Рішення № 140698391, 07.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 903/577/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу

за позовом: Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі :

1) Волинської обласної ради

2)Волинської обласної державної (військової) адміністрації;

3)Західного офісу Держаудитслужби

до відповідача-1: Комунального підприємства Волинський обласний центр служби крові Волинської обласної ради

відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА

про визнання недійсним додаткових угод №3 від 13.03.2025, №4 від 03.11.2025 та стягнення 39 772,52 грн.

Представники сторін:

від позивача-1: не прибув;

від позивача-2: не прибув;

від позивача-3: не прибув;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Боричевський Вадим Михайлович;

від прокуратури: Гудков Максим Вадимович;

Встановив: Луцька окружна прокуратура Волинської області звернулась в інтересах держави в особі 1) Волинської обласної ради, 2) Волинської обласної державної (військової) адміністрації, 3) Західного офісу Держаудитслужби з позовом до 1) Комунального підприємства Волинський обласний центр служби крові Волинської обласної ради, 2)Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА , в якому просить:

1) визнати недійсним додаткову угоду №3 від 13.03.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/193 від 30.12.2024, укладену між Комунальним підприємством Волинський обласний центр служби крові Волинської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА.

2) визнати недійсним додаткову угоду № 4 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/193 від 30.12.2024, укладену між Комунальним підприємством Волинський обласний центр служби крові Волинської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА.

3) стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА на користь Волинської обласної ради в дохід обласного бюджету Волинської області 39 772,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії №37-25/193 від 30.12.2024 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, та підп. 2 п. 19 особливостей затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 №1178, безпідставно змінено істотні умови договору та не дотримано процедуру її укладення, сторонами належним чином не обґрунтовано коливання ціни на електроенергію на ринку після укладення первісного договору тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати їх недійсними.

Ухвалою суду від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2026.

Ухвалою суду від 29.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19 серпня 2026 року на 10:30 год.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 18.08.2026 у зв`язку з тимчасовою не працездатністю судді Дем`як В. М., судове засідання, що призначене на 19 серпня 2026 року на 10:30 год. у справі №903/577/26 не відбулось.

Ухвалою суду від 01.09.2026 призначено судове засідання на 21.09.2026.

Ухвалою суду від 21.09.2026 розгляд справи відкладено на 07.10.2026.

Представник позивача - 2 в судове засідання не прибув, через систему «Електронний суд» подав клопотання за вх. №01-87/5839/26 від 02.10.2026, в якому просить розгляд справи проводити без його участі.

Представники позивача - 1, 3 в судове засідання не прибули, раніше подавали клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача - 1 в судове не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату та час проведення судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 21.09.2026.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просить суд задоволити позов в повному об`ємі.

Представник відповідача-2 просив в задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України Про публічні закупівлі вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави території та реалізуються у визначеному законом порядку належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод позивачем фактично отримано менше електроенергії, ніж планувалося, у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих економічних і соціальних наслідків.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Пунктом 24 частини першої статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону).

Згідно із п.п. 22 та 23 Особливостей, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 №1178, Державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону (Закон України Про публічні закупівлі).

Відповідно до пункту 1.2 Розділу 1 Статуту КП «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради, підприємство створене відповідно до рішення обласної ради від 20.12.2018 № 22/32 шляхом перетворення Волинської обласної станції переливання крові в комунальне не комерційне підприємство.

Згідно пункту 1.4 Статуту Засновником та Власником підприємства є Волинська обласна рада. (а.с. 60-66)

Пунктом 5.4 Статуту визначено джерела формування майна та коштів підприємства а саме:

- майно, передане підприємству власником;

- кошти обласного бюджету;

- медична субвенція;

- кошти отримані як державна фінансова допомога або дотації з бюджету;

- майно та кошти, отримані внаслідок господарської діяльності підприємства, у тому числі майно та кошти, одержані від реалізації робіт та послуг, здачі в оренду майна та ін.;

- кредити банків;

- майно та кошти, що надходять у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних благодійних внесків, пожертвувань юридичних і фізичних осіб, грантів, дарунків, тощо;

- надходження майна та коштів на виконання національних та міжнародних програм;

- інші джерела не заборонені законом.

Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокуратура звертається до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави. Оскільки засновником КП «Волинський обласний центр служби крові» є Волинська обласна рада, невідшкодування встановлених коштів завдає істотної шкоди інтересам територіальної громади.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Також слід урахувати, що у вказаній справі інтереси держави потребують невідкладного захисту, з урахуванням необхідності якнайшвидшого повернення коштів до бюджету та подальшого їх використання на потреби територіальної громади.

Враховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності Волинської обласної ради про порушення інтересів держави та територіальної громади, та беручи до уваги характер наданої останньою інформації про відсутність заперечень проти подання прокурором позову в її інтересах та наміру звертатись до суду самостійно, є виключний випадок, за якого порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

У постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що прокурор може представляти інтереси територіальної громади і це є сумісним з вимогами частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру.

У постанові Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21 зазначено, що хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (п. 10.3) зазначила, що орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави.

З урахуванням положень ст. 23 Закону України Про прокуратуру та правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Луцькою окружною прокуратурою скеровано лист до Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладені між КП Волинський обласний центр служби крові Волинської обласної ради та ТОВ ТОЛК УКРАЇНА додаткових угод до договору на постачання електричної енергії від 30.12.2024 №37-25/193, а також з проханням надання інформації щодо вжитих заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом. (а.с. 71-73).

Водночас Волинська обласна рада, Волинська обласна державна адміністрація та Західний офіс Держаудитслужби не заперечили проти здійснення Луцькою окружною прокуратурою представництва у господарській справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА надмірно сплачених коштів. (а.с.73 зворонтя сторона - 76).

Отже, враховуючи вище викладене у Позивачів 1, 2, 3 була можливість самостійно вирішити питання щодо звернення до суду з відповідним позовом. Однак, вони обмежилися лише наданням відповіді на лист прокуратури.

Між тим, нездійснення Позивачами 1, 2, 3 захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень вони обізнані про порушення інтересів держави, мють відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, що беззаперечно свідчить про бездіяльність органів уповноважених державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, а тому наявні підстави для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної ради.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства.

Крім цього, Луцькою окружною прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, повідомлено позивачів про намір на подання відповідного позову та водночас роз`яснено право на оскарження суб`єктом владних повноважень підстав для представництва. (а.с. 87).

Заслухавши пояснення представника відповідача-2 та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи слідує, що Комунальним підприємством «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради проведено закупівлю № UA-2024-12-13-015631-a з предметом: «Електрична енергія», за результатами якої з ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №37-25/193 від 30.12.2024 (а.с. 18-21, 22-32).

Пунктом 1.1 визначено, що на умовах цього договору Постачальник продає товар: Електрична енергія, - Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Місце поставки товару об`єкти Споживача, перелік яких наведено у Додатку 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.4 договору прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за цим договором визначений в Додатку 1 до цього договору , що є його невід`ємною частиною та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи.

Згідно п.2.1 Договору, строк (термін) поставки товару: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

Додатком 1 Розділ ІІІ визначено, що кількість товару (обсяг постачання електричної енергії) складає 240 000 кВт*год.

Згідно пункту 13.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором.

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна сума договору становить: 1 813 314,24 грн., в тому числі ПДВ 302 219,04 грн., у тому числі:

п.п. 4.1.1 за рахунок коштів місцевого бюджету 1 440 000 грн., враховуючи ПДВ 240 000 грн.

п.п. 4.1.3 за рахунок власних коштів Споживача 373 314,24 грн., враховуючи ПДВ 62 219,04 грн.

Ціна за 1 кВт.год. електричної енергії за договором становить: 5,61 грн. за одиницю електричної енергії як товару, 0,68623 грн. за велечину регульованих тарифів (без ПДВ ) грн./кВт*год., 1,259246 грн. ПДВ, ціна за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів* та ПДВ, грн./кВт *год.) 7,555476 грн. (а.с. 30 зворотня сторона ).

Пунктом 4.6 договору визначено, що відповідно положень п.19 Особливостей та відповідно до умов Додатку 3 до договору, ціна за одиницю товару може змінюватися Сторонами у наступних випадках:

П.п. 4.6.1 зменшення ціни закупівлі одиниці Товару у розі коливання такої ціни на ринках слектричної енергії «на добу наперед» та «внутрішньодобовий ринок» торгової зони «Об?єднана енергетична система України» (далі - Ринки електроенергії);

П.п 4.6.2 збільшення ціни за одиницю Товару в разі коливання ціни такого Товару на Ринках електроенергії, що відбулося з моменту укладення цього Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару. Зміна ціни за одиницю Товару збільшення ціни за одиницю Товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) здійснюється пропорційно коливанню ціни такого Товару на Ринках електроенергії (відсоток ціни такого Товару на Ринках електроенергії за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі на момент його укладення (визначена в п. 4.1. Договору).

У разі коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії заінтересована Сторона письмово звертається до іншої Сторони листом, в якому пропонує нову ціну закупівлі одиниці Товару з урахуванням коливання такої ціни на Ринках електроенергії порівняно із ціною закупівлі одиниці Товару, визначеною в п.1. Додатку 3 до цього Договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни Товару на Ринках електроенергії у бік збільшення.

Заінтересована Сторона повинна надати інформацію, що підтверджує та обґрунтовує зміну ціни закупівлі одиниці Товару порівняно з відповідною ціною, встановленого у Додатку 2 до цього Договору. Інформація щодо коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії надається у вигляді роздрукованих аналітичних матеріалів з електронної сторінки в мережі Інтернет Акціонерного товариства «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), завірених підписом уповноваженої особи Сторони та є належним документальним підтвердженням коливання ціни на Ринках електроенергії.

Під коливанням ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії слід розуміти будь-яку зміну середньозваженої ціни закупівлі за одиницю Товару, визначеної за результатами торгів на Ринках електроенергії протягом календарного місяця, відносно середньозваженої ціни закупівлі одиниці Товару за базовий місяць (місяць, що передує місяцю підняття ціни).

За такої умови ціна закупівлі одиниці Товару змінюється пропорційно коливання ціни закупівлі одиниці Товару згідно механізму, визначеному у Додатку 3 до цього Договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни Товару на Ринках електроенергії у бік збільшення.

В залежності від коливання ціни Товару на ринку, Сторони протягом дії Договору мають право вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю Товару, кожного разу, з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі на момент його укладення.

Сторони розраховують ціну за одиницю Товару за Формулою визначення ціни за одиницю Товару, вказаною п. 1. Додатку 3 до Договору.

Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього Договору в частині коригування обсягів фактичного споживання Товару Споживачем без зміни вартості Договору на момент його укладення.

У момент укладення цього Договору Сторони виходять з того, що ціна на ринку електричної енергії буде стабільною, тобто в будь-який момент строку дії Договору коливання (зростання/зниження) цін, що визначається відповідно до цього підпункту Договору, не перевищуватиме 1%. Сторони визнають, що коливання ціни на ринку електричної енергії у сторону збільшення в розмірі понад 1% вважається істотною зміною обставин виконання цього Договору в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України та є підставою для збільшення ціни Товару і порядку, визначеному цим Договором та згідно з Додатком 3 до цього Договору.

Пунктом 13.6. договору встановлено, що умови договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору. Істотні умови цього Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених п.19 Особливостей, загальна сума договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції.

Відповідно до п.п. 13.3.1 договору споживач має право розірвати даний договір достроково, повідомивши постачальника про це за 20 днів до дати розірвання , у випадках якщо:

- постачальник відмовляється постачати товар за цінами, які передбачені даним договором;

- постачальник іншим чином суттєво порушив умови даного договору і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів. Споживач має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку у випадку застосовування до постачальника оперативно-господарських санкцій відповідно до умов даного договору.

Згідно п.13.8 внесення змін до цього Договору здійснюється шляхом укладення додаткових угод до нього.

З урахуванням наведеного вище, на момент укладення та підписання договору № 37-25/193 від 30.12.2024 про постачання електричної енергії сторонами узгоджені та визначені всі істотні умови угоди, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі.

Судом встановлено, у подальшому між сторонами підписано 5 додаткових угод, з яких за 2 угодами збільшено ціну за одиницю товару, а саме:

1)додатковою угодою № 1 від 30.12.2024, п. 4.1 договору викладено в новій редакції, а саме (а.с. 33):

4.1 загальна сума договору становить: 1 813 314,24 грн., в тому числі ПДВ 302 219,04 грн., у тому числі:

п.п. 4.1.1 за рахунок коштів місцевого бюджету 1 172 556 грн., враховуючи ПДВ.

п.п. 4.1.3 за рахунок власних коштів Споживача 640 758,54 грн., враховуючи ПДВ.

2)додатковою угодою № 2 від 30.12.2024, вилучено з п. 3 Додатку1 до договору два об`єкта. (а.с. 33 зворотня сторона).

3) додатковою угодою №3 від 13.03.2025 ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла із 5,61 грн до 5,850304 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ. Ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 7,843841 грн/кВт*год. (а.с.34-37)

4) додатковою угодою №4 від 03.11.2025 ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла до 6,170439 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ. Ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 8,228003 грн/кВт*год. (а.с. 38-41).

5) додатковою угодою від 25.12.2025 внесено зміни у п.4.1. Договору щодо загальної суми договору, яка становить 1 072 228,32 гривень, а кількість (обсяг) товару 136 650 кВт/год. (а.с. 42).

ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» на виконання Договору поставло 136 650 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 072 228,32 грн, а саме:

№ акта/рахунка (а.с.47-53).Кількість/кВт/ год.Сума/грн.Платіжні інструкції, дата (а.с.53-59)Примітка:вартість за 1 кВт/год, підстава.№3729-008125011 від 31.01.202513388101152,72№32від 06.02.20257,555476грн. Договір(від 30.12.2024).№3729-008125021 від 28.02.20251141786260,87№ 62 від 07.03.20257,555476 грн. Договір від 30.12.2024№3729-008125031 від 31.03.20251222595890,96№ 96 від 08.04.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125041 від 30.04.20251186193035,8№ 130 від 06.05.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125051 від 31.05.20251161891129,74№ 159 від 06.06.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125061 від 30.06.20251041181662,23№ 196 від 03.07.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125071 від 31.07.20251174092086,69№244 від 13.08.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125081 від 09.09.20251129888619,71№ 269 від 05.09.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125091 від 30.09.20251125788298,11№ 308 від 07.10.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125101 від 31.10.20251185993020,11№ 334 від 06.11.20257,843841 грн. ДУ № 3 від 13.03.2025№3729-008125111 від 30.11.2025911474990,02№ 363 від 05.12.20258,228003 грн. ДУ № 4 від 03.11.2025№3729-008125121 від 31.12.20251046286081,36№ 387 від 19.12.20258,228003 грн. ДУ № 4 від 03.11.2025Всього136 6501 072 228,32 гр н.

Враховуючи вище викладене, прокурор доводить, що у додатковій угоді № 3 від 13.03.2025 та додатковій угоді № 4 від 03.11.2025 укладених до договору про постачання електричної енергії до КП Волинський обласний центр служби крові від 30.12.2025 № 37-25/193 встановлено, що вони укладені і з порушенням порядку, який встановлено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме сторонами, за відсутності визначених законом умов, збільшено вартість одиниці предмету закупівлі, що призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів, у зв`язку з чим останній звернувся з позовом до суду.

Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні вказує, що прокурором в позовній заяві не наведено належних правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №3 та № 4 до договору № 37-25/193 від 30.12.2024, звертає увагу суду, що прокурором взагалі не оспорюється той факт, що зміна ціни за одиницю товару за спірними додатковими угодами відбулася не в межах граничного показника, встановленого законодавством, а саме в межах 10 відсотків. Відтак сам по собі розмір зміни ціни не суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, що додатково свідчить про дотримання сторонами встановлених законом обмежень.

Окремо звертає увагу суду на те, що Договором передбачено розуміння коливання ціни як будь-якої зміни середньозваженої ціни закупівлі за одиницю Товару за результатами торгів на Ринках електроенергії протягом календарного місяця відносно відповідного базового місяця (місяць, що передує місяцю підняття ціни). Сторони також погодили, що коливання понад 1% вважається істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦК України та є підставою для зміни ціни в порядку, визначеному Договором (п. 4.5.2. Договору). Отже, сам по собі факт перевищення 1% уже визнавався сторонами як достатня економічна підстава для застосування механізму коригування.

Між тим прокурор у відповіді на відзив доводить, що з аналізу цін товару на грудень 2024 року вбачається, що вартість 1 МВт/год електроенергії (без ПДВ) у кожній декаді місяця (РДН: І декада - 6154,89 грн, II декада - 6017,08 грн та III декада - 5748,44 грн; ВДР: І декада - 6207,99 грн, II декада - 6117,22 грн та III декада - 5832,26 грн) була вищою за ту, яку запропонував суб`єкт господарювання. При цьому в період із 10.12.2024 по 30.12.2024 (ІІ-ІІІ декади грудня 2024 року, коли було розпочато процедуру закупівлі та завершено її шляхом укладення Договору) середня ціна за 1 КВт/год електричної енергії на РДН та ВДР становила понад 5,9 грн без ПДВ проти 5,61 грн без ПДВ у комерційній пропозиції товариства (Відповідача 2).

Тому, наявні обґрунтовані підстави вважати, що на час подання тендерної пропозиції ТОВ «Толк Україна» вже було відомо про неможливість здійснення поставки електроенергії лікарні по ціні 5,61 три за 1 кВт/год без ПДВ. Однак, приватний контрагент не відмовився від підписання правочину на завідомо невигідних для нього умовах та вже у подальшому, в короткий проміжок часу після підписання Договору, ініціював і підвищив ціну товару.

Таким чином, отримавши перемогу на тендері та згодом уклавши угоду №3 та №4, ТОВ «Толк Україна» отримувало прибутки, натомість замовник витрачав грошові кошти, купуючи електроенергію за ціною, вище ринкової.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам суд виходив із наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом № 922-VIII (Закон України Про публічні закупівлі).

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм зокрема, Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Сторона договору при здійсненні державних закупівель розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.

При цьому, право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону (постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №927/56/23).

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/ або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, у відповідності до приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону).

Постановою Уряду від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі-Особливості).

Згідно з пунктом 1 Особливостей вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, тобто регулюють здійснення публічних закупівель у визначений період.

Відповідно до п. 3 Особливостей, замовники що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Згідно пункту 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822 Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Відповідно до підп. 7 п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Отже, наведені вище положення підпункту 2 пункту 19 Особливостей кореспондуються із приписами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі на що звертає увагу Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.08.2024 по справі №440/11406/24.

Висновки щодо необхідності дотримання вимоги про збільшення ціни товару не більше ніж на 10 відсотків у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.

Касаційний господарський суд, надаючи відповідну оцінку підпунктам 2, 7 пункту 19 Особливостей, у постанові від 28.08.2024 у справі №918/1313/23 зазначив, про те що постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; їх зміст (підп. 2 та підп. 7 п. 19 Особливостей) лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) одна у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені норми ЦК України, ЗУ Про публічні закупівлі та Особливостей, вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Крім того, суд звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п.п. 88-90 указаної постанови) викладено правовий висновок про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема про те, що:

88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;

89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Названі вище положення дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 від 21.11.2025.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього. Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, має бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до договору, а в разі наступних змін між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанова Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23).

Суд враховує, що законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Отже, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Проте, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання)

У разі коливання ціни товару на ринку, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару на той відсоток коливання, що відбувся.

Пунктом 13.6. договору встановлено, що умови договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору. Істотні умови цього Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених п.19 Особливостей.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі крім випадків, в т.ч., збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, укладаючи оспорювані угоди № 3 від 13.03.2025 та № 4 від 03.11.2025 сторонами було збільшено ціну за одиницю товару до 8,228003 грн. за 1 кВт/год електроенергії з урахуванням ПДВ.

Підставою для укладення додаткової угоди №3 став лист ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» від 28.02.2025 №3-280225-65, а додаткової угоди №4 лист ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» від 03.11.2025 №3-031125-1, адресовані керівникам установ, підприємств, організацій щодо зміни ціни за одиницю товару.

Враховуючи, що такі листи адресовані усім контрагентам постачальника, а наведені у них відомості не враховують умов конкретних правочинів, а тому не можуть розцінюватись як належне обґрунтування для внесення змін до Договору від 30.12.2024 №37-25/193 за додатковими угодами №3 та №4.

У даному випадку Відповідач 1 підписав оспорювані додаткові угоди №3 та №4 без надання письмових заперечень чи проведення переговорів з приводу пропозицій Відповідача 2 про збільшення ціни.

Відповідач 1, будучи стороною Договору, розпоряджався насамперед бюджетними коштами і таке використання фінансових ресурсів виявилося неефективним, оскільки здійснено із порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства.

Судом встановлено, що очікувана вартість Замовника закупівлі № UA-2024-12-13 015631-a становила 2 168 228,16 грн, а тендерна пропозиція переможця закупівлі 1 813 314,24 грн, відповідно, з урахуванням укладеного відповідачами Договору, вартість електричної енергії, як товару, запропонована Відповідача 2, становила 5,61 грн за одну кіловат-годину без урахування ПДВ.

Водночас, за даними вебсайту АТ «Оператор ринку» («oree.com.ua»), ціни на електричну енергію, зокрема на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) у торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС) упродовж грудня 2024 року були вищими від тієї ціни, яку запропоновано Відповідачем 2, зокрема:

ПоказникІ декада грудня 2024 рокуІІ декада грудня 2024 рокуІІІ декада грудня 2024 рокуза місяць (грудень 2024 року)Середньозваже на ціна на РДН, грн/ МВт.год (без ПДВ)6 154,896 017,085 748,445 965,26Середньозваже на ціна на ВДР, грн/ МВт.год (без ПДВ)6 207,996 117,225 832,266 057,22

Відтак, наявні підстави вважати, що вже на час подання свої пропозиції Відповідачу 2 було відомо про збитковість від здійснення поставки електричної енергії Відповідачу 1 за запропонованою ціною.

Однак, Відповідач 2 не відмовився від підписання правочину на завідомо невигідних для нього умовах.

Верховний Суд неодноразово вказував, що сам по собі факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору (як приклад, постанова Касаційного господарського суду від 10.09.2024 у справі №918/703/23). Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції.

Отже, за інформацією АТ «Оператор ринку» (вебсайту «www.oree.com.ua»), середньозважена ціна електричної енергії на РДН у грудні 2024 року (місяць, у якому укладено договір) становила 5965,26 грн за 1 МВт/год, а ціни на такий товар, що сформувалися вже у 2025 році (після укладення договору про закупівлю), становили: січень - 5817,56 грн за 1 МВт/год; лютий - 6042,08 грн за 1 МВт/год; березень - 5473,83 грн за 1 МВт/год; квітень - 4611,22 грн за 1 МВт/ год; травень - 4638,31 грн за 1 МВт/год; червень 4783,04 грн за 1 МВт/год; липень - 5247,4 грн за 1 МВт/год; серпень - 5420,05 грн за 1 МВт/год; вересень 4521,85 грн за 1 МВт/годину. (а.с. 68-70).

З наведеного вбачається, що лише у лютому 2025 року (у порівнянні з груднем 2024 року та січнем 2025 року) дійсно зафіксовано незначне (на 3,8 відсотки) здорожчання вартості електричної енергії на РДН, однак уже в наступних місяцях (до жовтня 2025 року) ціна товару зменшувалася і не перевищувала тієї, яку зафіксовано як на час проведення закупівлі та укладення договору.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №927/56/23 зазначив, що право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотриманням вимог закону.

Враховуючи вище викладене при укладенні додаткової угоди №3 та №4, діючи усупереч вимогам п.4.6.2. Договору, постачальник не навів належних обґрунтувань збільшення ціни, а також не надав передбаченого умовами Договору належного документального підтвердження коливання ціни на ринку.

Суд зазначає, що будь який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємство має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

А відтак, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Крім того, спірнимим додатковими угодами визначено застосування внесених змін до договірних правовідносин, які виникли до їх укладення.

Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Отже, завдяки тому, що постачальник у тендерній пропозиції запропонував найнижчу ціну товару, це дозволило йому перемогти у тендері. Відповідач 2, будучи обізнаним про ціни на предмет закупівлі, які склалися на ринку на момент підписання договору, гарантував його постачання за цінами згідно з договором, однак в процесі виконання договірних зобов`язань збільшив ціну за постачання електричної енергії.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 викладена правова позиція суду, на підставі якої вже сформована усталена практика, яка підлягає врахуванню при розгляді й даної справи, а саме, що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення закупівлі за державні кошти та містить обмеження щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

За таких обставин вказані дії призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Таким чином держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електроенергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість змушена була оплачувати електричну енергію за ціною значно вищою, аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації, тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про визнання недійсними додаткової угоду № 3 від 13.03.2025 та додаткової угоди № 4 від 03.11.2025 укладених до договору № 37-25/193 від 30.12.2024 між КП Волинський обласний центр служби крові Волинської обласної ради та ТзОВ ТОЛК УКРАЇНА ст. 632, ст. 652 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, підп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки останні мали наслідок безпідставного збільшення ціни за одиницю товару із 7,555476 грн. за 1 кВт/год. (з врахуванням ПДВ) до 8,228003 грн. за 1 кВт/год електричної енергії, а відтак дана позовна вимога підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки, вищевказана додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, то розрахунок за товар (електрична енергія) повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 37-25/193 від 30.12.2024, а саме 7,555476 грн з ПДВ.

Враховуючи вище викладене, суд встановив, що здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за ціною, визначеною за умовами Договору, комунальне підприємство повинне було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 136650 кВт*год кошти у розмірі 1 032 455,80 грн. з ПДВ (136650* 7,555476).

(1 072 228,32 грн. 1 032 455,80 грн. = 39 772,52 грн.)

Отже, грошові кошти в сумі 39 772,52 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА», підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути до бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Доводи відповідача, не взято до уваги суду, оскільки спростовують матеріалами справи та висновками Великої Палати Верховного Суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному об`ємі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті судового збору, слід покласти на них пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсними: 1) додаткову угоду №3 від 13.03.2025, 2) додаткову угоду № 4 від 03.11.2025 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/193 від 30.12.2024, укладеного між Комунальним підприємством «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (процедура закупівлі: UA-2024-12-13-015631-a).

3.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська 14, ЄДРПОУ 44878589, ідентифікаційний код юридичної особи: 44878589 ) на користь Волинської обласної ради (р/р UA518999980314010544000003001, отримувач ГУК у Волин.обл./ Волинська обл./24060300, код отримувача ЄДРПОУ 38009371, Казначейство України (ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету 24060300, інші надходження) в дохід обласного бюджету Волинської області, безпідставно сплачені кошти у сумі 39 772,52 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу №37-25/193 від 30.12.2024.

4.Стягнути із Комунальниого підприємства «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради (43010, Волинська обл., м. Луцьк, прос. Волі 47, ЄДРПОУ 01982867) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915) 3 993,6 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська 14, ЄДРПОУ 44878589, ідентифікаційний код юридичної особи: 44878589 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915) 3 993,6 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

19.10.2026

Суддя В. М. Дем`як