Рішення № 140674698, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21632/20 2/760/9070/26Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Омельяненко С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ПАТ «Страхова компанія «Аркс» звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 у якому просило суд стягнути із відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 50401,02 грн. та судові витрати.

Зазначає, що 21.01.2019 між ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування (з 06.06.2019 відбулась зміна назви на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 16180а9кп. Предметом договору страхування є, зокрема, майнові інтереси пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки Renault Captur реєстраційний номер НОМЕР_1 .

06.12.2019 об 11:25, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2 по пр-ту Повітрофлотському, 34, у місті Києві, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, рухаючись заднім ходом, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, не переконався у безпечності маневру, у результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Renault Captur реєстраційний номер НОМЕР_1 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.02.2020 справа № 760/810/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124,122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Розрахунок розміру страхового відшкодування та виплата страхового відшкодування проведено на підставі:

- договору № 16180а9кп від 21.01.2019;

- рахунку № ФС043512385 від 13.12.2019;

- страхового акту № ARX2527652 від 17.12.2019;

- розрахунку страхового відшкодування;

- платіжного доручення № 624804 від 18.12.2019.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Рено реєстраційний номер НОМЕР_2 , при експлуатації на території України не застрахована.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача виплачене страхове відшкодування у розмірі 50401,02 грн та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 05.10.2020 обрано суддю Усатову І.А.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.10.2020 відкрито спрощене провадження без виклику (повідомлення) сторін.

04.02.2021 до суду надійшла заява від ОСОБА_4 про закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31.05.2021 відмовлено в закритті провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва витребувано у Дев`ятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.02.2023 витребувано у Шостої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.02.2025 стягнуто з Шостої київської державної нотаріальної контори в дохід бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.02.2026 залучено до участі у справі правонаступника відповідача - ОСОБА_1 .

23.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Д`яконова К.І. проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити ПрАТ «СК «АРКС» у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування у розмірі 50 401,02 грн.

Відзив обґрунтовано тим, що 06.12.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , який постановою Солом`янського районного суду м. Києва був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 124, 122-4 КУпАП.

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Renault Captur, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належав ОСОБА_3 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника зазначеного транспортного засобу була застрахована у ПрАТ «СК «АХА Страхування» за договором добровільного страхування транспортного засобу «Все включено» № 16180А9 від 21.01.2019.

Згідно з доводами відзиву, ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 50 401,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 624804 від 19.12.2019.

Водночас цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована не була.

Представник відповідача зазначила, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, у порядку суброгації, однак таке право має здійснюватися з урахуванням спеціальних положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Посилаючись на положення статті 38 зазначеного Закону, представник відповідача вказала, що право страховика на пред`явлення регресного позову у випадку заподіяння шкоди застрахованому транспортному засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої не була застрахована, законом не передбачено.

Крім того, у відзиві зазначено, що передбачені статтею 38 Закону випадки регресної вимоги не охоплюють обставин цієї справи, оскільки шкода, заподіяна застрахованому транспортному засобу, не може розцінюватися як така, що заподіяна умисно, а інших передбачених законом підстав для регресної вимоги до ОСОБА_2 не встановлено.

Представник відповідача також посилалася на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, щодо розмежування правовідносин, які виникають у порядку суброгації та регресу, та зазначала, що після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, однак обсяг такого права не може бути більшим за той, який мав потерпілий.

З огляду на викладене представник відповідача вважала, що правові підстави для стягнення із ОСОБА_1 , як спадкоємця після смерті ОСОБА_2 , на користь ПрАТ «СК «АРКС» 50 401,02 грн страхового відшкодування відсутні, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також у відзиві відповідач просила вирішити питання про розподіл судових витрат та зазначила, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000 грн.

24.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшли від позивача додаткові пояснення по справі.

У своїх додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що 06 грудня 2019 року у м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 34 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Renault Captur», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Пояснення обґрунтовані тим, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року у справі про адміністративне правопорушення № 760/810/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Представник позивача вказував, що на момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Renault Captur», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , були застраховані у ПрАТ «СК «АХА Страхування», яке з 20 липня 2019 року змінило найменування на ПрАТ «СК «АРКС», за договором добровільного страхування наземного транспорту № 16180а9кп від 21 січня 2019 року.

Зазначав, що власник пошкодженого автомобіля звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду заяви пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим на підставі рахунку № ФС043512385 від 13 грудня 2019 року, страхового акту № ARX2527652 від 17 грудня 2019 року, розрахунку страхового відшкодування та платіжного доручення № 624804 від 18 грудня 2019 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 50 401 грн 02 коп.

Також представник позивача зазначав, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була.

Посилаючись на положення статей 993, 1166 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», представник позивача вказував, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому у ПрАТ «СК «АРКС» виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування.

У зв`язку з наведеним представник позивача просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» виплачене страхове відшкодування у розмірі 50401,02 грн та сплачений судовий збір.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Враховуючи, що сторони не викликались у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 06.12.2019 об 11:25, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2 по пр-ту Повітрофлотському, 34, у місті Києві, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, рухаючись заднім ходом, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, не переконався у безпечності маневру, у результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Renault Captur реєстраційний номер НОМЕР_1 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.02.2020 справа № 760/810/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124,122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

На момент дорожньо - транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Renault Captur» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 були застраховані в ПРАТ «СК «АРКС» за Договором добровільного страхування наземного транспорту (Каско) 16180а9кп від 21.01.2019.

Потерпілий звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу. Заяву було розглянуто, а пошкодження автомобіля «Renault Captur» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі:

- договору № 16180а9кп від 21.01.2019;

- рахунку № ФС043512385 від 13.12.2019;

- страхового акту № ARX2527652 від 17.12.2019;

- розрахунку страхового відшкодування;

- платіжного доручення № 624804 від 18.12.2019.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» сплатило на користь власника пошкодженого автомобіля «Renault Captur» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , суму страхового відшкодування в розмірі 50401,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 624804 від 18.02.2019.

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 про смерть ОСОБА_2 помер. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 12.10.2020.

З копії спадкової справи № 64/2021 вбачається, що 09.02.2021 ОСОБА_1 звернулась до шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття нею спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину, посвідченого державним нотаріусом Ларіною О.В., спадкоємцем зазначеним у свідоцтві майна ОСОБА_2 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 січня 2020 року у справі 306/2000/16-ц, за змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

За змістом висновків Верховного Суду, викладених у постанові № 686/10026/16-ц від 10 червня 2020 року, спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідно до статті 1231 ЦК України, зобов`язані у межах вартості спадкового майна задовольнити вимоги позивача про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Встановлено, що суб`єктом відповідальності за майнову шкоду, спричинену позивачу, є особа, діями якої завдано шкоду потерпілій стороні, тобто в даному випадку померлий ОСОБА_2 .

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка залучена до участі у цій справі як правонаступник померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Оскільки процесуальне правонаступництво відбулось на стадії розгляду справи, після звернення позивача з позовом, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив, з урахуванням особливостей щодо меж відшкодування шкоди в межах успадкованого майна.

Таким чином, з огляду на те, що позов було пред`явлено до особи, яка на момент звернення до суду була суб`єктом відповідальності за завдану шкоду, а після її смерті у спірних правовідносинах відбулося процесуальне правонаступництво, суд дійшов висновку про належність ОСОБА_1 як відповідачки у цій справі.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 не була застрахована.

Шляхом огляду сайту МТСБУ встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних щасобів застрахована не була. Разом з цим, відповідачем зазначену обставину не спростовано, доказів протилежного надано не було.

Судом всебічно, повно та об`єктивно досліджено додані до позовної заяви документи, на підставі яких позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 50 401,02 грн, а саме договір страхування, рахунок на ремонт, страховий акт, розрахунок страхового відшкодування та платіжне доручення.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

Оскільки вина ОСОБА_2 встановлена вказаною постановою суду, то у відповідності до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований «Renault Captur» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана майну одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, до страховика Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частиною першою статті 76, статтею 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12, частин першої, сьомої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд відхиляє доводи представника відповідачки про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки такі доводи ґрунтуються на помилковому ототожненні суброгації з регресом.

При цьому відповідачкою не надано доказів на спростування факту дорожньо-транспортної пригоди, вини ОСОБА_2 , факту виплати позивачем страхового відшкодування чи обґрунтованості його розміру. Також матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачкою завданої шкоди.

Відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 12, 76-78, 81, 82, 89, 141, 259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ 20474912, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 9) страхове відшкодування в розмірі 50401,02 грн у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ 20474912, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 9) судові витрати у вигляду судового збору 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова