Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/10140/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, у складі головуючого судді Чепки В. В.,з участю секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., представника заявника Кудіної М. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кудіна Марія Геннадіївна, поданої у порядку окремого провадження, де заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,
встановив:
10 липня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кудіна Марія Геннадіївна, звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, сина ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , який помер у місті Ужгороді Закарпатської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , невдовзі після народження.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що факт народження ОСОБА_2 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відповідно до якого 27 грудня 1978 року складено актовий запис про його народження за № 1494. Відповідно до зазначеного актового запису батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Заявник стверджує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ужгороді Закарпатської області невдовзі після народження, однак державна реєстрація його смерті проведена не була, у зв`язку з чим актовий запис про смерть відсутній.
З метою встановлення факту смерті та можливості проведення державної реєстрації смерті заявником було вжито заходів для отримання відповідних документів. Зокрема, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області листом від 21 травня 2026 року № 410/05.2-26 повідомив про відсутність актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевірку проведено за відповідний період, а також за поновленими актовими записами. При цьому орган державної реєстрації актів цивільного стану зазначив, що підставою для державної реєстрації смерті у цьому випадку є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Крім того, заявником вживалися заходи щодо отримання медичних документів, які могли б підтвердити факт смерті. Однак відповідні медичні заклади повідомили про відсутність архівної медичної документації за 1978 рік, у зв`язку із закінченням установлених строків її зберігання. Отримати лікарське свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть або інший документ встановленої форми заявник не має можливості.
Також, за інформацією ГУ ДМС України в Закарпатській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина колишнього СРСР та паспортом громадянина України не документувався. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повідомив про відсутність відомостей щодо реєстрації місця проживання зазначеної особи у реєстрі територіальної громади та картотеці реєстраційного обліку.
Заявник посилається на те, що встановлення факту смерті має для нього юридичне значення, оскільки відсутність державної реєстрації смерті призводить до наявності в офіційних документах відомостей про ОСОБА_2 як про особу, яка існує, незважаючи на те, що він помер невдовзі після народження.
Зокрема, в акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 16 лютого 2026 року, складеному ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений як син заявника та брат військовослужбовця, тобто як особа другого ступеня споріднення, яка потенційно може здійснювати постійний догляд за заявником. За твердженням заявника, зазначені відомості не відповідають фактичним обставинам, оскільки його син помер у грудні 1978 року невдовзі після народження.
Заявник зазначає, що він є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду, а тому наявність у державних органах відомостей про сина, який фактично помер невдовзі після народження, має безпосереднє значення для реалізації його прав та прав членів його сім`ї.
У зв`язку з наведеним заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, сина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер у м. Ужгороді Закарпатської області у грудні 1978 року, невдовзі після народження.
Встановлення зазначеного факту, на думку заявника, необхідне для подальшої державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , отримання відповідного свідоцтва про смерть, приведення відомостей державних реєстрів та інших офіційних документів у відповідність до фактичних обставин, а також для підтвердження відсутності у заявника сина, який міг би здійснювати за ним постійний догляд.
Ухвалою суду від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі окремого провадження та призначено справу до судового розгляду. Водночас здійснено виклик у судове засідання у якості свідків: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_5 , ( АДРЕСА_2 ).
Також 24.08.2026 представником заявника було подано клопотання про виклик та допит свідка, ОСОБА_6 , дружини заявника, адреса: АДРЕСА_3 .
Вказані свідки були допитані у судовому засіданні 25.08.2026.
Представник заявника Кудіна М. Г. 01.09.2026 подала заяву про уточнення вимог заяви щодо часу та місця смерті та долучення додаткових доказів, у якій зазначила про те що, враховуючи покази свідка ОСОБА_5 , надані у судовому засіданні, щодо часу смерті сина заявника, просить встановити факт смерті ОСОБА_2 саме у січні 1979 року, а не у грудні 1978 року, як зазначено у заяві про встановлення факту смерті.
Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, жодних заяв по суті справи не надав.
У судовому засіданні 03.09.2026 представник заявника Кудіна М. Г. вимоги за поданою заявою підтримала, просила їх задовольнити та встановити факт смерті сина заявника - ОСОБА_2 у січні 1979 року.
Заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить такого висновку.
З матеріалів справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої групи загального захворювання по опорно руховому апарату, є непрацездатним, потребує постійного стороннього догляду. Дата огляду 22.04.2010. Черговому переогляду - не підлягає. Наведене підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №074841 від 22.04.2010.
У заяві про встановлення факту смерті зазначено, що заявник вживає заходів щодо оформлення здійснення за ним постійного догляду його сином, який проходить військову службу. Однак під час здійснення перевірки органом ТЦК щодо наявності родичів, які могли б здійснювати догляд за заявником було встановлено, що у ОСОБА_1 є син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який як особа другого ступеня споріднення, потенційно може здійснювати постійний догляд за заявником.
З акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 16.02.2026 (вх. №3180 від 16.02.2026), складеного у м. Ужгороді та затвердженого ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_8 , на підставі запиту начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.01.2026 №1330 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 21.01.2026), вбачається наступне. Військовослужбовцем, який здійснює/здійснюватиме постійний догляд, є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 22.11.2006, РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з довідкою про кількість зареєстрованих осіб УМР від 14.01.2026 №138/03.4-21. Документами, що підтверджують інвалідність та потребу особи у постійному догляді, є висновок ЛКК №1/5 від 02.01.2026 про наявність порушення функцій організму, через яке особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, довідка ЛКК №1/5 від 02.01.2026, довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААА від 22.04.2010 та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 від 18.05.2010 - усі на ім`я ОСОБА_1 , де зазначено, що він є інвалідом I групи, інвалідність встановлена безстроково без потреби чергового перегляду, а термін дії пенсійного посвідчення - довічний. Інформація про призначення особі, за якою здійснюється догляд, допомоги, компенсації за здійснення догляду чи про звернення до органів соціального захисту населення за такими виплатами або за отриманням соціальної послуги з догляду вдома, в акті відсутня. Щодо родинних зв`язків встановлено, що батьком військовослужбовця є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (паспорт серії НОМЕР_4 від 28.01.1997, РНОКПП НОМЕР_5 ), а матір`ю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (паспорт серії НОМЕР_6 від 29.01.1998, РНОКПП НОМЕР_7 ), шлюб між якими зареєстровано 10.08.1985; за довідкою від 14.01.2026 №138/03.4-21 за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; при цьому згідно довідки ЛКК №2/17 від 06.01.2026 мати військовослужбовця за станом здоров`я не може надавати послуги з догляду на непрофесійній основі. Крім того, встановлено наявність у військовослужбовця братів- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який, за словами військовослужбовця, перебуває за кордоном; та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Перевірку проведено за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якої встановлено, що щодо матері військовослужбовця ОСОБА_6 та щодо братів військовослужбовця відсутні медичні документи, які б підтверджували, що вони за станом здоров`я самі потребують постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим в акті зроблено висновок про те, що необхідність здійснення постійного стороннього догляду військовослужбовцем ОСОБА_2 за своїм батьком ОСОБА_1 не підтверджено.
Заявник стверджує, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер невдовзі після народження, однак факт смерті органом реєстрації цивільного стану належним чином зафіксований не був, відтак виникла необхідність у встановленні факту смерті ОСОБА_2 у судовому порядку.
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00057334994 від 26.03.2026 вбачається, що 15.06.1978 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області внесено актовий запис №350. Також зазначено, що 31.05.1984 року шлюб був розірваний, про що внесено актовий запис №148.
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України №00057335134 від 26.03.2026 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , відомості про батька: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; відомості про матір: ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області внесено актовий запис №1494 від 27.12.1978.
З відповіді КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 24.04.2026 № Ф 1191/01-13, наданої заявнику на його звернення, вбачається, що відповідно до порядку ведення первинної медичної документації у пологових закладах, у тому числі в зазначений період 1970-х років, основні медичні документи (зокрема історія пологів, медична карта новонародженого) оформлюються на жінку (матір, породіллю) як пацієнтку; відомості щодо новонародженого фіксуються в межах медичної документації матері та є складовою інформації про перебіг пологів і стан її здоров`я. Додатково повідомлено, що строк зберігання форм первинно-облікової медичної документації (історія вагітності та пологів, медична карта новонародженого) становить 25 років. В архівній довідці при прийманні-передачі справ (документів) від однієї установи до іншої під час припинення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 38802040) у результаті реорганізації (приєднання) до Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 40835473) вищезазначені документи за 1978 рік відсутні.
Водночас повідомлено, що відповідно до листа відокремленого підрозділу «Клінічний перинатальний центр» КНП «УМБКЛ» УМР від 22.04.2026 №131/14.01-7, в архівному журналі пологів, розпочатого у січні 1978 року та закінченого у грудні 1979 року, записи щодо народження ІНФОРМАЦІЯ_9 дитини чоловічої статі ОСОБА_11 - відсутні.
У зв`язку з тим, що в 1970-х роках народження породіллями дітей здійснювалось також у медичному закладі, що розташований на території м. Ужгорода, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, будинок 22), заявниці роз`яснено можливість подати звернення з аналогічним змістом до КНП «ЗОКЛ ім. А. Новака» ЗОР.
З відповіді КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А. Новака» Закарпатської обласної ради від 01.05.2026 № 883/01-12, наданої заявнику на його звернення, вбачається, що за результатами перевірки архівних та медичних документів закладу встановлено, що архівні журнали обліку пологів, новонароджених, летальних випадків та інша первинна медична документація за 1978 рік у закладі відсутні, у зв`язку з чим надати інформацію щодо народження ІНФОРМАЦІЯ_10 дитини чоловічої статі у ОСОБА_3 , а також можливих відомостей про смерть зазначеної дитини, не вбачається можливим.
Відповідно до відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.05.2026 на адвокатський запит адвоката Кудіної М. повідомлено про відсутність у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Закарпатської області актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
З листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.05.2026 №410/05.2-26 «Щодо розгляду звернення», адресованого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), вбачається наступне. На звернення щодо державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області повідомив, що ним здійснено перевірку наявності актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ужгороді, однак актовий запис про смерть відсутній. Перевірку наявності актового запису про смерть проведено з 01.01.1975 по 31.12.1981, а також по поновлених актових записах з грудня 1979 року по теперішній час, у тому числі за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Оскільки заявник у зверненні зазначив, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак державна реєстрація смерті проведена не була, відділом роз`яснено, що для здійснення державної реєстрації смерті необхідно пред`явити документи, які були б підставою для її проведення. Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (зі змінами), підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), затверджена тим самим наказом; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
За результатом розгляду звернення та враховуючи вищевикладене, підставою для державної реєстрації смерті у відділі державної реєстрації актів цивільного стану визначено рішення суду.
Відповідно до відповіді ГУ ДМС України у Закарпатській області від 01.05.2026 на адвокатський запит адвоката Кудіної М. повідомлено, що за відомостями інформаційно-комунікаційної системи ДМС України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 паспортом взірця колишнього СРСР та паспортом громадянина України документованим не значиться.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 повідомила, що є колишньою дружиною заявника ОСОБА_1 .
Свідок пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_11 у пологовому відділенні м. Ужгорода, розташованому в районі БАМ, у неї та заявника народився син - ОСОБА_2 .
Зі слів свідка, оскільки вона за фахом є медичним працівником, безпосередньо після народження дитини вона побачила, що дитина мала тяжкі вроджені вади, які, на її думку, були несумісними з життям. Разом з тим лікарями дитині надавалася необхідна медична допомога, у зв`язку з чим після народження вона певний час залишалася живою.
Свідок зазначила, що після її виписки з пологового будинку дитина залишилася у медичному закладі, де перебувала під наглядом медичних працівників. Після цього вона періодично відвідувала дитину у пологовому відділенні.
Також свідок пояснила, що реєстрацією народження дитини займався її колишній чоловік - заявник ОСОБА_1 .
За словами свідка, після Нового року, у січні 1979 року, точної дати вона не пам`ятає, під час чергового відвідування пологового відділення працівники медичного закладу повідомили їй, що дитина померла.
Свідок повідомила, що тіло дитини для поховання їй та заявнику не видавали. Працівники медичного закладу повідомили, що питання поховання дитини буде вирішувати сам медичний заклад. Жодних документів, які б підтверджували державну реєстрацію смерті дитини, свідку не надавали.
Свідок також зазначила, що точної дати смерті дитини вона не пам`ятає, однак підтвердила, що смерть настала після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_11 та до моменту її чергового відвідування пологового відділення у січні 1979 року.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що є рідною сестрою заявника. Зазначила, що пам`ятає події кінця 1978 - початку 1979 років. У її брата ОСОБА_1 та його на той час дружини ОСОБА_3 у грудні 1978 року в Ужгородському пологовому відділенні народився син. Однак, через вади розвитку дитина через деякий час - після нового року померла. Поховання дитини родина не проводила. Цим займався медичний заклад.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 розповіла, що є теперішньою дружиною заявника. Повідомила, що у них з заявником є вже дорослі діти. Однак, коли вона познайомилася зі своїм чоловіком, він розповідав про те, що з колишньою дружиною у них був син, який помер невдовзі після народження.
На теперішній час її чоловік важко хворіє, через що потребує постійного догляду, однак, через те, що в органах РАЦС наявна інформація про наявність у заявника сина, їх сільний син позбавлений можливості оформити постійний догляд за її чоловіком.
Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частина третя статті 294 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Як вбачається з наведених вище норм процесуального законодавства, пунктом восьмим частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша - друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Відповідно до пунктів 13, 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають відповідні органи, а є лише підставою для їх одержання.
Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації факту смерті.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, які узгоджуються між собою щодо обставин народження дитини у грудні 1978 року та її смерті невдовзі після народження, а також іншими матеріалами справи. Зокрема, свідок ОСОБА_5 , яка є матір`ю дитини, безпосередньо повідомила про те, що після народження син перебував у медичному закладі, а під час одного з відвідувань у січні 1979 року працівники закладу повідомили їй про його смерть. Зазначені обставини підтвердила свідок ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою заявника та пам`ятає події відповідного періоду. Показання цих свідків є послідовними, взаємно узгоджуються та не спростовані іншими доказами у справі. Водночас факт народження ОСОБА_2 підтверджується витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, згідно з яким він народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , а його батьками зазначені заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Крім того, судом встановлено, що державна реєстрація смерті ОСОБА_2 не проводилася, актовий запис про смерть відсутній, що підтверджується відповіддю компетентного органу державної реєстрації актів цивільного стану. Вжиті заявником заходи для отримання медичних документів, які могли б підтвердити факт смерті, результату не дали, оскільки відповідна первинна медична документація за 1978-1979 роки в архівах медичних закладів відсутня у зв`язку із закінченням строків її зберігання або її відсутністю. За таких обставин заявник позбавлений можливості отримати документ установленої форми, необхідний для державної реєстрації смерті в позасудовому порядку.
Суд також бере до уваги, що встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки відомості про його сина, який, за встановленими судом обставинами, помер у дитячому віці, продовжують міститися в офіційних документах та враховуються під час перевірки сімейного стану військовослужбовця, що впливає на можливість належного оформлення догляду за заявником, який є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду.
Таким чином, ураховуючи, що факт смерті ОСОБА_2 після його народження підтверджується сукупністю досліджених доказів, точну дату смерті встановити неможливо з об`єктивних причин, а показання свідків дають підстави визначити період смерті як січень 1979 року, суд доходить висновку про доведеність заявлених вимог. Встановлення цього факту відповідає положенням пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України, оскільки реєстрація смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану за відсутності належних документів є неможливою, а тому заява підлягає задоволенню зі встановленням факту смерті ОСОБА_2 у січні 1979 року в місті Ужгороді Закарпатської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 293, 315 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кудіна Марія Геннадіївна, поданої у порядку окремого провадження, де заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, сина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), та ОСОБА_3 , який помер у місті Ужгороді Закарпатської області у січні 1979 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 19.10.2026.
Суддя В. В. Чепка
Судове рішення № 140688158, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/10140/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: