Рішення № 140675556, 16.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11558/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №220650007648 від 07.04.2026 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 12.06.1989 по 19.09.2002, зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для призначення пенсії за віком у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 31.03.2026 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.04.2026 №22065007648 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу 30 років. Визнаний пенсійним органом страховий стаж для визначення права на пенсію за віком становить 14 років 5 місяців 24 днів.

Із тексту спірного рішення встановлено, що за результатами розгляду документів заявниці не зараховані періоди роботи згідно з довідкою №547 від 17.02.2026, оскільки наявна невідповідність прізвища згідно з паспортними даними та відсутнє по батькові, наявне скорочення ПІБ.

Зі змісту записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , судом встановлено таке:

- 20.06.1989 прийнята на роботу в СТОВ "Лан" в рільничу ланку;

- 19.09.2002 - звільнена з роботи.

Згідно з архівною довідкою №547, виданою 17.03.2026 Трудовим архівом Дунаєвецької міської ради, ОСОБА_1 дійсно працювала в колгоспі "Мир" с. Удріївці Дунаєвецького району. У довідці визначені періоди з 1989 по 2002, виконання річного мінімуму вихододнів, нарахування оплати праці.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком.

За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону №1058-IV, який для періоду звернення становить від 23 до 33 років.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Водночас, працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено можливості працівнику здійснювати контроль за правильністю ведення обліку та заповнення роботодавцем трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування до страхового стажу відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що зазначені вище записи трудової книжки позивачки містять посилання на накази про прийняття її на роботу, звільнення, відбитки печаток, підписи уповноважених осіб. Отже, трудова книжка є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії.

Що стосується посилань пенсійного органу на певні недоліки у архівних довідках, суд виходить з того, що незаповнення відповідальною особою роботодавця певної інформації/реквізиту у відповідній графі документа або заповнення її у скороченому вигляді чи з помилкою, не є законною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу, за відсутності обґрунтованих сумнівів у дійсності страхового стажу.

У суду не виникає сумнівів щодо того, що інформація, яка зазначена у згаданій вище довідці, стосується позивачки, а не іншої особи. Відповідач протилежне суду не довів і зміст довідки належними доказами не спростував.

Відтак суд вважає, що періоди роботи з 20.06.1989 по 19.09.2002 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивачки. Водночас, як вбачається зі змісту трудової книжки, у період з 13.06.1989 по 19.06.1989 позивачка не працювала, а тому підстави для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу відсутні.

Зарахований відповідачем стаж складає 14 років 5 місяців 24 днів, а зарахований за цим рішенням стаж - 13 років, 3 місяці, що в сукупності становить понад необхідних мінімальних 23.

Зважаючи на викладене вище, прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії, що ґрунтується на незарахуванні (невизнанні) частини наявного у позивачки стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки пенсійний орган не довів правомірності прийнятого рішення і доводи позивачки належними доказами не спростував, позов є обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №220650007648 від 07.04.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.06.1989 по 19.09.2002 згідно із записами трудової книжки, зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1300 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 , код ЄДРПОУ - 21910427)

Головуючий суддя І.С. Козачок