Рішення № 140692088, 09.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17473/26

Провадження № 2/638/10579/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Агапова P.O.,

за участю секретаря судового засідання: Суслової К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з нерухомого майна,

встановив:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2018 році у провадженні Дзержинського (нині Шевченківського районного суду м. Харкова, перебувала цивільна справа № 638/12584/18 за позовом про стягнення боргу.

Сторонами по вказаній справі є позивач ОСОБА_4 та відповідачем і боржником - ОСОБА_3 .

У межах зазначеної справи представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_3 нежитлове приміщення цокольного поверху № 41 місце для паркування літ. «А-18», загальною площею 17,9 кв.м та квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року по справі № 638/12584/18 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нежитлове приміщення цокольного поверху №41 - місце для паркування( літ. А-18, площею 17,9 кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 та на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

На виконання зазначеної ухвали 03 лютого 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козловською Вікторією Вікторівною відкрито виконавче провадження № 61123037 та винесено постанову про арешт майна боржника.

Боржником у виконавчому провадженні № 61123037 визначено ОСОБА_3 , а стягувачем - ОСОБА_4 . У постанові державний виконавець зазначив, що для забезпечення збереження майна боржника та повного і своєчасного виконання судового рішення існує необхідність у накладенні на нього арешту.

Постановою державного виконавця від 03 лютого 2020 року накладено арешт на належне ОСОБА_3 нежитлове приміщення цокольного поверху № 41 - місце для паркування літ. «А-18» загальною площею 17,9 кв. м, розташоване на той час за адресою: АДРЕСА_2 , а також на квартиру АДРЕСА_3 у цьому самому будинку. Копію постанови було направлено органам та установам, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно й посвідчують правочині щодо його відчуження, а також сторонам виконавчого провадження.

На підставі постанови державного виконавця від 03 лютого 2020 року арешт нежитлового приміщення було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 лютого 2020 року о 17 годині 01 хвилині 43 секунди. Первинний номер запису про обтяження - 35311937.

Отже, на момент накладення та первинної державної реєстрації арешту власником нерухомого майна і боржником у відповідних правовідносинах була ОСОБА_3 . Арешт застосовувався для забезпечення виконання судового рішення щодо її зобов?язань перед ОСОБА_4 та не стосувався будь-яких зобов?язань ОСОБА_1 .

Надалі зазначене нежитлове приміщення було реалізоване в порядку примусового виконання судового рішення шляхом проведення електронних торгів. За результатами торгів приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. 14 квітня 2020 року складено акт про проведені електронні торги, на підставі якого право власності на нерухоме майно було оформлене за ОСОБА_1 .

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем Іваном Олександровичем 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 1903. Цим свідоцтвом посвідчено належність ОСОБА_1 на праві приватної власності нежитлового приміщення цокольного поверху № 41 - місця для паркування літ. «А-18» загальною площею 17,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість нерухомого майна та ціна його придбання ОСОБА_1 становили 403400,00 грн.

Таким чином, перехід права власності до ОСОБА_1 відбувся не підставі добровільного правочину з попереднім власником, а внаслідок реала нерухомого майна в установленій законом процедурі примусового виконання судового рішення.

27 квітня 2020 року було зареєстроване право приватної власності ОСОБА_1 на вищевказане майно.

Однак під час відкриття окремого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цього об?єкта до нього одночасно було перенесено відомості про арешт, первинно зареєстрований 03 лютого 2020 року за номером 35311937. Після перенесення обтяження обліковується в розділі за номером запису 36347265 збереженням первинної дати та часу його державної реєстрації 03 лютого 2020 року о 17 годині 01 хвилині 43 секунди.

Зазначення приватного нотаріуса Ємця І.О. як державного реєстратора актуальному записі про обтяження зумовлене перенесенням раніше зареєстровані відомостей під час відкриття окремого розділу щодо нерухомого майна. Це свідчить про накладення нотаріусом нового арешту після набуття Тахтамишевим 0 права власності.

В актуальному записі № 36347265 видом обтяження визначено арешт нерухомого майна. Обтяжувачем зазначено Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34952393, а особою, майно та прав якої обтяжуються, - ОСОБА_3 . Підставою обтяження зазначено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 61123037.

В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в реквізитах документа, поданого для державної реєстрації арешту, дат видачі постанови відображена як 03 лютого 2010 року. Водночас оригінал постанов державного виконавця датований 03 лютого 2020 року, виконавче провадження 61123037 відкрито 03 лютого 2020 року, а державну реєстрацію обтяження проведено цього самого дня. Отже, зазначення в інформаційній довідці 03 лютого 2010 року має ознаки технічної описки в реквізитах документа та не зміню фактичної дати винесення постанови - 03 лютого 2020 року.

Згідно з інформаційною довідкою № 486592242, сформованою 20 липня 202 року о 13 годині 49 хвилин 15 секунд, ОСОБА_1 залишається одноосібним власником нежитлового приміщення цокольного поверху № 41 - місце для паркування літ. «А-18» загальною площею 17,9 кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2073743563101. Інші речові права та іпотеки щодо цього майна не зареєстровані.

Водночас, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно продовжу обліковуватися арешт за номером запису про обтяження 36347265. Актуальні відомості Реєстру не містять окремого чинного запису про обтяження, безпосередньо зареєстрованого на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року. Єдиним актуальним обтяженням цього об?єкта є арешт, зареєстрований на підставі постанови державного виконавця у виконавчому провадженні.

Відповідно до результату пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчого провадження, сформованого 21 липня 2026 року о 15 годині 44 хвилини, виконавче провадження № 61123037 було відкрито 03 лютого 2020 року та станом на час пошуку має стан «Завершено». Боржником у ньому зазначена ОСОБА_3 , а стягувачем - ОСОБА_4 .

Наданий результат пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження не містить відомостей про дату і конкретну правову підставу завершення виконавчого провадження. Водночас він підтверджує, що станом на 21 липня 2026 року провадження обліковується в системі як завершене. Незважаючи на це, зареєстрований на підставі постанови державного виконавця арешт № 36347265 не припинено, а відомості про нього продовжують міститися в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 не був відповідачем у цивільній справі № 638/12584/18 та не є боржником або стягувачем у виконавчому провадженні N? 61123037. Спірний арешт не встановлювався для забезпечення чи виконання будь-яких зобов`язань ОСОБА_1 , а був застосований щодо майна ОСОБА_3 . У реєстровому записі особою, майно та права якої обтяжуються, досі зазначена попередня власниця - ОСОБА_3 , тоді як зареєстрованим власником нерухомого майна з 27 квітня 2020 року є ОСОБА_1 .

Позивач не ставить питання про перегляд ухвали Дзержинского районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року, не оспорює правомірність застосування забезпечення позову на момент, коли спірне майно належало ОСОБА_3 , та не порушує питання про припинення її зобов?язань перед ОСОБА_5 . Заявлені вимоги стосуються виключно усунення обмеження з майна, яке внаслідок примусової реалізації перейшло у власність іншої особи та більше не належить боржнику.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про арешт № 36347265 створює для ОСОБА_1 триваючі перешкоди у здійсненні правомочностей власника, насамперед права вільно розпоряджатися належним йому нерухомим майном. Фактично арешт, накладений для забезпечення виконання зобов?язань ОСОБА_3 , продовжує обмежувати об?єкт, який понад шість років належить іншій особі на підставі результатів примусової реалізації майна.

Завершення виконавчого провадження № 61123037 не спричинило припинення державної реєстрації арешту, а оформлення та реєстрація права власності ОСОБА_1 самі по собі не усунули відповідного обтяження. Тому збереження запису про арешт після переходу права власності на нерухоме майно до ОСОБА_1 та після завершення виконавчого провадження зумовило необхідність звернення до суду з окремим позовом про зняття арешту з нежитлового приміщення цокольного поверху № 41 - місця для паркування літ. A-18» загальною площею 17,9 кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2073743563101, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та припинення обтяження, державну реєстрацію якого проведено за номером запису 36347265.

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце судового засідання. Призначено підготовче судове засідання.

24 серпня 2026 року від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Так, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження: №61123037 з виконання ухвали № 638/12584/18 виданої 03.12.2018 Дзержинським районним судом міста Харкова про накладення арешту на нежитлове приміщення цокольного поверху № 41 - місце для паркування (літ. А-18, площею 17,9 кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 та на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

03.02.2020 року державним виконавцем, керуючись з статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закоцу України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61123037.

03.02.2020 року для забезпечення збереження майна боржника з метою повного та своєчасного виконання вищезазначеного рішення суду , керуючись статтею 56 Закону країни «Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника № 61123037, якою накладено арешт на нерухоме майно боржника відповідно до резолютивної частини виконавчого документа.

10.02.2020 року у зв?язку з виконанням рішення про накладення арешту на майно боржника у повному обсязі, державним виконавцем, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61123037.

Ухвало суду від 08 вересня 2026 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідачі до суду не з`явилися, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відзиву та заперечень на позовну заяву не надавали.

Представник третьої особи до суду не з`явилася, у поясненнях просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України, судове засідання, призначене на 29.09.2026, було відкладене для складання повного рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та накладено арешт на нежитлове приміщення цокольного поверху №41 - місце для паркування( літ. А-18, площею 17,9 кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 та на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Постановою Старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України(м. Харків) Козловською В.В. у ВП № 61123037 було накладено арешт на нежитлове приміщення цокольного поверху №41 - місце для паркування( літ. А-18, площею 17,9 кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 та на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Згідно зі свідоцтвом № 1903 від 27.04.2020, ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з нежитлового приміщення цокольного поверху №41 - місце для паркування( літ. А-18, площею 17,9 кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Також право власності ОСОБА_1 на вказане майно підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 486592242.

Водночас, з вказаної довідки вбачається також наявність арешту, зареєстрованого та накладеного 03.02.2020 приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. на підставі постанови Старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України(м. Харків) Козловською В.В. на майно ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на момент розгляду справи, виконавче провадження № 61123037 є завершеним.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України право власності передбачає можливість власника володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, а обмеження його здійснення допускається лише у випадках і порядку, встановлених законом.

За приписами частини першої статті 391 ЦК України власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, а набуте право власності презюмується правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність його набуття не встановлена судом.

У матеріалах справи відсутні відомості про визнання незаконною передачі спірного майна позивачу, визнання недійсним виданого на його ім`я свідоцтва про право власності чи припинення зареєстрованого за ним права власності. Отже, при вирішенні цього спору суд виходить із чинності правовстановлюючих документів та зареєстрованого права власності позивача.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, вправі звернутися до суду за захистом свого права шляхом пред`явлення вимог про визнання права власності на це майно та зняття з нього арешту. Верховний Суд виходить із того, що такий спосіб судового захисту належить власнику або законному володільцю майна, який не є боржником і права якого обмежуються накладеним на майно арештом ( Постанова ОП КГС ВС від 22.06.2023р. у справі №910/5361/22).

При цьому Верховний Суд у своїх узагальненнях судової практики звертав увагу, що у справах про зняття арешту з майна відповідачами є боржник та особа, в інтересах якої було накладено арешт, тоді як відповідний орган державної виконавчої служби залучається як третя особа. Це узгоджується зі складом сторін у цій справі: ОСОБА_3 є особою, майно якої було арештовано, а ОСОБА_4 особою, на забезпечення позовних вимог якого відповідний арешт було застосовано.

Разом із тим суд враховує правову природу саме даного арешту. Він виник не як самостійний захід примусового виконання рішення щодо ОСОБА_1 , а на підставі ухвали суду про забезпечення позову. За чинним процесуальним регулюванням арешт майна є одним із заходів забезпечення позову, а його існування функціонально пов`язане із забезпеченням ефективного виконання рішення у відповідному спорі. Статті 149, 150 та 158 ЦПК України передбачають мету, види та порядок припинення дії заходів забезпечення позову.

Саме тому суд не вбачає підстав для безстрокового збереження обмеження права власності ОСОБА_1 лише з тієї причини, що запис про арешт, внесений у 2020 році щодо майна ОСОБА_3 , формально не був погашений у відповідному реєстрі.

Застосований у 2020 році захід мав конкретну процесуальну мету забезпечити виконання можливого рішення про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 . Після переходу майна у встановленому законом порядку до ОСОБА_1 збереження такого обтяження фактично обмежує право власності іншої особи, яка не була відповідачем та боржником у правовідносинах, для забезпечення яких арешт було накладено.

Суд також враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Втручання держави у здійснення цього права повинно мати законну підставу, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між суспільним інтересом і захистом права особи.

У даному випадку подальше існування арешту протягом більш ніж п`ятнадцяти років після переходу права власності до позивача, за відсутності встановленої судом необхідності збереження такого обмеження щодо майна нового власника, створює для ОСОБА_1 перешкоди у повноцінному здійсненні правомочності розпорядження належною йому квартирою та покладає на нього індивідуальний надмірний тягар.

Суд бере до уваги й те, що спору про право власності на майно між сторонами фактично немає: право ОСОБА_1 підтверджене нотаріальним свідоцтвом та державною реєстрацією, а матеріали справи не містять доказів оспорювання відповідачами цього права.

Таким чином, оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами підтвердив набуття ним у встановленому законом порядку права власності на майно за адресою: АДРЕСА_4 , а також наявність чинного арешту, накладеного у 2020 році для забезпечення вимог до попереднього власника квартири.

За таких обставин подальше збереження арешту не відповідає його первісній забезпечувальній меті та невиправдано обмежує право власності позивача, а тому порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом звільнення належного йому майна з-під арешту.

Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-80, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху № 41 - місце для паркування літ. кА-18 загальною площею 17,9 кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2073743563101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зняття арешту, накладеного ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року у справі № 638/12584/18 та реалізованого постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козловської В.В. про арешт майна боржника від 03 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 61123037, та припинення обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 36347265.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_7 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 532,48 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Агапов