Рішення № 140691755, 16.10.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4104/26

Номер провадження 2/504/4348/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Якиміва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Доброславським районним судом Одеської області здійснюється розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 566667-КС від 07.01.2026 року в розмірі 43092,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом 17100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 19152,00 грн. та заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 6840,00 грн., та судові витрати у розмірі 2662,40 грн. Також в змісті позовної заяви представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та за відсутності представника позивача та зазначив про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було передано в провадження судді Якиміву А.В.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 15.09.2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та витребувано інформацію від АТ «ВСТ БАНК» щодо руху коштів та належності карткового рахунку.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження до його електронного кабінету та електронного кабінету його представника, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження до її електронного, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу. Крім того, до позовної заяви, поданої в електронному вигляді, представником позивача було додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками поштовою службою, а саме список згрупованих відправлень Укрпошта та опис вкладення до поштового відправлення.

25.09.2026 року АТ «ВСТ БАНК» надано до суду інформацію щодо руху коштів та належності карткового рахунку.

25.09.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому остання зазначає, що не заперечує факту отримання нею кредитних коштів, однак не погоджується із розміром заявленої до стягнення заборгованості, вказуючи, що позивачем не враховано при здійсненні розрахунку здійснених нею платежів на суму 16920,00 грн., у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши лише залишок за тілом кредиту у розмірі 1080.00 грн. та звільнити її від сплати нарахованих відсотків, врахувавши її скрутне матеріальне становище та наявність на утриманні трьох дітей.

01.10.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позов, в якій останній зазначає, що позивачем не заперечується факту отримання кредитних коштів, а посилання відповідача на її скрутне матеріальне становище не має жодного значення для розгляду справи про стягнення кредитної заборгованості. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження її важкого матеріального стану. Також зазначає, що нарахування відсотків позивачем здійснювалось відповідно до умов кредитного договору та в межах його строку, з яким відповідач була ознайомлена в повному обсязі.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач не подала. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини встановлені судом та докази на їх підтвердження.

07.01.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі, через особистий кабінет останньої на сайті товариства шляхом виконання певної послідовності дій, був укладений Договір № 566667-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 видано кредит у сумі 18000,00 грн на строк до 24.06.2026 року з обов`язком сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,00 % в день (фіксована ставка) стандартна процентна ставка за кредитом, а також сплати комісії за надання кредиту в сумі 3600,00 грн.

При цьому, для підписання кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 було використано електронний підпис у вигляді одноразового ідентифікатора смс-повідомленням з кодом підтвердження акцепту «UA-4762» отриманим нею на свій номер телефону.

Крім того, 07.01.2026 року відповідачем було підписано також паспорт споживчого кредиту шляхом використання одноразового ідентифікатора «UA-1642».

Кредитні кошти в розмірі 18000,00 грн позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» були передані відповідачу ОСОБА_1 07.01.2026 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний нею в особистому кабінеті та як номер електронного платіжного засобу в розділі «12. Реквізити та підписи сторін» Договору № 566667-КС-003, що підтверджує інформація ТОВ «ПРОФІТГІД» про те, що за згаданим платежем о 07.01.2026 року була проведена успішна транзакція № 46780-06640-14674, при цьому в її описі зазначено що вона є перерахунком коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 566667-КС-003 від 07.01.2026 року.

Відповідач підтвердила прийняття умов договору шляхом отримання кредитних коштів, проте у подальшому допустила порушення умов договору щодо строків та обсягів повернення кредиту. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна сума заборгованості за договором станом на 06.08.2026 року становить 43092,00 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 17100,00 грн., залишку відсотків у розмірі 19152,00 грн., залишку відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 6840,00 грн., відповідно до розрахунку заборгованості.

Нормативно-правове застосування.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (який набрав чинності 24.12.2023) до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначено тимчасові обмеження максимального розміру денної процентної ставки: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023) не більше 2,5 %; протягом наступних 120 днів не більше 1,5 %, а надалі не більше 1 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року по 21.04.2024 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року по 19.08.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову:

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи характер правовідносин між сторонами, суд приходить до висновку, що укладений договір за своїм змістом є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України та повністю відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Використання відповідачем ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора для підписання кредитної документації підтверджує її вільне волевиявлення на укладення правочину та згідно зі ст. 12 зазначеного Закону, прирівнюється до власноручного підпису.

Факт виконання позивачем обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджений інформацією наданою ТОВ «ПРОФІТГІД», а також не заперечується самим відповідачем. Отримання грошових коштів на власний банківський рахунок та їх подальше використання відповідачем свідчить про реальний характер правочину та виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредиту та сплати процентів відповідно до ст. 1048, 1054 ЦК України.

Оскільки до суду не надано доказів повного розрахунку або обґрунтованого спростування розрахунку заборгованості, факт порушення відповідачем зобов`язання є доведеним.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України:

Згідно пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який на теперішній час продовжений до 31 жовтня 2026 року.

При цьому, в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) навів свою правову позицію за якою тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, за кредитним договором № 566667-КС-003 від 07.01.2026 року у розмірі 6840,00 грн є необґрунтованими, оскільки нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому задоволенню не підлягають.

У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

-щодо нарахування комісії:

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (прийом та розгляд заяви про надання кредиту, оцінка кредитоспроможності споживача та перевірка наданих ним відомостей, підготовка та укладення договору про споживчий кредит тощо).

Вимога про стягнення заборгованості комісії за видачу кредиту у розмірі 3750,00 прямо суперечить ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки видача коштів є обов`язком кредитора, а не додатковою послугою. Дана позиція узгоджується з висновками Верховним Судом у постанові від 09.02.2024 у справі №337/3703/22.

Кредитним договором № 566667-КС-003 належним чином не деталізовано та не обґрунтовано, які саме конкретні додаткові послуги надаються позичальнику за комісійну винагороду у розмірі 3600,00 грн.

Оскільки позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія є платою за фактично надані самостійні послуги, відмінні від дій, які банк вчиняє у межах власної господарської діяльності для виконання договору, такі положення є несправедливими умовами відповідно до законодавства про захист прав споживачів, а правові підстави для нарахування комісії відсутні.

-щодо суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками:

Розрахунок позивача щодо заборгованості за відсотками здійснено за період з 07.01.2026 року по 24.06.2026 року, тобто в межах строку кредитування, у розмірі 1 % на день від суми кредиту, що відповідає граничними розмірами, встановленими ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас з розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається здійснення відповідачем ОСОБА_1 погашення заборгованості за кредитом на загальну суму 16920,00 грн., з яких частина коштів відраховувалась позивачем в тому числі на погашення комісії та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України.

В свою чергу, відповідно до п.4.5. Кредитного договору № 566667-КС-003, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Отже, враховуючи положення Кредитного договору № 566667-КС-003 та ЗУ «Про споживче кредитування» щодо черговості погашення вимог кредитора, а також враховуючи неправомірне відрахування позивачем коштів, внесених відповідачем, на погашення комісії та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, суд здійснив власний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який базується на стандартному принципі нарахування відсотків на залишок тіла кредиту (щодня зменшується після кожної сплати) та розподілі кожного платежу 50/50 (половина йде на тіло, половина на відсотки), згідно якого станом на 24.06.2026 року загальна кредитна заборгованість становить 20 188,30 гривень. З них залишок за тілом кредиту 9 540,00 грн., та залишок несплачених відсотків 10 648,30 грн.

У зв`язку з чим суд вважає обґрунтованою лише частину заявлених позивачем позовних вимог, а тому її необхідно задовольнити саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 566667-кс-003 від 07.01.2026 року 9450,00 грн. суми заборгованості за тілом кредиту та 10 648,30 грн. суми заборгованості за нарахованими відсотками, що разом становить 20 188,30 грн.

Щодо посилань відповідача на її важке матеріальне становище, у зв`язку із чим остання просила зменшити або повністю скасувати нараховані проценти та штрафні санкції нараховані позивачем, суд зазначає наступне.

Суд не має права самостійно зменшувати договірні відсотки, оскільки це ціна договору. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 552/672/23 (постанова від 07.09.2026) чітко заборонила судам за власною ініціативою зменшувати відсотки без належних правових підстав.

Крім того, нарахування позивачем відсотків за кредитним договором було здійснено в межах строку кредитування, у розмірі 1 % на день від суми кредиту, що відповідає граничними розмірами, встановленими ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

В свою чергу, суд має право зменшити штрафи, пеню та неустойку, враховуючи майновий стан відповідача, якщо вони є непропорційно великими на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, однак відповідачем на підтвердження свого важкого матеріального становища не надано жодного доказу, натомість останньою до відзиву долучено лише копії свідоцтв про народження, згідно яких відповідач є матір`ю трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, а також довідки про місце навчання дітей.

Крім того, судом було визнано необгрунтованим здійснення позивачем нарахувань передбачених ст. 625 ЦК України, як таких, що нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а також відсутність правових підстав для нарахування комісії.

щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1247,06 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 46,84 відсотка (розмір задоволених позовних вимог х 100 / ціну позову, тобто 20188,30 х 100/43092,00), відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 53,16 відсотків (100 46,84).

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 566667-КС-003 про надання кредиту в розмірі 20188,30 (двадцять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень (тридцять) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати в розмірі 1247,06 (одна тисяча двісті сім) гривень (шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2026 року.

Суддя : Якимів А. В.