Рішення № 140682732, 15.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1657/26

Провадження №2/338/1384/26

15 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №408615768 від 18.10.2020 у розмірі 40610,50 грн, з яких 14150 грн заборгованість за кредитом, 26460,50 грн заборгованість за процентами. Також просило стягнути 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 18.10.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено кредитний договір №408615768 у формі електронного документа, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання договору первісний кредитор надав відповідачці 14150 грн шляхом переказу на зазначену нею банківську картку. Відповідачка зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти в порядку і строки, визначені договором, однак своїх зобов`язань не виконала.

Право вимоги за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», надалі за договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а за договором факторингу №05/06/25-Е від 05.06.2025 до позивача.

Оскільки заборгованість не погашена, позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідачка про розгляд справи повідомлялася належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 18.10.2020 укладено договір №408615768, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит без конкретної споживчої мети в сумі 14150 грн, а позичальниця повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з п.1.2 договору кредит надано строком на 30 днів від дати його отримання. Пунктом 1.3 договору передбачено нарахування процентів у межах цього строку за дисконтною ставкою 1,62% від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до п.1.4 договору в разі користування кредитом понад погоджений строк умови нарахування процентів за дисконтною ставкою скасовуються та застосовується базова ставка 1,70% від суми кредиту за кожний день користування ним. Позичальниця зобов`язалася сплатити різницю між процентами за дисконтною та базовою ставками за весь строк користування кредитом.

За графіком розрахунків, який є додатком №1 до договору, строк повернення кредиту визначено 17.11.2020. Сума кредиту становить 14150 грн, сума процентів за 30 днів 6876,90 грн, загальна сума платежу 21026,90 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено його дію до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Водночас у п.4.3 прямо зазначено, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного п.1.2 договору, є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV92FM9, який направлено на номер телефону НОМЕР_1 18.10.2020 о 02:34:28 та введено позичальницею того самого дня о 02:35:10. Ці обставини відображені в договорі та довідці щодо дій позичальниці в інформаційно-телекомунікаційній системі.

На виконання умов договору відповідачці перераховано 14150 грн.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 02.10.2026 на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку із закінченням номера 8913. Номер телефону НОМЕР_1 був фінансовим номером за цією карткою та зазначався в анкетних даних відповідачки. Банк підтвердив зарахування на відповідний рахунок 14150 грн 18.10.2020. Зарахування цієї суми також відображене в наданій банком виписці.

На підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги №113 від 22.12.2020 право вимоги за кредитним договором відповідачки передано від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». У відповідному витягу зазначено 14150 грн основного боргу та 15635,75 грн процентів.

За договором факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020 та реєстром прав вимоги №5 від 16.04.2021 ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги до відповідачки ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». На цю дату в реєстрі відображено заборгованість у розмірі 40610,50 грн, з яких 14150 грн основний борг, 26460,50 грн проценти.

Надалі за договором факторингу №05/06/25-Е від 05.06.2025, реєстром боржників та актом його приймання-передачі право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС». У реєстрі зазначено відповідачку, номер і дату її кредитного договору та заборгованість у розмірі 40610,50 грн.

Фінансування за договорами факторингу підтверджується долученими документами про взаємні розрахунки та платіжними інструкціями.

За розрахунками первісного кредитора і ТОВ «Таліон Плюс» фактичні платежі відповідачки на погашення кредиту та процентів відсутні.

Відповідно до виписки позивача станом на 15.06.2026 заборгованість обліковується в сумі 40610,50 грн, з яких 14150 грн основний борг, 26460,50 грн проценти.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статей 207, 626, 638 ЦК України договір може укладатися в письмовій, зокрема електронній, формі та є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Надані договір, відомості про використання одноразового ідентифікатора та документи банку в сукупності підтверджують укладення кредитного договору відповідачкою й отримання нею 14150 грн.

Згідно зі статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у погоджений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику в строк та в порядку, встановлених договором.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до боржника в обмін на фінансування.

Досліджені договори факторингу, витяги з реєстрів, акт приймання-передачі та документи щодо фінансування підтверджують послідовний перехід права вимоги за договором відповідачки до позивача. Водночас передання права вимоги не створює для боржника нових обов`язків та не надає новому кредитору права на стягнення платежів, нарахованих усупереч закону.

Оскільки отримання відповідачкою 14150 грн підтверджене, строк повернення кредиту настав, а доказів його погашення немає, вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою.

Щодо строку кредитування та процентів суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд виходить із того, що погоджений сторонами строк кредитування становив 30 днів, а строк повернення кредиту настав 17.11.2020. Це підтверджується п.1.2 договору, графіком розрахунків, відомостями електронного підпису та довідкою щодо дій позичальниці.

Зазначення в заявці строку кредитування 1826 днів не узгоджується з наведеними індивідуальними умовами договору. Позивач не надав доказів укладення сторонами додаткової угоди про зміну визначеного договором строку повернення кредиту.

Умова п.4.2 договору про його дію до виконання зобов`язань не свідчить про погодження нового строку кредитування та не змінює визначеного графіком строку повернення коштів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 дійшла висновку, що після закінчення погодженого строку кредитування право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється, а наслідки прострочення регулюються ч.2 ст.625 ЦК України.

У цій справі сторони прямо передбачили в п.4.3 договору, що проценти після закінчення 30-денного строку є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Отже, такі нарахування суд оцінює як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Щодо застосування законодавчих обмежень під час карантину.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній у період спірних нарахувань, передбачено звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у визначений цією нормою карантинний період.

Таке звільнення охоплює не лише неустойку, а й інші платежі, передбачені за прострочення виконання зобов`язань. Цією ж нормою заборонено збільшення процентної ставки через невиконання зобов`язань у відповідний період, крім установлених законом випадків.

Законодавець прямо поширив норми цього пункту також на кредити, визначені ч.2 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування». Тому короткостроковий характер договору відповідачки не виключає застосування зазначених гарантій.

У постанові від 03.06.2026 у справі №757/8409/22-ц Верховний Суд роз`яснив, що передбачене цією спеціальною нормою звільнення від відповідальності поширюється також на платежі за ч.2 ст.625 ЦК України. Відповідний висновок суд ураховує згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України.

Нарахування після закінчення строку кредитування за договором відповідачки здійснено за період дії карантину. Відтак проценти, які відповідно до п.4.3 договору становлять відповідальність за прострочення, стягненню не підлягають.

Наявність у договорі погодженої ставки відповідальності не усуває законодавчого звільнення від її сплати.

Крім того, підставою скасування дисконтної ставки 1,62% на день та застосування базової ставки 1,70% на день за п.1.4 договору є саме неповернення кредиту в погоджений строк.

Отже, передбачений цим пунктом перерахунок процентів за перші 30 днів є збільшенням плати внаслідок прострочення. Посилання в п.4.5 договору на те, що такий перерахунок не становить зміни істотних умов, не усуває необхідності дотримуватися імперативної законодавчої заборони.

Тому проценти в межах погодженого строку кредитування підлягають визначенню за ставкою 1,62% на день, зазначеною в п.1.3 договору та графіку платежів.

Їх розмір становить: 14150 грн ? 1,62% ? 30 днів = 6876,90 грн.

Заявлені позивачем 26460,50 грн процентів складаються з 7216,50 грн за перші 30 днів за базовою ставкою 1,70% та 19244 грн за наступні 80 днів.

Різниця між процентами за базовою та дисконтною ставками за перші 30 днів становить 339,60 грн. Ця сума, як і 19244 грн післястрокових нарахувань, стягненню не підлягає.

Таким чином, обґрунтований розмір заборгованості становить 21026,90 грн, з яких 14150 грн основний борг, 6876,90 грн проценти. У стягненні решти 19583,60 грн належить відмовити.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки підлягає стягненню 1378,51 грн судового збору, виходячи з розрахунку: 2662,40 грн ? 21026,90 грн / 40610,50 грн = 1378,51 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір №20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771050372 від 19.06.2026 та акт приймання-передачі послуг від 25.06.2026.

За актом вартість складання позовної заяви становить 5000 грн, вивчення матеріалів справи 1000 грн, підготовки та подання адвокатського запиту 500 грн, підготовки клопотання про витребування доказів 500 грн, усього 7000 грн.

За статтями 137, 141 ЦПК України при вирішенні питання про компенсацію витрат суд оцінює їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність предмету спору, а також обсяг фактично наданої допомоги.

Ця справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача. Позовна заява та клопотання мають переважно типовий характер. Водночас надання правничої допомоги потребувало дослідження документів щодо укладення договору, надання коштів і переходу права вимоги.

З урахуванням наведеного суд визнає обґрунтованою і співмірною суму витрат у розмірі 4000 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України зазначені витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам. Тому з відповідачки підлягає стягненню 2071,08 грн витрат на професійну правничу допомогу: 4000 грн ? 21026,90 грн / 40610,50 грн = 2071,08 грн.

На підставі викладеного, ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 1, 3, 12, 13, 18, 19 Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст. 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 268, 274, 279284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №408615768 від 18.10.2020 у розмірі 21026,90 грн, з яких 14150 грн заборгованість за кредитом, 6876,90 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 19583,60 грн процентів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 1378,51 грн судового збору та 2071,08 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частин рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити його в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених законом строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса, зазначена в позові: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко