Рішення № 140696795, 19.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №344/8354/26

Провадження №2/338/1115/26

19 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z62.116.75459 від 26 травня 2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що 26 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав їй кредит на поточні потреби в сумі 50 000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, строком на 60 місяців, зі сплатою 15 % річних від залишку заборгованості та щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості відповідно до графіка платежів.

Позивач зазначає, що банк виконав свої зобов`язання, проте відповідачка належним чином кредит не повертала, унаслідок чого станом на 19 грудня 2023 року утворилася заборгованість у сумі 102 835,39 грн, яка складається з: - 35 091,88 грн - заборгованості за основним боргом; - 16 502,82 грн - заборгованості за процентами; - 51 240,69 грн - заборгованості за платою за обслуговування кредиту.

Право вимоги позивач обґрунтовує укладенням між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» договору факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023 року та подальшим відступленням права вимоги на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за договором факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року.

Просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиції учасників справи та процесуальні дії

Представник позивача в позовній заяві просила розглянути справу без участі позивача та його представника, позов підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення повідомлена належним чином, відзиву на позов не подала.

Ухвалою від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (з повідомленням учасників справи).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини, встановлені судом

26 травня 2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z62.116.75459.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору сума кредиту становить 50 000,00 грн, строк кредитування - 60 місяців, процентна ставка - 15 % річних від залишку суми кредиту.

Пунктом 1.4 договору передбачено обов`язок позичальниці щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості в строки та розмірах, установлених графіком щомісячних платежів.

Надана банком довідка-повідомлення містить відомості про плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 % від початкової суми кредиту. У графіку платежів плату за обслуговування відображено окремо від платежів на повернення основного боргу та сплату процентів.

Ордером-розпорядженням від 26 травня 2017 року підтверджується перерахування на поточний рахунок відповідачки 43 477,39 грн. Умовами договору передбачено включення до загальної суми кредиту витрат на страхування.

Разом із позовом подано виписку за рахунком № НОМЕР_1 за період із 26 травня 2017 року до 19 грудня 2023 року.

Виписка відображає внесення відповідачкою коштів на погашення кредитної заборгованості, їх подальший розподіл банком між основним боргом, процентами, платою за обслуговування та санкціями, а також операції сторнування і повторного розподілу платежів.

Сума фактичних надходжень на погашення кредиту, без повторного врахування операцій сторнування та внутрішніх бухгалтерських коригувань, становить: за 2017 рік - 17 590,00 грн; за 2018 рік - 33 115,00 грн; за 2019 рік - 33 229,50 грн; за 2020 рік - 5 695,12 грн. Загальна сума зазначених платежів становить 89 629,62 грн.

При цьому підсумковий кредитовий оборот виписки в сумі 95 885,81 грн включає також операції сторнування та коригування, а тому не може ототожнюватися із сумою фактичних внесків позичальниці.

Останнє відображене у виписці фактичне внесення коштів на погашення кредиту здійснено 26 травня 2020 року.

Відповідно до довідки-розрахунку АТ «Ідея Банк» станом на 19 грудня 2023 року заборгованість визначена в сумі 102 835,39 грн, у тому числі 35 091,88 грн основного боргу, 16 502,82 грн процентів та 51 240,69 грн комісій.

19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023, а 22 грудня 2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та позивачем укладено договір факторингу № 22/12-2023.

На підтвердження фінансування за цими договорами подано платіжні інструкції від 20 грудня 2023 року № 45 та від 26 грудня 2023 року № 376.

Мотиви суду та застосовані норми права

За статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює кожний доказ та їх сукупність, зокрема взаємний зв`язок і узгодженість.

Неподання відповідачкою відзиву та її неявка в судове засідання не означають визнання позову і не звільняють позивача від доказування наявності та розміру боргу.

За статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути надані кредитні кошти та сплатити проценти в розмірі й порядку, визначених договором.

Водночас обов`язковість договору не поширюється на його умови, які є нікчемними в силу закону.

Щодо правового регулювання плати за обслуговування кредиту

Спірний договір укладено 26 травня 2017 року. Закон України «Про споживче кредитування» введено в дію 10 червня 2017 року. Відтак оцінка спірної умови договору здійснюється з урахуванням законодавства, яке регулювало відповідні відносини на час укладення договору, зокрема статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Частина четверта статті 11 зазначеного Закону забороняла встановлення платежів за дії, які не становлять послуги для споживача, та передбачала нікчемність відповідної договірної умови.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, забороняв покладати на споживача оплату дій, які банк здійснює на власну користь, зокрема ведення кредитної справи та обліку заборгованості.

Умови дослідженого договору встановлюють щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості, проте не визначають конкретної самостійної послуги, яку відповідачка отримує за цю плату понад надання кредиту. Саме по собі зазначення розміру платежу в договорі та графіку не підтверджує законності його встановлення. Облік заборгованості, розподіл платежів, контроль виконання кредитного договору та інші дії, необхідні банку для реалізації його прав кредитора, не утворюють окремої замовленої позичальницею послуги.

Тому умова пункту 1.4 договору та пов`язані з нею положення графіка в частині встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Згідно зі статтями 215, 216, 217 ЦК України така умова не створює передбаченого нею обов`язку, а її недійсність не зумовлює недійсності договору в цілому.

Отже, вимога про стягнення 51 240,69 грн плати за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає.

Щодо впливу сплачених платежів на основний борг і проценти

Виключення зі стягнення лише несплаченої комісії не усуває наслідків застосування нікчемної умови під час попереднього виконання договору.

Якщо банк спрямовував внесені на погашення кредиту кошти на платежі, обов`язок сплати яких не виник, визначений ним залишок основного боргу та процентів також потребує перевірки.

Подана позивачем виписка підтверджує систематичне спрямування коштів відповідачки на обслуговування кредиту. Зокрема, такі операції відображені 4 грудня 2017 року, 16 січня 2018 року, 2 травня 2018 року, 3 грудня 2018 року, 3 червня 2019 року, 3 лютого та 26 травня 2020 року.

Зазначені кошти надходили з призначенням погашення кредитної заборгованості. Їх бухгалтерський розподіл банком не може створювати обов`язку, відсутнього в силу закону. При визначенні боргу ці платежі підлягають урахуванню в погашення зобов`язань, які дійсно виникли за кредитним договором.

Так, суд бере до уваги, що до 26 травня 2020 року відповідачка внесла 89 629,62 грн., а тому навіть виходячи із заявленої позивачем початкової суми кредиту 50 000,00 грн та умовного нарахування 15 % річних на всю цю суму без будь-якого її зменшення протягом трьох років, проценти за цей період становили б - 22 500,00 грн: 50 000,00 грн * 15 % * 3 роки = 22 500,00 грн.

Такий контрольний розрахунок є завідомо більшим за проценти, які могли бути нараховані на залишок кредиту за умови належного врахування здійснених погашень. Сума основного боргу та процентів за наведеним розрахунком становила б - 72 500,00 грн.

Із внесених відповідачкою коштів банк зарахував 946,40 грн на погашення штрафів та пені. Зазначена сума визначена без урахування скасованих бухгалтерських операцій. Для перевірки заявленої заборгованості суд виключає її із суми платежів, які враховує в погашення основного боргу та процентів, не вирішуючи цим питання правомірності відповідних санкцій. Навіть без вирішення питання про правомірність кожного із цих платежів та з додатковим урахуванням операції повернення зайво сплачених процентів у сумі 0,54 грн сплачені відповідачкою кошти істотно перевищують зазначену суму: 89 629,62 грн ? 946,40 грн ? 0,54 грн = 88 682,68 грн.

Отже, подані самим позивачем документи не підтверджують існування заявленого залишку основного боргу та процентів після належного врахування платежів відповідачки і виключення нікчемної плати за обслуговування.

Наведений контрольний розрахунок використано для перевірки можливості існування заявленого боргу. Він не є визначенням розміру переплати відповідачки, питання про повернення якої не становить предмета цього спору.

Довідка-розрахунок станом на 19 грудня 2023 року містить лише підсумкові суми та не спростовує встановлених за випискою обставин. Відображення цих сум у банківському обліку саме по собі не підтверджує їх правомірності.

За таких обставин підстав для стягнення 35 091,88 грн основного боргу та 16 502,82 грн процентів суд не встановив.

Щодо відступлення права вимоги

За статтями 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу.

Укладення договорів факторингу та включення певної суми до реєстру боржників не створюють нового грошового обов`язку позичальниці та не усувають необхідності перевірки правомірності складових боргу.

Позивач як новий кредитор не може набути права на платежі за нікчемною умовою договору або вимагати повторного виконання зобов`язання без належного врахування вже сплачених коштів.

Тому документи про відступлення права вимоги не є достатньою підставою для задоволення позову за встановлених обставин.

Суд відмовляє в позові через недоведеність заявленої заборгованості з урахуванням правової оцінки умов договору та проведених платежів.

Щодо судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19 лютого 2026 року № 14593. Також позивач просив відшкодувати 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України в разі відмови в позові судові витрати позивача покладаються на нього.

Отже, підстав для стягнення з відповідачки судового збору та витрат на професійну правничу допомогу немає.

Керуючись статтями 5 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z62.116.75459 від 26 травня 2017 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса, зазначена в позові: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя?????????????????