Рішення № 140681851, 14.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"14" жовтня 2026 р.Справа № 390/2915/26Провадження № 2/390/2073/26Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Погрібній А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "Споживчий центр" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5300,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 03.01.2022 укладено кредитний договір № 03.01.2022-100004260, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2500 грн, строком на 42 дні. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у вказаному розмірі, яку позивач просить стягнути, також просить стягнути судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позову вказала, що просить розглядати справу без участі представника ТОВ "Споживчий центр" та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву нею не подано.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Суд установив, що 03.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03.01.2022-100004260, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2500,00 грн, строком на 42 дні, процентна ставка «Економ» 2% в день, стандартна процентна ставка 3% в день. Відповідачкою договір підписаний одноразовим ідентифікатором G247.'Під час укладення договору відповідачка пройшла ідентифікацію з використанням Системи BankID Національного банку України, абонентом якої ТОВ «Споживчий центр» є з 26.10.2020.

Згідно з квитанцією (ID операції 1873324379) від 03.01.2022 на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 перераховано 2500,00 грн, призначення платежу: Видача за договором №03.01.2022-100004260. Переказ здійснено із застосуванням інтернет-еквайрингу в системі LiqPay на підставі договору про надання послуг в системі LiqPay № 4507 від 01.11.2020, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр».

Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 03.01.2022-100004260 від 03.01.2022 станом на 01.09.2026 складає 5300,00 грн, з яких: 2500,00 грн - основний борг; 2800,00 грн проценти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.'), P('Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Цим Законом визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.' Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути виниклу заборгованість у розмірі 5300,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно відшкодування позивачу витрат на поштове відправлення позовної заяви відповідачу, суд зазначає, що будь-які судові витрати, у тому числі поштові, компенсуються лише за умови доведення їх реальності, необхідності та розумності. Такий підхід міститься постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Позивач долучив до позову квитанцію про направлення ОСОБА_1 рекомендованого відправлення, проте підтвердженням витрат на поштовий зв`язок є розрахунковий документ (касовий чек або інший фінансовий документ). Сам опис вкладення без чека не підтверджує понесення поштових витрат. Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.

Крім того, перевіркою статусу доставки відправлення, про яке вказує позивач, встановлено, що воно з 23.06.2026 перебуває в стані відправлення, тому з огляду на беззмінну тривалість виникають сумніви у реальності надання цієї послуги позивачу.

Таким чином, витрати позивача у розмірі 116,58 грн на поштове пересилання відповідачу позовної заяви відшкодуванню не підлягають, через недоведеність цих витрат.

Представник позивача у позовній заяві повідомила, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 246 ЦПК України), тому питання про розподіл цих витрат суд вирішує окремо в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст. 207, 525-527, 530, 633, 634, 639, 1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 246, 258-259, 263-265, 268, 270, 280-282 ЦПК України, суд'),

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за договором № 03.01.2022-100004260 від 03.01.2022 в сумі 5300,00 грн, з яких: 2500,00 грн основний борг; 2800,00 грн проценти.

Вимоги щодо стягнення понесених судових витрат задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" відшкодування судового збору у сімі 2662,40 грн. У задоволенні відшкодування решти судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.А.Бойко