Рішення № 140697467, 19.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/10271/26

Номер провадження2/711/4395/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2026 року ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 41034,31 грн, витрати на правничу допомогу та витрати на сплату судового збору (вхідний №35475, а.с.1-6).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 4 лютого 2019 року між акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-167495, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 25 000,00 грн.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надавало відповідачу кредитні кошти.

Проте відповідач у порушення умов кредитного договору свої зобов`язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за кредитним договором №CL-167495 від 04.02.2019, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Згідно з додатком №1 до договору факторингу сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-167495 від 04.02.2019 становить 41034,31 грн, з яких 22 738,16 грн заборгованість за кредитом, та 18296,15 грн заборгованість за відсотками.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №CL-167495 від 04.02.2019 в розмірі 41034,31 грн, з яких 22 738,16 грн заборгованість за кредитом, та 18296,15 грн заборгованість за відсотками. Також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.11).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації її проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.72-73).

27 серпня 2026 року від представника позивача за довіреністю Кізко Л.С. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що того ж дня зареєстрована судом за вхідним №37097/26, до якої, зокрема, долучено докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу на адресу місця реєстрації проживання останньої (а.с.75-76).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 10 хв 14 жовтня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.81-82).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника за довіреністю Кізко Л.С. у підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 17.09.2026 (а.с.86 зворот, 87 зворот). Водночас, представник позивача Кізко Л.С., 09.10.2026 через підсистему «Електронний суд», подала заяву, в якій виявила волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечила проти ухвалення заочного рішення (а.с.93-94).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 14 жовтня 2026 року о 14 год 10 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 14 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

14 жовтня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 05 хв 19 жовтня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 4 лютого 2019 року між акціонерним товариством «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-167495 (далі Кредитний договір, а.с.43-45).

Відповідно до розділу 1 Кредитного договору «Предмет Кредитного договору» банк зобов`язався надати у власність позичальнику грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит надається виключно на цілі, зазначені в Кредитному договору.

Пунктами 2.1 2.4, 2.8-2.9 Кредитного договору обумовлені індивідуальні умови кредитування, а саме: сума та валюта кредиту: 25 000 грн; дата видачі кредиту: 4 лютого 2019 року; строк (термін) кредитування: 36 місяців, тобто до 03.02.2022; позичальник доручає банку здійснити переказ кредитних коштів з позичкового рахунку, вказаного в п.2.5 Кредитного договору, на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 25000 грн, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні по вул. Пастерівська, 25 у м. Черкаси; дата погашення щомісячного платежу: дата, в яку банк здійснює договірне списання щомісячного платежу в порядку, передбаченому п.6.6.3 Кредитного договору, та яка зазначається в графіку платежів за Кредитним договором та розрахунком сукупної вартості кредиту, який є додатком №1 до Кредитного договору та є його невід`ємною частиною; строки (терміни) сплати позичальником щомісячного платежу: для запобігання прострочення погашення заборгованості за Кредитним договором, банк рекомендує позичальнику забезпечити наявність коштів в сумі не меншій розміру щомісячного платежу на поточному рахунку позичальника з 26 по 04 число кожного місяця включно, перший щомісячний платіж має бути сплачений не пізніше 04.03.2019.

Згідно п.3.1 Кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п.2.4 Кредитного договору.

Також п.4.1 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 62,99% річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору (п. 4.2 Кредитного договору).

Пунктами 4.5-4.6 Кредитного договору визначено як реальну річну процентну ставку, що становить 84,73 % річних, так і загальну вартість кредиту, що становить 56770,20 грн.

Пунктом 6.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний здійснити 36 щомісячних платежів по 1571 грн кожного останнього числа відповідного місяця впродовж 36 місяців з дати укладення Кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу; щомісячні платежі з 04.02.2019 до 03.02.2022 погашаються в однаковому порядку.

Крім того п.6.4 Кредитного договору передбачено, що позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом у вигляді ануїтетного платежу.

Із розділу «Позичальник» Кредитного договору суд встановив, що означений правочин підписаний позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 власноручним підписом.

Як вбачається з Графіку платежів за Кредитним договором, що підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом, остання мала повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними 4 числа кожного місяця, починаючи з 04.03.2019 до 03.02.2022, щоразу по 1571 грн, крім останнього платежу (03.02.2022), що складав 1585,20 грн. Усього: сума кредиту за договором 25 000 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом 31 570 гривень 20 копійок; комісія за управління кредитом 0 гривень 00 копійок; реальна річна процентна ставка 84,73%; загальна вартість кредиту 56 770 гривень 20 копійок (а.с.45 зворот).

Крім того, 04.02.2019 відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с.47 зворот-49).

Згідно розділу «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» Паспорту споживчого кредиту, тип кредиту кредит; сума/ліміт кредиту: 25 000 грн; строк кредитування: 36 місяців. Із розділу «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» суд встановив, що процентна ставка становить 62,99% річних; тип процентної ставки: фіксована процентна ставка; загальні витрати за кредитом: 31 770,20 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 56 770,20 грн; реальна річна процентна ставка: 84,73%

Також із меморіального ордеру №6457377 від 04.02.2019, що міститься на а.с.53, суд встановив, що АТ «Кредобанк» на виконання умов Кредитного договору видало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25 000 грн з призначенням платежу: надання кредиту відповідно до умов кредитного договору №CL-167495 від 04.02.2019.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №CL-167495 від 04.02.2019, що складений позивачем станом на 24 червня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за Кредитним договором у розмірі 41 034,31 грн, з яких: 22 738,16 грн заборгованість за кредитом, та 18296,15 грн заборгованість за відсотками, з підстав того, що позичальником ОСОБА_1 повернуто кредитодавцю 2261,84 грн у рахунок погашення основної суми боргу та 9338,16 грн у рахунок погашення відсотків (а.с.69). Означений розмір заборгованості за Кредитним договором узгоджується з даними, що містяться у виписці по особовим рахункам з 04.02.2019 до 24.06.2021, що підготовлена АТ «Кредобанк» (а.с.18-26).

Також суд встановив, що 25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» («Фактор») укладено договір факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 (далі Договір факторингу, а.с.27-32).

Відповідно до п.3.1 Договору факторингу, на умовах цього договору з дня наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, сума якої визначена в п.4.1 цього договору (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), клієнт відступає фактору (передає у власність фактора) права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор з дня наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі і у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від клієнта права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (надає фінансування) клієнту.

Факт оплати фактором (ТОВ «ФК «Приватні інвестиції») клієнту (АТ «Кредобанк») ціни фінансування на виконання умов Договору факторингу судом встановлено на підставі платіжного доручення №2 від 25.06.2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» сплатило АТ «Кредобанк» 7 151 00,00 грн за перехід права вимоги згідно означеного правочину (а.с.56).

Відповідно до витягу до додатку №1 до Договору факторингу, укладеного 25.06.2021 року, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-167495 від 04.02.2019, у загальній сумі 41 034,31 грн, з яких: 22 738,16 грн заборгованість за кредитом, та 18296,15 грн заборгованість за відсотками (а.с.33-34).

Суд, безпосередньо дослідивши усі матеріали цивільної справи №712/10271/26, дійшов такого висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст. 626 та ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1,2 ст 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України у редакції, чинній на день укладення Договору факторингу, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконала зобов`язання за Кредитним договором, не повернувши як первісному кредитодавцю, так і його правонаступнику у спірних правовідносинах (позивачу) як основну суму боргу, так і, обумовлені цим правочином, відсотки за користування кредитом, тому факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів як неотримання нею в кредит від АТ «Кредобанк» грошових коштів за Кредитним договором у розмірі 25000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема, і сплати обумовлених відсотків за користування кредитом, у строки, передбачені цим правочином.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту (тіла кредиту та відсотків за користування ним) за Кредитним договором як первісному кредитодавцю АТ «Кредобанк», так і його правонаступнику в спірних правовідносинах ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором у сумі 41 034,31 грн, з яких: 22 738,16 грн заборгованість за кредитом, та 18296,15 грн заборгованість за відсотками, підлягає задоволенню.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.2 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової допомоги №07/10/2021 від 07.10.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» та адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» (а.с.39-41); 2) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001086 від 01.09.2019 (а.с.38); 3) довіреності №656 від 19.12.2025 (а.с.37).

Водночас позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження розміру та обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6155,15 грн, зокрема, визначеного умовами договору про надання правової допомоги звіту щодо фактичних витрат разом з документами на підтвердження розміру таких витрат (п.3.6 договору про надання правової допомоги №07/10/2021 від 07.10.2021) та/або додаткових угод із погодженим розміром гонорару адвоката, детального опису та акта приймання - передачі наданих послуг, а також не зазначено про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому суд позбавлений процесуальної можливості визначити перелік послуг, який міг бути наданий АО «СмартЛекс» в особі адвоката Кізко Л.С. клієнту в межах супроводу цієї справи, їх вартість, а також порядок розрахунку гонорару адвоката. Відсутність зазначених доказів не надає суду процесуальної можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо обсягу повноважень адвоката та розміру гонорару адвоката.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції №6024 від 14.07.2026 (а.с.7) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «приватні інвестиції» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 527, 530, 599, 610, 625-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, ч.8 ст.178, ст. 244, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором №CL-167495 від 4 лютого 2019 року в розмірі 41 034 (сорок одна тисяча тридцять чотири) гривні 31 (тридцять одна) копійка, з яких: 22 738 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), та 18 296 (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснювати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 19 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ: 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко