Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/10771/26
Провадження № 2-з/0203/41/2026
УХВАЛА
19 жовтня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Соколенко Тамари Олександрівни про забезпечення позову до його подачі,-
ВСТАНОВИВ:
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена заява.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.
В поданій заяві зазначено, що ОСОБА_1 має намір звернутись до Центрального районного суду міста Дніпра із позовом про визнання недійсними електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, скасування державної реєстрації права власності та витребування у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви зазначено, що вказана квартира була реалізована незаконно, за наявності на момент проведення торгів чинної ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.01.2023 року у справі №203/253/23, якою в порядку забезпечення позову було накладено арешт на вказану вище квартиру, із забороною відчуження у будь-який спосіб, у т.ч. з проведенням торгів. Крім того, на теперішній час рішення Центрального районного суду міста Дніпра суду від 09.09.2025 року у справі №203/2328/23, на виконання якого було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, в рамках якого було проведено торги та продано квартиру, оскаржується в апеляційному порядку та його дію було зупинено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24.09.2026 року.
Суд враховує, що заява за формою та змістом відповідає вимогам ст.151 ЦПК України та подана до суду з дотриманням порядку, встановленого п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України.
Долучені до заяви документи підтверджують викладені в заяви обставини щодо продажу з електронних торгів у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа у справі №203/2328/23, належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 та державну реєстрацію прав власності на квартиру за переможцем торгів ОСОБА_2 .
З огляду на наміри ОСОБА_1 звернутись до суду із позовом про визнання недійсними електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, скасування державної реєстрації права власності та витребування у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , суд погоджується з доводами заявника щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подальше відчуження спірної квартири на користь інших осіб може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову та відновлення прав заявниці у обраний нею спосіб.
В поданій заяві поставлено питання про забезпечення позову шляхом арешту квартири та заборони вчинення дій щодо її відчуження, примусового виселення осіб та вселення до квартири, внесення її до статутних фондів юридичних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону (постанова Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі №317/2155/21, провадження №61-15398св21).
З урахуванням вищенаведеного, а також приймаючи до уваги, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішенн я суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини справи та предмет позову, який має пред`явити заявник, суд вважає, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона відчуження спірного нерухомого майна.
Також суд враховує, що такий вид забезпечення позову узгоджується з положеннями п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, не позбавить власника можливості вільного користування належним йому майном.
В зв`язку з цим, суд також не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,152,153,258-260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адвоката Соколенко Тамари Олександрівни про забезпечення позову до його подачі задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ту будь-яким іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб, передачі в користування, в іпотеку, квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 197982912101).
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Строк пред`явлення ухвали для виконання три роки до 19 жовтня 2029 року включно.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя С.Ю.Казак
Судове рішення № 140694215, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/10771/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: