Рішення № 140681677, 16.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 759/15264/26

Провадження № 2/346/3346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 р.м. КоломияКоломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

03.06.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.09.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 93335101, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами кредитного договору, відповідач отримав 3 000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом. ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 200 гривень, з яких: 3 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7 200,00 гривень - заборгованість за відсотками.

01.09.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» і ТОВ «Фінансова компанія «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 93335101 ВІД 11.09.2021 року.

Таким чином, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Позика» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 93335101 від 11.09.2021 року в розмірі 10 200,00 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 гривень.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Фраківської області від 07.08.2026 року по даній справі відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористаласяю

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, 11.09.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 11.09.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 93335101в електронній формі.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Товариство надає кредит клієнту в розмірі 3 000,00 гривень, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку в розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та в межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта.

При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п. 3.2. цього Договору.

Відповідно до п.3.2.1. протягом пільгового періоду 30 календарних днів діє пільгова процентна ставка 2%, відповідно до п. 3.2.2. протягом стандартного періоду 60 днів діє стандартна ставка 3%.

Згідно пункту 4.2 Договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 20.11.2021 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Відповідно до пункту 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 10.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим Договором.

Пунктами 13.1-13.3 Договору визначено, що цей Договір є електронним договором у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу.

Цей Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України «Про електронну комерцію».

Оскільки цей Договір укладено (підписано) із дотриманням порядку, передбаченого Законом України «Про електронну комерцію», цей Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом установлено, що кредитний договір № 93335101 від 11.09.2021 року разом з додатком № 1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 622300.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір № 63102637 від 22.08.2021 року не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року по справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року по справі № 757/40395/20-ц.

Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 засвідчила, що вона погодилася на отримання грошових коштів (кредиту) саме на умовах, що визначені в договорі про надання фінансового кредиту № 93335101 від 11.09.2021 року. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів (кредиту), а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Таким чином, договір про надання фінансового кредиту №93335101 від 11.09.2021 року укладено між сторонами відповідно до ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кошти в розмірі 3 000,00 гривень, які 11.09.2021 року були перераховані ТОВ «Українські Платіжні Рішення» на карту № НОМЕР_1 (а.с.38).

01 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» і ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01.

На виконання умов договору факторингу № 01092025/01 ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» і ТОВ «Фінансова компанія «Позика» підписали Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог від 01.09.2025 року.

Згідно Витягу з Реєстру прав вимог до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 93335101 від 11.09.2021 року в розмірі 10 200 гривень, з яких: 3 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7 200,00 гривень - заборгованість за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості, за ОСОБА_2 рахується заборгованість у розмірі 10 200 гривень, з яких: 3 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7 200,00 гривень - заборгованість за відсотками.

На день розгляду справи в суді заборгованість не погашена, розмір такої заборгованості відповідачем не спростований. Відповідач не довела та не спростувала обставини, на які посилається позивач у своєму позові.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частин 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач отримала кредитні кошти та взяла на себе обов`язки по виконанню кредитного договору № 93335101 від 11.09.2021 року, які на даний час не виконала, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика» необхідно стягнути заборгованість у розмірі 10 200,00 гривень, з яких: 3 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7 200,00 гривень - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями частин 1-3 ст. 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, надано договір про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 року, акт надання послуг від 08.05.2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 08.05.2026 року.

З даних документів вбачається, що сума наданих позивачу послуг адвокатом Горобей Р.Г. становить 5 500,00 гривень.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене вище, а також складність справи, обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в розмірі 4 000,00 гривень, що відповідатиме критеріям розуміності та праведливості.

Керуючись статтями 12, 133, 137, 141, 268, 280-289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 93335101 від 11.09.2021 року в розмірі 10 200,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», адреса: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, 07406, ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:Сольський В. В.