Рішення № 140693517, 09.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/11077/24

Провадження № 2/932/1078/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Юрченко Я.М.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , в якій позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 шляхом вселення позивача та його неповнолітньої доньки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що з дня народження був зареєстрований та мешкав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира на даний час не приватизована і перебуває у власності Дніпровської міської ради. Основним квартиронаймачем був дідусь позивача ОСОБА_7 , який на теперішній час не зареєстрований та не мешкає в квартирі. Крім позивача в квартирі зареєстровані та мешкають відповідачі та неповнолітній ОСОБА_8 . В 2019 році позивач уклав шлюб з ОСОБА_9 . Після одруження ОСОБА_2 не дозволила дружині мешкати в спірній квартирі, посилаючись на відсутність місця для проживання п`яти осіб. Позивач тимчасово разом з дружиною мешкав в найманій квартирі, але речі позивача залишались в спірній квартирі та до березня 2024 року позивач міг приходити в спірну квартиру та залишатись там скільки було потрібно. На початку березня 2024 року позивач прийшов в спірну квартиру і не зміг відкрити двері своїми ключами, оскільки замки било змінено. В серпні 2024 року ОСОБА_2 сказала, що позивач не має права на цю квартиру та щоб більше не приходив. Вважає дії відповідачів незаконними та такими, що порушують його права на користування житловим приміщенням.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив, в якому зазначає, що заперечує проти задоволення позову. Позивач не проживає в спірній квартирі та його речі в квартирі відсутні. 12.02.2024 року до суду було подано позов про визнання позивача таким, що втратив право користування квартирою та зняття його з реєстрації за місцем проживання. Позивач дізнавшись про відкриття провадження 21.10.2024 року зареєстрував у спірній квартирі місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 без згоди інших користувачів. Таким чином, вважає, що позивач звернувся з цим позовом щоб уникнути визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач неодноразово приходив до квартири, але потрапити до неї не міг, що не відповідає дійсності, оскільки позивач має ключі від квартири. Також позивач ніколи не сплачував комунальні платежі.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 07.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою від 06.10.2025 року позов залишено без розгляду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2026 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06.10.2025 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Додатково зазначила, що позивачу чиняться перешкоди в користуванню квартирою.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник просили відмовити у задоволенні позову. Додатково зазначили, що позивач має ключі від квартири та може вільно потрапити до неї. Жодних перешкод відповідачі йому не чинять.

Інші учасники справи належним чином викликалися до суду, однак у судове засідання не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили, письмових заяв чи клопотань не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про частково задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ні за ким не зареєстровано.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 9434 від 15.12.2023 року, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_6 з 16.06.2001 року, ОСОБА_8 з 04.06.2015 року, ОСОБА_4 з 30.08.1997 року, ОСОБА_2 з 22.06.1999 року. Також у довідці зазначено, що наймачем є ОСОБА_7 , як незареєстрований власник.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 30.01.2025 року № 6/5-327 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано 5 осіб: ОСОБА_4 з 30.08.1997 року, ОСОБА_2 з 22.06.1999 року, ОСОБА_6 з 16.06.2001 року, ОСОБА_8 з 04.06.2015 року, ОСОБА_5 , з 21.10.2024 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.05.2020 року ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

27.02.2025 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якій просила: визнати протиправними дії Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради щодо відмови в скасуванні реєстрації місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , здійснену 21.10.2024 року; зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , здійснену 21.10.2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.09.2025 року у справі № 160/6564/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа № 932/1282/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання. На даний час справа № 932/1282/24 не розглянута судом та триває підготовче судове засідання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї (стаття 64 ЖК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_4 посилається на те, що йому та його малолітній дитині відповідачі чинять перешкоди у користуванні спірною квартирою, у якій зареєстровано їх місце проживання.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статтею 109 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пояснили, що їм відомо про те, що ОСОБА_4 раніше проживав в квартирі за адресою АДРЕСА_2 . До 2024 року позивач мав ключі від квартири, міг безперешкодно потрапити до спірної квратири та іноді туди навідувався. З 2024 року у позивача з ОСОБА_2 почали виникати непорозуміння з приводу користування вказаною квартирою. Приблизно на початку весни 2024 року вони разом з ОСОБА_4 прибули за адресою АДРЕСА_3 та намагались потрапити до квартири АДРЕСА_4 , однак позивач не зміг відкрити двері квартири наявними в нього ключами, оскільки був змінений замок.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_2 та вони ходять в гості одна до одної 2, 3 рази на тиждень. Речей ОСОБА_4 в квартирі свідок не бачила. В квартирі живе ОСОБА_2 разом з синами та чоловіком. Їй відомо, що ОСОБА_4 до смерті бабусі проживав в спірній квартирі. З часу коли ОСОБА_4 виповнилось 17 років вона його не бачила. Свідок знаходиться у декретній відпустці та майже постійно знаходиться вдома. Їй нічого не відомо та вона не бачила, щоб ОСОБА_4 намагався потрапити до квартири, зокрема в 2024 році.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що бачила ОСОБА_4 останній раз підлітком. В спірній квартирі проживає ОСОБА_2 з синами та чоловіком. Речей ОСОБА_4 в квартирі вона не бачила. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_4 має ключі від квартири. Обставини щодо того, що ОСОБА_4 намагався потрапити до квартири в 2024 році їй не відомі.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що відповідачем - ОСОБА_2 не спростовано доводи позивача про те, що вона чинить перешкоди у користуванні квартирою.

Разом з цим, звернення позивача до суду з позовом про зобов`язання Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради скасувати реєстрацію місця проживання малолітньої доньки позивача та з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування спірною квартирою у сукупності з показами свідків та іншими доказами наданими на підтвердження позовних підтверджують, що відповідачем ОСОБА_2 вчиняють дії щодо перешкод у користуванні житлом, тому вимоги про вселення до квартири підлягають задоволенню.

Разом з цим суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_6 чинити позивачу перешкоди у користуванні спірною квартирою.

Окремо суд зазначає, що посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 не сплачує комунальні послуги та довгий час не цікавився спірною квартирою та надані позивачем на спростування вказаних обставин докази, суд не приймає до уваги, оскільки вони не входять до предмету доказування у цій справі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень частини 1 статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) та його малолітній дитині ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_4 та його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартиру АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол