Постанова № 140696429, 14.10.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/1013/26

3/543/192/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 селище Оржиця

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директор ТОВ «МОЛОЧНА ЛЕГЕНДА»,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №8662 від 21.09.2026 ОСОБА_1 директор ТОВ «МОЛОЧНА ЛЕГЕНДА» вчинила правопорушення: порушення ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства: 1. п. 44.1, п. 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, п.6, п.19 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 368585 грн., в т.ч. по періодах: за 2024 рік - 347794 грн., за 1 квартал 2026року - 20791 грн., 2. пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп.14,1.231 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, пп. 192.1.1, п.192,1, ст.192, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст.201, п.69.1, 69,1? п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 1385254 грн., в т.ч. за в т.ч. по періодах: за лютий 2026 року у розмірі 29600 грн., за березень 2026 всього у розмірі 1355654 грн., 3. п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 6242935 грн., в т.ч. вересень 2025 - 589820 грн., жовтень 2025 - 5539115 грн., листопад 2025 -114000 грн, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

13.10.2026 від захисника ОСОБА_1 адвоката Даценко Ю.І. до суду надійшли додаткові пояснення, у яких вказала, що ОСОБА_1 не погоджується з тими обставинами, що зазначені в протоколі, оскільки правопорушення не вчиняла, зокрема з огляду на наступне. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 статті 163-1 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку або порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. У протоколі № 8662 від 21.09.2026 не розкрито, які саме особисті дії чи бездіяльність ОСОБА_1 утворюють об`єктивну сторону правопорушення, у чому полягає її вина та яким чином установлено причинний зв`язок між її поведінкою і кожним з інкримінованих порушень. Фактично обґрунтування протоколу зводиться до відтворення висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 04.09.2026 № 13515/16-31-07-01- 02/45111962. Однак висновки контролюючого органу щодо правильності визначення товариством податкових зобов`язань самі по собі не підміняють доказування всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Окрім того, сам протокол про адміністративне правопорушення, як і акт перевірки не можуть слугувати доказом в справі в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У протоколі як дату та час вчинення правопорушення зазначено 04.09.2026 о 14:00, а як місце - адресу товариства: Полтавська область, Лубенський район, с. Заріг, вул. Миру, буд. 17-В. При цьому як підставу зазначено акт перевірки, датований тим самим числом. Разом із тим, у протоколі йдеться про порушення, які стосуються різних податкових періодів: 2024 року, першого кварталу 2026 року, лютого та березня 2026 року, а також вересня, жовтня та листопада 2025 року. Отже, зазначення єдиної дати та часу вчинення правопорушення без пояснення, яка саме дія або бездіяльність ОСОБА_1 відбулася в цей момент, не дає змоги встановити фактичні обставини інкримінованого правопорушення. Дата складення акта перевірки не є автоматично датою вчинення всіх порушень, які контролюючий орган вважає встановленими за результатами перевірки. Для кожного епізоду необхідно з`ясувати фактичні обставини, відповідний податковий період, зміст порушеного обов`язку та особу, дії або бездіяльність якої ставляться їй у вину. Це має істотне значення не лише для встановлення об`єктивної сторони правопорушення, а й для визначення строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних документів, які б підтверджували посадовий статус ОСОБА_1 , обсяг її посадових повноважень та покладення на неї обов`язків, порушення яких їй інкримінується. Саме лише зазначення ОСОБА_1 як директора товариства у протоколі не може вважатися достатнім доказом того, що на неї були покладені конкретні обов`язки, порушення яких ставиться їй у вину, та що саме її особисті дії або бездіяльність призвели до відповідних порушень. Отже, контролюючим органом не надано достатніх документальних даних для підтвердження того, що ОСОБА_1 є спеціальним суб`єктом інкримінованого правопорушення саме щодо порушень, зазначених у протоколі, а також не конкретизовано, які саме покладені на неї обов`язки вона порушила. У протоколі № 8662 не конкретизовано, у якій формі ОСОБА_1 ставиться у вину правопорушення, які обставини свідчать про її умисне або необережне порушення порядку ведення податкового обліку та на підставі яких доказів зроблено відповідний висновок. Окремо захисник просить звернути увагу суду на те, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення № 8662 від 21.09.2026 ТОВ «МОЛОЧНА ЛЕГЕНДА» вже подало до Головного управління ДПС у Полтавській області письмові заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки від 04.09.2026 № 13515/16-31-07-01-02/45111962. У зазначених запереченнях товариство навело конкретні фактичні обставини, пояснення та документальні підтвердження, які спростовують висновки контролюючого органу викладених в акті перевірки. Водночас на дату складення протоколу зазначені заперечення ще не були розглянуті контролюючим органом, а доводи товариства та надані ним документи не отримали оцінки за результатами відповідної процедури. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення було складено з посиланням на висновки акта перевірки, щодо яких товариство вже заявило обґрунтовані заперечення, але які на момент складення протоколу ще не були розглянуті в установленому порядку. З урахуванням викладеного, захисник просить: 1. Прийняти та приєднати до матеріалів справи письмові пояснення по справі. 2. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання 14.10.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Даценко Ю.І., в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, повідомила, що її підзахисна не визнає свою вину в інкримінованому їй правопорушенні. Вважає, що ні протокол про адміністративні правопорушення, ні інші матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували вчинення саме нею конкретних дій чи бездіяльності, що утворюють склад адміністративного правопорушення. передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Захисник звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення містить лише перелік норм Податкового Кодексу України. До нього додано витяг з Акту перевірки щодо порушень, які на думку контролюючого органу, були допущені товариством. Проте матеріали справи не містять доказів винних дій ОСОБА_1 , не вказано які саме посадові обов`язки були нею порушені та яким чином невиконання посадових обов`язків спричинило порушення порядку ведення податкового обліку. Таким чином, контролюючим органом не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Також захисник просив взяти до уваги, що товариством подавалися заперечення до Акту перевірки, які не були взяті до уваги під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Вказані заперечення додані до пояснень захисника, поданих до суду, які захисних просить врахувати при розгляді справи. Тому, захисник вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю усіх необхідних елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Даценко Ю.І., вивчивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 1 ст.163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За нормою з п. 86.1. ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки. У разі, встановлення, під час перевірки, порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Суддею встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ТОВ «МОЛОЧНА ЛЕГЕНДА», складено АКТ №13515/16-31-07-01-02/45111962 від 04 вересня 2026 року, яким встановлено порушення: 1. п. 44.1, п. 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, п.6, п.19 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 368585 грн., в т.ч. по періодах: за 2024 рік - 347794 грн., за 1 квартал 2026року - 20791 грн., 2. пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп.14,1.231 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, пп. 192.1.1, п.192,1, ст.192, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст.201, п.69.1, 69,1? п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 1385254 грн., в т.ч. за в т.ч. по періодах: за лютий 2026 року у розмірі 29600 грн., за березень 2026 всього у розмірі 1355654 грн., 3. п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 6242935 грн., в т.ч. вересень 2025 - 589820 грн., жовтень 2025 - 5539115 грн., листопад 2025 -114000 грн.

За результатами перевірки, Головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Таракановим Д.Ю. 21.09.2026 складено протокол №8662 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - директора ТОВ «МОЛОЧНА ЛЕГЕНДА», за ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

Суддя зазначає, що відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини.

Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення № 8662 від 21 вересня 2026 року, який складений щодо ОСОБА_1 неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, тобто безпосередні її дії або бездіяльність, яка виражалась у порушенні закону, а в матеріалах справи наявний лише витяг з Акту документальної планової виїзної перевірки №13515/16-31-07-01-02/45111962 від 04 вересня 2026 року, на підставі якого і було складено протокол.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі №П/811/2893/14.

Відтак протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Будь-яких інших фактичних даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у тому розумінні, як її викладено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суддя наголошує, що у суду відсутні повноваження самостійно доводити винуватість особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а відтак не доведено її вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 16.10.2026.

Суддя Попадюк С.С.