Рішення № 140696959, 19.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/871/26

Провадження № 2/390/618/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ "Споживчий центр" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 49 800 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.07.2025 між сторонами укладено кредитний договір №23.07.2025-100002263, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. ТОВ "Споживчий центр" виконали зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно умов укладеного договору. ОСОБА_1 зобов`язався у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що заявлені вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству, з огляду на таке:

1. Щодо нарахованих відсотків 23 250 грн

Після настання прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право лише на стягнення сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України річних та інфляційних втрат. 3% Нарахування позивачем 1% на день після прострочення є незаконним та не підлягає задоволенню.

2. Щодо комісії 4 050 грн

Комісія за «обслуговування кредиту» є прихованою формою відсотків та не передбачена нормами закону. Такі нарахування судами визнаються неправомірними та підлягають виключенню з розрахунку заборгованості.

3. Щодо штрафів 7 500 грн

Відповідно до ст.551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є явно завищеною та неспівмірною з порушенням зобов`язання. Заявлений розмір штрафу є надмірним та підлягає зменшенню або відмові у стягненні.

4. Щодо розрахунку заборгованості

Наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам законодавства, містить незаконні нарахування та не може бути покладений в основу рішення суду.

Просить суд застосувати до спірних правовідносин положення ст.625 ЦК України, відмовити позивачу у стягненні нарахованих відсотків у сумі 23 250 грн та комісії в розмірі 4 050 грн; зменшити розмір штрафних санкцій або відмовити у їх стягненні. Визначити розмір заборгованості виключно в межах тіла кредиту та сум, передбачених ст.625 ЦК України.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги та зазначає щодо процентів за кредитним договором жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Крім того, відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Законом України Про споживче кредитування передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, законом України Про споживче кредитування, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % Слід звернути увагу, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуюячи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Крім того, оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. Щодо комісії, яка пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит». Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу цієї комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Щодо неустойки зазначив, що Законом України №3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" були внесені зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Кредитний договір з відповідачем був укладений 23.07.2025, тобто після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустокий є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Зважаючи на викладене, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно з ч.5 ст.8, п.17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ''Про споживче кредитування'' максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Розділом 2 частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг'' встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що 23.07.2025 між сторонами укладено кредитний договір №23.07.2025-100002263, шляхом підписання Заявки, що підписана електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е218, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 23.07.2025 за посиланням. Відповідно до умов договору ТОВ "Споживчий центр" надали ОСОБА_1 кредит у сумі 15 000 грн; із процентною ставкою «Стандарт» в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом та процентною ставкою «Економ» врозмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом протягом чергових періодів, наступними за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; денна процентна ставка - 0,87 %; строком на 217 днів до 24.02.2026; зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 9% від суми кредиту, що становить 1 350 грн; комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 350 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; неустойки в розмірі 225 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного /неналежного виконання зобов`язання. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за цим договором: 5168-75XX-XXXX-0201.

Листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-2603 від 26.03.2026 повідомлено, що відповідно договору №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 23.07.2025 успішно перераховано кредитні кошти на платіжну картку клієнта №5168-75XX-XXXX-0201 на суму 15 000 грн, номер транзакціїї в системі i.Pay.ua 811650968, призначення платежу: видача за договором кредиту №23.07.2025-100002263.

Довідка - розрахунок заборгованості свідчить, що загальна сума заборгованості станом на 25.03.2026 становить 49 800 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом 15 000 грн, за процентами 23 250 грн, а комісією 4 050 грн, за штрафами 7 500 грн. З наданого розрахунку вбачається, що з 23.07.2025 по 23.10.2025 проценти нараховані за ставкою «Стандарт» в розмірі 1 %, з 24.10.2025 по 24.02.2026 (кінцева дата повернення кредиту) за процентною ставкою «Економ» в розмірі 0,5 % . Крім того, починаючи з 23.08.2025 по 25.09.2025, нараховано штраф в розмірі 225 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання умов договору. Також з наданого розрахунку слідує, що відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості по кредиту

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що сторонами укладено кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що підтверджено належними та допустимими доказами та не заперечується відповідачем. Позивачем умови договору виконано та перераховано суму кредиту відповідачу. Даних про те, що відповідачем було повернуто позивачу кредитні кошти матеріали справи не містять. У свою чергу відповідач, підписавши договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, проте лише частково на загальну суму 42 300 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом 15 000 грн, за процентами 23 250 грн, які нараховані правомірно в межах строку кредиту із розрахунку максимального розміру денної процентної ставки, виходячи із положень ч.5 ст.8 ЗУ ''Про споживче кредитування'', з урахуванням пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", зважаючи на те, що кредитний договір був укладений 23.07.2025, тобто після внесення змін до ЗУ ''Про споживче кредитування'', відповідно, денна процентна ставка відповідно до чинного законодавства не може перевищувати 1 %; за комісією 4 050 грн, яка складається з 1 350 грн комісії за надання кредиту та 2 700 грн комісії за обслуговування кредиту, що чітко передбачено умовами договору та не суперечить положенням ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки договір містить детальний опис послуг, за які здійснюється нарахування комісійної винагороди та до яких не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою, то згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання, а тому неустойка в розмірі 7 500 грн стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене, посилання відповідача у відзиві на позов на неправомірність нарахування відсотків та комісії за обслуговування кредиту є безпідставними та підлягають відхиленню судом.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст.525-527, 530, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за договором №23.07.2025-100002263 від 23.07.2025 в сумі 42 300 грн і судові витрати в сумі 2 262 грн 44 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка