Рішення № 1406787, 10.04.2007, Зміївський районний суд Харківської області

№2-16/2007 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2007 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді: Шабельнікова С.К.

при секретарі: Павліченко Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до акціонерного товариства закритого типу "Маяк" про стягнення заборгованості по заробітній платі та генерального директора акціонерного товариства закритого типу "Маяк" Муштая Івана Степановича про відшкодування моральної шкоди, третя особа: Харківська державна інспекція охорони праці у газовій та хімічній промисловості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТЗТ "Маяк" про стягнення заборгованості по заробітній платі та генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштая І.С про відшкодування моральної шкоди.

13 листопада 2006 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, надавши уточнену позовну заяву, в якій в вказав, що перебував у трудових правовідносинах з АТЗТ "Маяк" з 4 лютого 2002 року. З 1 грудня 2003 року виконував роботу за професією електрозварювальника ручної зварки. 1 серпня 2004 року йому присвоєна суміжна професія - зварювальник на автоматичних та на полу автоматичних машинах 4-го розряду. 31 грудня 2004 року в зв'язку з скороченням штату робітників з займаної посади звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Середня заробітна плата, яку він отримував, складала 1958 грн. 01 коп. В зв'язку з проведеною перевіркою начальником Харківської інспекції державного нагляду в газовій та хімічній промисловості Байцур О.Ю., на підставі припису №116 про призупинення експлуатації об'єкту, наказом генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштай І.С. №А-313 від 28 серпня 2004 року зварювальні роботи на стаціонарних зварювальних постах цеху №4 з 1 вересня 2004 року -зупинені /п. З наказу/ та згідно п. 5 цього наказу оголошені дні простою з 1 вересня 2004 року. 6 вересня 2004 року наказом №А-331 генерального директора АТЗТ "Маяк" пункти 3,5 наказу №А-313 від 28 серпня 2004 року - скасовані. Також зазначив, що він здійснював зварювання котлів в цеху №4 на зварювальному посту, де його місце не було належним чином обладнане світлом, було відсутнє спеціальне місце для прийому харчування, вмивальник та ін. Цех виглядав як закрите приміщення, в якому відсутня вентиляція. Про початок простою його було повідомлено наказом від 28 серпня 2004 року, який було розміщено на воротах цеху №4 та повідомлено начальником цеху ОСОБА_3 7 вересня 2004 року наказу про закінчення простою не було, вимоги п. 5 наказу Генерального директора АТЗТ "Маяк" №А-313 від 28 серпня 2004 року, як він вважав, виконані не були, в зв'язку з чим, не маючи належним чином оформленого дозволу на початок роботи, відповідно до ст. 7 ЗУ "Про охорону праці" від 16 травня 1995 року, він роботу не розпочав. 8 вересня 2004 року звернувся з заявою до територіального комітету України з нагляду за охороною праці в Харківській області. З аналогічною заявою 13 вересня 2004 року звернувся до територіальної державної інспекції праці в Харківській області. Вважав,

2

що в порушення вимог ст. 51 КЗпП України, на підприємстві мали місце факти встановлення більшої тривалості робочого часу /більше 36 годин на тиждень/, притягнення до понаднормової праці та роботи у вихідні дні здійснювалося з порушенням ст.ст. 62, 71 КЗпП України і перебільшувало норми, а оплата у подвійному розмірі не здійснювалася. З 1 вересня 2004 року він не отримав заробітну плату, а також не отримав плату за час вимушеного простою. Вважав, що діями генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштай І.С., який є відповідальним за здійснення керівництвом підприємством, йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась в позбавленні його можливості матеріально забезпечувати сім'ю, а крім того, він був позбавлений можливості вести нормальний спосіб життя. Просив стягнути з АТЗТ "Маяк" на його користь невиплачену заробітну плату за надурочні години в розмірі 2616 грн. 92 коп., за неотриманні надурочні години за 36-ти годинний робочий тиждень в розмірі 2414 грн. 78 коп. за час роботи в період з 2002 року по 2004 рік., а також за час простою з жовтня по грудень 2004 року включно в розмірі 7476 грн. 04 коп., за затримку розрахунку в розмірі 33286 грн. 17 коп. за період з 1 січня 2005 року по червень 2006 року, а всього 40275 грн. 88 коп. Крім того, просив стягнути з генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштая І.С 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідачів акціонерного товариства закритого типу "Маяк" та генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштая І.С - Муштай О.І. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі не визнав, вважав його необґрунтованим, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів в підтвердження висунутих позовних вимог.

Представник відповідача генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштая І.С. - Булижин І.В. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - не визнав, вважав його необґрунтованим, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів в підтвердження висунутих позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах та просив стягнути з АТЗТ "Маяк" на його користь невиплачену заробітну плату за надурочні години в розмірі 2616 грн. 92 коп., за неотриманні надурочні години за 36-ти годинний робочий тиждень в розмірі 2414 грн. 78 коп. за час роботи в період з 2002 року по 2004 рік., а також за час простою з жовтня по грудень 2004 року включно в розмірі 7476 грн. 04 коп., за затримку розрахунку в розмірі 33286 грн. 17 коп. за період з 1 січня 2005 року по червень 2006 року, а всього 40275 грн. 88 коп. Крім того, просив стягнути з генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштая І.С. 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Представник третьої особи Харківської державної інспекції охорони праці у газовій та хімічній промисловості в судове засідання не з'явився. Від начальника ХДІОПГ та ХП до канцелярії суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що експлуатація зварювальної дільниці цеху №4 АТЗТ "Маяк" була зупинена 1 вересня 2004 року на вимогу Харківської державної інспекції охорони праці у газовій та хімічній промисловості, оскільки на підприємстві виявлені деякі порушення законодавства в сфері охорони праці, але під час проведення перевірки не була проведена інструментальна експертиза виробничої зони, що не давало на той момент безумовних підстав для закриття об'єкту. Оскільки дострокове припинення виробничого процесу на АТЗТ "Маяк" могло б спричинити негативні соціальні наслідки для підприємства та його робітників, такі як: зрив виробничої програми, невиконання зобов'язань, затримка по виплаті заробітної плати робітникам, невиплата обов'язкових платежів до Державного бюджету, а як наслідок - банкрутство підприємства та звільнення працівників, то за таких обставин рішення керівництва АТЗТ "Маяк" про поновлення роботи цеху №4 6 вересня 2004 року вважає доцільним і обґрунтованим.

Судом встановлено та підтверджується наявними в справі доказами, що: ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у мале підприємство "Маяк" згідно наказу №23 від 4 лютого 2002 року на посаду електрозварювальника ручної зварки 5-го розряду і перебував у трудових правовідносинах з АТЗТ "Маяк" до 31 грудня 2004 року.

3

31 грудня 2004 року з займаної посади звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу №А-487 від 31 грудня 2004 року за скороченням штату і відмовою від переводу на іншу роботу, /т. 1 а.с. 211/.

1 серпня 2004 року ОСОБА_1 присвоєна суміжна професія - зварювальник на автоматичних та на полу автоматичних машинах 4-го розряду, /т. 1 а.с. 14-16/.

Згідно наказу генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштай І.С. №А-313 від 28 серпня 2004 року зварювальні роботи на стаціонарних зварювальних постах цеху №4 з 1 вересня 2004 року - зупинені /п. З наказу/ та згідно п. 5 цього наказу оголошені дні простою з 1 вересня 2004 року.

6 вересня 2004 року наказом №А-331 від 6 вересня 2004 року генерального директора АТЗТ "Маяк" п.п. 3,5 наказу №А-313 від 28 серпня 2004 року - скасовані.

Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з АТЗТ "Маяк" на його користь невиплаченої заробітної плати за надурочні години при 40-годинному робочому тижні за 2002-2004 рік в розмірі 2616 грн. 92 коп. є необґрунтованими в зв'язку з наступним:

Встановлено, не оспорюється сторонами і їх представниками, що позивач ОСОБА_1 під час перебування у трудових правовідносинах з АТЗТ "Маяк" працював електрозварювальником при 40-годинному робочому тижні, а також те, що на підприємстві відсутня профспілкова організація.

Відповідно до ст. 62 ч. 1 КЗпП України, надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).

Відповідно до ст. 62 ч. 2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КЗпП України, робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Позивач ОСОБА_1 ґрунтує свої вимоги на підставі розрахунково-платіжних відомостей, які не є первинним документом обліку використання робочого часу, оскільки призначені для визначення нарахованої заробітної плати, а первинним документом відповідно до наказу Міністерства статистики №253 від 9 жовтня 1995 року "Про затвердження типових форм первинного обліку" є табель обліку використання робочого часу. /т. 2 а.с. 156-158/

Табелі обліку використання робочого часу за 2002 рік на АТЗТ «Маяк» були знищені відповідно до наказу Головного архівного управління при КМУ №41 від 20 липня 1998 року /т. 2 а.с. 156-158/ у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується актами про виділення до знищення документів та протоколами засідань експертної комісії /т. 2 а.с. 11-13/, отже на час розгляду справи неможливо достеменно встановити наявність фактів, пов'язаних з роботою позивача понаднормово протягом 2002 року.

Посилання позивача ОСОБА_1 на листи Міністерства праці є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 1.4 наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", у цьому порядку під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

4

Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Позовні вимоги стосовно стягнення заробітної плати при 40-годинному робочому тижні за робочий час, відпрацьований понаднормово за термін з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з письмової заяви позивача та його пояснень, наданих в судовому засіданні, він вважає, що адміністрація АТЗТ "Маяк" розрахувалась в повному обсязі по заробітній платі взагалі за ці роки за роботу у вихідні дні, а оплата проведена в подвійному розмірі, в зв'язку з чим він не має претензій до адміністрації /т. 2 а.с. 247/. Цю обставину представники відповідачів також не оспорювали.

Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення невиплаченої заробітної плати за надурочні години перепрацьовані позивачем, який вважає, що повинен був працювати з урахуванням шкідливих умов праці 36 годин на тиждень, за період 2002-2004 роки в сумі 2414 грн. 78 коп. є необґрунтованими, оскільки:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП України, скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КЗпП України, перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством».

Відповідно до Постанови КМУ від 21 лютого 2001 року за №163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» розділу 36 «Газо-електрозварювальні роботи» право на скорочену тривалість робочого тижня (36 годин) мають: «Електрозварник на автоматичних машинах, електрозварник на напівавтоматичних машинах, електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник, зайняті на: роботах у закритих місткостях (котлах, резервуарах, баках, відсіках, трюмах); роботах з високо марганцевистими сталями та титаном; постійній роботі зварюванням освинцьованих деталей».

З належним чином завіреної копії листа Міністерства праці та соціальної політики України №010-132 від 27 квітня 2005 року за підписом Головного державного експерта умов праці С.Рябоконь, вбачається, що державна експертиза умов праці України розглянула звернення адміністрації АТЗТ "Маяк", внаслідок чого повідомляє, що скорочена тривалість робочого тижня встановлюється відповідно до Переліку виробництв, цехів, професій, посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №163. Розділом "Газо-, електрозварювальні роботи" передбачені електрозварники на напівавтоматичних машинах, зайняті на: роботах у закритих місткостях /котлах, резервуарах, баках, відсіках, трюмах/; роботах з високо марганцевими сталями та титаном; постійній роботі зі зварюванням освинцьованих деталей, /т. 1 а.с. 216/.

В судовому засіданні позивач не оспорював, що він не виконував роботи з високо марганцевистими сталями та титаном; постійну роботу зварюванням освинцьованих деталей.

Посилання позивача на той факт, що він виконував свої трудові обов'язки в закритому приміщенні, а саме в закритій місткості - котлі є необґрунтованим, оскільки будівля цеху не може бути визнана "закритою місткістю", а також апарати опалювальні, тобто їх моделі АОГВ 100Е та АОТГ-50, які за своїми розмірами є найбільшими з тих, що зварював на підприємстві позивач ОСОБА_1, фактично не дозволяють визнати їх закритими місткостями, так як по висоті вони досягають не більш 1 м. 30 см., по глибині -73 см., ширині - 64 см. Враховуючи ці розмірі апаратів опалювальних у зібраному стані, суд ставиться критично до пояснень позивача щодо факту його знаходження при їх виготовленні та збиранні як в закритій місткості, оскільки позивач не заперечував, а

 5

представники відповідачів в своїх поясненнях в судовому засіданні наполягали, що при зварюванні апаратів, його робота полягала у зварюванні окремих складових частин цього апарату, а не зварюванні самої місткості. Окрім того, апарат опалювальний АОТГ-50 має в своєму корпусі 2 отвори, на які встановлюються дверцята лише після зборки апарату при його випробуванні.

Як вбачається з пояснень представників відповідачів, які вони дали в судовому засіданні, роботи, які дають право на скорочену тривалість робочого тижня для електрозварників на автоматичних та напівавтоматичних машинах на АТЗТ «Маяк» не виконувались і не виконуються, що підтверджується Технічними умовами ТУ21189935-94 від 10 березня 1994 року /т. 1 а.с. 173/ та повідомленням №5 до них від 2001 року /т.1 а.с. 179-183/, в яких зазначено, що на підприємстві вироблялися апарати опалювальні, а не котли, як стверджує позивач. Крім того, зазначили, що сертифікат відповідності №012088 від 31 липня 2002 року /т.1 а.с.174-175/, також це підтверджує, оскільки він виданий АТЗТ "Маяк" на апарати опалювальні АОГВ-100, а не на котли. Крім того, позивач виконував зварювальні роботи не кінцевого продукту, а лише його складової - топки і при цьому не знаходився в закритій місткості.

Також суд оцінює критично пояснення позивача ОСОБА_1, з урахуванням його фізіологічних розмірів тіла, конструктивних особливостей виготовляємих ним апаратів опалювальних, наявності спецодягу та спеціального зварювального обладнання, яке застосовувалось при цьому /т. 2 а.с. 204-206/, - про можливість його знаходження в момент зварювання в закритій місткості, а саме в апараті опалювальному.

Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з АТЗТ "Маяк" на його користь заробітної плати за час простою з жовтня по грудень 2004 року включно в розмірі 7476 грн. 04 коп. - є необґрунтованими, в зв'язку з наступним:

З належним чином завіреної копії акту перевірки Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю /Держнаглядпраці/ територіальної державної інспекції праці у Харківській області №1629 від 7 липня 2005 року за підписом начальника відділу, державним інспектором праці Миненко Г.А., яка проводилась за вимогою прокуратури Зміївського району Харківської області за зверненням ОСОБА_2, вбачається, що оплата часу за період простою проведена АТЗТ „Маяк" у відповідності до ст.113 КЗпП України в повному обсязі, /т.1 а.с.213-214/

Підставою для оплати простою був наказ №А-313 від 28 серпня 2004 року /т. 1 а.с. 8/, відповідний запис у табелі обліку використання робочого часу за вересень 2004 року /т.1 а.с. 192/, який зроблений на підставі листків обліку простоїв за формою П-16 /т.1 а.с. 198-200/. Згідно цих документів проведено оплату за період знаходження позивача у простої, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за вересень 2004 року. /т. 2 а.с. 152-153/, платіжною відомістю за вересень 2004 року /т. 1 а.с. 219/. Порядок обліку простою було проведено у відповідністю з наказом Міністерства статистики України "Про порядок затвердження типових форм первинного обліку" №253 від 9 жовтня 1995 року. /т.2а.с.156-158/.

Посилання позивача на той факт, що він вважає наказ №331 від 6 вересня 2004 року адміністрації АТЗТ "Маяк" про припинення простою незаконним є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з його пояснень, він не звертався до суду з приводу його оскарження, а з 6 вересня 2004 року позивач приступив до виконання своїх трудових обов'язків, відпрацював робочу зміну, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за вересень 2004 року /т. 1 а.с. 192/, показаннями свідківОСОБА_3 /т.1 а.с.120/, ОСОБА_4 /т.1 а.с. 143,144/, ОСОБА_5 /т.1 а.с 145/ та його поясненнями особисто /т.1 а.с. 93,98/. Окрім того, як вбачається з письмових пояснень начальника Харківської державної інспекції охорони праці у газовій та хімічній промисловості Байцур О.Ю., яка притягнута до участі в справі в якості третьої особи на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, експлуатація зварювальної дільниці цеху №4 АТЗТ "Маяк" була зупинена 1 вересня 2004 року на вимогу Харківської державної інспекції охорони праці у газовій та хімічній промисловості, через те, що на

6

підприємстві виявлені деякі порушення законодавства в сфері охорони праці, але під час проведення перевірки не була проведена інструментальна експертиза виробничої зони, що не давало на той момент безумовних підстав для закриття об'єкту. Оскільки дострокове припинення виробничого процесу на АТЗТ "Маяк" могло б спричинити негативні соціальні наслідки для підприємства та його робітників, такі як: зрив виробничої програми, невиконання зобов'язань, затримка по виплаті заробітної плати робітникам, невиплата обов'язкових платежів до Державного бюджету, а як наслідок -банкрутство підприємства та звільнення працівників, то за таких обставин рішення керівництва АТЗТ "Маяк" про поновлення цеху №4 від 6 вересня 2004 року є доцільним і обґрунтованим /т. 2 а.с. 130/.

Твердження позивача про те, що він повинен бути ознайомлений з наказом про початок роботи особисто є безпідставними, оскільки наказом Міністерства статистики №253 від 9 жовтня 1995 року передбачено ознайомлення робітників підприємства особисто та під розпис лише з наказами по прийому, звільненню, переводу та відпусткою.

Посилання позивача на той факт, що він не розпочав роботу 7 вересня 2004 року, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України "Про охорону праці" від 16 травня 1995 року він мав право відмовитися від виконання роботи - є необґрунтованим, оскільки він, не ставлячи до відома ні керівництво цеху, ні адміністрацію підприємства, порушуючи Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників АТЗТ Маяк", затверджених наказом №326 від 2 вересня 2004 року, залишив своє місце роботи, про що свідчать службові та докладні записки інспектора з кадрів /т.1 а.с.201/, начальника цеху /т. 1 а.с. 202/, та підтверджується показами свідківОСОБА_3 /т. 1 а.с. 120, 124/, ОСОБА_4 /т.1 а.с. 143/, а інших доказів в обґрунтування своїх доводів позивачем не надано.

Про існування наказу №331 від 6 вересня 2004 року про закінчення простою позивачеві було повідомлено інспектором з кадрів, про що свідчить його своєчасний вихід на роботу 6 вересня 2004 року.

Як вбачається з пояснень свідкаОСОБА_4, які він дав в судовому засіданні, 6 вересня 2004 року генеральний директор АТЗТ "Маяк" Муштай І.С. в присутності позивача, підтвердив факт існування наказу про закінчення простою №331 від 6 вересня 2004 року та продублював його /т.1 а.с. 144/.

Як вбачається з пояснень представників відповідачів, які вони дали в судовому засіданні, позивачу неодноразово було направлено листи з проханням прибути на підприємство та надати свої пояснення з приводу своєї відсутності /лист №541 від 23 вересня 2004 року /т.1 а.с. 203/, який він отримав, що підтверджується повідомленням про вручення №7000 від 23 вересня 2004 року, лист №740 від 8 грудня 2004 року /т.1 а.с. 207/. У зв'язку з відсутністю позивача на території підприємства та не надання ним відповідних пояснень з цього приводу, бухгалтерія підприємства не мала підстав проводити нарахування заробітної плати або плати за період не виходу позивача на роботу, оскільки в табелях обліку робочого часу ставилися пропуски за невідомих обставин, тобто прогули /т. 1 а.с. 192-195/.

Крім того, з належним чином завіреної копії акту перевірки Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю /Держнаглядпраці/ територіальної державної інспекції праці у Харківській області №1629 від 7 липня 2005 року за підписом начальника відділу, державним інспектором праці Миненко Г.А., яка проводилась за вимогою прокуратури Зміївського району Харківської області за зверненням ОСОБА_2, вбачається, що оплата часу за період простою проведена АТЗТ „Маяк" у відповідності до ст.113 КЗпП України в повному обсязі, /т. 1 а.с. 213-214/

Виходячи з наведеного вимоги позивача в цій частині необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з АТЗТ "Маяк" на його користь 33286 грн. 17 коп. за період з 1 січня 2005 року по червень 2006 року за затримку розрахунку є необґрунтованими, оскільки як вбачається з розрахунково-платіжної відомості за вересень 2004 року /т. 1 а.с. 196, т. 2 а.с. 153/, платіжної відомості про

7

перерахування заробітної плати на рахунок банківської картки позивача за вересень 2004 року /т. 1 а.с. 219/, розрахунково-платіжної відомості за грудень 2004 року /т. 1 а.с.197, т.2 а.с. 153/, платіжної відомості про перерахування заробітної плати на рахунок банківської картки позивача за грудень 2004 року /т. 1 а.с. 220/, платіжного дорученням №1173 від 30 грудня 2004 року /т.1 а.с. 212/ АТЗТ «Маяк» було вчасно здійснено розрахунок з позивачем у повній відповідності до ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, розмір відшкодування робітнику за затримку в розрахунку, у випадку, якщо спір вирішено на користь працівника, встановлює орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині нарахування та виплати заробітної плати за час простою, то не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача АТЗТ "Маяк" на підставі ст. 117 КЗпП України визначених позивачем сум за затримку розрахунку.

Вимоги позивача щодо стягнення з генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштай І.С. моральної шкоди в розмірі 20000 грн. є необґрунтованими, оскільки під час скорочення, яке проходило на підприємстві у 2004 році, відповідно до ч. З ст. 492 КЗпП України робітникам, у тому числі і позивачеві, при звільнені пропонувалося декілька спеціальностей, завдяки яким він міг би забезпечувати себе та свою сім'ю /т.1 а.с. 208, 209/. Позивач відмовився від запропонованих вакантних посад, що підтверджується його заявою /т. 1 а.с. 210/, тим самим за власною ініціативою залишив себе та свою сім'ю без стабільного заробітку. Крім того, підприємство повністю дотрималося своїх зобов'язань, виплативши позивачеві вихідну допомогу, що підтверджується наказом №487 від 31 грудня 2004 року /т. 1 а.с. 211/, розрахунково-платіжною відомістю /т.1 а.с. 197, т.2 а.с. 153/, платіжною відомістю за грудень 2004 року /т. 1 а.с. 220/, платіжним дорученням №1173 від 30 грудня 2004 року /т.1 а.с. 212/. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не перебував у правовідносинах з генеральним директором АТЗТ "Маяк" Муштай І.С, в зв'язку з чим він, як посадова особа, не може нести відповідальність за дії, які він вчиняє від імені підприємства, а крім того, відсутні правові підстави взагалі, оскільки в судовому засіданні не встановлено вини директора у спричиненні позивачеві моральної шкоди.

У відповідності зі ст. 1172 ЦК України, посадова особа юридичної особи не може бути відповідачем стосовно стягнення моральної шкоди.

Крім того, оскільки вимога позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача генерального директора АТЗТ "Маяк" Муштай І.С моральної шкоди виходить з вищезгаданих позовних вимог, які позивачем не доведені в судовому засіданні шляхом надання доказів для підтвердження своїх доводів, в зв'язку з чим зазначена вимога позивача є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки наведені ним в позовній заяві доводи не знайшли свого підтвердження в ході проведення судового розгляду, а крім того, ним не надано доказів в підтвердження висунутих позовних вимог, в зв'язку з чим ОСОБА_1 в позові до акціонерного товариства закритого типу "Маяк" про стягнення заборгованості по заробітній платі та генерального директора акціонерного товариства закритого типу "Маяк" Муштая І.С про відшкодування моральної шкоди, третя особа: Харківська державна інспекція охорони праці у газовій та хімічній промисловості належить відмовити.

Керуючись: ст.ст. 51, 62, 71, 106, 107, 113, 116, 117, 237і Кодексу законів про працю України; ст. 1172 ЦК України, п. 1.4 наказу Міністерства юстиції України від 12

8

квітня 2005 року "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", розділом 36 «Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року за №163; ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до акціонерного товариства закритого типу "Маяк" про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

ОСОБА_1 в позові до генерального директора акціонерного товариства закритого типу "Маяк" Муштая Івана Степановича про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.