Ухвала суду № 140694538, 19.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/2323/26 Провадження № 2/0187/1349/26ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без руху

"19" жовтня 2026 р. Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., перевіривши в селищі Петриківка матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області,

до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська,

до ОСОБА_2

про визнання у порядку спадкування за законом після смерті батька, право власності на недоотриману за його життя пенсію та стягнути, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» (документ сформовано 10.10.2026) надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, ОСОБА_2 , в якій заявник просить суд:

1. Звільнити заявника від сплати судового збору.

2. Визнати за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, право власності на недоотриману за його життя пенсію в розмірі 2 521 740 грн.

3. Стягнути з належного відповідача - органу Пенсійного фонду України, на якого відповідно до законодавства та встановленої судом компетенції покладено обов`язок щодо виплати спірної суми, на користь ОСОБА_1 недоотриману його батьком пенсію в розмірі 2 521 740 грн, що входить до складу спадщини.

4. Питання щодо належності Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суб`єктів виконання зазначеного грошового обов`язку вирішити судом з урахуванням наявності, або відсутності обов`язку щодо виплати спірної суми.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам статей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У разі пред`явлення фізичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Позивачем не дотримано вимог пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України щодо визначення змісту позовних вимог стосовно кожного з відповідачів та належного викладення обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги.

Так, у вступній частині позовної заяви позивач визначив відповідачами трьох осіб. Водночас у прохальній частині позову вимогу про стягнення грошових коштів сформульовано як вимогу до «належного відповідача органу ПФУ», без конкретизації, до якого саме із зазначених відповідачів вона звернена.

Отже, зміст позовної заяви не дає можливості однозначно встановити, до кого саме пред`явлено відповідну майнову вимогу, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України.

При цьому визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову, а також формулювання позовних вимог до кожного з відповідачів належить до процесуальних прав та обов`язків позивача.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог. Суд не вправі самостійно формулювати позовні вимоги замість позивача або визначати, до кого саме з відповідачів позивач має намір пред`явити вимогу про стягнення грошових коштів.

Передбачена статтею 51 ЦПК України можливість заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача не звільняє позивача від обов`язку належним чином визначити суб`єктний склад учасників справи та зміст заявлених вимог під час звернення до суду.

Таким чином, для усунення зазначеного недоліку позивачу необхідно уточнити коло відповідачів та чітко сформулювати зміст позовних вимог щодо кожного з них, зокрема конкретизувати, до якого саме відповідача звернено вимогу про стягнення грошових коштів.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам частини сьомої статті 175 ЦПК України.

Так, заявивши вимогу про стягнення грошових коштів, позивач не зазначив у позовній заяві реквізитів свого рахунку в банку чи іншому надавачі платіжних послуг або інформації про відсутність такого рахунку. Також не визначено бажаного способу отримання грошових коштів у разі задоволення позову за відсутності відповідного рахунку.

Отже, позивачу необхідно зазначити реквізити рахунку для зарахування стягнутих коштів, а за його відсутності повідомити про це та визначити бажаний спосіб отримання коштів у разі задоволення позову.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору

Одночасно з поданням позовної заяви позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтовуючи його скрутним майновим станом та необхідністю захисту соціальних прав.

На обґрунтування клопотання позивач зазначив, що розмір судового збору за подання позову становить 16 640 грн, а відповідно до відомостей Державної податкової служби України від 02.02.2026 протягом 2025 року він не отримував доходів. З огляду на це позивач вважає, що сплата судового збору становитиме для нього надмірний фінансовий тягар.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд за її клопотанням може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно з пунктом 3 частини першої цієї статті однією з підстав для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору є належність предмета позову до визначених законом категорій, зокрема захист соціальних прав.

Частиною другою статті 8 зазначеного Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, реалізація якого залежить від установлених законом підстав та оцінки майнового стану заявника. Саме по собі посилання на відсутність офіційних доходів не зумовлює автоматичного звільнення особи від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону під час визначення майнового стану особи суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Таким чином, оцінка майнового стану заявника не обмежується виключно встановленням розміру його офіційних доходів за попередній календарний рік, а передбачає врахування сукупності обставин, які дають можливість визначити реальну спроможність особи сплатити судовий збір.

Посилання позивача на необхідність захисту соціальних прав суд також вважає необґрунтованим.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати за ним у порядку спадкування право власності на суму пенсії, недоотриманої спадкодавцем за життя.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією позивачем спадкових прав на грошові кошти, які, за його твердженням, належали спадкодавцю, а не у зв`язку із захистом власного права позивача на пенсійне чи інше соціальне забезпечення.

Відтак предметом заявленого позову є захист майнових прав у порядку спадкування, а не соціальних прав позивача в розумінні пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Саме лише походження спірних коштів із пенсійних виплат не змінює правової природи заявленої вимоги.

Щодо майнового стану позивача суд зазначає, що на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, надано лише відомості податкового органу про відсутність доходів протягом 2025 року.

Водночас позивач не надав відомостей про свій актуальний майновий стан на час звернення до суду у 2026 році, зокрема щодо наявності майна, інших джерел коштів для забезпечення життєвих потреб, матеріальної допомоги чи інших надходжень, які не відображаються у відомостях податкового органу.

Не наведено також пояснень щодо джерел забезпечення власних життєвих потреб протягом 2025-2026 років за відсутності задекларованих доходів.

Суд враховує, що відсутність відомостей про доходи в інформаційних базах податкового органу сама по собі не є безумовним підтвердженням відсутності в особи будь-яких засобів до існування, оскільки не всі види надходжень підлягають оподаткуванню або відображаються у відповідних відомостях.

При цьому суд не ставить під сумнів достовірність наданої позивачем інформації про відсутність офіційних доходів за 2025 рік. Однак така інформація характеризує лише окремий аспект його майнового стану та за відсутності інших відомостей не дає можливості повною мірою оцінити фактичну спроможність позивача сплатити судовий збір на час звернення до суду.

Обов`язок доведення обставин, з якими закон пов`язує можливість звільнення від сплати судового збору, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

За наведених обставин суд доходить висновку, що позивач не надав достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору. Відтак заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Разом із тим відмова в задоволенні клопотання не позбавляє позивача можливості надати додаткові докази свого майнового стану та повторно звернутися з належним чином обґрунтованим клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати.

Щодо розміру судового збору та усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн, а максимальний розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 16 640 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ураховуючи ціну позову 2 521 740 грн, майновий характер заявленої вимоги та подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд», належний до сплати розмір судового збору становить 13 312 грн (16 640 грн ? 0,8).

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Оскільки клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, а доказів його сплати не надано, позовна заява в цій частині не відповідає вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України.

Таким чином, для усунення зазначеного недоліку позивачу необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 13 312 грн, або належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення від його сплати, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати з наданням відповідних доказів майнового стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, до ОСОБА_2 про визнання у порядку спадкування за законом після смерті батька, право власності на недоотриману за його життя пенсію та стягнути.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

1.позовної заяви, яка відповідатиме вимогам ЦПК України, зокрема, чітко визначити коло відповідачів та сформулювати зміст позовних вимог щодо кожного з них; конкретизувати, до якого саме відповідача (відповідачів) звернено вимогу про стягнення грошових коштів; зазначити реквізити рахунку позивача в банку чи іншому надавачі платіжних послуг, а за відсутності такого рахунку повідомити про це та визначити бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

2.документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 13 312 грн, або належним чином обґрунтованого клопотання про звільнення від його сплати, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати з наданням відповідних доказів майнового стану (реквізити для оплати: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсПетриків/22030101; ЄДРПОУ: 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок (IBAN): UA128999980313141206000004519; Код класифікації доходів бюджету (ККДБ): 22030101).

Роз`яснити заявникові, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до частини 3 статті 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І. М. Соловйов