Рішення № 140682737, 16.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1416/26

Провадження №2/338/1251/26

16 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №05743-07/2023 від 29 липня 2023 року в розмірі 66850 грн, а також понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 29 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №05743-07/2023, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу 7000 грн строком на 360 днів до 22 липня 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5% на день.

Кредитні кошти перераховано на банківську картку, реквізити якої відповідач зазначив під час оформлення договору.

ОСОБА_1 належно взятих на себе зобов`язань не виконав, отриманого кредиту та нарахованих процентів не сплатив.

Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 29 січня 2024 року укладено договір факторингу №29012024-1, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

На дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становила 39375 грн, із яких 7000 грн заборгованість за тілом кредиту та 32375 грн заборгованість за процентами.

Позивач після набуття права вимоги продовжив нарахування передбачених договором процентів у межах погодженого сторонами строку кредитування та визначив загальний розмір заборгованості відповідача в сумі 66850 грн, із яких 7000 грн тіло кредиту та 59850 грн проценти.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 29 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №05743-07/2023.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику 7000 грн строком на 360 днів, а позичальник повернути кредит до 22 липня 2024 року та сплачувати проценти за фіксованою процентною ставкою 2,5% на день.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною.

За змістом частини першої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами третьою, шостою, восьмою та дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення дій, зміст яких чітко роз`яснено в інформаційній системі. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

У постанові від 12 січня 2021 року в справі №524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що використання одноразового ідентифікатора як електронного підпису відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», а без отримання відповідного повідомлення та використання такого ідентифікатора електронний договір не міг би бути укладений.

Разом із тим у постанові від 04 лютого 2026 року в справі №758/14925/23 Верховний Суд звернув увагу, що при вирішенні спору суд має оцінити не лише надану кредитором паперову копію електронного договору, а й спосіб його укладення, вид використаного електронного підпису, послідовність дій користувача, спосіб надіслання договору, докази належності особі засобів електронної ідентифікації та інші обставини, які дають можливість перевірити справжність її волевиявлення.

Укладення відповідачем кредитного договору підтверджується сукупністю взаємно узгоджених доказів: заявкою-анкетою, паспортом споживчого кредиту, договором та додатком до нього з графіком платежів, підписаними одноразовим ідентифікатором W726, довідкою про ідентифікацію, відомостями про послідовність дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі, а також зазначенням відповідачем номера телефону, адреси електронної пошти та реквізитів платіжної картки.

Факт виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту підтверджується також безпосередньо отриманими судом банківськими доказами.

АТ «Таскомбанк» на виконання ухвали суду повідомило, що ОСОБА_1 було оформлено віртуальну платіжну картку № НОМЕР_1 та 29 липня 2023 року о 16 год 25 хв 05 с на його рахунок зараховано 7000 грн. Виписка з банківського рахунку містить відповідну кредитову операцію. Ці відомості узгоджуються з довідкою платіжного провайдера про переказ 7000 грн на зазначену відповідачем картку.

Отже, досліджені судом докази підтверджують укладення кредитного договору з дотриманням установленої законом письмової електронної форми, належну фіксацію волевиявлення відповідача та фактичне одержання ним 7000 грн кредитних коштів.

Між ТОВ «Стар Файненс Груп» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як фактором 29 січня 2024 року укладено договір факторингу №29012024-1, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, переліченими в реєстрі боржників.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, а предметом договору може бути як наявна вимога, строк платежу за якою настав, так і право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року в справі №909/968/16 та Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 17 січня 2020 року в справі №916/2286/16 роз`яснили, що предметом договору факторингу може бути виключно право грошової вимоги, у тому числі майбутньої, а обов`язковими ознаками факторингу є фінансування клієнта та платність відступлення права вимоги.

Перехід до позивача права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується договором факторингу №29012024-1, витягом із реєстру боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників та платіжною інструкцією про сплату фактором ціни відступлення.

У витягу з реєстру боржників окремо зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір №05743-07/2023 та заборгованість у розмірі 39375 грн, із яких 7000 грн заборгованість за тілом кредиту та 32375 грн заборгованість за процентами.

Умовами договору факторингу передбачено відступлення не лише наявних на дату його укладення вимог, а й майбутніх вимог, які виникнуть із переданих кредитних договорів.

Тому до позивача перейшло право вимагати від відповідача як повернення кредиту, так і сплати передбачених договором процентів, нарахованих у межах погодженого строку кредитування та з дотриманням установлених законом обмежень.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє зобов`язання, а покладає на нового кредитора ризик несприятливих наслідків виконання боржником свого обов`язку первісному кредитору.

Доказів виконання відповідачем зобов`язання повністю або частково на користь первісного чи нового кредитора матеріали справи не містять.

Щодо розміру заборгованості суми процентів суд зазначає таке.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належно відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право кредитодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких установлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

У цій справі проценти заявлено до 22 липня 2024 року включно, тобто в межах установленого договором строку кредитування.

На дату відступлення права вимоги 29 січня 2024 року первісний кредитор визначив заборгованість за процентами в розмірі 32375 грн. Зазначена сума відповідає нарахуванню процентів за ставкою 2,5% на день 175 грн щоденно протягом 185 днів.

Платежів відповідача, які підлягали б зарахуванню в погашення заборгованості та впливали б на розмір тіла кредиту або процентів, судом не встановлено.

Після набуття права вимоги позивач нарахував за період із 17 лютого до 22 липня 2024 року 27475 грн процентів, застосувавши передбачену договором ставку 2,5% на день протягом усього зазначеного періоду.

Однак такий розрахунок не враховує законодавчого обмеження максимальної денної процентної ставки.

Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» запроваджено поетапне зменшення максимальної денної процентної ставки за договорами споживчого кредиту. Протягом перших 120 днів із дня набрання чинності цим Законом максимальна денна процентна ставка не могла перевищувати 2,5%, а протягом наступних 120 днів 1,5%.

Тому із 22 квітня 2024 року при визначенні розміру процентів, які підлягали сплаті відповідачем, належить застосовувати денну процентну ставку не більше 1,5%: за період із 17 лютого до 21 квітня 2024 року включно, який становить 65 днів, розмір процентів дорівнює 11375 грн: 7000 грн ? 2,5% ? 65 днів; за період із 22 квітня до 22 липня 2024 року включно, який становить 92 дні, розмір процентів дорівнює 9660 грн: 7000 грн ? 1,5% ? 92 дні. Отже, за період із 17 лютого до 22 липня 2024 року з відповідача підлягають стягненню проценти в розмірі 21035 грн, а не заявлені позивачем 27475 грн.

Загальний обґрунтований розмір заборгованості відповідача становить 60410 грн, із яких: 7000 грн заборгованість за тілом кредиту; 32375 грн проценти, нараховані первісним кредитором; 21035 грн проценти за період із 17 лютого до 22 липня 2024 року, визначені з урахуванням установленого законом обмеження.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 60410 грн, із яких 7000 грн заборгованість за тілом кредиту та 53410 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні вимог про стягнення 6440 грн процентів, нарахованих понад установлений законом максимальний розмір денної процентної ставки, належить відмовити.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати в разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні в суд сплатив 2662,40 грн судового збору, позов задоволено на 90,3665% від заявленої суми, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2405,92 грн судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 07 серпня 2026 року та детальний опис виконаних робіт, у яких зазначено вартість правничої допомоги в цій справі в сумі 8000 грн.

Згідно зі статтями 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Для їх розподілу суд має врахувати умови договору про надання правничої допомоги, обсяг і характер фактично виконаних адвокатом робіт, складність справи, витрачений час, ціну позову та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу необхідно виходити з критеріїв їх реальності, необхідності та розумності, враховуючи конкретні обставини справи.

У постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати на правничу допомогу, якщо з огляду на складність справи, обсяг наданих послуг, витрачений адвокатом час і ринкову вартість таких послуг установлено їх надмірність або непропорційність.

Ця справа стосується типових правовідносин зі стягнення заборгованості за кредитним договором, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, без участі представника позивача в судовому засіданні. Позовна заява та розрахунок заборгованості мають переважно стандартизований характер.

Водночас представник позивача опрацював кредитну справу, підготував позовну заяву з додатками, сформував розрахунок заборгованості та заявив клопотання про витребування банківських доказів, які мали значення для підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів.

Ураховуючи характер спору, обсяг і зміст виконаної адвокатом роботи, складність справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, ціну позову, а також критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 90,3665%, відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3614,66 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, статей 11, 15, 16, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України №3498-IX, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 268, 273, 280284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №05743-07/2023 від 29 липня 2023 року в сумі 60410 грн, із яких: 7000 грн заборгованість за тілом кредиту; 53410 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2405 грн 92 коп. судового збору та 3614 грн 66 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко