Рішення № 140691422, 12.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/794/26

Провадження № 2/673/833/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"12" жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 26 червня 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 60013,92 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 24834,58 грн, заборгованість за відсотками 932,63 грн, заборгованість за комісією 34246,71 грн, витрати на професійну правничу допомогу, що становить 8000,00 грн та судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.08.2017 первісний кредитор АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Z52.624.70085, за яким відповідачка отримала кредит на поточні потреби в сумі 25544,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, строком на 36 місяців. Договір підписаний відповідачем за допомогою власноручного підпису, а кошти були перераховані на його рахунок. ОСОБА_1 порушила умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 60013,92 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу 24834,58 грн, заборгованості за відсотками 932,63 грн та заборгованості за комісіями 34246,71грн.

26.11.2020 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу № 12/84, укладеного між позивачем та первісним кредитором.

Ухвалою від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи здійснювати за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату розгляду справи повідомлена належним чином шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про її виклик. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст. 281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 29.08.2017 ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування, а АТ «Ідея Банк» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій.

29 серпня 2017 року АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Z52.624.70085. Суд дослідив копію цього договору. Відповідач погодилася з умовами запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його власноручним підписом. Договір передбачає такі умови кредитування:

- сума кредиту 25544,00 гривень;

- строк кредитування 36 місяців (до 29.08.2020);

- тип процентної ставки змінювана, яка на день укладення договору складає 0,0100% річних;

На виконання умов зазначеного договору 29 серпня 2017 року АТ «Ідея Банк» здійснило видачу кредиту в загальній сумі 25544,00 грн. Згідно з ордером-розпорядженням № 1 від 29.08.2017 кошти в сумі 20600,00 грн були зараховані на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , а згідно з ордером-розпорядженням № 2 від 29.08.2017 4944,00 грн перераховано як страховий платіж за договором добровільного страхування що пов`язані з володінням користуванням та розпорядженням майном, який ОСОБА_1 уклала 29.08.2017 ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ Страхування». Факт видачі коштів підтверджується копіями вказаних ордерів-розпоряджень та банківською випискою з рахунку відповідача у АТ Ідея банк.

Згідно з випискою з рахунку відповідача у АТ «Ідея Банк» та довідкою-розрахунком АТ «Ідея Банк» відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 26.11.2020 за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 60013,92 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом 24834,58 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 932,63 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 34246,71 грн.

26 листопада 2020 року АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) уклали Договір факторингу № 12/84, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № Z52.624.70085 від 29.08.2017 відступлено позивачу. Це підтверджується наданими позивачем копіями договору факторингу та витягом з Реєстру боржників (Додаток № 1 до Договору факторингу), який містить посилання на зазначений кредитний договір, укладений ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, а саме надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, тощо; надання інформації по рахункам позичальника з використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банком позичальнику із використанням різних каналів зв`язку, тощо щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

У графіку платежів ця графа називається - Плата за обслуговування.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки суми комісії у розмірі 34246,71 грн.

26.11.2020 між АТ Ідея Банк та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 12/84, у відповідності до умов якого АТ Ідея Банк передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні АТ Ідея Банк Права Вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги АТ Ідея Банк до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором відповідачки.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, шляхом стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом у розмірі 25767,21 грн, а саме заборгованість за тілом кредиту 24834,58 грн, заборгованість за відсотками 932,63 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто у розмірі 1142,97 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн позивач надав суду: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; копію акта № 1454 надання послуг від 08.06.2026; детальний опис наданих послуг до акту № 1454 за договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; довідку про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідач не висловив заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3434,40 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z52.624.70085 від 29.08.2017 у розмірі 25 767,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1142,97 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3434,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.10.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк