Рішення № 140697100, 28.09.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/94/26

Провадження № 2/392/842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуМаловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді Кавун Т.В.,

секретар Стець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2026 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" звернулося до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 13.03.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7680882. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С2166.

23.10.2024 року між ТОВ ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №7680882, перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС».

16.05.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" укладено договір факторингу 16/05/25-Е відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №7680882 перейшло до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС".

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 16/05/25-Е від 16.05.2025, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 29415,80 гривень, з яких: 6490,60 гривень - заборгованість за основним боргом; 17135,20 гривень - заборгованість за відсотками; 5790,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями.

За умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному Договором.

Однак, відповідач не виконав свого обов`язку повертати наданий йому кредит, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором позики № 7680882 в сумі 23625,80 гривень та понесені судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу 7000,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

13.03.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7680882 на суму 6500,00 гривень. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С2166. Відповідно до паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підтвердила, що отримала та ознайомилася із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

23.10.2024 року між ТОВ ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №7680882, перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС».

16.05.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" укладено договір факторингу 16/05/25-Е відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №7680882 перейшло до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС".

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 16/05/25-Е від 16.05.2025, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 29415,80 гривень, з яких: 6490,60 гривень - заборгованість за основним боргом; 17135,20 гривень - заборгованість за відсотками; 5790,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями.

Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» вх.№ 5607 від 08.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . У період з 13.03.2024 року по 18.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів у сумі 6500,00 гривень.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 7680882 заборгованість ОСОБА_1 становить 29415,80 гривень, з яких: 6490,60 гривень - заборгованість за основним боргом; 17135,20 гривень - заборгованість за відсотками; 5790,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до умов договору зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит, та проценти за його користування.

За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦПК України).

З огляду на матеріали справи, 13.03.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7680882. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С2166, на виконання якого позичальник зобов`язався повернути кредит у встановлені строки та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» вх.№ 5607 від 08.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . У період з 13.03.2024 року по 18.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів у сумі 6500,00 гривень.

Однак, у встановлені договором строки, ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитними коштами.

У подальшому право вимоги за договором перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та згодом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС".

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 103694604 від 16.10.2021, вбачається, що заборгованість відповідача становить 29415,80 гривень, з яких: 6490,60 гривень - заборгованість за основним боргом; 17135,20 гривень - заборгованість за відсотками; 5790,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями. Оскільки, відповідач не виконав свого обов`язку повернення наданого йому кредиту, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором позики № 7680882 в сумі 23625,80 гривень.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір № 20/08/25-01 про надання правової допомоги від 20.08.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 Соломко Олексія Володимировича; ордер про надання правової допомоги від 20.08.2025 року, акт прийом-передачі наданих послуг від 01.11.2025 року до договору № 20/08/25-01 про надання правової допомоги від 20.08.2025.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 гривень понесених витрат на правничу допомогу, однак стороною позивача не надано підтверджуючих документів, що свідчать про здійснення їх оплати.

Тому, в частині стягнення витрат на правничу допомогу позивачу слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував поданий позивачем розмір заборгованості, а також не надав належні та допустимі докази виконання зобов`язання за кредитним договором.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача стягненню підлягає заборгованість в сумі 23625,80 гривень, що складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 6490,60 гривень, сума заборгованості за відсотками в сумі 17135,20 гривень. В іншій частині в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 гривень. Оплата судового збору позивачем в сумі 2662,40 гривень підтверджується платіжною інструкцією №31929 від 08.01.2026 року.

Керуючись статтями 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №7680882 від 13.03.2024 року у розмірі 23625,80 гривень, що складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 6490,60 гривень, сума заборгованості за відсотками в сумі 17135,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, 6, м. Київ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт (ID) НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун