжними інструкціями від 10.08.2026 погашено суму основного боргу та додав до відзиву платіжні інструкції.

Позивач 31.08.2026 подав відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.10.2026 Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАБУД», заборгованості у сумі 1 705 489 грн. 20коп (один мільйон сімсот п`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 20коп) закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У судовому засіданні 13.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії прийняття рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Вказує, що 28 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АІНДАСТРІАЛБУД» укладено договір № Є 28/25 про надання послуг з експлуатації спеціальної техніки.

У відповідача перед позивачем на час подання позовної заяви існувала заборгованість в сумі 1 705 489,20 грн.

Підтверджує, що 10 серпня 2026 року, після отримання Відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, Відповідачемсплачено основну суму заборгованості у розмірі 1 705 489, 20 грн

Просить із відповідача стягненнути 4908,30 грн сума інфляційних втрат, 6443,78 грн сума трьох процентів річних та 76 775,89 грн пені.

Позиція Відповідача

Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву від 21.08.2026 в якій повідомив, що платіжними інструкціями від 10.08.2026 погашено суму основного боргу та додав до відзиву платіжні інструкції.

Просить в задоволені позовних вимог ТОВ «ЄВРОПАБУД» про стягнення з ТОВ «ІНДАСТРІАЛБУД» суми заборгованості в розмірі 1 705 489,20 грн. та пені в сумі 76 775,89 грн. - відмовити.

В судовому засіданні 13.10.2026 представник відповідача вказав що відповідачем добровільно сплачено суму основного боргу, та затримка оплати відбулась не з умислу відповідача а через дії інших контрагентів із відповідачем та просив зменшити суму пені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

28 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАБУД», та Товариством з обмеженою відповідальністю «АІНДАСТРІАЛБУД» укладено договір № Є 28/25 про надання послуг з експлуатації спеціальної техніки (будівельних машин та механізмів).

Відповідно до п. 1.1. Договору, у порядку та умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації спеціальної техніки для виконання будівельних та/або будівельно-монтажних робіт на будівельних об`єктах Замовника, а Замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1., послуги щодо експлуатації Техніки надаються Виконавцем за заявкою Замовника, яка направляється у письмовому вигляді (факсом, засобами електронного поштового зв`язку і.т.д.) або усно (у телефонному режимі).

Відповідно до п. 3.1., вартість послуг узгоджується та вказується Сторонами у заявці, прийнятій Виконавцем до виконання, виходячи з ціни однієї години роботи Спецтехніки. Вартість послуг визначається однією годиною роботи Спецтехніки та Перелік Спецтехніки вказані у Додатку Nl, що є невід`ємною частиною цього Договору Відповідно до п. 3.2., замовником здійснюється оплата вартості доставки Техніки на Об`єкт, де надаються послуги Замовнику, та з місця надання таких послуг в автопарк Виконавця, а також вартість часу роботи Спецтехніки, витраченого на надання послуг Замовнику.

Відповідно до п. 3.3., Оплату послуг Замовник здійснює Виконавцю в наступному порядку:

- попередня оплата - 80% від суми вартості послуг, визначеної в рахунку- фактурі, оплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Виконавця;

- оплата 20% від фактичної вартості наданих Послуг - протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі наданих послуг та реєстрації Виконавцем податкової(их) накладної(их)/розрахунку(ів) коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Сторонами може бути погоджений інший порядок розрахунків, що фіксується в заявці наданій Замовником та прийнятій Виконавцем.

Відповідно до п. 3.6., по завершенню наданих послуг у звітному місяці Виконавець надає Замовнику 2 (два) примірники Акту приймання-передачі наданих послуг за місяць, який Замовник зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів, після його отримання, підписати і один примірник підписаного Акту повернути Виконавцю.

Відповідно до п. 3.8., замовник зобов`язаний оплатити Виконавцю грошові кошти на підставі виставленого рахунку- фактури у строки, передбачені п. 3.3. цього Договору або в порядку та строки, визначені Сторонами у заявці.

Відповідно до ч.1, ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У період дії Договору, Позивачем надані послуги з експлуатації спецтехніки, Відповідачем такі послуги отримані, про що серед іншого свідчать належним чином оформлені та підписані Сторонами акти прийому-передачі наданих послуг, вітам, Відповідачем свій обов`язок, щодо оплати отриманих послуг на сьогодні у повному обсязі не виконано, внаслідок чого, у останнього перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 1 705 489, 20 грн

Згідно рахунку № 790 від 29 грудня 2025 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 1 176 640, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 741 від 29 грудня 2025 року на суму 1 176 640, 00 грн. з ПДВ.

12 лютого 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 1 092 595, 00 грн., та 31 березня 2026 року у сумі 82 365, 00 грн.

Згідно рахунку № 59 від 29 січня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 139 680, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 53 від 29 січня 2026 року на суму 139 680, 00 грн. з ПДВ.

19 березня 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 116 270 грн.

Згідно рахунку № 139 від 19 березня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 93 120, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 131 від 19 березня 2026 року на суму 93 120, 00 грн. з ПДВ.

Згідно рахунку № 184 від 06 квітня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 288 000, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 167 від 06 квітня 2026 року на суму 288 000, 00 грн. з ПДВ.

5. Згідно рахунку № 216 від 25 квітня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 633 600, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 196 від 25 квітня 2026 року на суму 633 600, 00 грн. з ПДВ.

19 травня 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 500 000 грн

Згідно рахунку № 261 від 09 травня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 460 800, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 241 від 09 травня 2026 року на суму 460 800, 00 грн. з ПДВ.

02 червня 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 368 640 грн.

Згідно рахунку № 262 від 11 травня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 187 200, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 242 від 11 травня 2026 року на суму 187 200, 00 грн. з ПДВ.

02 червня 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 149 760 грн.

Згідно рахунку № 301 від 30 травня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 450 000, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 267 від 30 травня 2026 року на суму 450 000, 00 грн. з ПДВ.

Згідно рахунку № 381 від 13 червня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 165 600, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 351 від 13 червня 2026 року на суму 165 600, 00 грн. з ПДВ.

09 липня 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 132 480 грн.

Згідно рахунку № 382 від 18 червня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 460 800, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 352 від 18 червня 2026 року на суму 460 800, 00 грн. з ПДВ.

09 липня 2026 року Відповідачем сплачена частина боргу у сумі 368 640 грн.

Згідно рахунку № 424 від 22 червня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 158 400, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 375 від 22 червня 2026 року на суму 158 400, 00 грн. з ПДВ.

12. Згідно рахунку № 425 від 30 червня 2026 року Позивачем Відповідачу надано послуг на суму 302 400, 00 грн. з ПДВ.

Рахунок направлено Відповідачу, за наслідком чого Сторонами складено акт надання послуг № 376 від 30 червня 2026 року на суму 302 400, 00 грн. з ПДВ.

Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву від 21.08.2026 в якій повідомив, що платіжними інструкціями від 10.08.2026 погашено суму основного боргу та додав до відзиву платіжні інструкції. Платіжна інструкція 11219 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11220 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11221 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11222 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11223 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11224 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11225 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11226 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11227 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11228 від 10.08.2026, Платіжна інструкція 11230 від 10.08.2026, Платіжні інструкція 11229 від 10.08.2026 підтвержують сплату основного боргу 10.08.2026.

Таким чином на час подання позову основна заборгованість в розмірі 1 705 489 грн. 20коп існувала. Вказана сума заборгованості сплачена 10.08.2026.

Ухвалою суду від 13.10.2026 Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», код ЄДРПОУ: 40645273 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАБУД», код ЄДРПОУ: 40645273 заборгованість у сумі 1 705 489 грн. 20коп (один мільйон сімсот п`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 20коп) закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже суд у вказаному спорі має вирішити чи є підстави для стягнення із відповідача стягнення 4908,30 грн сума інфляційних втрат, 6443,78 грн сума трьох процентів річних та 76 775,89 грн пені.

Позивачем нараховано відповідачу Відповідно до п. 3.3., оплату послуг Замовник здійснює Виконавцю в наступному порядку:

- попередня оплата - 80% від суми вартості послуг, визначеної в рахунку- фактурі, оплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Виконавця;

- оплата 20% від фактичної вартості наданих Послуг - протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання передачі наданих послуг та реєстрації Виконавцем податкової(их) накладної(их)/розрахунку(ів) коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Сторонами може бути погоджений інший порядок розрахунків, що фіксується в заявці наданій Замовником та прийнятій Виконавцем.

Відповідно до 7.2. У разі прострочення сплати послуг Виконавця більш ніж 10 (десять) календарних днів, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Таким чином:

1. Згідно рахунку № 790 від 29 грудня 2025 року, датою, з якої обраховуються штрафні санкції є 01.04.2026 р., на суму залишку боргу 1 680, 00 грн. (розрахунок здійснено з наступного дня після 31.03.2026 р.- дня оплати частини боргу) Штрафні санкції рахуються з 12.04.2026 р.

2. Згідно рахунку № 59 від 29 січня 2026 року, датою, з якої обраховуються штрафі санкції є 20.03.2026 р. на суму залишку боргу 23 409, 20 грн. (розрахунок здійснено з наступного дня після 19.03.2026 р.- дня оплати частини боргу) Штрафні санкції рахуються з 31.03.2026 р.

3. Згідно рахунку № 139 від 19 березня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (77 600 грн.) було 24.03.2026 р.

20% суми (15 520 грн.) було (15.04.2026 + 5 днів) = 22.04.2026 р.

4. Згідно рахунку № 184 від 06 квітня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (240 000 грн.) було 09.04.2026 р.

20% суми (48 000 грн.) було (01.05.2026 + 5 днів) = 08.05.2026 р.

5. Згідно рахунку № 216 від 25 квітня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (528 000 грн.) було 29.04.2026 р.

20% суми (105 600 грн.) було (14.05.2026 + 5 днів) = 21.05.2026 р.

19.05.2026 Відповідачем сплачено 500 000 грн.

Період прострочки платежу: 28 000 грн. з 29.04.2026

Період прострочки 105 600 грн. з 21.05.2026

6. Згідно рахунку № 261 від 09 травня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (384 000 грн.) було 15.05.2026 р.

20% суми (76 800 грн.) було (02.06.2026 + 5 днів) = 09.06.2026 р.

02.06.2026 Відповідачем сплачено 368 640 грн.

Період прострочки платежу: 15 360 грн. з 15.05.2026

Період прострочки 76 800 грн. з 09.06.2026

7. Згідно рахунку № 262 від 11 травня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (156 000 грн.) було 14.05.2026 р.

20% суми (31 200 грн.) було (02.06.2026 + 5 днів) = 09.06.2026 р.

02.06.2026 Відповідачем сплачено 149 760 грн.

Період прострочки платежу: 6 240 грн. з 14.05.2026

Період прострочки 31 200 грн. з 09.06.2026

8. Згідно рахунку № 301 від 30 травня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (375 000 грн.) було 03.06.2026 р.

20% суми (75 000 грн.) було (15.06.2026 + 5 днів) = 22.06.2026 р.

9. Згідно рахунку № 381 від 13 червня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (138 000 грн.) було 17.06.2026 р.

20% суми (27 600 грн.) було (01.07.2026 + 5 днів) = 08.07.2026 р.

09.07.2026 Відповідачем сплачено 132 480 грн.

Період прострочки платежу: 5 520 грн. з 17.06.2026

Період прострочки 27 600 грн. з 08.07.2026

10. Згідно рахунку № 382 від 18 червня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (384 000 грн.) було 23.06.2026 р.

20% суми (76 800 грн.) було (14.07.2026 + 5 днів) = 21.07.2026 р.

09.07.2026 Відповідачем сплачено 368 640 грн.

Період прострочки платежу: 15 360 грн. з 23.06.2026

Період прострочки 76 800 грн. з 21.07.2026

11. Згідно рахунку № 424 від 22 червня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (132 000 грн.) було 25.06.2026 р.

20% суми (26 400 грн.) було (15.07.2026 + 5 днів) = 22.07.2026 р.

12. Згідно рахунку № 425 від 30 червня 2026 року кінцевою датою розрахунку:

80% суми (252 000 грн.) було 03.07.2026 р.

20% суми (50 400 грн.) було (15.07.2026 + 5 днів) = 22.07.2026 р

Інфляційні втрати 4 908, 30 грн.

3 % річних 6 443, 78 грн.

Подвійна облікова ставка НБУ 76 775, 89 грн.

На думку суду позивач правильно нарахував 3 проценти річних та інфляційні втрати, проте помилково назвав їх штрафними санкціями. Штрафною санкцією на думку суду є неустойка яка на думку суду арефметично розрахована правельно. Також позивачем допущені недоліки в позовній заяв, а саме в прохальній частині позовної заяви невірно вказано код ЄДРПОУ позивача та невірно зазначено найменування відповідача в прохані розподілу судового збору, проте такі недоліки на думку суді з`ясовані в ході судового засідання та не впливають на суть та вирішення спору, оскільки в позовній заяві і додатках до неї міститься правельний код ЄДРПОУ позивача, та містяться данні відповідача.

Щодо своєї природи 3 проценти річних та інфляційні втрати це не штрафні санкції а спеціальні компенсаційні виплати згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, які стягуються з боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання. Проте судом враховується правельність їх нарахування та на думку суду помилкова вказівка що це штрафні санкції не впливає на можливість їх стягнення.

Щодо зменшення пені

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню й оцінюванню на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ), так і ті, які хоча й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Зменшення розміру неустойки підпадає під регулювання ч. 3 ст. 551 ЦК, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто вказана норма передбачає умови як підстави для зменшення пені і не визначає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них безвідносно до майнового стану сторін, який в силу норми ст. 233 ГК підлягає врахуванню, проте не завжди є визначальною обставиною, яка впливає на рішення про можливість зменшення пені.

Cуд зазначає, що таке зменшення пені є правом а не обов`язком суду.

Вирішуючи питання про можливість зменшення пені суд вважає що пеня нарахована вірно не є надмірною порівняно із основною сумою боргу яка існувала на час її розрахунку. Безперечно є позитивним, що відповідач сплатив основну суму боргу проте така сплата не може бути визначальним аргументом при зменшенні неустойки. Доказів, що прострочення зобов`язання відбулось із поважних причин суду не надано. Отже підстав зменшити неустойку судом не вбачається.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1. ст. 13 ЦК України)

Частина 1 ст. 14 Цивільного кодексу України передбачає також, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Частина перша статті 16 ЦК України свідчить, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу положення ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми. У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

За змістом ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що ст. 625 розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19.

Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України Про індексацію грошових доходів населення Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику дефляція, то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що вартість грошей з індексом інфляції за попередній період є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Такі ж висновки викладені у Постанові ОП КГС ВС від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19.

Також суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тому оцінює докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Також, суд при вирішенні вказаного спору керується Доктриною venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України)- це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів.

Таким чином слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», (89021, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сіль, 69, код ЄДРПОУ 40645273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАБУД», адреса Україна, (39612, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Леонова, будинок 2/27, код ЄДРПОУ 34987714) інфляційні втрати у сумі 4 908 (чотири тисячі дев`ятсот вісім) грн 30 коп, три проценти річних у сумі 6 443 (шість тисяч чотириста сорок три) грн 78 коп, пеню у розмірі 76 775 (сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 89 коп

Розподіл судових витрат.

Суд вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який не дотримався умов договору та оплату здійснив після подання позову позивачем.

Тому на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , яка визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору господарський суд покладає судові втрати на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», (89021, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Сіль, 69, код ЄДРПОУ 40645273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАБУД», адреса Україна, (39612, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Леонова, будинок 2/27, код ЄДРПОУ 34987714) інфляційні втрати у сумі 4 908 (чотири тисячі дев`ятсот вісім) грн 30 коп, три проценти річних у сумі 6 443 (шість тисяч чотириста сорок три) грн 78 коп, пеню у розмірі 76 775 (сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 89 коп та суму 26 904 (Двадцять шість тисяч дев`ятсот чотири) грн 26 коп на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2026

Суддя А.А. Худенко