Ухвала суду № 140680263, 16.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/4999/12

Провадження № 4-с/357/45/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 у місті Біла Церква Київської області скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на бездіяльність державного виконавця та скасування арешту, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2026 року представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Каракой Т.В. звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та скасування арешту, заінтересовані особі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила: визнати бездіяльність Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , - неправомірною; скасувати арешт, накладений на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), який накладений постановою про арешт майна боржника серія та номер б/н, виданий 18.01.2013, видавник: головний державний виконавець Сівак В.О., вид обтяження - арешт нерухомого мана; орган державної влади, обтяжувач : Міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, код ЄДРПОУ - 34846021, адреса: м. Б.Церква, бульв. 50-річчя Перемоги, будинок. 94.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_2 , про що свідчить Інформація з ДРПП № 474201178 від 24.04.2026р. У квітні 2026 року скаржник звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського міського ноотаріального округу Деруна А.А. з метою здійснити відчуження належного йому будинку на користь своєї доньки - ОСОБА_2 . Згідно з інформацією з ДРПП від 24.04.2026р. наявний запис про державну реєстрацію обтяження майна скаржника, а саме: номер запису - 33999787, дата та час державної реєстрації - 05.02.2013р., зроблений державним реєстратором Шерстюк Альоною Олександрівною, Сквирська міська рада; підставою для реєстрації стала постанова про арешт майна боржника, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2013р. головним державним виконавцем Сівак В.О.; вид обтяження - арешт нерухомого мана; орган державної влади, обтяжувач : Міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, код ЄДРПОУ - 34846021, адреса: м. Б.Церква, бульв. 50-річчя Перемоги, будинок. 94. Скаржник звернувся до Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області, яким 07.05.2026р. надано відповідь за № 131995 про те, що «до заяви від 24.04.2026р. про арешту з майна ОСОБА_1 …не додано документів, які б надавали правові підстави для винесення постанови про зняття арешту з арешту з майна ОСОБА_1 ». Вважаючи відповідь відділу ДВС неповною, скаржник повторно звернувся із заявою/запистом для отримання інформації про підстави накладення арешту та можливості його зняття. Листом від 13.07.2026р. № 174048 Білоцерківським відділом ДВС у Білоцерківському районі повідомлено, що «Віповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувало виконавче провадження № 36060248 у Білоцерківському міському відділі ДВС ГТУЮ у Київській області виконавчи лист 2/1003/1782/2012 від 18.03.2012 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» борг в сумі 9353,36 грн. 09.04.2014р. державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження (який діяв до 05.10.2016 № 1404-VIII) повернуто виконавчий документ стягувачеві (відсутність у боржника майна). В межах даного виконавчого провадження виносилось обтяження № 3399787 від 05.02.2013 року про накладення арешту на майно боржника згідно постанови від 18.01.2013 року.» У зазначеній відповіді від 13.07.2026р. відділ ДВС наголошує, що підстав для зняття провадження немає, а сама постанова, якою накладений арешт та документація такого завершеного виконавчого провадження, інформація про яке міститься виключно в спецрозділі Автоматизованої системи виконавчого провадження, яке діє з 2017 року, у самому Білоцерківському відділі ДВС відсутні через закінчення строків зберігання,, які становлять три роки відповідно до норм наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2016р. № 1829/5. Для з`ясування питання про наявність/відсутність правонаступника та документів щодо кредиту у справі 1003/4999/12, у якій 24.04.2012 року Білоцерківським міськрайонним судом винесено рішення про стягнення боргу за позовом ПАТ «Форум» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в сумі 9138,76 грн. за кредитним договором № 0301/07/00-КЕє, скаржник звернувся до Національного банку України. У відповідь листом від 12.08.2026р. № 14-0006/75837 Національним банком повідомлено, що «документи (справи), а саме кредитні/судові справи на ім`я ОСОБА_1 в описах архівних справ ПАТ «Банк Форум» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку не передавалися.» Крім цього, Національний банк повідомив, що 16.06.2014 р. виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК ФОРУМ з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ БАНК ФОРУМ. 22.07.2019р. Комітет Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем ухвалив рішення № 319 Про виключення відомостей про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО БАНК ФОРУМ з Державного реєстру банків у зв`язку із завершенням процедури його ліквідації (далі Рішення № 319). Станом на 11.08.2026 Державний реєстр банків містить відомості про те, що 22.07.2019р. ПАТ БАНК ФОРУМ виключено з Державного реєстру банків на підставі Рішення № 319 та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником ПАТ БАНК ФОРУМ. Таким чином, на даний час відсутня інформація про наявність особи чи органу, який правомочний надати до примусового виконання виконавчий документ у цивільній справі № 1003/4999/12, в якій був виданий виконавчий лист, що перебував у 2012 році на примусовому виконанні у Білоцерківському відділі ДВС та був повернутий стягувачу 09.04.2014р., при цьому в ході такого виконавчого провадження був накладений арешт на майно скаржника та зроблений запис № 33999787, дата та час державної реєстрації - 05.02.2013р. про реєстрацію обтяження. Тобто відсутні об`єктивні підстави як для стягнення боргу та/чи його примусового виконання. Але арешт на майно скаржника залишається діючим, як і запис про обтяження. І єдиним способом для його зняття - це звернення до суду за захистом свого порушеного права - вільно розпорядитися належним майном, зокрема, з даною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою від 25 вересня 2026 року прийнято до розгляду скаргу та призначено судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом 12.10.2026 р. за вх.№67174 отримано клопотання, в якому представник скаржника адвокат Каракой Т. В. просила розгляд справи проводити у відсутності скаржника та представника. Скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що сторони належно повідомлені про час та місце розгляду справи, враховуючи строк розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати скаргу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

В зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно з ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_3 , про що свідчить договір дарування від 10.12.1994 р., посвідчений у Білоцерківській держані нотаріальній конторі.

Згідно Інформаційної довідки № 474201178 від 24.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявний запис про державну реєстрацію обтяження майна ОСОБА_1 , а саме: номер запису - 33999787, дата та час державної реєстрації - 05.02.2013 о 10:58:47, зроблений державним реєстратором Шерстюк Альоною Олександрівною, Сквирська міська рада; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2013, видавник: головний державний виконавець Сівак В.О.; вид обтяження - арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: орган державної влади, обтяжувач: Міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, код ЄДРПОУ - 34846021, адреса: Київська обл., м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 94.

З відповіді Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27.05.2026 р. за №131995 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо зняття арешту з майна до відділу, та відділ надав відповідь про те, що до заяви від 24.04.2026 про арешту з майна ОСОБА_1 ним не додано документів, які б надавали правові підстави для винесення постанови про зняття арешту з арешту з майна ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.07.2026 р. за №174048, віповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувало виконавче провадження № 36060248 у Білоцерківському міському відділі ДВС ГТУЮ у Київській області виконавчи лист 2/1003/1782/2012 від 18.03.2012 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» борг в сумі 9353,36 грн. 09.04.2014 державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (який діяв до 05.10.2016 № 1404-VIII) повернуто виконавчий документ стягувачеві (відсутність у боржника майна). В межах даного виконавчого провадження виносилось обтяження № 3399787 від 05.02.2013 року про накладення арешту на майно боржника згідно постанови від 18.01.2013 року. Відділ наголошує, що підстав для зняття провадження немає, а сама постанова, якою накладений арешт та документація такого завершеного виконавчого провадження, інформація про яке міститься виключно в спецрозділі Автоматизованої системи виконавчого провадження, яке діє з 2017 року, у самому Білоцерківському відділі ДВС відсутні через закінчення строків зберігання,, які становлять три роки відповідно до норм наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2016р. № 1829/5.

З витягу зі спеціального розділу Автоматизованої системи виконавчого провадження від 13.07.2026 вбачається, що виконавче провадження № 36060248 було відкрито 18.01.2013 з виконання виконавчого листа від 18.07.2012 №2/1003/1782/2012, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в сумі 9353,36 грн. 09.04.2014 виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Стан виконавчого провадження «Завершено». Відомості про повторне пред`явлення виконавчого документа, поновлення строку його пред`явлення, відкриття нового виконавчого провадження або вчинення будь-яких виконавчих дій після 09.04.2014 відсутні.

Відповідно до листа від 12.08.2026 за № 14-0006/75837, Національний банк повідомив, що документи (справи), а саме кредитні/судові справи на ім`я ОСОБА_1 в описах архівних справ ПАТ «Банк Форум» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку не передавалися. Крім цього, Національний банк повідомив, що 16.06.2014 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК ФОРУМ» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ». 22.07.2019 Комітет Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем ухвалив рішення № 319 «Про виключення відомостей про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРУМ» з Державного реєстру банків» у зв`язку із завершенням процедури його ліквідації (далі Рішення № 319). Станом на 11.08.2026 Державний реєстр банків містить відомості про те, що 22.07.2019 ПАТ «БАНК ФОРУМ» виключено з Державного реєстру банків на підставі Рішення № 319 та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником ПАТ «БАНК ФОРУМ».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано законодавцем у розділі VII ЦПК України.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Схожі за змістом приписи містяться у статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 зауважувала, що виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Положеннями частин першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV передбачено два випадки, коли державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій); у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що законодавець у Законі України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII).

Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.

Враховуючи наведене, повернення виконавчого документа стягувачу, за загальним правилом, не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).

У ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року зазначено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Тобто, дана норма визначає скасування арешту у разі повернення виконавчого документу до суду, а не повернення виконавчого документу стягувачу. Такі випадки повернення не є тотожними та мають різні наслідки. І в даному випадку виконавчий лист повернутий стягувачеві, а не до суду.

Разом з тим арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII).

Частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у справі № 766/8488/24 (провадження № 61-12588св25) за скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, аналізуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11, колегія суддів зауважила, що:

«Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, проте лише протягом строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Водночас, згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»№ 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи, які були видані до набрання чинності цим Законом (тобто до 5 жовтня 2016 року), пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (тобто подовжені до 3 років).

Оскільки стягувач - ПАТ «Банк Форум» - ліквідовано 22.07.2019р. та виключено з Державного реєстру банків, тому не лише строк пред`явлення виконавчого документа, а й власне стягувач чи його правонаступник відсутні.

Крім того, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року в справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009, від 10 грудня 2025 року в справі № 202/5715/24, від 01 квітня 2026 року в справі № 711/6615/24 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Такі ж висновки наведені в постановах Верховного Суду від 30 квітня 2025 року в справі № 753/12589/23, від 26 липня 2024 року в справі № 761/687/14, від 07 липня 2021 року в справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року в справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року в справі № 645/6694/15-ц, від 26 січня 2022 року в справі № 127/1541/14-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц.

У цій справі суд враховує, що з моменту завершення виконавчого провадження минуло більше 12 років, матеріали справи не містять відомостей про те, що стягувач або його правонаступники повторно пред`являли вказаний виконавчий лист до виконання.

У справі відсутні докази існування правових підстав для застосування обтяження майна ОСОБА_1 і не доведено існування виконавчих проваджень, для забезпечення виконання яких можливо використати відповідне обтяження спірного майна боржника.

У постанові від 03 червня 2026 року у справі № 932/5808/25 (провадження № 61 233св26, ЄДРСР № 137262902) Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що арешт майна боржника є похідним заходом примусового виконання судового рішення, який не може існувати автономно і безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження або реальної можливості виконання рішення. Збереження арешту протягом тривалого часу після завершення провадження, за умови спливу строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Верховний Суд також зазначив, що відповідальним за належне оформлення або скасування обтяження є орган ДВС, який є правонаступником органу, державний виконавець якого наклав арешт, незалежно від подальшої передачі чи знищення матеріалів провадження. Відсутність у такого органу відкритого виконавчого провадження сама по собі не звільняє його від обов`язку усунути безпідставне обтяження

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін. Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що не зняття відділом ДВС арешту з майна боржника є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, що порушує право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном та підлягає захисту, шляхом зобов`язати скасувати арешт, накладений на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), який накладений постановою про арешт майна боржника серія та номер б/н, виданий 18.01.2013, видавник: головний державний виконавець Сівак В.О., вид обтяження - арешт нерухомого мана; орган державної влади, обтяжувач : Міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, код ЄДРПОУ - 34846021, адреса: м. Б.Церква, бульв. 50-річчя Перемоги, будинок. 94.)

Керуючись ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на бездіяльність державного виконавця та скасування арешту, - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у незнятті арешту з майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), накладений постановою про арешт майна боржника серія та номер б/н, виданий 18.01.2013, видавник: головний державний виконавець Сівак В.О., вид обтяження - арешт нерухомого мана; орган державної влади, обтяжувач : Міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, код ЄДРПОУ - 34846021, адреса: м. Б.Церква, бульв. 50-річчя Перемоги, будинок. 94.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скаржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; ЄДРПОУ: 21708016.

Особа, дії якої оскаржуються: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд. 94; ЄДРПОУ: 34846037.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16.10.2026.

Суддя Б. І. Кошель