Ухвала суду № 140695903, 19.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/4318/26

381/5926/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі,

установила:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цим позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

24.09.2026 з метою перевірки місця реєстрації відповідача суд в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Як вбачається з відповіді, наданої Управлінням обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 05.10.2026, яка надійшла до суду 13.10.2026 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим не значиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за № 3460020 від 16.10.2026 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви визначено статтями 175 та 177 ЦПК України.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платників податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Водночас позивач не вказала повні адреси місць проживання свого та відповідача із зазначенням поштового індексу, області, населеного пункту, відомості про адресу електронної пошти відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, позивач не зазначила у тексті позову докази, що підтверджують всі вказані нею обставини.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, при вирішенні справи про стягнення аліментів на утримання дитини суд виходить з факту проживання дитини разом з позивачем.

Позивач в позовній заяві зазначає, що дитина, про стягнення аліментів на утримання якої вона звернулась до суду з цим позовом, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, проте належних та достатніх доказів цього до позову не надала.

Звертаю увагу, що відомості з витягу з реєстру територіальних громад про реєстрацію місця проживання дитини, не підтверджує місце її фактичне місце проживання, а також те, що дитина проживає разом із позивачем.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Натомість позивач зазначила у позові ціну позову, яка є сукупність платежів за дванадцять місяців, що не відповідає п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Крім цього, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Проте, позивач не додала до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 та ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

За таких обставин, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно з дотриманням вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України подати до суду позов в оновленій редакції, у якому зазначити повні адреси місць проживання свого та відповідача із зазначенням поштового індексу, області, населеного пункту, відомості про адресу електронної пошти відповідача; зазначити у тексті позову докази, що підтверджують всі вказані нею у позові обставини; належні та достатні докази проживання дитини разом з позивачем; зазначити ціну позову.

При постановленні цієї ухвали суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 27, 175, 176,177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК