Рішення № 140674761, 16.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Справа № 480/17/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/17/25 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000042/2 від 17.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що для митного оформлення ввезеного на митну територію України вантажного сідельного тягача марки VOLVO, модель FM.460 6x2, номер шасі (VIN) НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, декларантом подано документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили відомості щодо ціни товару та складових його митної вартості. На думку позивача, будь-яких розбіжностей у поданих документах, які безпосередньо впливають на числові значення складових митної вартості товару, митним органом не встановлено.

Ухвалою від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Щодо ухвали про відкриття провадження відповідачем отримано 27.01.2025 через систему «Електронний суд»

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову. Сумська митниця зазначила, що 16.12.2024 декларантом позивача подано електронну митну декларацію №24UA805090003037U0, відповідно до якої до митного оформлення заявлено вантажний сідельний тягач VOLVO FM.460 6x2, VIN НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення.

Відповідач послався на спрацювання форм митного контролю 106-2 та 117-2, а також на те, що у комерційних документах чітко не визначено умови оплати товару та під час митного оформлення не надано банківського платіжного документа. На вимогу митного органу декларанту запропоновано надати банківські платіжні документи та висновок про вартісні характеристики транспортного засобу, однак листом від 17.12.2024 декларант повідомив про неможливість надати запитувані документи у визначений строк.

За твердженням відповідача, наявна в інформаційних ресурсах митних органів інформація свідчила про вищий рівень митної вартості подібних транспортних засобів. Як джерело цінової інформації використано митну декларацію від 19.11.2024 №UA204140/2024/11365, за якою митна вартість сідельного тягача VOLVO FM.450, 2013 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 10837 см3 та потужністю 338 kW становила 14000,00 євро. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог Митного кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.11.2024 між ФОП ОСОБА_1 як покупцем та Sondergaard Transport ApS як продавцем укладено контракт №7, предметом якого є вантажний тягач VOLVO FM.460 6x2, 2013 року виготовлення, VIN НОМЕР_1 , вартістю 8500,00 євро.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №11373 від 29.11.2024 вартість указаного транспортного засобу становить 8500,00 євро. Умовами контракту передбачено можливість здійснення оплати як шляхом передоплати, так і протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем.

16.12.2024 декларантом позивача подано електронну митну декларацію №24UA805090003037U0. Разом із митною декларацією подано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №11373 від 29.11.2024, декларацію про походження товару, сертифікат з перевезення товару EUR.1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, калькуляцію транспортних витрат, висновок про якісні характеристики товару, зовнішньоекономічний договір, договір про надання послуг митного брокера, документи щодо зняття транспортного засобу з обліку та митну декларацію країни відправлення.

17.12.2024 Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000042/2, яким митну вартість транспортного засобу визначено на рівні 14000,00 євро на підставі цінової інформації за митною декларацією від 19.11.2024 №UA204140/2024/11365.

Після прийняття оскаржуваного рішення товар оформлено у вільний обіг за митною декларацією №24UA805090003065U6.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частин першої та другої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До таких документів належать, зокрема, зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактура (інвойс), а якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а також транспортні документи у випадку, коли витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено право митного органу витребувати додаткові документи у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

За змістом частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено методи визначення митної вартості товарів. Основним методом є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, скоригована в разі потреби з урахуванням передбачених законом складових.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про митну вартість подібних чи аналогічних товарів може бути підставою для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та проведення її перевірки, однак сама по собі така інформація не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо неподання банківського платіжного документа, суд враховує, що пунктом 3.1 контракту №7 передбачено можливість оплати товару протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем. Отже, на момент первинного митного оформлення рахунок міг залишатися несплаченим, а частина друга статті 53 Митного кодексу України вимагає подання банківських платіжних документів саме у випадку, якщо рахунок сплачено.

При цьому наявна у матеріалах справи платіжна інструкція №6 від 20.12.2024 на суму 8500,00 євро узгоджується з ціною товару, визначеною контрактом №7 та рахунком-фактурою №11373 від 29.11.2024, і не свідчить про іншу фактично сплачену ціну товару.

Щодо посилання митного органу на відсутність у комерційних документах чіткого визначення конкретного способу та моменту оплати суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином ця обставина впливає на числове значення заявленої митної вартості товару, яке визначене контрактом та інвойсом у розмірі 8500,00 євро.

Суд також не може погодитися з доводами відповідача про те, що ненадання всіх витребуваних додаткових документів саме по собі унеможливлювало визначення митної вартості за першим методом. Вимога про надання додаткових документів є обґрунтованою лише за умови наявності передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України обставин, а митний орган повинен зазначити конкретні розбіжності, пояснити їх вплив на митну вартість та визначити, які саме відомості потребують підтвердження.

Подібний правовий підхід викладено Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 у справі №817/604/17, від 12.11.2020 у справі №815/3956/16 та від 28.05.2019 у справі №818/6493/13-а.

За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно впливають на правильність визначення митної вартості, ознак підробки поданих документів або відсутності відомостей щодо числових значень складових митної вартості, які неможливо встановити з наданих документів.

Стосовно застосування митницею методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 60 Митного кодексу України для визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів враховуються характеристики таких товарів, їх складові, якість, репутація на ринку, країна виробництва, виробник, а також за необхідності здійснюються відповідні коригування з урахуванням кількості товарів, комерційного рівня та інших відмінностей, що впливають на ціну.

Як вбачається з матеріалів справи, оцінюваним товаром є VOLVO FM.460 6x2, 2013 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 12777 см3, максимально допустимою повною масою 27000 кг, пробігом 1067205,6 км та наявною корозією металу по рамі тягача.

Натомість джерелом цінової інформації для коригування митної вартості відповідач визначив митну декларацію від 19.11.2024 №UA204140/2024/11365 щодо VOLVO FM.450, 2013 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 10837 см3, колісною формулою 6x4 та максимально допустимою повною масою 30000 кг.

Отже, транспортні засоби, які порівнювалися митним органом, відрізняються моделлю, робочим об`ємом двигуна, колісною формулою, максимально допустимою повною масою, а матеріали справи не містять даних про тотожність їх технічного стану, пробігу та умов експлуатації.

Суд ураховує, що вартість аналогічних чи подібних транспортних засобів може істотно відрізнятися залежно від технічного стану, пробігу, комплектації, умов поставки та інших характеристик. Водночас оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування здійснених коригувань з огляду на встановлені відмінності між оцінюваним транспортним засобом та товаром, митну вартість якого взято за основу.

Зазначений підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 та від 27.11.2018 у справі №826/27860/15, відповідно до яких при використанні відомостей щодо митної вартості подібних товарів митний орган повинен навести належне порівняння характеристик товарів та обґрунтувати здійснені коригування.

Сам факт того, що митне оформлення іншого транспортного засобу здійснювалося за вищою митною вартістю, не є самостійною та безумовною підставою для коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Формально нижчий рівень митної вартості не може розцінюватися як заниження митної вартості без установлення передбачених законом підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен довести законність свого рішення, а його висновки не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях щодо повноти чи достовірності відомостей про заявлену митну вартість.

Натомість відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості визначити митну вартість за основним методом - за ціною договору.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000042/2 від 17.12.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з наданою квитанцією позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000042/2 від 17.12.2024.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець