Рішення № 140697187, 16.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5067/26провадження №: 2/398/4474/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"16" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участі секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 30 липня 2026 року звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 987,68 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 квітня 2021 року первісний кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 73648, за яким відповідачу відкрито кредитну лінію та надано перший транш у розмірі 8 000,00 грн. Відповідач зобов`язань за договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 17 987,68 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн, за процентами 10 886,68 грн та за комісією 1 101,00 грн. Пеню, штрафи, інфляційні втрати та проценти річних позивач до стягнення не заявляє. На підставі договору факторингу № Ф18-10/21 від 18 жовтня 2021 року право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», а на підставі договору факторингу № 25-11/25 від 25 листопада 2025 року до позивача.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

За відповіддю Управління надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 05 серпня 2026 року № 5514/31 та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 24 серпня 2026 року № 3179565 відповідач знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 червня 2024 року; іншого зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача встановити не вдалося.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а відповідача вирішено повідомляти про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст. 187 ЦПК України).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача та зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 13 жовтня 2026 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи він викликався через оголошення від 28 серпня 2026 року на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України; з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву не подав, а позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд ухвалою, постановленою в судовому засіданні 13 жовтня 2026 року без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та його умови

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 30.04.2021, підписаного відповідачем, ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій.

30 квітня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор, код ЄДРПОУ 40474269) і ОСОБА_1 уклали в паперовій формі договір про споживчий кредит № 73648. Суд дослідив надані позивачем копії цього договору (індивідуальної та публічної частин), графіка платежів, паспорта споживчого кредиту та заяви на видачу кредиту. За п. 1.1 договір складається з індивідуальної частини, графіка платежів і публічної частини, до якої позичальник приєднується шляхом підписання індивідуальної частини. Індивідуальну частину договору та графік платежів відповідач підписав власноручно та підтвердив, що отримав їх примірник особисто в паперовій формі, а публічну частину в електронному повідомленні; у п. 1.2 договору він засвідчив, що до його укладення отримав паспорт споживчого кредиту та публічну частину договору. Тієї ж дати відповідач підписав заяву на видачу кредиту № 100274468, у якій метою кредиту зазначено «ремонт авто, сплата страховки».

Договором встановлені такі умови кредитування:

тип кредиту кредитна лінія з лімітом 63 556,00 грн, що надається траншами (п. 2.1, 2.2 договору);

перший транш у сумі 8 000,00 грн надається в такому порядку: 2 747,85 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 65830 від 19.01.2021, укладеним з кредитодавцем; 3 252,15 грн на рахунок/картку позичальника, відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; 2 000,00 грн на поточний рахунок ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРІНВУД ЛАЙФ ІНШУРАНС» з метою оплати страхового внеску за договором добровільного страхування життя № 61299358 від 30.04.2021 (п. 2.2.2 договору);

строк першого траншу 168 днів; повернення кредиту, сплата процентів і комісії раз на два тижні дванадцятьма платежами по 1 574,89 грн, останній 15.10.2021 (п. 2.6.1 договору, графік платежів за першим траншем);

проценти за користування першим траншем 430,00 % річних (п. 2.3 договору);

комісія за надання першого траншу 0,00 грн (п. 2.5 договору);

комісія за управління та обслуговування першого траншу: знижений тариф 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф 100,00 грн (п. 2.4 договору); за п. 3.1.5 публічної частини договору ця комісія нараховується за кожний період користування кредитом між датами чергових платежів за зниженим тарифом, а якщо позичальник прострочив строк сплати чергового платежу у наступному розрахунковому періоді за стандартним (базовим) тарифом;

загальні витрати за першим траншем 10 898,68 грн, орієнтовна загальна вартість першого траншу 18 898,68 грн (п. 2.7.1, 2.9.1 договору).

Змісту та переліку послуг, за які сплачується комісія за управління та обслуговування кредиту, не визначає ні індивідуальна, ні публічна частина договору, ні графік платежів. У паспорті споживчого кредиту стандартний (базовий) тариф цієї комісії 100,00 грн, що нараховується за кожний розрахунковий період, якщо позичальник не виконав або несвоєчасно виконав зобов`язання у попередню дату платежу, наведено в розділі про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (рядок «інші платежі»), поряд ізо штрафом і пенею. Загальні витрати за першим траншем (10 898,68 грн) складаються з процентів за графіком платежів (10 886,68 грн) і комісії за зниженим тарифом за дванадцять розрахункових періодів (12,00 грн).

За п. 1.2.1 публічної частини договору сторони погодили, що кредит може бути наданий безпосередньо позичальнику та/або шляхом перерахування коштів на рахунки третіх осіб, якщо позичальник має грошові зобов`язання перед такими особами, та/або шляхом погашення заборгованості позичальника перед кредитодавцем, і в такому випадку укладенням договору позичальник надає кредитодавцю повноваження для перерахування.

Видача кредитних коштів

Згідно з платіжним дорученням № CRD_299358 від 30 квітня 2021 року, яке містить відмітку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про його проведення 30.04.2021 о 12:38, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» перерахувало 3 252,15 грн з призначенням платежу, у якому зазначено номер платіжної картки отримувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача і «Надання фінансового кредиту, зг. кред. дог. №73648 від 30.04.2021». Перші та останні цифри номера картки збігаються з реквізитами, зазначеними в договорі.

30 квітня 2021 року відповідач також підписав акцепт до договору добровільного страхування життя № 61299358 з ТДВ «СК «ГРІНВУД ЛАЙФ ІНШУРАНС», у якому страховий внесок визначено в розмірі 2 000,00 грн, а вигодонабувачем ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС».

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з карткою обліку виконання договору № 73648, складеною ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», у період з 01.05.2021 по 15.10.2021 нараховано проценти за користування кредитом у загальній сумі 10 886,68 грн, що дорівнює сумі процентів за графіком платежів, та комісію за управління та обслуговування в сумі 1 101,00 грн, з якої 1,00 грн за зниженим тарифом (14.05.2021) і 1 100,00 грн за стандартним тарифом (одинадцять нарахувань по 100,00 грн з 28.05.2021 по 15.10.2021). Платежів у строки, визначені графіком, відповідач не здійснював; загальна сума заборгованості станом на 15.10.2021 становила 19 987,68 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за період з 18.10.2021 по 21.07.2026 у рахунок погашення заборгованості 10.12.2021 надійшло 2 000,00 грн, які ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», що на той час було кредитором, зарахувало в погашення процентів; залишок заборгованості становив 17 987,68 грн. У реєстрі боржників до договору факторингу № 25-11/25 та в розрахунку позивача цю суму відображено як заборгованість за тілом кредиту 6 000,00 грн, за процентами 10 886,68 грн та за комісією 1 101,00 грн. Після 15.10.2021 проценти, комісії, неустойка, інфляційні втрати та проценти річних не нараховувалися.

Перехід права вимоги

18 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (фактор, код ЄДРПОУ 39508708) укладено договір факторингу № Ф18-10/21, за п. 6.2.3 якого права вимоги переходять до фактора з моменту підписання сторонами цього договору. У реєстрі боржників до цього договору за позицією 267 зазначено відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і дату кредитного договору та заборгованість 19 987,68 грн (8 000,00 грн за тілом кредиту, 10 886,68 грн за процентами, 1 101,00 грн за комісією). Оплата фактором фінансування підтверджується платіжними інструкціями № 3726 від 19.10.2021 на суму 26 000,00 грн та № 3769 від 26.10.2021 на суму 260 984,10 грн.

25 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) укладено договір факторингу № 25-11/25. Згідно з п. 6.2.3 цього договору права вимоги переходять до фактора у день здійснення повного розрахунку фактора з клієнтом у сумі, зазначеній у п. 7.1 договору (431 537,34 грн). Плата в повному розмірі сплачена платіжною інструкцією № 0580530000 від 26.11.2025. Реєстр боржників передано за актами приймання-передачі від 25.11.2025; у витягу з нього за позицією 1051 зазначено відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер кредитного договору, суму виданого кредиту 8 000,00 грн і заборгованість 17 987,68 грн у наведеній вище структурі.

Факт переходу права вимоги підтверджується наданими позивачем копіями зазначених договорів факторингу, перших, останніх та відповідних сторінок реєстрів боржників, актів приймання-передачі реєстру та платіжних інструкцій. Після переходу права вимоги нові кредитори додаткових нарахувань не здійснювали, що випливає з розрахунку заборгованості позивача.

Норми права, які застосував суд

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, поверненої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону).

За приписами ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612 та ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правові висновки Верховного Суду, застосовані судом

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) з посиланням на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), зазначено: «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» … Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».

Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо укладення кредитного договору та надання кредиту

Кредитний договір укладено в паперовій формі та підписано відповідачем власноручно, тобто вимоги ст. ст. 207, 1055 ЦК України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» щодо письмової форми договору додержано. Власноручний підпис відповідача на індивідуальній частині договору, графіку платежів і заяві на видачу кредиту підтверджує його згоду з умовами кредитування, у тому числі з порядком видачі першого траншу.

За п. 2.2.2 договору перший транш (8 000,00 грн) надавався трьома частинами за розпорядженням самого позичальника: 3 252,15 грн на його платіжну картку, 2 747,85 грн на погашення його боргу за попереднім договором з тим самим кредитодавцем, 2 000,00 грн на оплату страхового внеску. Такий спосіб надання кредиту передбачено п. 1.2.1 публічної частини договору. Відповідач погодив його власноручним підписом; у заяві на видачу кредиту він сам зазначив метою кредиту сплату страховки, а також підписав акцепт до договору страхування.

Зарахування 3 252,15 грн на картку відповідача підтверджується банківським документом платіжним дорученням № CRD_299358 від 30.04.2021, проведеним АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У призначенні платежу зазначено номер картки, реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача та номер кредитного договору. Це свідчить, що кредитодавець фактично виконав договір у день його укладення саме в порядку, визначеному п. 2.2.2.

Крім того, суд зважає на те, що заявлена до стягнення заборгованість за тілом кредиту (6 000,00 грн) є меншою за розмір першого траншу на суму коштів (2 000,00 грн), що надійшли 10.12.2021 в рахунок погашення заборгованості. Загальна сума заборгованості за тілом кредиту та процентами (16 886,68 грн) є однаковою незалежно від того, на погашення якої з цих складових спрямований цей платіж, тому такий розподіл прав відповідача не порушує.

Відповідач факту отримання кредиту та розпорядження ним у визначений договором спосіб не спростував, доказів протилежного не надав (ст. ст. 12, 81 ЦПК України). За таких обставин суд визнає доведеним надання відповідачу першого траншу кредиту в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, у визначений графіком строк, до 15 жовтня 2021 року, кредит не повернув і проценти не сплатив. Доказів погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем, чи спростування розрахунку суду не надано.

Щодо процентів

Проценти нараховані первісним кредитором за погодженою ставкою виключно в межах строку кредитування за першим траншем (з 01.05.2021 по 15.10.2021), а їх сума (10 886,68 грн) дорівнює сумі процентів, визначеній графіком платежів, підписаним відповідачем. Після закінчення строку кредитування проценти не нараховувалися. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн та за процентами в розмірі 10 886,68 грн є обґрунтованою.

Щодо комісії за управління та обслуговування кредиту

Пунктом 2.4 договору та п. 3.1.5 його публічної частини встановлено обов`язок позичальника сплачувати за кожен розрахунковий період комісію «за управління та обслуговування кредиту» за зниженим тарифом 1,00 грн, а в разі прострочення чергового платежу за стандартним (базовим) тарифом 100,00 грн. Конкретний перелік додаткових чи супутніх послуг, які отримує споживач за цю плату, не розкрито ні в індивідуальній, ні в публічній частині договору, ні в графіку платежів. Позивачем не доведено, що за рахунок цієї комісії відповідачу надавалися будь-які реальні послуги, відмінні від ведення обліку заборгованості та інформування про її стан, яке за ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» здійснюється безоплатно. З урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, умови договору щодо обов`язку позичальника сплачувати цю комісію є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, із розрахунку первісного кредитора вбачається, що заявлена до стягнення комісія в розмірі 1 101,00 грн майже повністю (1 100,00 грн) нарахована за стандартним тарифом, тобто виключно у зв`язку з простроченням платежів. У паспорті споживчого кредиту кредитодавець навів стандартний тариф цієї комісії в розділі про наслідки прострочення виконання зобов`язань за договором, поряд зі штрафом і пенею. Отже, сам кредитодавець визначив підвищений тариф комісії не як плату за послуги, а як наслідок порушення зобов`язання. Погоджені в п. 2.7.1 договору загальні витрати за першим траншем (10 898,68 грн) складаються з процентів за графіком (10 886,68 грн) і комісії за зниженим тарифом за дванадцять розрахункових періодів (12,00 грн), тоді як заявлені до стягнення проценти та комісія (11 987,68 грн) перевищують цю величину на 1 089,00 грн.

Оскільки нікчемна умова договору не створює юридичних наслідків, а нарахована за стандартним тарифом комісія за своєю правовою природою є санкцією за прострочення, у задоволенні позову в частині стягнення комісії в розмірі 1 101,00 грн слід відмовити.

Щодо переходу права вимоги

Перехід права вимоги до відповідача спочатку до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», а згодом до позивача підтверджується договорами факторингу, реєстрами боржників, що містять дані відповідача та реквізити його кредитного договору, та платіжними інструкціями про оплату відступлених прав. Згідно з п. 6.2.3 договору факторингу № 25-11/25 позивач став новим кредитором у зобов`язанні 26.11.2025, у день повної оплати відступлених прав. Нові кредитори додаткових нарахувань не здійснювали, а заявлений розмір вимог не перевищує обсягу відступлених прав (ст. 514 ЦК України).

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 73648 від 30 квітня 2021 року в розмірі 16 886,68 грн, з яких 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 886,68 грн заборгованість за процентами; у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 16 886,68 грн із заявлених 17 987,68 грн, тобто на 93,88 %. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 499,44 грн (2 662,40 грн ? 16 886,68 / 17 987,68), сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 0677830386 від 28 липня 2026 року.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», тарифи на послуги, заявку на надання юридичної допомоги № 1459 від 01 червня 2026 року та витяг з Акта № 38 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року з описом наданих послуг: надання усної консультації 2 години вартістю 3 000,00 грн та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години вартістю 6 000,00 грн, а всього 9 000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. За ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Водночас за ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України в разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок довести їх неспівмірність. Відповідач такого клопотання не заявляв. Однак ці норми не вичерпують повноважень суду щодо розподілу судових витрат. Незалежно від заперечень сторони суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат за ч. 3 ст. 141 ЦПК України враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а за ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює розмір витрат на підставі поданих сторонами доказів. Тобто в цій справі йдеться не про зменшення витрат за клопотанням сторони, а про визначення судом тієї частини витрат, яка є обґрунтованою та пропорційною і тому підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони.

Розмежування цих повноважень суду здійснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) щодо аналогічних положень ст. 126, 129 ГПК України. Вона зазначила, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на правничу допомогу з власної ініціативи (п. 106). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись визначеними законом критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу; розмір відшкодування таких витрат не повинен бути непропорційним до предмета спору (п. 119, 120). Такий самий підхід викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та в постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, у яких також зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на складність справи, витрачений адвокатом час і ринкові ціни адвокатських послуг.

Щодо цивільного судочинства Верховний Суд в ухвалі від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 (провадження № 61-425ск23) зазначив, що суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, визначеними ч. 35, 9 ст. 141 ЦПК України. Часткова відмова у відшкодуванні таких витрат з підстав їх непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства навіть тоді, коли відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат. Застосовуючи такий підхід, Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 873/212/21 погодився з частковою відмовою у відшкодуванні витрат за відсутності клопотання іншої сторони, оскільки інформація про характер і обсяг виконаної адвокатом роботи не відповідала критерію розумності та була неспівмірною з обсягом послуг і витраченим часом, а в додатковій постанові від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18 за відсутності заперечень іншої сторони обмежив розмір цих витрат з огляду на їх непропорційність до предмета спору та розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності) і критерію розумності їх розміру. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини: заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо доведено, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Іст/Вест Альянс Лімітед» проти України», заява № 19336/04, п. 268); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії»).

Заявлена сума 9 000,00 грн становить половину ціни позову (17 987,68 грн). Справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява є типовою для справ цієї категорії, а адвокат позивача участі в судовому засіданні не брав. Враховуючи наведене та керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності, суд визнає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Оскільки позов задоволено частково, ці витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в розмірі 4 693,96 грн (5 000,00 грн ? 16 886,68 / 17 987,68).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 268, 280284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 73648 від 30 квітня 2021 року в розмірі 16 886 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 68 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 499 (дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 44 копійки та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 693 (чотири тисячі шістсот дев`яносто три) гривні 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (знятий з реєстрації 01 червня 2024 року).

Повне рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський