Ухвала суду № 140676668, 15.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/22719/26

Провадження №2-з/523/21/26

У Х В А Л А

"15" жовтня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Попової І.С. про забезпечення позову, подану до подачі позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійним,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Попова І.С. подала до суду заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійним, в порядку ч.2 ст. 149 ЦПК України, якою просить:

- заборонити державному нотаріусу Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса Шкіренко Ніні Юріївні видавати свідоцтво на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на спадкове майно спадкодавця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- заборонити державному нотаріусу Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса Максиму Моторному видавати свідоцтво на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.10.2026 року заяву про забезпечення позову було автоматизовано розподілено на суддю Далеко К.О.

14.10.2026 року до суду надійшла заява про уточнення заяви про забезпечення позову, якою адвокат Попова І.С. повідомляє про те, що стороні позивача стало відомо, що нотаріальна справа №207/2026 закріплена за державним нотаріусом Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одеса Бойченко Оленою Василівною, тому вона просить:

- заборонити Пересипській державній нотаріальній конторі у місті Одеса (код ЄДРПОУ: 42514177) видавати свідоцтво на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на спадкове майно спадкодавця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- заборонити державному нотаріусу Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса Бойченко Олені Євгенівні видавати свідоцтво на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на спадкове майно спадкодавця - померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовано заяву тим, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті померлої залишилось спадкове майно - квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 03.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Пересипської державної нотаріальної контори м. Одеси із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . За наслідком такого звернення, Пересипською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 207/2026 (у спадковому реєстрі № 75834932). Під час усного звернення до Пересипської державної нотаріальної контори, позивач дізналась про наявність заповіту, нібито складеного ОСОБА_4 . 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 подано до Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції №1 заяву про вчинення кримінального правопорушення, в порядку ст. 214 КПК України. 14.09.2026 року на адресу Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одесі було надіслано адвокатський запит №14-3/2026 від 14.09.2026 року. Додатково було направлено адвокатський запит №14-3/2026 від 14.09.2026 року - 15.09.2026 року. 23.09.2026 року листом № 1802/01-16 від 21.09.2026 року Пересипською державною нотаріальною конторою у м. Одесі було відмовлено у наданні інформації щодо спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 . Разом із тим, телефонним дзвінком державний нотаріус повідомив про намір видати 13.10.2026 року свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю за заповітом ОСОБА_3 . Не забезпечення позову, за обставин задоволення позову, призведе до переходу права власності на спадкове майно, та унеможливить спадкування позивачем.

Сторони до суду не викликались, в порядкуч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, без виклику учасників справи.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, зокрема позивач ОСОБА_1 , зазначаючи що вона є спадкоємцем спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оспорює заповіт, ставить під сумнів достовірність підпису спадкодавця ОСОБА_4 на заповіті. 03.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини, за наслідком подачі якої Пересипською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №75834932.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).

Суд виходить із того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.09.2020 № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи предмет позову, заявлений до подачі, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову, заборонивши державному нотаріусу Пересипської державної нотаріальної контори видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд вважає недоцільним вживати заходи забезпечення способу шляхом заборони вчинення дій конкретним державним нотаріусам, із зазначенням прізвища, оскільки на дату постановлення судом даної ухвали, спадкова справа № 75834932 може бути закріплена за будь-яким державним нотаріусом Пересипської державної нотаріальної контори.

Суд виходить із того, що застосований захід забезпечення позову до вирішення справи по суті є обґрунтованим та співмірним із заявленими вимогами, спрямований на попередження недобросовісної поведінки відповідача під час розгляду судового спору, недопущення з його боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

Такі правові висновки відповідають правовим висновкам викладеним в ухвалі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 127/25378/21, а також в ухвалі Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 206/2163/23.

За викладених обставин, суд дійшов висновків, що забезпечення позову у даній справі, в наведений спосіб, не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача та можливих третіх осіб. Невжиття таких заходів може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, за винятком випадків, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України (постанова КЦС ВС від 30.05.2019 року, справа № 456/2438/17).

Інформація щодо наявності підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи вищевикладене, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову предмету позову, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153,259-260,353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Попової І.С. про забезпечення позову, подану до подачі позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійним задовольнити частково.

Заборонити державному нотаріусу Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса, за яким закріплена спадкова справа у спадковому реєстрі № 75834932, номер у нотаріуса 207/2026, видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 , на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно з дня її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала складена та підписана 15.10.2026.

Суддя: К.О. Далеко