Постанова № 140694846, 14.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/642/26

Провадження № 3/156/304/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріал, який надійшов з сектору поліцейської діяльності №2 (с-ще Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 25.05.2026 о 20:56 у селі Павлівка по вул. Незалежності керував електровелосипедом марки ФАДА з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме, почервоніння шкіряного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Білецька І.М. заперечила проти притягнення її підзахисного до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та просила закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення, мотивуючи це тим, що у момент підходу поліції транспортний засіб перебував у нерухомому стані, а її підзахисний мав статус пішохода і транспортним засобом не керував, законних підстав для його зупинки відповідно до ст. 35 Закону України0 «Про Національну поліцію» та п. 8.9 ПДР України не було, сам двоколісний засіб Fada Ritmo має потужність двигуна 800 Вт (0,8 кВт) і згідно з п. 1.10 ПДР є електровелосипедом, а не механічним ТЗ (потужність якого має перевищувати 3 кВт), через що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП, а поліцейські без проведення технічного огляду чи залучення експерта безпідставно віднесли засіб до «електросамокатів», при цьому склали Акт про не проведення огляду в порушення Інструкції МВС/МОЗ № 1452/735 та внесенням неправдивих даних про відсторонення від керування грубо порушили процедуру притягнення до відповідальності.

Також, за клопотанням сторони захисту у судовому засіданні допитано працівника поліції, який складав адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 .

Так, інспектор СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області лейтенант поліції Стаднік А.В. пояснив, що зупинка ОСОБА_1 відбулась у зв`язку з проведенням профілактичної бесіди в межах операції «Мототранспорт», а також через не ввімкнення світлового покажчика повороту при здійсненні маневру, після чого водій намагався покинути місце зупинки, у зв`язку з чим його було зупинено за допомогою звукового спецсигналу. Тип транспортного засобу та його потужність були встановлені зі слів водія, оскільки жодних технічних чи реєстраційних документів надано не було. Окрім цього, на відеозаписі зафіксовано факт пропозиції ОСОБА_1 грошових коштів за не притягнення його до відповідальності. Водій також не заперечував вживання ним алкоголю. Роз`яснення прав було здійснено під час притягнення водія до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд, вислухавши пояснення захисника, допитавши свідка, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675497 від 25.05.2026, який відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп`яніння у ОСОБА_1 . З акта також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Зі змісту направлення слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких викладені у протоколі обставини знайшли своє підтвердження.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Вимоги ст.ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявне порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п.2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка була зафіксована на відеозапис.

Оцінюючи заперечення сторони захисту суд зауважує наступне.

Так, твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і на момент підходу патрульних мав статус пішохода спростовуються поясненнями інспектора поліції Стадніка А.В., наданими у судовому засіданні, а також відеозаписом з бодікамер пліцейських. Працівниками поліції було безпосередньо зафіксовано факт руху ОСОБА_1 на транспортному засобі, а також подальшу спробу залишити місце зупинки. Як зазначив у судовому засіданні поліцейський Стаднік А.В., зупинка ОСОБА_1 здійснювалась за допомогою звукового спецсигналу.

При цьому слід зазначити, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказової бази у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають істотного значення для правильного вирішення цієї категорії справ.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді адміністративних справ, зокрема за ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв усіх транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів. Поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» слід трактувати як два різні поняття: у широкому розумінні - транспортний засіб (у тому числі електровелосипед чи електроскутер), і у вузькому - механічний транспортний засіб.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном (постанова Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 278/3362/15-к).

У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 касаційна інстанція зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував двоколісний засіб марки FADA як транспортний засіб для перевезення самого себе, він був повноправним учасником дорожнього руху.

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна. Як водій транспортного засобу, рухаючись дорогами загального користування, він повинен був дотримуватись вимог ПДР України, у тому числі вимог п. 2.5 ПДР.

Таким чином, посилання захисника про те, що ОСОБА_1 не є водієм і суб`єктом за ст. 130 КУпАП є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Посилання захисту на неможливість ідентифікації транспортного засобу, відсутність технічного огляду чи залучення експерта для визначення його виду та потужності суд відхиляє як безпідставні.

У судовому засіданні за клопотанням самої сторони захисту до матеріалів справи було долучено письмовий доказ - технічний опис товару («Електричний велосипед Фада FADA RITMO III, 800W»), з якого вбачається, що двоколісний засіб марки FADA (модель RITMO III) обладнаний інтегрованим у заднє колесо безщітковим електродвигуном постійного струму потужністю 800 Вт (0,8 кВт), має максимальну швидкість руху на електротязі до 48 км/год, оснащений акумуляторною батареєю напругою 60 вольт, ручкою акселератора (газу, а також світлотехнікою (фара, габарити, покажчики поворотів).

Фактичні характеристики засобу підтверджені належним доказом, наданим стороною захисту, що усуває сумніви щодо технічної природи цього пристрою та робить проведення додаткових судово-технічних експертиз чи оглядів повністю недоцільним.

При цьому зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення слова «електросамокат» замість «електровелосипед» (при збереженні точного зазначення марки - «ФАДА») є формальною опискою при оформленні матеріалів. Вказана описка жодним чином не спотворює суті вчиненого правопорушення та не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 .

Також, відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції МВС/МОЗ №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У п. 3 Розділу І цієї Інструкції визначено ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, які і були виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 , а тому слугували законною підставою для проведення огляду.

Як вбачається з дослідженого судом відеозапису з місця події, ОСОБА_1 від проходження будь-якого огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Фіксація у відповідних графах Акту та Направлення запису «не проводився у зв`язку з відмовою» є належним способом документального оформлення відмови особи від проходження тесту за допомогою приладу «Драгер» та від огляду у закладі охорони здоров`я.

Процедура відсторонення від керування згідно зі ст. 266 КУпАП була застосована правомірно з метою припинення подальшого руху особи з ознаками сп`яніння.

Поряд з цим належить взяти до уваги те, що відповідно до ст. 267 КУпАП огляд на стан сп`яніння, а також заходи забезпечення провадження можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган або до суду. Однак дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, у порядку ст. 267 КУпАП чи в судовому порядку не оскаржувалися, неправомірними не визнавалися. Отже, твердження щодо неправомірності дій працівників поліції є суб`єктивними та не відповідають дійсності.

Таким чином, підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд не знаходить, а клопотання адвоката Білецької І.М. про закриття провадження підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до бази даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 01.10.2020.

Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, яке є потенційно небезпечним для суспільства, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 276, 279, 280, 283, 285, 289, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Повний текст постанови виготовлено 19.10.2026.

Суддя Н.Н. Комзюк