Рішення № 140681541, 16.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1498/26

Провадження №2/338/1305/26

16 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Битківського Л.М., за участю секретаря судового засідання Мимитюк А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1611-9755 від 11 жовтня 2025 року в розмірі 20580 грн., із яких 5000грн. основний борг, 12330 грн. проценти за користування кредитом, 2500грн. проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, 750 грн. комісія за видачу кредиту, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що сторони за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця уклали електронний кредитний договір, на виконання якого відповідачу надано 5000 грн. Позичальник не виконав установлених договором обов`язків зі сплати процентів, комісії та повернення кредиту. Позивач надав розрахунок заборгованості станом на 08 липня 2026 року та послався на направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позов, заяв і клопотань, у тому числі заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав.

За наявності умов, визначених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд здійснює заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

11 жовтня 2025 року о 14 год 55 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1611-9755 продукту «MiniCredos». Відповідно до пунктів 2.2, 4.1, 4.6 договору кредитодавець надає позичальнику 5000 грн. шляхом безготівкового переказу на зазначений ним електронний платіжний засіб, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити передбачені договором платежі.

Договір містить персональні дані відповідача, його контактні дані та номер платіжної картки НОМЕР_1 . У розділі 13 зазначено електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 . Пунктом 3.5 передбачено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника через систему BankID НБУ.

За ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом прийняття пропозиції та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ст. 207, 639 ЦК України волевиявлення сторін може бути зафіксовано в електронному документі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за домовленістю сторін, відповідає письмовій формі. Ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» допускає укладення договору про споживчий кредит у формі електронного документа.

Надання кредиту підтверджується довідкою позивача про перерахування коштів та листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 08 липня 2026 року. З останнього вбачається, що платіжна операція № 1689931227 на суму 5000 грн. виконана 11 жовтня 2025 року о 14 год 56 хв. на картку, реквізити якої узгоджуються з договором. Призначення платежу містить посилання на договір № 1611-9755 від 11 жовтня 2025 року, прізвище, ім`я, по батькові та РНОКПП відповідача. Отже, сукупність доказів підтверджує укладення договору і надання відповідачу кредитних коштів.

Згідно зі статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк; договір є обов`язковим для сторін. За статтею 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Статті 1048, 1049 ЦК України визначають право кредитодавця на одержання погоджених процентів та обов`язок позичальника повернути одержані кошти у строк і в порядку, встановлені договором.

Пунктом 4.14 договору визначено строк кредитування 365 календарних днів і дату повернення кредиту 10 жовтня 2026 року. За пунктом 5.1 позичальник зобов`язаний повернути кредит в останній календарний день строку кредитування. Станом на 10 жовтня 2026 року кредит відповідачем не повернуто. На час ухвалення рішення погоджений сторонами строк виконання зобов`язання сплив, а доказів його виконання суду не надано. Тому вимога про стягнення 5000 грн. основного боргу є обґрунтованою.

Вимога про дострокове повернення кредиту датована 10 липня 2026 року, а доданий список поштових відправлень підтверджує її відправлення 16 липня 2026 року. Водночас доказів дати одержання вимоги відповідачем матеріали не містять. Частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає тридцятиденний строк виконання вимоги, що обчислюється з дня одержання повідомлення. Саме направлення листа не доводить настання цього строку. Однак така недоведеність не перешкоджає стягненню основного боргу в цій справі, оскільки на час ухвалення рішення настав первісно погоджений договором строк повернення кредиту. Підставою стягнення є невиконання зобов`язання після 10 жовтня 2026 року.

Пунктом 4.8 договору визначено базовий період сплати процентів тривалістю 30 календарних днів. За пунктом 4.9 проценти та комісія підлягають сплаті не пізніше останніх днів відповідних базових періодів. Ці умови визначають періодичність платежів і не змінюють погодженого 365-денного строку кредитування. Перехід до наступного базового періоду не є продовженням строку кредитування та не потребує укладення додаткової угоди про пролонгацію.

Відповідно до пункту 4.10 договору проценти нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за ставкою 1 % за кожен день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день починаючи зі 181-го дня і до закінчення строку кредитування або фактичного повернення кредиту, залежно від того, яка дата настане раніше.

Розрахунок заборгованості підтверджує нарахування за період із 11 жовтня 2025 року до 08 квітня 2026 року включно 9000 грн. процентів (5000грн ? 1,00 % ? 180 днів), а за період із 09 квітня до 07 липня 2026 року включно - 3330 грн. (5000 грн. ? 0,74 % ? 90 днів). Загальна сума становить 12330 грн. За 08 липня 2026 року проценти в розрахунку не нараховані. Погашення кредиту та процентів у розрахунку не відображено, доказів відповідних платежів немає.

Заявлені проценти нараховані за 270 днів у межах погодженого строку кредитування. Строки їх сплати настали відповідно до умов про базові періоди. Суд розглядає вимоги в межах заявленої суми та не збільшує їх за рахунок можливих нарахувань за наступні періоди до 10 жовтня 2026 року.

При перевірці дотримання статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» суд розрізняє ставку нарахування договірних процентів та денну процентну ставку, визначену через співвідношення загальних витрат за кредитом, загального розміру кредиту і строку кредитування. На час укладення договору максимальний розмір денної процентної ставки становив 1%. За пунктами 4.17, 4.18 договору загальні витрати становлять 16746,17 грн, а денна процентна ставка - 0,918 %. Сам по собі розмір реальної річної процентної ставки не свідчить про порушення зазначеного обмеження.

Пунктом 4.11 договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від наданих коштів, тобто 750 грн. У пункті 1.1 її визначено як складову плати за надання та користування кредитом, а в пункті 4.18 включено до загальних витрат за споживчим кредитом. Правова природа, розмір і порядок нарахування комісії визначені договором; кредит фактично надано. За наявними доказами підстав для відмови у стягненні погодженої одноразової комісії суд не встановив.

Іншу правову природу мають 2500 грн, заявлені як три проценти річних за статтею 625 ЦК України. Пунктом 8.2 договору передбачено їх нарахування саме в разі прострочення виконання грошового зобов`язання. За розрахунком ці платежі нараховувалися починаючи з 10 листопада 2025 року по 100 грн. на день до досягнення загальної суми 2500 грн. Отже, вони є мірою відповідальності за порушення зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Нарахування заявлених 2500 грн. здійснено під час дії воєнного стану. Погодження сторонами іншого розміру процентів річних не усуває встановленого законом звільнення від відповідальності. Тому у цій частині позову слід відмовити. Вказане звільнення не поширюється на звичайні договірні проценти та комісію за надання кредиту.

Таким чином, досліджені документи підтверджують заборгованість у розмірі 18080 грн, із яких 5000грн. - основний борг, 12330 грн. - проценти за користування кредитом, 750 грн. комісія.

За ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Платіжною інструкцією № 66687 від 12 серпня 2026 року підтверджено сплату позивачем 2662,40 грн. судового збору. Оскільки задоволено вимоги на 18080грн. із заявлених 20580,00 грн, з відповідача підлягає стягненню 2338,98 грн. судового збору (2662,40 грн ? 18 080,00 грн ? 20 580,00 грн).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 259, 263265, 280282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1611-9755 від 11 жовтня 2025 року в розмірі 18080 (вісімнадцять тисяч вісімдесят) грн., із яких 5000 грн. основний борг, 12330 грн. проценти за користування кредитом, 750грн. - комісія за видачу кредиту.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) гривень 98 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів. Оскільки справу розглянуто за відсутності всіх учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Битківський