Рішення № 140682731, 15.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1402/26

Провадження №2/338/1239/26

15 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21620 грн, судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №17549427 від 26.03.2024, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку позичальника. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 21620 грн, яка складається з 4000 грн основного боргу та 17620 грн процентів.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.03.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №17549427.

За пунктами 1.1, 1.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 4000 грн, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку і строки, визначені договором та графіком платежів.

Пунктами 1.3, 1.4 договору погоджено строк кредитування тривалістю 180 днів та остаточний строк повернення кредиту і сплати процентів - 22.09.2024.

Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.6, 2.2.3 договору протягом пільгового періоду тривалістю 30 днів передбачено застосування процентної ставки 2,1% на день, а протягом наступних 150 днів - стандартної процентної ставки 2,5% на день.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору проценти нараховуються з дати, наступної за днем надання кредиту, на залишок фактичної заборгованості за кожний день користування кредитом.

У графіку платежів передбачено сплату 2520 грн процентів за перші 30 днів користування кредитом та по 3000 грн процентів за кожний із наступних п`яти тридцятиденних періодів. Загальна сума процентів за графіком становить 17520 грн, а загальна вартість кредиту з урахуванням основного боргу - 21520 грн.

Відповідно до довідки про ідентифікацію позичальника договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором bu3zm7mc, направленим 26.03.2024 о 06:43:37 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений у договорі.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується листом АБ «Укргазбанк» від 05.10.2026 №БТ-13661, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів. Банк повідомив про зарахування 26.03.2024 суми 4000 грн на рахунок ОСОБА_1 , до якого емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , та навів відповідні відомості з автоматизованої банківської системи.

За поданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 21620 грн, із яких 4000 грн - основний борг, 17620 грн - проценти.

Операцій із погашення основного боргу або процентів у розрахунку не відображено. Інших доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

За ст.76, 77, 81 ЦПК України обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановлюються на підставі належних доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст.626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.6, 627 ЦК України свобода договору здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості. Сторони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов`язковість таких положень випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

За ст.525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.207, 639 ЦК України правочин може бути вчинений у письмовій, у тому числі електронній, формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції іншою стороною. Підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надані позивачем договір, додатки до нього, довідка про ідентифікацію позичальника та відомості банку про зарахування кредитних коштів у сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин та отримання відповідачем 4000 грн.

Доказів повернення зазначеної суми відповідачем не надано. Отже, вимога про стягнення 4000 грн основного боргу є обґрунтованою.

Щодо розміру процентів суд зазначає таке.

Спірний кредит надано фізичній особі для задоволення особистих споживчих потреб, тому до правовідносин сторін застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України від 22.11.2023 №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Денна процентна ставка визначає загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Спірний договір укладено 26.03.2024, після набрання чинності зазначеними змінами. Вирішуючи питання про розмір процентів, суд застосовує встановлену ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку 1%.

Умови договору про нарахування процентів у розмірі 2,1% та 2,5% на день у частині перевищення законодавчо встановленої межі обмежують права споживача, а тому в цій частині не підлягають застосуванню.

За ч.2 ст.215 ЦК України визнання судом недійсним правочину, недійсність якого встановлена законом, не вимагається. Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не спричиняє недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, застосування встановленого законом обмеження денної процентної ставки не звільняє відповідача від обов`язку повернути отриманий кредит та сплатити проценти в допустимому законом розмірі.

Погоджений сторонами строк кредитування становить 180 днів. Доказів повернення кредиту протягом цього строку або зменшення залишку основного боргу матеріали справи не містять. Отже, розмір процентів, які підлягають стягненню за весь погоджений строк кредитування, становить: 4000 грн ? 1% ? 180 днів = 7200 грн.

Крім того, позивач включив до розрахунку проценти за 23.09.2024, хоча остаточний строк повернення кредиту визначено 22.09.2024. Доказів погодженого сторонами продовження строку кредитування не подано.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Умова про дію договору до повного виконання зобов`язань сама собою не продовжує строк кредитування.

З огляду на викладене обґрунтована заборгованість відповідача становить 11200 грн, із яких 4000 грн - основний борг, 7200 грн - проценти. У задоволенні вимоги про стягнення решти процентів у розмірі 10420 грн необхідно відмовити.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3339 від 11.08.2026.

Оскільки із заявлених 21620 грн задоволенню підлягають вимоги на суму 11200 грн, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1379,23 грн судового збору, що визначено таким чином: 2662,40 грн ? 11200 грн ? 21620 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги №0207 від 02.07.2025, акт наданих послуг №2845 від 17.07.2026 та детальний опис наданих послуг.

Зазначені документи передбачають винагороду в розмірі 8000 грн за консультацію щодо перспектив стягнення заборгованості, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання та подання позову. Загальна тривалість зазначених в описі робіт становить 6 годин 30 хвилин, окремо вказано подання заяви в суд.

За умовами акта позивач зобов`язаний оплатити послуги протягом одного року з моменту його підписання. Тому відсутність доказів фактичної оплати сама собою не виключає розподілу витрат, які відповідно до договору підлягають сплаті.

Водночас погоджений між клієнтом та адвокатським об`єднанням розмір винагороди не означає безумовного покладення всієї цієї суми на іншу сторону спору.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним предмету спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Ця справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Позовна заява має типовий характер, містить виклад стандартних умов кредитування та загальні посилання на законодавство. Підготовка позову не потребувала опрацювання значного обсягу індивідуальних обставин чи виконання складних розрахунків. Послуги з консультації, ознайомлення з матеріалами та погодження правової позиції за своїм змістом пов`язані з підготовкою позовної заяви, що також враховується при оцінці необхідного обсягу витрат.

З урахуванням характеру спору, обсягу наданої допомоги, ціни позову та критеріїв необхідності, розумності й пропорційності суд визначає обґрунтований для розподілу розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2072,16 грн витрат на професійну правничу допомогу, що визначено таким чином: 4000 грн ? 11200 грн ? 21620 грн.

На підставі викладеного, статей 205, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 638, 1048, 1049, 1054, 1077-1082 ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №17549427 від 26.03.2024 у розмірі 11200 грн, із яких 4000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 7200 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» 1379 грн 23 коп. судового збору та 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн 16 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко