Рішення № 140682807, 12.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/307/26

Номер провадження №2/351/694/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій, електронній) формі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Романенко М.Е., в інтересах ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.07.2021 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір № 102216594 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування. В особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «МІЛОАН» відповідачем подано заявку на отримання кредиту № 102216594 від 05.07.2021 року.

Відповідно до ч.1-2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Таким чином, відповідачем укладено договір № 102216594 від 05.07.2021 р. із ТзОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000,00 грн.

Проте, ОСОБА_1 , не виконала належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушення чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

13 жовтня 2021 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір відступлення права вимоги № 10Т, відповідного до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення прав вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обгрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 52 860,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 39 060,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1 800,00 грн, заборгованість за пенею 0,00 грн.

На підставі вище на веденого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 102216594 від 05.07.2021 у розмірі 52 860,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача. Також представник позивача в вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що позовні вимоги не визнають, стверджують, що кредитний договір відповідач не укладала, не підписувала одноразовим ідентифікатором, кошти за даним договором не отримувала, а також позивачем позов подано з пропуском загального строку позовної давності. На підставі вище викладеного, просять суд відмовити у позові у повному обсязі.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 відзив на позовну заяву повернуто представнику відповідача без розгляду.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, та витребувано докази в АТ КБ «Приват Банк» по справі.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку до часткового задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1.2 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Судом встановлено, що 05.07.2021 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір № 102216594 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування. В особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «МІЛОАН» відповідачем подано заявку на отримання кредиту № 102216594 від 05.07.2021 року.

Відповідно ( п.п.1.2,1.3,1.4, 1.5.1,1.5.2,1.6, 1.7 умов цього Договору), сума кредиту 12 000,00 грн, строк на який надається Кредит 15 днів з дати його надання. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та проценті за користування кредитом 20.07.2021. Комісія за надання кредиту становить 1 800,00 грн., яка нараховується за ставкою 15,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом 3 060,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,7 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом. Тип процентної ставки-Фіксована.

Первісний кредитор на виконання умов кредитного договору № 102216594 від 05.07.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі загальному розмірі 12 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 *03. Вказане підтверджується платіжним дорученням № 29553574 а також, випискою АТ КБ «Приват Банк» про успішне перерахування коштів за кредитним договором.

Із детального розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 102216594 від 05.07.2021 року, складеного ТОВ «Мілоан», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 52 860,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 39 060,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1 800,00 грн, заборгованість за пенею 0,00 грн.

Отже,судом встановлено, що відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін не повернула тіло кредиту, відсотки за його користування та комісію за надання кредиту.

Однак, суд не погоджується з нарахування відсотків первісним кредитором, та зазначає наступне.

Згідно п.1.3. Кредит надається строком на 15 днів з 05.07.2021 (строк кредитування).

Однак п. 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором складеного первісним кредитором, вбачається, що відповідачу нараховані відсотки протягом 15 днів за відсотковою ставкою 1,7 % в день, протягом 60 днів за відсотковою ставкою 5,00 % в день.

Однак згідно п.1.7 умов цього Договору, тип процентної ставки за цим Договором фіксована. У графіку платежів за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 до Договору сторони погодили, що відповідач зобов`язується повернути кредит в розмірі 12 000,00 грн., та сплатити проценти в розмірі 3 060,00 грн., та комісію за надання кредиту в розмірі 1 800,00 грн.

Тлумачення змісту вказаних умов Договору дозволяє зробити висновок, про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків, а саме: різні розміри процентної ставки, однак відповідно до умов договору, ставка є фіксованою.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Відповідно до ч. ч.1,2,8 ст.18. вищевказаного Закону, Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом.

Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини 8 даної статті Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватись на користь споживача.

Таку правову позицію висловив Верховний суд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 року (справа №552/672/23), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

На підставі вищевикладеного, судом здійснено перерахунок заборгованості за відсотками, а саме за період з 06.07.2021 по 18.09.2021 ( 75 днів) = 12 000,00 * 1,7 % * 75 днів = 15 300,00 грн.

В решті частині позову, щодо стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, слід відмовити.

Суд, приймає до уваги відзив представника відповідача, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 , кредитного договору не укладала, не підписувала електронним цифровим підписом, коштів за даним договором не отримувала, а також що на момент позов поданий з пропуском строку позовної давності. Даний аргумент суд оцінює критично, оскільки у матеріалах справи наявні докази, щодо укладення між сторонами кредитного договору та підписання його одноразовим ідентифікатором.

Також, щодо отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн, що підтверджується випискою АТ КБ «Приват Банк» про зарахування на картковий рахунок НОМЕР_2 , відповідної суми.

Крім того суд не бере до уваги доводи представника відповідача, щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки перебіг позовної давності в період, визначений законодавством, був зупинений, а з 04.09.2025 його перебіг відновлено.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025р., додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 29.07.2025р.; Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); детальний опис робіт, виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості.

Суд вважає пред`явлену позивачем до стягнення з відповідача суму витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 гривень, необгрунтованою та завищеною.

Згідно зі ч.ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Акті про надання правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025р. та додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 05.05.2025р., а також засад пропорційності, розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» з ОСОБА_1 , 4 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 102216594 від 05.07.2021 року у сумі 29 100,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 15 300,00 грн., заборгованість за комісією 1 800,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Оскільки позов ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , задоволено частково, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі, 1 465,67 грн. Із розрахунку 29 100,00 *2 662,40/52 860,00.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 269 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1, заборгованість за кредитним договором № 102216594 від 05.07.2021 року у сумі 29 100,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 15 300,00 грн., заборгованість за комісією 1 800,00 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, судовий збір у розмірі 1 465,67 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН